Рішення

від 01.06.2023 по справі 212/6892/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6892/22

2/212/411/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Відокремленого структурного підрозділу "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відокремленого структурного підрозділу "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" про захист прав споживача,-

встановив:

У грудні 2022 року Відокремлений структурний підрозділ "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" (далі ВСП ГФК КНУ, Коледж) звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Криворізький національний університет в особі ВСП ГФК КНУ є балансоутримувачем гуртожитку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі (Невська), буд. 3. 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 11 оренди житла у студентському гуртожитку № 2 та його реконструкції та було передано у користування житло кімнату на 5 поверсі гуртожитку. Договір діяв до 02 лютого 2013 року, проте відповідач продовжує проживати у приміщенні гуртожитку після закінченню строку договору і користуватись комунальними послугами. З липня 2013 року відповідачем подавались заяви про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, останній договір було укладено 02 лютого 2017 року. 21 січня 2019 року відповідач надіслала заяву в якій просила про укладення договору реструктуризації заборгованості за комунальні послуги на суму 14688,22 грн. строком на два роки. На теперішній час сума заборгованості не сплачена. Розмір оплати за комунальні платежі розраховувався позивачем згідно діючих тарифів у місті Кривому Розі, на підставі договорів, які укладені з постачальниками комунальних послуг, відповідних нормативних актів та розрахунків позивача. В порушення п.3.3 Договору оренди, відповідач проживає у приміщенні та не здійснює оплату за комунальні послуги у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 74513,40 грн., яку просять стягнути з відповідача, а також зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останньої суму інфляційних витрат у розмірі 6386,97 грн., 3% річних у розмірі 1782,46 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Ухвалою суду від 13 грудня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10 січня 2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 03 лютого 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ВСП "ГФК КНУ" про захист прав споживача, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

У зустрічному позові ОСОБА_2 зазначила, що 01 лютого 2007 року уклала з ВСП ГФККНУ договіроренди житлау студентськомугуртожитку №2та йогореконструкції №11за умовамиякого повиннабула своєчасновносити до15числа наступногомісяця,за минулиймісяць,плату зажитло затарифом вартостіквартирної плати,а такожкомунальні послугизгідно помісячногорахунку Орендодавцяна підставійого розрахунківабо показниківлічильників,за тарифами,діючими умісті КривомуРозі. Вона не погоджується із сумою боргу, у період з 2019 року по 2021 року нею сплачено кошти за ті комунальні послуги, які було фактично спожито нею та її сім`єю, а саме за електроенергію та водопостачання відповідно до лічильників та діючих на той час тарифів. Заборгованість, нарахована позивачем, є безпіставною та незаконною, оскільки позивачем значно завищена тарифи за постачання відповідних послуг. У її квартирі у вересні 2009 року встановлено та перевірено ДП Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації лічильник на воду, наступна повірка 29 червня 2022 року. ВСП ГФК КНУ проігноровано факт повірки лічильника води та здійснено додаткові безпідставні донарахування за водопостачання за 2020-2021 роки. У 2020 року на загальних зборах мешканцями гуртожитку було прийнято рішення про встановлення лічильнику тепла за власні кошти, яке було погоджено з ВСП ГФК КНУ. Відповідачем за первісним позовом щорічно сплачуються кошти за обслуговування лічильника, але вони не враховуються в оплату комунальних послуг. Договір про вивезення (перевезення) та захороненн твердих побутових відходів № 4231/10 від 13 січня 2021 року та № 4231/9 від 09 лютого 2020 року містить дані про загальний об`єм послуг для всього комплексу будівель ВСП ГФК КНУ, а окремого розрахунку щодо послуг, які надані гуртожитку не надано. Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, комісія дійшла висновку, що зниження температурного режиму може бути через переобладнання системи опалення теплопостачання на нижчих поверхах, при цьому ВСП ГФК КНУ не приведено у відповідний технічний стан вказану систему опалення, через що температурний режим в опалювальний сезон у квартирі відповідача коливається від 12 до 15 градусів. Тариф по квартплаті вважає економічно необгрунтованим, оскільки більшість послуг не стосуються саме гуртожитку. В рамках досудового вирішення спору вона зверталась разом із іншими мешканцями гуртожитку до позивача із колективними зверненнями щодо безпідставного підвищення тарифу на електроенергію та тарифів по квартплаті, проте отримувала на електронну пошту лише нечитабельні відповіді. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності, яка є підставою для відмови у задоволенні позову, а також просить перерахувати тариф за електроенергію за лютий-грудень 2021 року, скасувати донарахування за водопостачання, скасувати заборгованість за теплопостачання, зобов`язати ВСП ГФК КНУ привести у відповідність до норми технічний стан системи теплопостачання та надати відповідний документ, скасувати заборгованість по квартплаті, зобов`язати ВСП ГФК КНУ переглянути тариф за квартплату та виключити з нього послуги, що не стосуються утримання та обслуговування гуртожитку та стягнути з ВСП ГФК КНУ сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

01 березня 2023 року від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов в якому вказано, що ОСОБА_2 звернулась до суду з метою захисту своїх прав як споживача, при цьому ВСП ГФК КНУ не є суб`єктом господарювання та не надає будь-яких послуг для задоволення суспільних потреб, а у відносинах між мешканцями гуртожитку та ВСП ГФК КНУ наявний лише компенсаціний порядок сплати наймачами за спожиті послуги, що надаються третіми особами. Внаслідок несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію мешканцями гуртожитку на рахунок позивача, у Коледжу було недостатньо коштів на проведення тендерної процедури із закупівлі електричної енергії, тому з листопада 2021 року постачання електричної енергії здійснювалось постачальником останньої надії за єдиною ціною для потреб коледжу та для потреб гуртожитку по 6,6328 грн. за 1 кВт, що підтверджується договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії № 29/11-2021 від 29 листопада 2021 року та відповідними актами. Твердження відповідача за первісним позовом щодо нарахування за теплопостачання за 2022 року має здійснюватись за показами лічильника, не мають правового обгрунтування, оскільки договір оренди такої норми не містить. Також, відповідачем за первісним позовом не додано жодних доказів щодо необгрунтованості тарифу по квартплаті. З урахуванням наведеного, просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, а первісний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповіді на відзив ОСОБА_2 зазначила, що твердження, що ВСП ГФК КНУ не є суб`єктом господарювання, який виконує чи надає послуги є незаконними та є спробою уникнути відповідальності за невиконання договірних обов`язків з боку ВСП ГФК КНУ перед іншими суб`єктами надання комунальних послуг, що призвело до порушення прав відповідача за первісним позовом, як споживача комунальних послуг. Сума боргу мешканців будинку перед позивачем не є її особистим боргом, а за розрахунками бухгалтерії її особистий борг за 2021 рік склав 2014,12 грн., при цьому нею не було отримано від позивача за первісним позовом попереджень або пропозицій щодо сплати боргу, щоб уникнути підвищення тарифів у 2021 році, відключення електроенергії також не було, ВСП ГФК КНУ не вжило інших заходів, щоб уникнути підвищення тарифів. Влітку 2020 року у будівлі гуртожитку було встановлено лічильник тепла і мешканці гуртожитку регулярно вносять плату за обслуговування лічильника, і договором оренди, який вона уклала з позивачем передбачає можливість здійнення оплати за комунальні послуги за показами лічильника, а тому вимогу про здійснення нарахування оплати за теплопостачання згідно показів лічильника вважає справедливою та законною. Тариф по квартплаті вважає необґрунтованим, оскільки на 1 кв.м. площі помешкання гуртожитку включені додаткові послуги: середньомісячні поштові витрати, витрати на відрядження, витрати на електроенергію під час роботи бухгалтера, витрати на заробітку плату та нарахування на неї, які не у повній мірі пов`язані з обслуговування будівлі гуртожитку. У зв`язку із вказаним, просить задовольнити зустрічну позовну заяву у повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав, просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на балансі гірничого технікуму Криворізький державний технічний університет (на теперішній час - ВСП «ГФК КНУ») знаходиться гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується реєстраційним посвідченням БТІ від 17 березня 2000 року та довідкою (т.1 а.с.10-11).

Згідно Наказу директора Департаменту відділу освіти № 1155 від 06 жовтня 2011 року, утворено відокремлений структурний підрозділ Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет Гірничий технікум (адреса: м. Кривий Ріг, вул. Невська, буд. 3) (т.1 а.с.14).

Згідно Наказу Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет № 70 від 17 лютого 2015 року, Гірничий технікум ДВНЗ Криворізький національний університет перейменовано в Гірничий колледж ДВНЗ Криворізький національний університет (т.1 а.с.13).

Згідно Наказу Криворізький національний університет № 60 від 12 лютого 2020 року, Гірничий колледж ДВНЗ Криворізький національний університет перейменовано в Гірничий коледж Криворізького національного університету (т.1 а.с.12).

Згідно Наказу Криворізький національний університет № 188 від 18 червня 2020 року, Гірничий колледж Криворізького національного університету перейменовано в Відокремлений структурний підрозділ Гірничий фаховий колледж Криворізького національного університету (т.1 а.с.15).

Згідно із договором оренди житла у студентському гуртожитку № 2 та його реконструкції № 11 від 01 лютого 2007 року, укладеному між сторонами по справі, вбачається, що ОСОБА_2 та її членам сім`ї було передано у користування для проживання житлове приміщення загальною площею 68,2 кв. м. на 5 поверсі, розташоване у гуртожитку АДРЕСА_3 , а після його реконструкції окрему квартиру на підставі ордеру на жиле приміщення, терміном до 01 лютого 2008 року (т.1 а.с. 123, 189).

Згідно із п.3.3 договору ОСОБА_2 зобов`язувалась вносити своєчасно до 15 числа наступного місяця за минулий місяць плату за житло за тарифом вартості квартирної плати та комунальні послуги (газ, водопостачання, електрична, теплова енергія та інші послуги), відповідно до помісячного рахунку позивача за первісним позовом на підставі його розрахунків або показників лічильника за тарифами, діючими у м. Кривому Розі, борг за минулий час повністю сплатити у термін дії цього договору.

За положеннями ч.1ст.82 ЦПК Україниобставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільності їх визнання.

Як встановлено судом і не заперечувалось сторонами по справі, термін дії Договору оренди сплинув 01 лютого 2008 року, нових договорів між сторонами укладено не було, але ОСОБА_2 із членами родини зареєстрована та залишилась проживати у приміщенні гуртожитку у відведених кімнатах площею 68,2 кв.м., а також продовжує користуватись комунальними послугами (т.1 а.с.120, 136).

Відповідно ч.1ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно ч.3 ст.815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Статтею 820 ЦК України передбачено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.

За ч.1ст.764 ЦКякщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.1ст.66 Житлового кодексу України(далі -ЖК України) плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Згідно ізст.67ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За 68ЖКУкраїни наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За п.5 Розділу ІV Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2019 року № 1452, мешканці гуртожитку закладу освіти зобов`язані своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору найму жилого приміщення в гуртожитку закладу освіти сплачувати плату за проживання, комунальні послуги.

На підставі п.2 Розділу V Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти, плата за проживання у гуртожитках закладу освіти вноситься мешканцями у порядку та строки, встановлені договором найму жилого приміщення у гуртожитку закладу освіти.

Згідно пункту 4 розділу 3 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 27.04.2015 року № 84, чинного на момент виникнення правовідносин (втрата чинності 02.01.2019 року), особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

Згідно пункту 7 розділу 3 Положення про гуртожитки, затвердженогонаказомМіністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 27.04.2015 року № 84,особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку,розмір платиза проживанняв гуртожиткувизначається вдоговорі наймужилого приміщенняв гуртожиткувідповідно дорозрахунку,затвердженого власникомгуртожитку.У договорінайму жилогоприміщення вгуртожитку такожвизначається порядокздійснення розрахунківміж власникомгуртожитку таособою,що проживаєв гуртожитку. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Згідно ізст.ст.526, 530 ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставіст.625 ЦКборжник не звільняється від відповідальності в зв`язку із неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України: «Під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (постанова від 09.11.2016 року у справі №1238/8935/12).

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а такожу разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Такі правові позиції зазначені в постановах Верховного Судувід 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Згідно з наданими позивачем за первісним позовом розрахунками, які не спростовані відповідачем, заборгованість ОСОБА_2 за комунальні послуги, а саме: оренда житлової площі, земельний податок, холодна вода, опалення, електроенергія, вивіз сміття в гуртожитку за період з січня 2014 року по січень 2022 року, з урахуванням заборгованості, яка утворилась станом на січень 2014 року, становить 74513,40 грн. (а.с.т.2 а.с.35-36).

Обставини надання ОСОБА_2 в житловому приміщенні гуртожитку ВСП ГФК КНУ у спірний період послуг з електропостачання, з надання теплової енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення, з вивезення та захоронення твердих побутових відходів підтверджуються відповідними договорами, укладеними позивачем за первісним позовом з постачальниками таких послуг, зокрема ТОВ Дніпровські енергетичні послуги, АТ Криворізька теплоцентраль, КП Кривбасводоканал та ТОВ Екоспецтранс (т.1 а.с. 18-56, т.2 а.с.7-34) та не спростовані відповідачем.

При цьому, встановлення тарифу на послуги електропостачання в розмірі 6,6328 грн. за 1 кВт. у період з 01.11.2021 року по 31.12.2021 року, також обґрунтовано представником Коледжу належними доказами. Згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 29.11.2021 року, що був укладений ВСП «ГФК КНУ» з ДП «Укренерго» з відповідними додатками, ціна електричної енергії розрахована у відповідності до Порядку формування ціни за якої здійснюється постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року № 1179.

На підтвердження нарахувань за орендну плату у спірний період, представником Коледжу також надано розрахунки вартості 1 кв.метра загальної площі помешкання в гуртожитку, здійснені у відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року № 736/902/758 із визначенням вартості витрат на вивезення твердих побутових відходів (сміття) на одного мешканця гуртожитку (т.1 а.с.57-60).

Визначені у розрахунках ціни орендної плати за 1 кв.м загальної площі повністю відповідають нарахуванням, здійсненим ОСОБА_2 виходячи з площі її помешкання в розмірі 68,2 кв. метри, при цьому не спростовані відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, суд відхиляє заперечення ОСОБА_2 щодо безпідставного підвищення тарифу на електроенергію у листопаді та грудні 2021 року, а також необґрунтованого тарифу за квартплату, а отже не підлягають позовні вимоги за зустрічним позовом в частині перерахунку тарифу за електроенергію, скасування заборгованості по квартплаті та зобов`язання ВСП «ГФК КНУ» переглянути тариф на квартплату.

Як встановлено судом з наданих відповідачкою документів, у помешканні ОСОБА_2 у гуртожитку № 2 ГТ КТУ ОСОБА_2 встановлено індивідуальний лічильник холодної води (т.1 а.с.117, 125), а також індивідуальний лічильник електроенергії (т.1 а.с.118). Крім того, ОСОБА_2 також вказувала на встановлення загальнобудинкового лічильника обліку теплової енергії за кошти мешканців гуртожитку.

Проте, відповідачем за первісним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття в експлуатацію вказаних засобів вимірювальної техніки, відповідними організаціями з водо- та теплопостачання, або наявності відповідних договорів з постачальниками таких послуг, які б надавали правові підстави для здійснення нарахувань за показами лічильників.

Крім того, ОСОБА_2 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених у зустрічному позові вимог щодо зобов`язання ВСП «ГФК КНУ» привести у відповідність до норми технічний стан системи теплопостачання та надати відповідний документ, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження невідповідності нормам стану теплопостачання у приміщенні гуртожитку.

Доданий до зустрічного позову Акт обстеження квартири ОСОБА_2 від 28.02.2019 року, в якому зазначено про невідповідність температурного режиму приміщення в опалювальний період (т.1 а.с.134) та заяву про створення комісії (т.1 а.с.193), суд не може прийняти до уваги як належний доказ, оскільки акт складено без участі представника балансоутримувача приміщення гуртожитку, крім того відсутні відомості щодо отримання такого акту та заяви ВСП «ГФК КНУ».

Суд також враховує, що сторонами не заперечувався факт самовільного переобладнання мешканцями гуртожитку приміщень кімнат та внутрішніх систем теплопостачання без відповідних затверджених у встановленому порядку проектів з наступним прийняттм в експлуатацію приміщень, а отже ВСП «ГФК КНУ» не може нести відповідальність за наслідки самочинних дій інших осіб.

Перевіряючи надані представником ВСП «ГФК КНУ» розрахунки заборгованості, за відсутності контррозрахунків відповідача за первісним позовом, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами розмір заборгованості, що утворився за період з 01.01.2014 року по 01.02.2022 року в загальній сумі 46909,89 грн. При цьому, заборгованість, що утворилась станом на 01.01.2014 року в розмірі 27603,51 грн. не доведена позивачем за первісним позовом жодними належними та допустимим доказами, крім того з наданого розрахунку неможливо встановити та перевірити складові частини такої заборгованості, а отже позовні вимоги за первісним позовом в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

За нормамист.256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Частиною четвертоюстатті 267 ЦК Українипередбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятоюстатті 261 ЦК Українивстановлено,що перебігпозовної давностіпочинається віддня,коли особадовідалася абомогла довідатисяпро порушеннясвого права.За зобов`язаннямиз визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до частини першоїстатті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та другастатті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та не заперечувалось ОСОБА_2 у судовому засіданні, остання як користувач приміщення гуртожитку, в період з січня 2014 року по січень 2022 року щорічно частково здійснювалась оплату за холодну воду, опалення, електричну енергію та вивіз сміття, всього на загальну суму 74059,73 грн.

Крім того, 21 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до директора КТ КНУ із заявою про укладення із нею договору реструктуризації заборгованості за комунальні послуги на загальну суму 14686,22 грн.: 11173,43 грн. опалення, 2263,45 грн. водопостачання та водовідведення, 1249,34 грн. вивіз сміття (т.1 а.с.122).

Відповідно до договору № 02/02-224 від 02 лютого 2017 року реструктуризації заборгованості за електроенергію по договору найму жилого приміщення № 11 від 01 лютого 2007 року, укладеного між сторонами по справі, ВСП ГФК КНУ надає ОСОБА_2 розстрочку у погашення заборгованості з плату за електроенергію 4513,04 грн., що утворилась станом на 02 лютого 2017 року до 02 серпня 2017 року (т.1 а.с.116).

Отже вказані дії відповідача за первісним позовом свідчать про визнання ОСОБА_2 свого обов`язку щодо сплати наданих послуг.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.

У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьоїстатті 264 ЦК України,перебіг позовноїдавності перериваєтьсявчиненням особоюдії,що свідчитьпро визнаннянею свогоборгу абоіншого обов`язку;після перериванняперебіг позовноїдавності починаєтьсязаново.Правила перериванняперебігу позовноїдавності застосовуютьсясудом незалежновід наявностічи відсутностівідповідного клопотаннясторін усправі,якщо востанніх єдокази,що підтверджуютьфакт такогопереривання.До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що строк позовної давності переривався вчиненням відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 дій по оплаті комунальних послуг, що мали регулярний характер протягом 2014 2022 року, але в недостатньому розмірі, у зв`язку з чим строк позовної давності станом на момент подання позову до суду 12 грудня 2022 року позивачем за первісним позовом не пропущено.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на користь ВСП ГФК КНУ підлягає стягненню заборгованість по оплаті за комунальні послуги за період з 01 січня 2014 року по 01 лютого 2022 року у розмірі 46909,89 грн.

Крім того, згідно з частиною 2статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписистатті 625 ЦК Українипоширюються навсі видигрошових зобов`язань,та погодиласяз висновкамиВерховного СудуУкраїни,викладеними упостанові від01червня 2016року усправі №3-295гс16,за змістомяких грошовезобов`язанняможе виникатиміж сторонамине тількиз договірнихвідносин,але йз іншихпідстав,передбачених цивільним законодавством.

Відповідно до вищевикладеного, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів за комунальні послуги, суд вважає, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 3% річних у розмірі 3031,69 грн., інфляційні витрати у розмірі 6386,97 грн. (т.1 а.с.7, 9).

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ВСП "ГФК КНУ" заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних послуг, 3% річних та інфляційних витрат, а також відмову у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, судові витрати слід покласти на відповідача за первісним позовом стягнувши витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог в розмірі 1690,21 грн. (56328,55*2481/82682,83). Судові витрати, понесені відповідачем за первісним позовом, не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.264,526,625 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76-83,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Відокремленого структурного підрозділу "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відокремленого структурного підрозділу "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" заборгованість зі сплати орендної плати та комунальних послуг за період з 01 січня 2014 року по 01 лютого 2022 року у розмірі 46909 гривень 89 копійок, 3% річних у розмірі 3031 гривню 69 копійок, інфляційні витрати у розмірі 6386 гривень 97 копійок, а всього 56328 (п`ятдесят шість тисяч триста двадцять вісім) гривень 55 копійок.

Стягнути в ОСОБА_2 на користь Відокремленого структурного підрозділу "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1690 (одна тисяча шістсот дев`яносто) гривень 21 копійка.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Відокремленогоструктурного підрозділу"Гірничийфаховий коледжКриворізького національногоуніверситету"про захистправ споживача відмовити в повному обсязі.

Судові витрати, понесені ОСОБА_2 , віднести на її рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісний позовом: Відокремлений структурний підрозділ "Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету", код ЄДРПОУ 37861922, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, буд. 3.

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 09 червня 2023 року, відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України.

Суддя: М.Д. Власенко