Рішення

від 08.06.2023 по справі 396/1137/22

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1137/22

Провадження № 2/396/44/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08червня 2023року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Дригваль В.М.,

при секретарі Новікової Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, м.Новоукраїнка, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Єльнікової Наталії Олександрівни, яка діє на підставі ордеру серії ВА №1036006 від 19.07.2022 року до Фермерського господарства «Осипян», код ЄДРПОУ 31411135, ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, шляхом повернення її у користування і розпорядження, визнання чинним договору та скасування державної реєстрації прав про право оренди, -

В С Т А Н О В И В :

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області звернулася представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Єльнікова Наталія Олександрівна, яка діє на підставі ордеру серії ВА №1036006 від 19.07.2022 року до Фермерського господарства «Осипян», код ЄДРПОУ 31411135, ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, шляхом повернення її у користування і розпорядження, визнання чинним договору та скасування державної реєстрації прав про право оренди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040937800015. За умовами даного договору оренди земельної ділянки орендодавець надав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 5.49 га ріллі, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, терміном на 10 років. З моменту укладення договору оренди до 2014 року включно орендодавець (відповідач ОСОБА_2 ) отримував від позивача орендну плату щорічно. На початку травня 2014 року ОСОБА_2 ініціював сплату орендної плати за попередній період строком на п`ять років в зв`язку з потребами сім`ї, на що позивач погодився та виплатив відповідачу ОСОБА_2 кошти в розмірі 23000,00 грн. Про передачу коштів як орендної плати за оренду земельної ділянки свідчить заява ОСОБА_2 , складена 28.05.2014 року, підпис на якій посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Борщенко Н.В. Ще до закінчення оговореного між сторонами строку оплати орендної плати за попередні періоди, який мав наступити 03.12.2020 року, ОСОБА_2 знову особисто ініціював продовження строку дії договору оренди власної земельної ділянки та в зв`язку з тяжким матеріальним становищем попросив орендну плату за попередні періоди, а саме в період 2021-2030 років. 29.09.2016 року ОСОБА_2 отримав від позивача кошти в розмірі 100000,00 грн., як орендну плату за належну йому земельну ділянку за попередні періоди, а саме за період 2021-2030 роки, про що в присутності свідків написав заяву. В подальшому на підставі угоди між орендодавцем та орендарем від 27.04.2017 року строк дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, площею 5,4934 га, було продовжено до 01.10.2030 року. Восени 2017 року у ОСОБА_1 загострилося виявлене онкозахворювання та різко погіршився стан здоров`я, а саме в цей період ОСОБА_3 , представляючи інтереси ОСОБА_2 , запропонував підписати ряд документів, зміст яких ОСОБА_1 до кінця не усвідомлював в зв`язку з хворобливим станом. Як виявилося пізніше серед підписаних документів була угода про припинення договору оренди земельної ділянки, укладеної 22.01.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року. Таким чином, укладений 22.01.2009 року договір оренди земельної ділянки між її власником ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_1 та Угода про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року були припинені Угодою про їх припинення від 09.11.2017 року. В свою чергу Угода про припинення договору оренди земельної ділянки та угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року укладалася між ОСОБА_3 , який представляв інтереси ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 12.06.2016 року та ОСОБА_1 . Так само на підставі довіреності в подальшому 09.11.2017 року був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789 між ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 та ФГ «Осипян» в особі директора Осипян С.Р. При цьому довіреність, видана Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 12.06.2016 року на представлення інтересів ОСОБА_2 ОСОБА_3 , була дійсна до 29.09.2017 року. Отже, правочини від 09.11.2017 року, здійснені не уповноваженою на те особою, тобто відсутня вольова дія суб`єкта цивільного права. Просять суд, скасувати державну реєстрацію іншого речового права права оренди ФГ «Осипян» строком 10 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, загальною площею 5,4934 га, що виникла на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.11.2017 року, укладеного між представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФГ «Осипян» в особі директора Осипян С.Р.; Визнати чинним договір оренди від 22 січня 2009 року, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040937800015 та угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.04.2017 року, які були укладені між орендодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789; Зобов`язати ФГ «Осипян» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, загальною площею 5,4934 га, що знаходиться у фактичному користуванні ФГ «Осипян», шляхом повернення земельної ділянки у користування орендарю ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 22.01.2009 року, зареєстрованого в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за 3040937800015 та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.04.2017 року.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Єльнікова Н.О., яка діє на підставі ордеру серії ВА №1036006 від 19.07.2022 року (а.с.25) у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить задовольнити, надавши до суду додаткові письмові пояснення на обгрунтування заявлених позовних вимог (а.с.94-95), а також на запитання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Ведющенка Віктора Володимировича, який діє на підставі Ордеру серії ВА №1027331 від 15.01.2022 року, пояснила про те, що у прохальній частині позовної заяви, пункт «1» не є позовною вимогою, а прохання до суду про прийняття позовної заяви. Щодо пропущення строків давності вважає, що строки не пропущені, оскільки заявлено негаторний позов, а позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується. А також на запитання, чи було заявлено вимоги та чи є рішення суду щодо визнання недійсним договору від 09.11.2017 року, пояснила, що Договір який був підписаний з порушенням вимог закону, а саме особою, яка не уповноважена на підписання такого Договору, є неукладеним та не вимагає додаткового визнання такого Договору недійсним.

Відповідач Фермерське господарство «Осипян» в судове засідання представника не направило, відзиву на позов не надано, при цьому від ФГ «Осипян» в особі голови Осипян С.Р. надійшла заява в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглянути справу у відсутності відповідача та його представника (а.с.70), при цьому надано додаткові письмові пояснення (а.с.96-97).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав. Разом з тим, представник відповідача, адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, який діє на підставі Ордеру серії ВА №1027331 від 15.01.2022 року, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні у повному обсязі, стверджував, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги, але судовий збір сплачено за три позовні вимоги, що є підставою для суду про залишення без руху для оплати позивачем судового збору у повному обсязі. Крім того, звернув увагу суду, що друга позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не заявлено вимоги, щодо визнання недійсним договору від 09.11.2017 року, який він вважає, що є чинним. Щодо третьої позовної то вважає таку вимогу заявлену з порушенням ст.16 ЦК України, оскільки невірно обрано спосіб захисту порушених прав, так як договір, який відповідає вимогам закону не повинен визнаватися в судовому порядку чинним. Щодо четвертої позовної вимоги про повернення земельної ділянки орендарю ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами та які не надані суду. Крім того, надав заяву у письмовому вигляді, в якій просить суд застосувати строки позовної давності та, оскільки строки позовної давності позивачем пропущено і питання про поновлення їх перед судом не ставилося, тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову з цих підстав.

Заслухавши представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, але частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040937800015 (а.с.9-12). За умовами даного договору оренди земельної ділянки орендодавець надав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 5.49 га ріллі, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, терміном на 10 років. На початку травня 2014 року ОСОБА_2 ініціював сплату орендної плати за попередній період строком на п`ять років в зв`язку з потребами сім`ї, на що позивач погодився та виплатив відповідачу ОСОБА_2 кошти в розмірі 23000,00 грн. Про передачу коштів, як орендної плати за оренду земельної ділянки свідчить заява ОСОБА_2 , складена 28.05.2014 року, підпис на якій посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Борщенко Н.В. (а.с.16). В подальшому ОСОБА_2 знову особисто ініціював продовження строку дії договору оренди власної земельної ділянки та в зв`язку з тяжким матеріальним становищем попросив орендну плату за попередні періоди, а саме в період 2021-2030 років. 29.09.2016 року ОСОБА_2 отримав від позивача кошти в розмірі 100000,00 грн., як орендну плату за належну йому земельну ділянку за попередні періоди, а саме за період 2021-2030 роки, про що в присутності свідків написав заяву (а.с.18). В зв`язку з чим, на підставі угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 27.04.2017 року строк дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, площею 5,4934 га, було продовжено до 01.10.2030 року (а.с.14). Восени 2017 року у ОСОБА_1 загострилося виявлене онкозахворювання та різко погіршився стан здоров`я, а саме в цей період ОСОБА_3 , представляючи інтереси ОСОБА_2 , запропонував підписати ряд документів, зміст яких ОСОБА_1 до кінця не усвідомлював в зв`язку з хворобливим станом. Так, серед підписаних документів була угода про припинення договору оренди земельної ділянки, укладеної 22.01.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року. Таким чином, укладений 22.01.2009 року договір оренди земельної ділянки між її власником ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_1 та Угода про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року були припинені Угодою про їх припинення від 09.11.2017 року (а.с.21). В свою чергу Угода про припинення договору оренди земельної ділянки та угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року укладалася між ОСОБА_3 , який представляв інтереси ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 12.06.2016 року та ОСОБА_1 (а.с.20). Так само на підставі довіреності в подальшому 09.11.2017 року був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789 між ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 та ФГ «Осипян» в особі директора Осипян С.Р. (а.с.22-23). При цьому довіреність, видана Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 12.06.2016 року на представлення інтересів ОСОБА_2 ОСОБА_3 , була дійсна до 29.09.2017 року, включно.

Також, судом з`ясовано, що на розгляді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа №396/185/22 за позовом ОСОБА_2 до ФГ «Осипян», треті особи: ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, шляхом повернення її у користування і розпорядження, та скасування державної реєстрації прав про право оренди (а.с.64-68, 69). Дана справа станом на 08.06.2023 року не розглянута.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України, передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій ст.215 ЦК України, статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України, встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України,і відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина перша статті 638 ЦК України ).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статей15і16 ЦК України,кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, суд зазначає про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення її у користування, посилаюсь на те, що угоду про припинення договору оренди земельної ділянки від 22.01.2009 року та угоду про внесення змін до договору оренди від 27.04.2017 року, а так само і договір оренди земельної ділянки від 09.11.2017 року (а.с.21, 22-23), підписано громадянином ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , тобто не уповноваженою на те особою, оскільки строк дії довіреності сплив 29.09.2017 року (а.с.20), а тому відповідач ОСОБА_2 їх умови не погоджував, крім того у зазначених Договорах від 09.11.2017 року, що вони підписані згідно доручення, без посилання на які саме доручення, тож відповідач ФГ «Осипян» безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки позивачу як орендарю цієї земельної ділянки, на підставі договору оренди від 22.01.2009 року та угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року (а.с.9-12, 14). А тому суд прийшов до висновку, що Договора від 09.11.2017 року підписані громадянином ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 на підставі Довіреності, тобто не уповноваженою на те особою, оскільки строк дії довіреності сплив 29.09.2017 року, не потребують додатково визнання в судовому порядку не чинними(недійсними), оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, позивач у цій справі наполягає на скасуванні державної реєстрації договору оренди від 09.11.2017 року та поверненні йому земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача ФГ «Осипян» без законних на те підстав. Отже, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати, як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як орендар земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою, зокрема шляхом заявлення вимоги про скасування державної реєстрації права оренди та повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Отже, судом з`ясовано, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи від імені відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої 09.06.2016 року Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, 09.11.2017 року ініціював припинення договору оренди земельної ділянки, укладеної 22.01.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року (а.с.21) та уклавши 09.11.2017 року договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з Фермерським господарством «Осипян» (а.с.22-23). При цьому, як вбачається із копії довіреності, яка міститься в матеріалах справи, «ця довіреність дійсна до 29 вересня 2017 року включно» (а.с.20), а тому такі дії з вчинення зазначених правочинів, здійснені не уповноваженою на те особою, тобто за своєю природою такі правочини вважаються таким, що не вчинені (укладені), оскільки особа, яка ініціювала його вчинення не була наділена відповідними цивільними правами та обов`язками, в зв`язку із закінченням строку дії довіреності, тощо. В зв`язку з чим, договір оренди земельної ділянки від 22.01.2009 року та угода про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року, укладених між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_1 на час розгляду даної справи в судовому засіданні, є чинними та такими, що підлягають виконанню сторонами, відповідно до визначених умов та не вимагають додатково визнання їх чинними в судовому порядку.

Крім того, державна реєстрація договору оренди землі від 09.11.2017 року підлягає скасуванню оскільки такий договір є неукладений. Отже, скасування державної реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки забезпечить реальне відновлення порушеного права ОСОБА_1 на право оренди земельної ділянки за договором від 22.01.2009 року та угоди про внесення змін до договору оренди від 22.04.2017 року.

Пунктом 1частиною 1статті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, а також заяву відповідача ФГ «Осипян» в особі голови Осипян С.Р. про визнання позову (а.с.70), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, але частково, оскільки така вимога, як визнати чинним договір оренди від 22 січня 2009 року, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040937800015 та угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.04.2017 року, які були укладені між орендодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, є неефективним засобом захисту порушених прав та відновлення таких прав, у відповідності з вимогами ст.16 ЦК України, а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо твердження представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Ведющенко В.В., щодо більшого розміру позовних вимог, ніж сплачено судовий збір є припущенням та не грунтується на доказах, що досліджувалися в ході судового розгляду.

Щодо заявлення представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Ведющенко В.В., про застосування строків давності та на цій підставі відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, відповідно до вимог ч.4 ст.267 ЦК України, (а.с.98) то суд критично відноситься до такого твердження, оскільки до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Як встановлено у судовому засіданні позивачем подано саме негаторний позов, а тому позовна давність на відновлення порушених прав не застосовується.

Крім того, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, позивачем при зверненні до суду сплачено судового збору за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 7443,00 грн. (а.с.27, 28, 42), алерозподіл судових витрат судом не проводився, оскільки позивач у своєму позові не ставив дане питання перед судом, надавши лише попередній розрахунок судових витрат (а.с.40-41). В зв`язку з чим, питання щодо розподілу судових витрат у судовому засіданні не вирішувалось.

На підставі викладеного, ст.ст.5, 16, 203, 205, 207, 215, 229-233, 627 ЦК України, ст.ст.4-6,11,14, 15, 18 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.2, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Єльнікової Наталії Олександрівни, яка діє на підставі ордеру серії ВА №1036006 від 19.07.2022 року до Фермерського господарства «Осипян», код ЄДРПОУ 31411135, ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, шляхом повернення її у користування і розпорядження, визнання чинним договору та скасування державної реєстрації прав про право оренди задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права права оренди ФГ «Осипян» строком 10 років, земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, загальною площею 5,4934 га, що виникла на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.11.2017 року, укладеного між представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФГ «Осипян» в особі директора Осипян Сергія Рачиковича.

Зобов`язати ФГ «Осипян» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3524084000:02:001:0789, загальною площею 5,4934 га, що знаходиться у фактичному користуванні ФГ «Осипян», шляхом повернення земельної ділянки у користування орендарю ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 22.01.2009 року, зареєстрованого в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за 3040937800015 та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.04.2017 року.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити за необгрунтованістю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або вручення.

Повний зміст рішенння виготовлений 08 червня 2023 року

Суддя В.М. Дригваль