Номер провадження: 22-ц/813/3587/23
Справа № 521/17970/17
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія 19
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2022 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 , про відновлення становища, яке існувало до порушення,
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулись з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 , про відновлення становища, яке існувало до порушення, в якому просило: зобов`язати ТОВ «Еталонавтосервіс» повернути ТОВ «Главбуд Плюс», суму коштів у розмірі 362090,81 гривень отриманих ТОВ «Еталонавтосервіс» на виконання Договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року №042, перерахувавши їх на поточний рахунок, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк»; зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервіс» майно, а саме: - згідно довіреності №8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев`ять штук; - згідно довіреності №9 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 50 Р+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука, цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 44 Р+W три тисячі шістдесят шість штук; - згідно довіреності №10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 38 Р+W одна тисяча шістдесят дев`ять штук; стягнути з відповідачів солідарно суму судового збору (т. 1, а.с. 1-5).
18 липня 2022 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси вирішено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 , про відновлення становища, яке існувало до порушення задовольнити частково; відновити становище, яке існувало до порушення, а саме зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» суму коштів у розмірі 362090,81 грн, отриманих ТОВ «Еталонавтосервіс» на виконання Договору на поставку продукції від 24.11.2014 року №042, перерахувавши їх на поточний рахунок позивача; відновити становище, яке існувало до порушення, зобов`язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс» майно, а саме: - згідно довіреності № 8 від 28.11.2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев`ять штук; - згідно довіреності № 9 від 28.11.2014 року: 1. Цеглу будівельну керамічну POROTHERM 50 P+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука; 2. Цеглу будівельну керамічну POROTHERM 44 P+W три тисячі шістдесят шість штук; -згідно довіреності № 10 від 24.11.2014 року цеглу будівельну керамічну POROTHERM 38 P+W одна тисяча шістдесят дев`ять штук (т. 2, а.с. 89-98).
15 серпня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2022 року. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням у частині задоволених позовних вимог, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для правильного вирішення питання, неправильним та неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку долученому до матеріалів справи письмовому доказові, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №19559342 від 06.11.2014 року станом на 06.11.2014 року, який у свою чергу підтверджує наявність у нього повноважень на час укладання договору №042 на поставку продукції від 24.11.2014 року, який було укладено між ТОВ «Еталонавтосервіс» та ТОВ «Главбуд Плюс». Також, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не піддав сумніву належність та допустимість письмового доказу, наданого позивачем, а саме витягу №21610927 від 14.01.2016 року станом на 24.11.2014 року, за наявності іншого письмового доказу із зазначенням протилежної думки. Окрім того, апелянт наголошує на тому, що позивачем не надано жодного письмового доказу щодо отримання ОСОБА_1 або присвоєння у власних цілях та подальшого зберігання будівельної цегли за договором №042 на поставку продукції від 24.11.2014 року, який було укладено між ТОВ «Еталонавтосервіс» та ТОВ «Главбуд Плюс». З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.07.2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (т. 2, а.с. 105-110).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
У судовому засіданні 18 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила задовольнити апеляційну скаргу. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної скарги, доводи апеляційного скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при укладанні визнаного судом недійсного правочину ОСОБА_1 , діючи на підставі незаконної та скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2014 року, в якості виконуючого обов`язки директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС», не мав на це відповідних повноважень, передбачених Статутом товариства, законом або іншим актом законодавства. В даному випадку ОСОБА_1 діяв всупереч інтересів ТОВ «Главбуд Плюс», недобросовісно та в порушення законодавства, без волевиявлення останнього на укладання правочинів купівлі-продажу, поставки та ін. Отже, ОСОБА_1 не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за начебто поставлену цеглу відбулося поза волею власника - ТОВ «Главбуд Плюс», який, в свою чергу, не отримував придбану ОСОБА_1 цеглу. У ОСОБА_1 також не було повноважень на отримання від ТОВ «Еталонавтосервіс» будівельних матеріалів, які він особисто отримав та присвоїв їх собі, оскільки безпосередньо ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» вони не передавались, у господарській діяльності не використовувались (т. 2, а.с. 96-97).
Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» засноване 16 квітня 2002 року та зареєстровано Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси за реєстраційним номером 04056836100021379. Учасниками ТОВ «Главбуд Плюс» є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з рівними частками - по 50% у статутному капіталі (т. 1, а.с. 83-96). Згідно з копією протоколу №3 від 01 червня 2007 року директором ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з правом підпису фінансових та первинних документів призначено ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 200).
04 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард», третя особа ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 з посади директора та усунення перешкод у користуванні майном, в якому ОСОБА_1 просив звільнити ОСОБА_4 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС»; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_4 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС»; заборонити ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД», ОСОБА_4 та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_1 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «ГЛАВБУДПЛЮС»; усунути перешкоди ОСОБА_1 стосовно недопущення ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД», ОСОБА_4 та будь-яким іншими юридичними та фізичними особами до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС».
05 листопада 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси в рамках розгляду цивільної справи №521/19272/14-ц постановлена ухвала, за якою заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена: відсторонено ОСОБА_4 з посади директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з 05 листопада 2014 року; призначено ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили; зобов`язано державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_4 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824), з 05 листопада 2014 року; зобов`язано державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управлінні юстиції включити в Єдиний державний реєстр юридичних га фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» та в графу «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824) з 05 листопада 2014 року; заборонено ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД» (код 34996116), місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 22, ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_1 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824); зобов`язано ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 статут та печатки ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС»; уповноважено Міхайлуце В.П. або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду (т. 1, а.с. 8-10).
06 листопада 2014 року на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року відділом Реєстраційної служби міського управлінні юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (т. 1, а.с. 180-184).
21 листопада 2014 року ОСОБА_1 , від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС», як виконуючий обов`язки директора, уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що зареєстровані в реєстрі відповідно за №№ 1478, 1473 та 1468. Відповідно до зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_5 набув у власність 32/100 часток, ОСОБА_6 - 34/100 часток, а ОСОБА_7 - 34/100 часток належних приміщень ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС», що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1.
У подальшому, 24 листопада 2014 року між ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» в особі ОСОБА_1 і ТОВ «Еталонавтосервіс» укладено договір на поставку продукції №042 (т. 1, а.с. 16-16 зворот), за умовами якого ТОВ «Еталонавтосервіс» передали ОСОБА_1 :
1) згідно з довіреністю №8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев`ять штук (т. 1, а.с. 17);
2) згідно з довіреністю №9 від 28 листопада 2014 року: - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 50 P+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука; - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 44 P+W три тисячі шістдесят шість штук (т. 1, а.с. 18);
3) згідно з довіреністю №10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну POROTHERM 38 P+W одна тисяча шістдесят дев`ять штук (т. 1, а.с. 19).
Відповідно до звіту про дебетові та кредитові операції за рахунком № НОМЕР_3 ТОВ «Главбуд Плюс» за листопад 2014 рік ТОВ «Главбуд Плюс» здійснили перерахунок коштів на користь ТОВ «Еталонавтосервіс»:
- у розмірі 29112 грн за газобетон згідно з рахунком №195 від 24.11.2014 року (т. 1, а.с. 20);
- у розмірі 123738,5 грн за цеглу згідно з рахунком №197 від 26.11.2014 року (т. 1, а.с. 21);
- у розмірі 148333,33 грн згідно з рахунком №202 від 27.11.2014 року (т. 1, а.с. 22)
03 грудня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області була скасована ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову залишена без задоволення (т. 1, а.с. 11-12).
Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на те, що враховуючи скасування ухвали суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 призначено на посаду в.о. директора ТОВ «Главбуд Плюс», останній не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за поставлену цеглу відбулося поза волею власника ТОВ «Главбуд Плюс», який, у свою чергу не отримував придбану ОСОБА_1 цеглу. Тому, позивач просив відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення ТОВ «Главбуд Плюс», суми коштів у розмірі 362090,81 грн, отриманих ТОВ «Еталонавтосервіс» на виконання договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року №042, а також зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервіс» продукцію, отриману за договором поставки від 24 листопада 2014 року №042 (т. 1, а.с. 4).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо доводів апелянта про належність як доказу витягу №19559342 від 06 листопада 2014 року.
Як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що його повноваження на період укладання вищевказаних договорів підтвердженні витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №19559342 від 06 листопада 2014 року за підписом державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бондаренко О.А. Вказана обставина, на думку апелянта, відповідно до чинного законодавства України, статутів підприємств, Закону України «Про господарські товариства» та ст. 712 ЦК України надала можливість після перевірки повноважень сторін укласти договір №042 на поставку продукції (т. 1, а.с 178, т. 2, а.с. 107).
Згідно з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року про забезпечення позову в цивільній справі №521/19272/14-ц ОСОБА_4 відсторонено від посади директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з 05 листопада 2014 року та призначено ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції колегія суддів в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2014 року зазначила, що районний суд обрав заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному (обов`язковому) правовому зв`язку із позовними вимогами, а також вирішив справу по суті у спосіб, що не передбачений процесуальним законом (т. 1, а.с. 12). При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що постановляючи ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, колегія суддів переглядала законність оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а тому, встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржувана ухвала була незаконною з моменту її постановлення та всі подальші дії, що були здійснені на її підставі є незаконними з моменту їх вчинення, що у свою чергу спростовує доводи апелянта щодо належності, допустимості та достовірності витягу №19559342 від 06 листопада 2014 року, як доказу у даній справі.
Щодо доводів апелянта про неможливість застосування висновків, викладених у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року по справі №916/3952/15, у даній справі.
ОСОБА_1 зазначає, що сторонами по справі №916/3952/15 ТОВ «Главбуд Плюс» та ТОВ «Еталонавтосервіс», а предметом спору є визнання правочину недійсним. Між тим, як вказує апелянт, він не був долучений до участі у справі як третя особа, тим самим був позбавлений можливості надати свої пояснення та письмові докази по даній справі, які у свою чергу мали б важливе значення для винесення законного рішення, що у подальшому призвело до порушення його прав та інтересів. Апелянт із даною постановою не погоджується. Також, апелянт вказує на те, що Одеським апеляційним господарським судом було встановлено факт передачі будівельної цегли ТОВ «Еталонавтосервіс» на користь ТОВ «Главбуд Плюс», а не фізичній особі ОСОБА_1 , як це зазначено в оскаржуваному рішенні (т. 2, а.с. 107).
Відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року по справі №916/3952/15 колегія суддів вирішила визнати недійсним договір №042 поставки продукції, укладений 24 листопада 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», з моменту його укладення. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не мав повноважень щодо підписання оспорюваного позивачем правочину, оскільки Зборами учасників ТОВ «Главбуд Плюс» не вирішувалося питання щодо його призначення, а ухвала суду з питань забезпечення позову не може бути законною підставою для такого призначення. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року у справі № 916/3952/15 була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2016 року. У перегляді справи Верховним Судом України було відмовлено.
За ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ст.ст. 91, 107 ГПК України, передбачав право на апеляційне та касаційне оскарження, зокрема, особами, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Однак, своїм правом на оскарження ОСОБА_1 не скористався.
За ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з довіреностями №8-10 (т. 1, а.с. 17-19) цегла будівельна керамічна була видана саме ОСОБА_1 , про що у довіреностях наявний особистий підпис останнього. Апеляційний суд враховуючи, що тягар доказування неотримання товару за договором поставки № 042, який визнано недійсним, покладається саме на апелянта, зазначає, що останній на спростування даного факту ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції доказів не надав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції на вказане вище увагу не звернув, дійшовши, при цьому, правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, змінює та доповнює оскаржуване рішення в частині мотивування, в іншій частині - залишає без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2022 року - змінити та доповнити в частині мотивування, в іншій частині залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда
Повний текст постанови складений 29 травня 2023 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 13.06.2023 |
Номер документу | 111420568 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Дришлюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні