Постанова

від 06.06.2023 по справі 947/6589/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2735/23

Справа № 947/6589/21

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року, постановлене під головуванням судді Огренич І.В., повний текст складено 28 грудня 2021 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка - ІІ» про визнання протиправними та незаконними дій посадових осіб та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка - ІІ», в якому просила визнати протиправними та незаконними дії посадових осіб ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ» при односторонньому розірванні з ОСОБА_1 «Договору про сплату внесків до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка - ІІ» за № 303 від 17 серпня 2018 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17 серпня 2018 року між нею та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Два Академіка - ІІ» було укладено Договір № 303 про сплату внесків до ОК «ЖБК «Два Академіка-ІІ» на побудову однокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_1 , сплативши при цьому обговорений пайовий внесок в повному обсязі у розмірі 646 267,28 грн. ОСОБА_1 після оплати отримала «Довідку №303» про те, що нею у повному обсязі внесено пайовий внесок до ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» за підписом голови кооперативу Сєнькіна О.О. 13 липня 2020 року в офісі ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» ОСОБА_1 доплатила 1706 дол. США та отримала «Довідку б/н» про те, що нею у повному обсязі внесено пайовий внесок до ОК «ЖБК «Два Академіка-ІІ» датою 22 квітня 2020 року. Одночасно її повідомили що цієї довідки достатньо для підписання та отримання акту прийому-передачі паю асоційованому члену ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ». Однак підписати акт не вдалося, оскільки голова правління Пєкарський О.Є. виявив в договорах на водо та світлопостачання помилки і запропонував залишити на два дні документи для їх виправлення. Проте, впродовж обумовленого терміну документи не повертали і 25 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до керівника ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» з письмовою вимогою щодо виконання умов договору № 303. На початку серпня 2020 року ОСОБА_1 отримано лист підписаний головою правління ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» Рибаком О.Б., в якому її повідомлялось, що 21 липня 2020 року їй було направлено повідомлення про розірвання з нею договору №303 на підставі того, що нею невиконані умови п.3.7.1. Але, посилання на порушення нею приписів п.3.7.1. договору є надуманими та безпідставними тому, що згідно до сертифікату ОД162200970239 багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 прийнято до експлуатації 06 квітня 2020 року, після того 10 липня 2020 року вона вперше відвідала квартиру в присутності керуючого ОСОБА_3 , який вручив ключі від вхідних дверей квартири.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 рокупозовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовзадовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а також те, що рішення ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що судом першої інстанції покладено в основу рішення докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні.

Також, судом не застосовано норми матеріального права, які суд мав би застосувати, а саме Закони України «Про інвестиційну діяльність» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», виходячи з яких на її договір розповсюджується обмеження на розірвання так як передбачено ч.4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» в якій зазначено, що забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін.

Крім того, на думку апелянта, суд мав би застосувати правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 15 квітня 2019 року у справі №607/16852/15-ц, в якій аналогічні обставини та предмет спору.

У своєму відзиві, представник ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ»зазначив, що позивачем вибраний не вірний спосіб захисту своїх прав. Якщо позивач вважає, що ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» порушило умови договору №303 від 17 серпня 2018 року, то способи захисту порушених прав передбачені ст. 611 ЦК України.

Учасники справи про призначене судове засідання на 06 червня 2023 року були сповіщені належним чином у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на електронну адресу, зазначену адвокатом Парвадовим С.М., представником ОСОБА_1 (а.с. 240-241, 249-250 т. 1).

Від ОСОБА_1 на адресу суду 11.07.2022 року надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності адвоката.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи 06.06.2023 року від учасників справи до суду не надходило.

Клопотань про розгляд справи у режимі відеоконференції учасниками справи до суду подано не було.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність ОСОБА_1 , а також її представника - адвоката Парвадова С.М., які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами підтверджується, що 17 серпня 2018 року між ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ», з одного боку та ОСОБА_1 укладено договір № 303 про сплату внесків до обслуговуючого кооперативу «Два Академіка - ІІ» (а.с. 9-12 т. 1).

Відповідно до умов договору, сторони узгодили, що ЖБК здійснює дії для задоволення житлових та інших, пов`язаних з житловими, потреб Учасника відносно Житлового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та інших асоційованих членів ЖБК (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.5. об`єкт нерухомості закріплений актом вибору відповідно до додатку №1, який є невід`ємлемою частиною договору - квартира розташована на 3 поверсі, та має будівельний ідентифікатор № 303 (а.с. 9, 12 т. 1).

Відповідно до п. 1.3. договору, сторони домовились, що розмір внеску встановлюється додатком 2, яким передбачено кінцева дата 17.08.2018 року, сума 646267, 28 грн., яка складається з вступного внеску - 29082,03 грн., пайовий внесок - 29082,03 грн., пай - 588 103,22 грн. (а.с. 9, 13 т. 1).

Згідно з довідкою № 303, виданою головою ОК ЖБК, ОСОБА_1 в повному обсязі сплатила пайовий внесок у розмірі 646267,28 грн. (а.с. 13-14 т. 1).

За умовами договору (п.3.1.7), які погоджені сторонами, передбачено, що учасник не має права до введення в експлуатацію Будинку та підписання Акту приймання-передачі Об`єкту нерухомості починати користуватися Об`єктом нерухомості, та знаходитися в Об`єкті нерухомості без дозволу ЖБК.

Під час планового обходу незаселених квартир житлового будинку, було встановлено факт зміни дверних замків в об`єкті нерухомості № 303, який закріплений за асоційованим членом кооперативу ОСОБА_1 , яка вийшла з квартири, та пояснила, що саме вона змінила заміну замків, та розпочала складування будівельних матеріалів з метою здійснення подальшого ремонту (а.с. 66 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ОСОБА_1 було направлено рішення від 21.07.2020 року за № 12-к про припинення членства ОСОБА_1 шляхом розірвання договору в односторонньому порядку, а також про повернення грошових коштів на підставі порушення п. 3.1.7..1 договору (а.с. 69-71 т. 1).

У зв`язку з ненаданням рахунку, ОСОБА_1 були повернуті сплачені нею внески пайові внески, шляхом розміщення на депозитному рахунку нотаріуса Журавель М. В. (а.с. 75 т. 1).

Згідно п. 3.2.3. Договору, ЖБК має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі, зокрема, невиконання Учасником п. 3.1.7.1. цього договору шляхом відправлення письмового повідомлення про розірвання договору на адресу за місцем реєстрації Учасника, що вказана у цьому Договорі. В такому випадку договір вважається розірваним на десятий день, рахуючи з дати відправлення ЖБК такого повідомлення. Після розірвання договору в односторонньому порядку ЖБК має право укласти Договір, стосовно Об`єкту нерухомості, з новим Учасником на свій розсуд.

Відповідно до інформації, яка міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на момент винесення оскаржуваного рішення, власником спірної однокімнатної квартири за АДРЕСА_1 08.02.2021 року зареєстровано ОСОБА_4 .

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

З вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи не визначив коло відповідачів, тобто не вжив відповідних заходів та розглянув справу без участі неналежних співвідповідачів, що є порушенням норм процесуального права.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Згідно з цивільним процесуальним законом суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки, при вирішенні справи, суд допустився порушень процесуального права, а на стадії апеляційного провадження цивільно-процесуальним кодексом не передбачено залучення до участі в справі відповідачів та співвідповідачів, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції розглядаючи справу не встановив коло відповідачів, розглянувши справу без участі ОСОБА_4 , який набув право власності на спірну квартиру 08.02.2021 року, до винесення оскаржуваного судового рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , однак відмовив в позові через недоведеність цих вимог, тоді як позивачем не залучено неналежного співвідповідача. У зв`язку з цим оскаржуване судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з мотивів, наведених в цьому рішенні, не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, а відтак не може бути залишене в силі та відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Є.С. Сєвєрова

---

Т.В. Цюра