ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 947/6589/21
провадження № 61-10253св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка-ІІ»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року у складі судді Огренич І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка - ІІ» (далі - ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ») про визнання протиправними та незаконними дій посадових осіб, визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 17 серпня 2018 року між нею та ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» було укладено договір № НОМЕР_1 про сплату внесків на побудову однокімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1 та сплатила при цьому обговорений пайовий внесок у повному обсязі у розмірі 646 267,28 грн. Після оплати отримала «довідку № НОМЕР_1» про те, що нею у повному обсязі внесено пайовий внесок до ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» за підписом голови кооперативу Сєнькіна О. О.
13 липня 2020 року в офісі ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» вона доплатила 1 706 доларів США та отримала «довідку б/н» про те, що нею у повному обсязі внесено пайовий внесок до ОК «ЖБК «Два Академіка-ІІ» 22 квітня 2020 року. Одночасно її повідомили що цієї довідки достатньо для підписання та отримання акту прийому-передачі паю асоційованому члену ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ». Однак підписати акт не вдалося, оскільки голова правління Пєкарський О. Є. виявив у договорах на водо- та світлопостачання помилки і запропонував залишити на два дні документи для їх виправлення. Проте, впродовж обумовленого терміну документи не повертали і 25 липня 2020 року вона звернулася до керівника ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» з письмовою вимогою щодо виконання умов договору № НОМЕР_1.
На початку серпня 2020 року нею отримано лист підписаний головою правління ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» Рибаком О. Б., в якому їй повідомлялось, що 21 липня 2020 року було направлено повідомлення про розірвання з нею договору № НОМЕР_1 на підставі того, що нею невиконані умови пункту 3.7.1, а саме заселено в квартиру до введення будинку до експлуатації. Але, посилання на порушення нею приписів пункту 3.1.7. договору є надуманими та безпідставними тому, що згідно до сертифікату ОД162200970239 багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 прийнято до експлуатації 06 квітня 2020 року, після того, 10 липня 2020 року вона вперше відвідала квартиру в присутності керуючого Городніченко В. П. , який вручив ключі від вхідних дверей квартири.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними та незаконними дії посадових осіб ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ» при односторонньому розірванні з нею «договору про сплату внесків до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Два Академіка - ІІ» за № НОМЕР_1 від 17 серпня 2018 року та визнати за нею право власності на квартиру за АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, почавши використовувати квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила умови договору про сплату внесків на побудову однокімнатної квартири, а саме пункт 3.1.7.1, в якому заборонено до введення в експлуатацію будинку та підписання акту приймання-передачі об`єкту нерухомості починати користуватися квартирою, що дало ОК «ЖБК «Два Академіка - ІІ» право в односторонньому порядку правомірно розірвати договір.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що районним судом правильно відмовлено у задоволенні позову, проте, помилково викладені мотиви такої відмови. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову через незалучення до участі у справі належного співвідповідача, а саме особи за якою на час розгляду справи судом першої інстанції було зареєстровано право власності на спірну квартиру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції незаконно послався в своєму рішенні на докази, які не досліджував у судовому засіданні.
Суди не врахували практику Верховного Суду щодо неможливості розірвання інвестиційних договорів у разі повної їх оплати.
Вказує, що апеляційний суд безпідставно долучив до матеріалів справи та взяв до уваги витяг з реєстру прав власності щодо спірної квартири, оскільки такий доказ не було долучено до справи в суді першої інстанції, а сам витяг було сформовано вже після прийняття судом оскаржуваної постанови.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
02 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 серпня 2018 року між ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ» та ОСОБА_1 укладено договір № НОМЕР_1 про сплату внесків.
Відповідно до умов договору, сторони узгодили, що ЖБК здійснює дії для задоволення житлових та інших, пов`язаних з житловими, потреб учасника відносно житлового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та інших асоційованих членів ЖБК (пункт 1.1. договору).
Згідно з пунктом 1.5. об`єкт нерухомості закріплений актом вибору відповідно до додатку № 1, який є невід`ємлемою частиною договору - квартира розташована на 3 поверсі, та має будівельний ідентифікатор № НОМЕР_1 (а.с. 9, 12 т. 1).
Відповідно до пункту 1.3. договору, сторони домовились, що розмір внеску встановлюється додатком 2, яким передбачено кінцева дата 17 серпня 2018 року, сума 646 267,28 грн., яка складається з: вступного внеску - 29 082,03 грн, пайового внеску - 29082,03 грн, паю - 588 103,22 грн.
Згідно з довідкою № НОМЕР_1, виданою головою ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ», ОСОБА_1 у повному обсязі сплатила пайовий внесок у розмірі 646 267,28 грн.
У пункті 3.1.7.1 договору сторони погодили, що учасник не має права до введення в експлуатацію будинку та підписання акту приймання-передачі об`єкту нерухомості починати користуватися об`єктом нерухомості, та знаходитися в об`єкті нерухомості без дозволу ЖБК.
Згідно з пунктом 3.2.3 договору ЖБК має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі, зокрема, невиконання учасником пункту 3.1.7.1 цього договору шляхом відправлення письмового повідомлення про розірвання договору на адресу за місцем реєстрації Учасника, що вказана у цьому Договорі. В такому випадку договір вважається розірваним на десятий день, рахуючи з дати відправлення ЖБК такого повідомлення. Після розірвання договору в односторонньому порядку ЖБК має право укласти Договір, стосовно Об`єкту нерухомості, з новим Учасником на свій розсуд..
У доповідній записці ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ» вказано, що під час планового обходу незаселених квартир житлового будинку, було встановлено факт зміни дверних замків в об`єкті нерухомості № НОМЕР_1, який закріплений за асоційованим членом кооперативу ОСОБА_1 , яка вийшла з квартири, та пояснила, що саме вона здійснила заміну замків, та розпочала складування будівельних матеріалів з метою здійснення подальшого ремонту.
На адресу ОСОБА_1 було направлено рішення ОК ЖБК «Два Академіка - ІІ» від 21 липня 2020 року № 12-к про припинення членства ОСОБА_1 шляхом розірвання договору в односторонньому порядку, а також про повернення грошових коштів на підставі порушення пункту 3.1.7.1 договору.
У зв`язку з ненаданням рахунку, ОСОБА_1 були повернуті сплачені нею внески, за вирахуванням штрафів у розмірі 588 103,22 грн, шляхом розміщення на депозитному рахунку нотаріуса Журавель М. В.
Відповідно до інформації, яка міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власником спірної однокімнатної квартири АДРЕСА_3 08 лютого 2021 року зареєстровано ОСОБА_4 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) та постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 (провадження № 61-4103св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 35488св18), від 15 квітня 2019 року у справі № 607/16852/15-ц, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
За правилами частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Разом з тим, положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Змінюючи рішення районного суду в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, встановивши, що на час розгляду справи власником спірної квартири є ОСОБА_4 , врахувавши наведені правові висновки Верховного Суду та Великої Палати, правильно вказав, що розгляд цієї справи без залучення останнього до розгляду справи як відповідача неможливий.
При цьому, суд апеляційної інстанції в силу наданих йому повноважень ЦПК України був позбавлений можливості змінювати склад учасників справи.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного долучення апеляційним судом до матеріалів справи та врахування витягу з реєстру прав власності щодо спірної квартири не спростовують того факту, що на час розгляду справи власником спірного майна була інша особа, що унеможливлює розгляд цієї справи без її залучення.
Інші доводи ОСОБА_1 . Верховним Судом не беруться до уваги та не перевіряються, оскільки стосуються суті спору, проте у задоволенні позову було обґрунтовано відмовлено через неправильне визначення кола учасників справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відмова у задоволенні позову у цій справі з наведених підстав не перешкоджає позивачу пред`явити позов до належного кола відповідачів на загальних підставах.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість його постанови не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судове рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 23.01.2024 |
Номер документу | 116446036 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні