Рішення

від 09.06.2023 по справі 932/3391/22

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №932/3391/22 Провадження № 2/613/160/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді- Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження в м. Богодухові цивільну справу № 932/3391/22 провадженні № 2/613/160/23 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Муравський Володимир Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, адреса: м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9, оф.1, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що в травні 2022 року їй стало відомо про те, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 66776513.Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження, позивачу стало відомо, що 24.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич .Ф. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований за номером 7351, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № С03.173.76141 від 05.09.2016 у розмірі 31 314, 91 грн.

Вважає, що станом на момент видання оскаржуваного напису у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису. Крім того, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2022 року справу направлено для розгляду за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 02 березня 2023 року задоволено клопотання адвоката Муравського В.В. про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. належним чином завірених копій матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 7351 від 24.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором С03.173.76141 від 05.09.2016, однак ухвала суду не виконана.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи без участі позивача та її представника, просив задовольнити позов в повному обсязі та стягнути судові витрати.

Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про зменшення судових витрат на правничу допомогу, у якій просив справу розглянути без участі представник відповідача, відмовити ОСОБА_1 задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 05.09.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду С03.173.76141 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки /а.с.19/.

20.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було видано виконавчий напис № 7351 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за Кредитним договором С03.173.76141 від 05.06.2016, укладеним з ПАТ «Ідея Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору факторингу № 12/84 від 26.11.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал», заборгованості за вказаним кредитним договором за період з 26.11.2020 по 11.05.2021 у загальному розмірі 30 514, 91 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11 832, 37; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 18 682, 54 грн. Загальна заборгованість Боржника становить 31 314, 91 грн. /а.с.18/.

На підставі даного виконавчого напису за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» /а.с.21/ приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. відкрито виконавче провадження № 66776513 /а.с.13-14/.

Крім того, 28.09.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у ТОВ «МК М`ЯСНИЙ» /а.с.15-16/.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, в редакції, що діє після прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Кредитний договір, який у цьому випадку не було нотаріально посвідчено, не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у розумінні положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», адже на момент вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 відповідної заборгованості діяв Перелік документів у редакції постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, в якому вже не існувало чинних положень, які б передбачали можливість вчинення таких дій на підставі договору, укладеного в простій письмовій формі.

Представник позивача зазначає, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним. Як зазначено у виконавчому написі, стягнення заборгованості проводиться за період 26.11.2020 по 11.05.2021 у сумі 30 514, 91 грн., проте, що це за сума та яким чином було здійснено таке нарухвання стягувачем не зазначено. При вчиненні виконавчого напису позивач не отримувала первинні документи, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, випсики по рахунку тощо.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Суд зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Як вже зазначалося вище, заборгованість за Кредитним договором № С03.173.76141 від 05.09.2016 складає 30 514, 91 грн.

Однак, належних та допустимих доказів, зокрема, первинних документів (касово-бухгалтерських документів), на підтвердження перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором суду не надавались. Належного розрахунку заборгованості представником відповідача також не надано.

Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не отримувала листа з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи не містять доказів направлення боржнику письмового повідомлення про порушення зобов`язання та письмового підтвердження того, що це повідомлення було нею отримане.

У зв`язку з неотриманням боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором, боржник ОСОБА_1 об`єктивно не мала можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Нотаріус, в свою чергу, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

У постанові від 10 січня 2023 року у справі № 619/4933/20 (провадження № 61-12141св21) Верховний Суд зазначив, що якщо відповідачем не доведено належними та допустимими доказами направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за договором позики грошових коштів, це є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача разом з позовом було подано попередній розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу, а на підтвердження понесених витрат надано:

- копію Договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва № 08/22 від 10 лютого 2022 року /а.с.24/;

- копію Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва № 08/22 від 10 лютого 2022 року, у якому викладений опис наданих послуг адвокатом, а також їх вартість, яка складає 7000,00 грн. Крім того, зазначено, що після досягнення мети представництва (прийняття рішення на користь Клієнта), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 3000,00 грн. /а.с.27/;

- копію Акту про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 08.06.2022 /а.с.28/;

- копію рахунку-фактури № ВО-17 від 08.06.2022 /а.с.29/;

- копію меморіального ордеру № @2PL990392 від 08.06.2022 /а.с.30/;

- копію квитанції 0.0.2569773119.1 від 08.06.2022 про переказ Головановою Т.М. отримувачу - АО ЕКВІТА за рахунком-фактурою № ВО-17 від 08.06.2022, Додатком № 1 № 08/22 від 10 лютого 2022 року за послуги надання правової допомоги грошових коштів сумі 7000,00 грн. /а.с.31/.

01 березня 2023 року до суду надійшла заява про зменшення судових витрат на правничу допомогу, у якій представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу в сумі 10 000, 00 грн. у повному обсязі.

Зазначив, що сума та вид виконаної роботи не є співмірними та не відповідають критерію розумності та дійсності вартості наданих послуг, час, витрачений на підготовку позовної заяви є невиправданим. Крім того вказав, що предмет позову у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Враховуючи заперечення представника відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також той факт, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, її розгляд відбувався без участі сторін у справі, які надали заяви про розгляд справи без їх участі, правові позиції у цій категорії справ усталені, в адвоката не було необхідності вивчати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 7000, 00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору 992 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 7, 10, 76, 81,133-141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, зареєстрований за номером 7351, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, розташованого за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., сплачений позивачем при поданні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, розташованого за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, розташоване за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, адреса: вул. Л. Первомайського, 9, оф. 1, м. Київ, 01133.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 09.06.2023.

Суддя