Ухвала

від 09.06.2023 по справі 712/194/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/292/23 Справа № 712/194/23 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

09 червня 2023 року суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , дослідивши вимоги апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 62022100140000110,

в с т а н о в и в:

Згідно змісту апеляційної скарги, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_3 подав 08 червня 2023 року до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу слідчого судді.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ст. 309 цього кодексу, якою визначено виключний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Так, у відповідності до ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.

Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Вказаний висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2019 №569/17036/18, та в ухвалі Верховного Суду від 05.06.2023 у справі № 161/7533/23.

Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді від 07 червня 2023 року, якою відмовлено в клопотанні адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2023 у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022, не входить до переліку ухвал слідчого суді у відповідності зі статтею 309 КПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, яка по суті вважається такою, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022.

Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та додатками до неї надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

На ухвалу апеляційного суду учасниками судового розгляду справи можуть бути подані касаційні скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її винесення (отримання копії).

Суддя ОСОБА_2