Постанова

від 29.05.2023 по справі 914/3069/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. Справа №914/3069/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В.

без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" №23/72-1 від 17.03.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/871/23 від 22.03.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 (суддя Трускавецький В.П.)

у справі №914/3069/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд", с. Конюхів Стрийського району Львівської області,

до відповідача: Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція", м. Львів,

про: стягнення 33'526,65 грн з яких: 21'919,20 грн основного боргу, 9'690,57 грн інфляційних втрат та 1'916,88 грн трьох відсотків річних

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

ТОВ "Каскадбуд" звернулось до суду з позовом про стягнення надмірно сплачених коштів (переплати за договором), трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним оплачено відповідачу виставлений рахунок за роботи, які будуть виконані в майбутньому. Замовлені роботи було виконано на суму, що на 21'919,20 грн є меншою, ніж сума. на яку раніше було виставлено рахунок.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 у справі №914/3069/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд" 21'919,20 грн та 1'622,08 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що договір № 24/19 від 12.11.2019, який укладено між сторонами, не містить умов щодо порядку, строку, умов повернення переплати за виконані роботи, тощо. Відтак, спірне зобов`язання з повернення переплати не регулюється умовами укладеного договору, а в цьому випадку регулюється положеннями частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Водночас, у матеріалах справи відсутні звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення сплаченої переплати. Тому, суд констатує, що за відсутності вимоги у боржника не виникло обов`язку у семиденний строк від дня пред`явлення такої повернути кредитору кошти. Враховуючи, що грошове зобов`язання відповідача щодо повернення 21'919,20 грн переплати виникає на підставі цього рішення суду, а прострочення може виникнути у випадку невиконання даного рішення з першого дня після набрання рішенням законної сили, заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є передчасними, а отже - безпідставними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

ДП "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 у справі №914/3069/22 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення в частині часткового задоволення позовних вимог є незаконним і необгрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що твердження позивача про те, що він оплатив відповідачеві зайві кошти, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) з повернення коштів, свідчить про те, що поведінка позивача є суперечливою. Висновок суду першої інстанції про підставність часткового задоволення позову свідчить про необ`єктивний та упереджений розгляд справи. В сукупності позивачем не доведено факту безпідставного набуття відповідачем коштів та наявності у відповідача обов`язку щодо їх повернення, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

ТОВ «Каскадбуд» у додаткових поясненнях просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач не заперечував факту здійснення переплати за договором №24/19 від 12.11.2019 у сумі 21 919,20 грн, про що представник відповідача неодноразово наголошував у судовому засіданні у справі №914/2943/21. Про те, що грошові кошти у розмірі 21 919,20 грн за своєю правовою природою є переплатою за договором №24/19 від 12.11.2019 встановлено у рішенні Господарського суду Львівської області від 17.02.2022 у справі №914/2943/21, з чим погодився Західний апеляційний господарський суд у постанові від 13.06.2022.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3 721,5 грн та документальне обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 у справі №914/3069/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" ПАТ "Центрстальконструкція" на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 у справі №914/3069/22, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

12.11.2019 між ТОВ "Каскадбуд" (Замовник) та Дочірнім підприємством "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" Публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" (підрядник) укладено договір №24/19, згідно з умовами цього договору вартість робіт становить 2'864'784,00 грн (п. 4.1 договору). Ціна договору визначається сумою усіх виконаних робіт відповідно до Актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.2 договору).

26.12.2019 позивачем сплачено відповідачу 2'290'542,00 грн за надані послуги згідно з рах. №116 від 26.12.2019 , що підтверджується копією банківської виписки (а.с.34).

Згідно з Актом №2 приймання-виконання будівельних робіт за грудень 2019 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 2'268'622,80 грн (а.с.23-27).

Також, позивачем надано податкову накладну від 26.12.2019 на суму 2'290'542,00 грн, у якій вказано постачальника ДП "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" ПАТ "Центрстальконструкція" та покупця ТОВ "Каскадбуд" (а.с.36).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача, у якому просить стягнути кошти в сумі 33'526,65 грн з яких: 21'919,20 грн основного боргу (надмірно сплачених коштів (переплати за договором)), 9'690,57 грн інфляційних втрат та 1'916,88 грн трьох відсотків річних

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі договору № 24/19 на виготовлення і монтаж металоконструкцій від 12.11.2019.

За виконання робіт, що передбачені цим договором, позивачем сплачено відповідачу 2'290'542,00 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.34). Відповідачем виконано роботи на 2'268'622,80 грн, що підтверджується Актом № 2 приймання-виконання будівельних робіт за грудень 2019 року (а.с.24-30) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року (а.23).

Зазначені обставини встановлені і у постанові Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 у справі №914/2943/21.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище, судом у справі №914/2943/21 встановлено, що позивачем сплачено відповідачу більшу суму, ніж ту, на яку останнім виконано робіт на виконання у умов договору №24/19 від 12.11.2019. Таким чином, 21'919,20 грн (2'290'542,00 грн - 2'268'622,80 грн) є сумою, що сплачена в більшому розмірі, ніж та, на яку виконано роботи (переплата). Дана обставина підтверджується і наявними матеріалами справи, зокрема, як зазначалося вище, копією банківської виписки, платіжним дорученням, Актом №2 приймання-виконання будівельних робіт за грудень 2019 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що договір № 24/19 від 12.11.2019, укладений між сторонами, не містить умов щодо порядку, строку, умов повернення переплати за виконані роботи, тощо. Отже спірне зобов`язання з повернення переплати не регулюється умовами укладеного договору, а в цьому випадку регулюється положеннями ч.2 ст. 530 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення сплаченої переплати, отже за відсутності вимоги кредитора, у боржника не виникло обов`язку у семиденний строк від дня пред`явлення такої повернути кредитору кошти.

З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся з позовом про стягнення 21'919,20 грн переплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що грошове зобов`язання відповідача щодо повернення 21'919,20 грн переплати виникає на підставі цього рішення суду, а прострочення може виникнути у випадку невиконання даного рішення з першого дня після набрання рішенням законної сили, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є передчасними, а отже в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів у спростування заявлених позовних вимог в частині стягнення 21'919,20 грн переплати.

Посилання скаржника на те, що в сукупності позивачем не доведено факту безпідставного набуття відповідачем коштів та наявності у відповідача обов`язку щодо їх повернення, є помилковими та спростовуються наведеними вище встановленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 276, 280 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція" публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" №23/72-1 від 17.03.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/871/23 від 22.03.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2023 у справі №914/3069/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.