Постанова

від 07.06.2023 по справі 911/1704/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р. Справа№ 911/1704/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бешуля К.С.;

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року

у справі № 911/1704/22 (суддя - Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леко Трейд Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH»

про стягнення 602 532, 09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леко Трейд Плюс» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» про стягнення 602 532,09 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки та монтажу від 09.03.2021 № ЛТП-09-03-21 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар та виконані роботи у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Леко Трейд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» про стягнення 602532,09 грн. заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леко Трейд Плюс» 602 532,09 грн. заборгованості, 9 037,98 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції неправильно застосував норму ч. 4 ст. 882 ЦК України та не встановив обставини фактичного виконання відповідачем робіт за договором № ЛТП-09-03-21 від 09.03.2021.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Сулім В.В, суддів: Владимиренко С.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» та призначено до розгляду на 26.04.2023.

17.04.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що відповідач не надав позивачу відмови від підписання актів виконаних робіт та не надсилав зауважень щодо якості виконаних робіт, а тому у відповідності до п. 7.3 договору, акти виконаних робіт вважаються підписаними та є підставою для здійснення оплати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 відкладено розгляд справи до 10.05.2023.

Апеляційний господарський суд відклав розгляд справи № 911/1704/22 до 07.06.2023 своєю ухвалою від 10.05.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2023 заперечував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2023 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з сайту «Укрпошта». Крім того, ухвала суду від 10.05.2023 була направлена позивачем на адресу відповідача та отримана останнім 01.06.2023, що підтверджується фіскальним чеком № 3000829759 від 26.05.2023 та накладною № 0813900204010, наявними в матеріалах справи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 07.06.2023.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леко Трейд Плюс» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» (надалі - покупець) було укладено договір поставки та монтажу № ЛТП-09-03-21 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач постачальник зобов`язався поставити відповідачеві покупцеві обладнання, найменування, кількість, одиниці виміру та вартість якого вказана у специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (надалі товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар відповідно до положень, даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору постачальник зобов`язався провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи поставленого покупцеві товару (надалі роботи), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

У відповідності до п. 7.1 договору вартість робіт визначається у специфікації до договору та/або у акті здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата за цим договором відбувається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця (п. 8.5, 8.6 договору).

Згідно з п. 8.7 договору порядок та умови оплати можуть визначатися в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Якщо інше не передбачено специфікацією, покупець сплачує вартість товару та робіт наступним чином: 8.7.1 авансовим платежем у розмірі 50 % вартості товару (партії товару) протягом 10-ти календарних днів з дати формування рахунку-фактури; 8.7.2. 50 % вартості товару (партії товару) - не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки товару (партії товару) покупцеві; 8.7.3. 20% вартості робіт сплачуються покупцем авансовим платежем протягом 10-ти календарних днів з дати формування рахунку-фактури; 8.7.4. 80% вартості робіт сплачуються покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, згідно п. 7.3. договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив попереднь оплату на загальну суму 330 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 12.03.2021 № 1748 на суму 80 000, 00 грн., від 12.07.2021 № 2511 на суму 50 000, 00 грн., від 08.11.2021 № 3369 на суму 200 000, 00 грн.

Звертаюсь з даним позовом, позивач зазначає, що ним на виконання умов договору було поставлено товар та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи поставленого відповідачеві товару, на підтвердження чого він надав суду наступні акти виконаних робіт: від 30.09.2021 № 1 на суму 40000,32 грн., від 30.09.2021 № 2 на суму 74194,60 грн., від 30.09.2021 № 3 на суму 128100,56 грн., від 30.09.2021 № 4 на суму 50000 грн., від 23.05.2022 № 5 на суму 30239,46 грн., від 23.05.2022 № 6 на суму 34855,22 грн., від 23.05.2022 № 7 на суму 30052,39 грн., від 23.05.2022 № 08 на суму 45036,27 грн., від 23.05.2022 № 9 на суму 53338,53 грн., від 23.05.2022 № 10 на суму 26946,43 грн., від 17.06.2022 № 11 на суму 56237,30 грн., від 17.06.2022 № 12 на суму 47258,94 грн., від 17.06.2022 № 13 на суму 85532,67 грн., від 17.06.2022 № 14 на суму 68589,85 грн., від 17.06.2022 № 15 на суму 74504,32 грн., від 17.06.2022 № 16 на суму 36669,14 грн., від 20.06.2022 № 17 на суму 4480,82 грн., від 20.06.2022 № 18 на суму 17157,28 грн., від 20.06.2022 № 19 на суму 16168,80 грн., від 20.06.2022 № 20 на суму 16168,80 грн.

Акти виконаних робіт: від 23.05.2022 № 5 на суму 30239,46 грн., від 23.05.2022 № 6 на суму 34855,22 грн., від 23.05.2022 № 7 на суму 30052,39 грн., від 23.05.2022 № 08 на суму 45036,27 грн., від 23.05.2022 № 9 на суму 53338,53 грн., від 23.05.2022 № 10 на суму 26946,43 грн., підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Позивач супровідним листом від 26.08.2022 № 26/08-2 надіслав на адресу відповідача для підписання акти виконаних робіт: від 30.09.2021 № 1 на суму 40000,32 грн., від 30.09.2021 № 2 на суму 74194,60 грн., від 30.09.2021 № 3 на суму 128100,56 грн., від 30.09.2021 № 4 на суму 50000 грн., від 17.06.2022 № 11 на суму 56237,30 грн., від 17.06.2022 № 12 на суму 47258,94 грн., від 17.06.2022 № 13 на суму 85532,67 грн., від 17.06.2022 № 14 на суму 68589,85 грн., від 17.06.2022 № 15 на суму 74504,32 грн., від 17.06.2022 № 16 на суму 36669,14 грн., від 20.06.2022 № 17 на суму 4480,82 грн., від 20.06.2022 № 18 на суму 17157,28 грн., від 20.06.2022 № 19 на суму 16168,80 грн., від 20.06.2022 № 20 на суму 16168,80 грн. Надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.08.2022 № 0305809595515, фіскальним чеком «Укрпошта» від 26.08.2022 № 0305809595515, накладною «Укрпошта» від 26.08.2022 № 0305809595515.

Відповідач вказані акти виконаних робіт не підписав, не повернув на адресу позивача, мотивовану відмову від їх підписання чи заперечення на них не надав. Оплату виконаних робіт не здійснив.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення 602 532, 09 грн заборгованості.

Колегією суддів встановлено, що договір № ЛТП-09-03-21 від 09.03.2021 є змішаним та має ознаки договору поставки та підряду, то суд до спірних правовідносин застосовує законодавство яке регулює правовідносини поставки та підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов`язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частина 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 7.3 договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання між сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виконання робіт та отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт зобов`язаний розглянути їх та передати постачальнику підписаний, оформлений акт або мотивовану відмову від приймання робіт з посиланням на невиконані пункти договору, відповідні норми, стандарти та правила. Якщо протягом 3 (трьох) робочих днів покупець не підписав акт та не надав мотивованої відмови від його підписання, даний акт вважається підписаним з боку покупця, має юридичну силу та є підставою здійснення відповідної оплати згідно договору, про що робиться відмітка в самому акті.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписанн акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не підписав направлені позивачем акти виконаних робіт та не надав мотивованої відмови від їх підписання.

Зазначення в апеляційній скарзі про те, що роботи виконанні з недоліками та надання на підтвердження вказаного зауваження до обладання та монтажних робіт до договору поставки та монтажу № ЛТП-09-03-21, складених відповідачем не приймаються колегією суддів до розгляду.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, апелянт не навів підстав неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду викладену в постановах від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 25.05.2021 у справі № 906/764/20, від 06.12.2019 у справі № 910/7446/1, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 не примаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані справи не є релевантними до даної справи.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що п. 7.3 договору, сторони передбачили якщо протягом 3 (трьох) робочих днів покупець не підписав акт та не надав мотивованої відмови від його підписання, даний акт вважається підписаним з боку покупця, має юридичну силу та є підставою здійснення відповідної оплати згідно договору.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі не заперечує факт виконання позивачем робіт, лише вказує, що деякі роботи були виконані із недоліками.

Так, колегія суддів наголошує, що п. 7.4 договору сторонами було встановлено послідовність дій у разі виявлення недоліків в роботі.

У випадку вмотивованої відмови покупця від приймання робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів в роботі, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. Постачальник зобов`язаний безоплатно усунути недоліки у строк встановлений в акті. Після усунення всіх недоліків постачальник знову передає покупцю акт здачі-приймання робіт, який покупець зобов`язаний підписати, згідно п. 7.3 договору (п. 7.4 договору).

Натомість, відповідачем не надано суду вмотивованої відмови від підписання актів виконанних робіт та/або двостороннього акту з переліком недоліків, а тому вищевказані акти виконаних робіт вважаються підписаними покупцем та підлягають оплаті.

Посилання апелянта на те, що рішення суду першої інстанції було прийнято без належного повідомлення скаржника про розгляд справи, дату, час і місце судового засідання, зокрема, скаржник був позбавлений можливості подати відзив, пояснення є необґрунтованими, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідач був обізнаний про розгляд справи та клопотав про відкладення судового засідання для надання часу ознайомитися із матеріалами справи та підготувати власну позицію по даній справі.

При цьому, розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 602 532, 09 грн. перед позивачем не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 602 532,09 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року у справі №911/1704/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі № 911/1704/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/1704/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко