Ухвала

від 22.03.2023 по справі 910/11827/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

м. Київ

22.03.2023Справа № 910/11827/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

заяви № 460 від 06.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" 41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25

про заміну позивача (стягувача) правонаступником

у справі № 910/11827/16

За позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" 41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікапромінвест" 03170, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗОДЧИХ, будинок 80 А, квартира 72

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 135 199,95 грн.

Представники сторін: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікапромінвест" про зобов`язання виконати умови договору в натурі та стягнення штрафних санкцій у розмірі 135 199,95 грн. з яких 90 133,30 грн. - штраф, 45 066,65 грн. - пеня, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 18 927,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем на виконання умов Договору поставки палива для реактивних двигунів Джет-А1 №443-16 від 25.04.2016 не було здійснено поставку продукції, передбачену умовами договору, в результаті чого позивачем нараховано штрафні санкції у зазначеному розмірі, які позивач просить суд стягнути в поданому позові, а також просить зобов`язати відповідача поставити паливо реактивних двигунів Джет-А1 у кількості 65 т на суму 1 126 666,32 грн., передбачених Додатком №1 до договору, на умовах поставки СРТ, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/11827/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКАПРОМІНВЕСТ" (03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72; код 37098874) поставити Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код 12602750) продукцію, визначену Додатком № 1, що є невід`ємною частиною договору № 443-16 від 25.04.16 р., а саме: паливо для реактивних двигунів Джет-А1 кількістю 65 т загальною вартістю 1 126 666,32 грн., в т.ч. ПДВ 938 888,60 грн., на умовах поставки СРТ - м. Контоп, вул. Рябошапка, 25, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАПРОМІНВЕСТ" (03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72; код 37098874) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код 12602750) пеню у розмірі 45 066 (сорок п`ять тисяч шістдесят шість) грн. 65 коп., штраф у розмірі 90 133 (дев`яносто тисяч сто тридцять три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 18 927 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 99 коп.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року по справі № 910/11827/16, яке набрало законної сили 20.09.2016 року, судом видано відповідні накази.

Так, через відділ діловодства суду 14.02.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" надійшла заява № 460 від 06.02.2023 року про заміну позивача (стягувача) правонаступником, в якій заявник у зв`язку з перетворенням ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (код ЄДРПОУ 12602750) та створенням (заснуванням) Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (код ЄДРПОУ 12602750, 41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25), з передачею останньому майна, прав та обов`язків ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", просить здійснити заміну позивача (стягувача) у справі № 910/11827/16, зокрема, у наказі Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАПРОМІНВЕСТ" (03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72; код 37098874) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код 12602750) пеню у розмірі 45 066 (сорок п`ять тисяч шістдесят шість) грн. 65 коп., штраф у розмірі 90 133 (дев`яносто тисяч сто тридцять три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 18 927 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 99 коп., а також розглянути заяву без участі представника заявника.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2023 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 року розгляд заяви призначено на 22.03.2023 року.

У судове засіданні 22.03.2023 року уповноважені представники сторін не з`явилися.

Про дату, час і місце розгляду даної справи заявник повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493877999.

Доказів отримання божником ухвали суду від 21.02.2023 року поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи не повернуто. Судом здійснено запит з офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0105493664030, в якому зазначено, що станом на 27.02.2023 року поштове відправлення «не вручено під час доставки».

Окрім того, заявник та боржник додатково повідомлені шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронні адресу заявника та боржника, зазначені в матеріалах справи, а саме: plant@aviakon.com, npinvest@ukr.ney копії ухвали суду від 21.02.2022 року про призначення судового засідання у справі № 910/11827/16, факт отримання яких 22.02.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про доставку електронних листів до електронної скриньки.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження, зокрема, відповідача (боржника), в матеріалах справи відсутні та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню сторін згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведе господарський суд зазначає, що відповідач (боржник) не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду у справі №910/11827/16 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Про поважні причини неявки відповідача (боржника) в судове засідання 22.03.2023 року суд не повідомлено.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що до початку судового засідання через канцелярію суду 22.02.2023 року від заявника надійшло клопотання б/н від 22.02.2023 року, в якому останній зазначає про розгляд заяви за відсутності представника заявника та за наявними матеріалами, заяву підтримує та просить задовольнити.

Подана заява долучена судом до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін, окрім зазначених вище, станом на час проведення судового засідання 22.03.2023 року до суду не надходило.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки заявник та боржник не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, сторонами не забезпечено явку в судове засідання уповноважених представників та боржником не надано заперечень на заяву про заміну позивача (стягувача) правонаступником, суд здійснював розгляд справи 22.03.2023 року виключно за наявними матеріалами та за відсутності уповноважених представників заявника та боржника.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі.

Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13.

При цьому судом враховано, що матеріали справи № 910/11827/16 містять постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Так, згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно ст. 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/616/17, на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Так, відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 910/1972/17 за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні, яке випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права. В той же час, процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; а право звернення з заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.

Як зазначено заявником та встановлено судом за матеріалами справи, відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1595-р "Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю", наказу Державного концерну "Укрборонпром" від 07.07.2022 № 273 "Про створення товариства з обмеженою відповідальністю", створене Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (ЄДРПОУ 12602750) про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.07.2022 року № 1010501450000000031.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", затвердженого наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 07.07.2022 року №273, копія якого наявна в матеріалах справи), Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" є юридичною особою, що створене шляхом перетворення Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" - учасника Державного концерну "Укрборонпром" відповідно до Закону України " Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". З дня його державної реєстрації Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон".

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2022 року за кодом №537041984489 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (код ЄДРПОУ 12602750), державна реєстрація якого в результаті перетворення здійснена 08.07.2022 року, є правонаступником Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (код ЄДРПОУ 12602750).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" є правонаступником Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", в тому числі як позивач (стягувач) у справі № 910/11827/16.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні.

Так, за приписами п.2 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва, а згідно з статтею 514 Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 52, 334 ГПК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення відбувається перетворення кредитора, в тому числі поза межами виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

З урахуванням викладеного та встановлених обставин щодо перетворення Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" та здійснення заміни позивача (стягувача) у справі № 910/11827/16 та у наказі Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (код ЄДРПОУ 12602750) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (код ЄДРПОУ 12602750).

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 52, 233-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" про заміну позивача (стягувача) правонаступником у справі № 910/11827/16 задовольнити.

2. Здійснити заміну позивача - Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25; код ЄДРПОУ 12602750) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25; код ЄДРПОУ 12602750) у справі № 910/11827/16.

3. Здійснити заміну стягувача - Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25; код ЄДРПОУ 12602750) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Рябошапка, будинок 25; код ЄДРПОУ 12602750) у наказі Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАПРОМІНВЕСТ" (03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72; код 37098874) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код 12602750) пеню у розмірі 45 066 (сорок п`ять тисяч шістдесят шість) грн. 65 коп., штраф у розмірі 90 133 (дев`яносто тисяч сто тридцять три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 18 927 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 99 коп.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя А.М.Селівон