Рішення

від 08.06.2023 по справі 910/5445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2023Справа №910/5445/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про"

про стягнення 202 092,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" про стягнення 202 092,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" вказує, що ним на виконання Договору №15/06-01 від 13.09.2018 у вересні-жовтні 2021 року було виготовлено та поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" паперові мішки загальною вартістю 124 973,88 грн., в той час як відповідачем було оплачено товар частково - у загальній сумі 24 973,88 грн., у зв`язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 100 000,00 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №15/06-01 від 13.09.2018 позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" пені у розмірі 55 271,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 32 151,30 грн., 3% річних у розмірі 4 669,85 грн. та штрафу у розмірі 10 000,00 грн.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" вказує, що понесло витрати на оплату судового збору у розмірі 3 031,39 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 відкрито провадження у справі №910/5445/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

08.05.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що позивач просить стягнути штрафні санкції у розмірі більшому, ніж сума основного боргу відповідача, що в свою чергу не відповідає критеріям добросовісності та справедливості, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак". Крім того, відповідач зазначає, що сторони наразі перебувають у переговорному процесі щодо вирішення ситуації шляхом досудового врегулювання, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" з огляду на важку економічну ситуацію, спричинену військовою ситуацією та відсутністю безперебійного електропостачання, тимчасово припинило виробництво продукції.

19.05.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідач вводить суд в оману про проведення сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору. Також позивач звертає увагу суду, що у відповідача виник борг задовго до початку повномасштабного вторгнення. Крім того, позивач зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних не являються штрафними санкціями.

30.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про", що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, в межах суми 202 092,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про", в межах суми 100 000,00 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про".

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Пунктом 7 резолютивної частини ухвали суду від 10.04.2023 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" строк для подання заперечень на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" примірник відповіді на відзив (поштове відправлення №0813203728833) направлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" 15.05.2023 за адресою місцезнаходження, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.05.2023, накладною відділення поштового зв`язку №0813203728833 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 15.05.2023.

Однак поштове відправлення №0813203728833 було повернуто відправнику 20.05.2023 відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" відповіді на відзив позивача, у зв`язку з чим остання повернулась Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" з причин закінчення встановленого терміну зберігання є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про не початок перебігу строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Тому суд вважає, що 5-денний строк на подання заперечень на відповідь на відзив почав свій перебіг з дати повернення відділенням поштового зв`язку за адресою місцезнаходження відповідача поштового відправлення №0813203728833 (відповіді на відзив) за зворотною адресою, тобто, з 20.05.2023.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" вправі було подати заперечення на відповідь на відзив до 25.05.2023 включно, однак відповідач не скористався таким своїм правом.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень по суті спору від сторін не надходило, у зв`язку з чим справа №910/5445/23 підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

13.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" (замовник/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (виробник/постачальник) укладено Договір №15/06-01 на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю паперову тару у вигляді паперових мішків та пакетів, відповідно до еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору ціна, загальна кількість, сортимент та номенклатура товару, що поставляється по цьому договору, вказується у специфікаціях та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Датою поставки є дата отримання покупцем партії товару на складі покупця або постачальника згідно з накладною (п. 3.6 Договору).

У відповідності до п.п. 4.2, 4.3 Договору ціна товару по-асортиментно та вартість партії товару, що поставляється визначається у наступних документах: рахунку-фактурі, що направляється постачальником покупцю після узгодження заявки покупця, та у відповідних видаткових накладних та специфікаціях, що складаються постачальником і підписуються покупцем при прийомі товару. Ціна товару, що входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються в порядку 100% авансового платежу.

За умовами п. 6.2 Договору за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати партії товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився. "Відмовою або ухиленням" в рамках даного договору вважаються дії або бездіяльність покупця, що без абияких сумнівів свідчить про те, що покупець не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару. Такими, зокрема, вважається ігнорування покупцем повідомлень про здійснення оплати постачальника.

У пункті 6.3 Договору сторонами погоджено, що у разі несплати вартості товару покупцем у строк, установлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через тридцять шість місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконане.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термін дії даного договору продовжується на тих же умовах і на такий же термін без обмеження кількості разів продовження дії договору (п. 9.1 Договору).

На виконання своїх зобов`язань Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" 07.09.2021 поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" товар на суму 62 040,00 грн. з ПДВ, а 26.10.2021 - на суму 62 933,88 грн. з ПДВ, натомість відповідачем в якості оплати за поставлений товар було перераховано позивачу 27.10.2021 кошти у розмірі 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1649 від 27.10.2021 та 02.02.2022 кошти у розмірі 14 973,88 грн. згідно платіжного доручення №1852 від 02.02.2022.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" наявний борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" у розмірі 100 000,00 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" пені у розмірі 55 271,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 32 151,30 грн., 3% річних у розмірі 4 669,85 грн. та штрафу у розмірі 10 000,00 грн.

Аналізуючи правову природу укладеного сторонами Договору, суд виходить з того, що згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З аналізу положень ст.ст. 655, 656, 712, 837 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із відмінностей підряду від купівлі-продажу/поставки є фізичне існування товару, який підлягає передачі одержувачу у особи, яка передає річ чи інших осіб.

Необхідність виготовлення об`єкта на замовлення та за завданням одержувача є притаманною рисою підряду та дозволяє відрізнити такий правочин від правочину купівлі-продажу чи поставки.

Судом встановлено, що згідно Договору позивач повинен був виготовити за затвердженими відповідачем еталонами-зразками та поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" паперові мішки та пакети.

Наявність дієслова "виготовлення" виключає їх наявність у позивача на дату укладення Договору та відповідно на дати надходження від відповідача заявки на виготовлення.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови щодо виготовлення товару позивачем та його передачі відповідачу, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з виготовлення та поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у заявках на виготовлення та видаткових накладних.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 15 діб до закінчення терміну дії договору однією із сторін іншої сторони про припинення/розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2021 рік у відповідності до п. 9.1 Договору.

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Згідно видаткової накладної №100 від 07.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" було виготовлено та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" товар на суму 62 040,00 грн. з ПДВ, а згідно видаткової накладної №119 від 26.10.2021 - товар на суму 62 933,88 грн. з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про", а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Варто відзначити, що відповідач у своєму відзиві жодним чином не спростовує факт виготовлення та передачі позивачем спірного товару, а лише вказує, що нараховані йому штрафні санкції за несплату товару є надмірними та несправедливими.

Крім того, на підтвердження виконання своїх зобов`язань з виготовлення та передачі товару відповідачу, позивачем долучено до позовної заяви підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" товарно-транспортні накладні №Р100 від 07.09.2021 та №Р119 від 26.10.2021.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт з виготовлення та передачі відповідачу товару загальною вартістю 124 973,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються в порядку 100% авансового платежу.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" попередньої оплати у розмірі 100% від вартості відповідних партій товару.

Статтею 856 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

За приписами частин 1 ста 2 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України).

Попри наявне у позивача право притримати результати роботи та або зупинити виконання свого обов`язку з виготовлення та передачі товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" на власний ризик виготовило та передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" товар.

Натомість умови Договору не визначають порядок та строки оплати товару у разі його постачання на умовах післяоплати, а відтак згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зважаючи на те, що видаткові накладні №100 від 07.09.2021 та №119 від 26.10.2021 підписані представниками сторін без зауважень, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів наявності у відповідача зауважень до виготовленого та переданого йому товару, суд приходить до висновку, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" 07.09.2021 товар мав бути оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" до 08.09.2021 включно, а поставлений 26.10.2021 - до 27.10.2021 включно.

Натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" в якості оплати за поставлений товар було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" кошти у розмірі 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1649 від 27.10.2021 та кошти у розмірі 14 973,88 грн. згідно платіжного доручення №1852 від 02.02.2022.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наведеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" було частково та з простроченням виконано свої зобов`язання за Договором, а саме сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" кошти в розмірі 24 973,88 грн., натомість доказів сплати іншої частини вартості виконаних робіт (поставленого товару) у розмірі 100 000,00 грн. (124 973,88 грн. загальної вартості виготовленого та переданого товару - 24 973,88 грн. часткової оплати) станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати виготовленого та переданого йому позивачем згідно Договору товару, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" про стягнення боргу у розмірі 100 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №15/06-01 від 13.09.2018 позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" пені у розмірі 55 271,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 32 151,30 грн., 3% річних у розмірі 4 669,85 грн. та штрафу у розмірі 10 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Щодо посилань відповідача у відзиві на свою важку економічну ситуацію, спричинену, зокрема військовим станом та відсутністю безперебійного електропостачання, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" припинило виробництво продукції, то суд відзначає, що воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України в рівній мірі має негативний влив на господарську діяльність сторін, в той час як відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст. 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.

Окрім того, суд враховує, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань за Договором більш як за три місяці до запровадження в Україні воєнного стану, в той час як згідно наявної у вільному доступі в мережі Інтернет фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" у 2021 році зобов`язання відповідача складали суму 6 860 400,00 грн. при доході 25 441 100,00 грн. та активах на суму 8 019 700,00 грн., а відтак наведені ним обставини не вважаються судом такими, що звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 6.3 Договору сторонами погоджено, що у разі несплати вартості товару покупцем у строк, установлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через тридцять шість місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконане.

Варто відзначити, що п. 5.2 Договору передбачено обов`язок оплати відповідачем виконаних робіт на умовах 100% авансового платежу.

В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постановах Верховного Суду, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 03.08.2022 у справі №910/6232/21 та від 14.02.2023 у справі №910/15531/21 касаційним судом відзначено, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи які мають бути виконані.

Відтак, фактично п. 6.3 Договору встановлює неустойку за несплату відповідачем саме попередньої оплати (авансу), а не порушення строку оплати виконаних робіт з виготовлення товару після його передачі.

У постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/5206/20 зазначено, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 викладено правову позицію щодо того, що вимога про стягнення пені є акцесорною, додатковою до основного, залежить від основного і поділяє його долю, тому відповідно, для можливості стягнення пені повинна бути основна вимога про стягнення заборгованості з оплати товару або встановлення факту оплати товару з порушенням строків.

Оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" відсутнє право вимагати попередню оплату за виконані роботи до фактичного передання виготовленого товару, то відповідно відсутнє право вимагати сплату пені, нараховану за несплату вартості товару авансом у строк, установлений п. 5.2 Договору.

Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №926/2750/22.

З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав для застосування до відповідача неустойки у вигляді пені за порушення зобов`язання з внесення 100% авансового платежу за підрядні роботи, в той час як іншими умовами Договору не встановлено нарахування пені за порушення строків оплати/неоплату виконаних та переданих замовнику підрядних робіт.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 6.2 Договору сторони встановили, за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати партії товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився. "Відмовою або ухиленням" в рамках даного договору вважаються дії або бездіяльність покупця, що без абияких сумнівів свідчить про те, що покупець не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару. Такими, зокрема, вважається ігнорування покупцем повідомлень про здійснення оплати постачальника.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів суд дійшов висновку, що пунктом 6.2 Договору сторонами погоджено застосування штрафу у разі якщо покупець (замовник) не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару, про що є достеменні докази.

Згідно наявного у Академічному тлумачному словнику української мови слово "намір" має визначення як задум, бажання зробити що-небудь.

Отже, для застосування вказаного штрафу мають бути наявні беззаперечні докази (які виключали б будь-який сумнів) відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт.

Суд відзначає, що у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Водночас, позивачем не надано суду беззаперечних доказів відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт. Зокрема, в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" вих. №02/02 від 02.02.2022, в якому відповідач вказував, що здійснить погашення боргу протягом лютого-березня 2022 року, що виключає висновок про ігнорування ним повідомлень позивача про здійснення оплати. Натомість у відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" не заперечує щодо наявності у нього боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак", а також приймає участь у розгляді спору (тобто не ігнорує наявність у нього боргу перед позивачем).

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів (які виключали б будь-який сумнів) відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт, у суду відсутні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" передбаченого п. 6.2 Договору штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" та враховуючи імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" 3% річних у розмірі 4 667,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 32 151,30 грн.

Відмінність між заявленою позивачем до стягнення сумою 3% річних та сумою 3% річних, стягнення якої є правомірним, полягає у тому, що із долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались 3% річних на останній день виконання зобов`язання (на дату, в яку роботи мали були бути оплачені).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 100 000,00 грн., 3% річних у розмірі 4 667,04 грн. та інфляційні втрати у розмірі 32 151,30 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовну та за подання заяви про забезпечення позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" (04071, м. Київ, вул. Вознесенський Яр (до перейменування - вул. Петрівська), буд. 19; ідентифікаційний код 41249566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Освіти (до перейменування - вул. Червоноармійська), буд. 3А, кв. 29; ідентифікаційний код 39728314) борг у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4 667 (чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 32 151 (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят одну) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 2 960 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 82 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.06.2023.

Суддя Р.В. Бойко