Постанова

від 31.05.2023 по справі 922/1406/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Xh7VH0HD4Abgl31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1406/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Волковицької Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Мудраченко І.В. (адвокат),

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 (у складі колегії суддів: Радіонова О.О. (головуючий), Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 (суддя Погорелова О.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс",

2. Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним документів та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра" (далі - Позивач, ОСББ "Ультра") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (далі - Відповідач-1, ТОВ "Укрімпекс") і Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач-2, Фірма "Т.М.М.",) про:

- витребування з незаконного володіння Фірми "Т.М.М." нежитлових приміщень технічного поверху: №9 площею 334,5 кв.м, №18 площею 14,8 кв.м, №19 площею 9,7 кв.м, №20 площею 13 кв.м; підвалу: № 2 площею 2,5 кв.м, №61 площею 18,6 кв.м, №62 площею 26,3 кв.м, № 63 площею 3,7 кв.м, №70 площею 135,5 кв.м, №74 площею 32,2 кв.м, № 75 площею 21,9 кв.м, №130 площею 5,4 кв.м, №132 площею 10,9 кв.м, №139 площею 6,7 кв.м, №141 площею 7,3 кв.м, №142 площею 41,1 кв.м, №143 площею 55 кв.м; виходу на дах: №19 площею 23,6 кв.м, №20 площею 32,4 кв.м, №12 площею 44,9 кв.м в літ. "А-23" багатоквартирного будинку №20 за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша (далі - спірні приміщення технічного поверху, підвалу та виходу на дах, спірні приміщення);

- визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2010 №2735, укладеного між Відповідачами, та припинення права власності Фірми "Т.М.М." на спірні приміщення;

- визнання недійсними свідоцтв від 02.08.2010 про право власності на нерухоме майно (серії САЕ №№088579, 088576, 088580, 088582) на спірні приміщення технічного поверху, підвалу та виходу на дах (далі - свідоцтва від 02.08.2010, оспорювані свідоцтва), виданих виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпоряджень Харківського міського голови від 27.07.2010 №№ 2056, 2074, 2055, та припинення права власності ТОВ "Укрімпекс" на спірні приміщення, з посиланням на положення статей 330, 369, 382, 387, 388 Цивільного кодексу України, статей 4, 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статей 11, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020).

1.2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що спірні приміщення є приміщеннями загального користування (допоміжними та технічними), а отже, є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, а тому не можуть бути зареєстровані за Фірмою "Т.М.М." як окремі нежитлові приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.08.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №922/1406/21, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

2.2. Постановою Верховного Суду від 30.06.2022 вищезазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що обмежившись передусім посиланням на недоведеність Позивачем статусу спірних приміщень як допоміжних, суди попередніх інстанцій ухилились від надання оцінки тим істотним обставинам, на існуванні яких наполягає Позивач в аспекті необхідності чіткого розмежування спірних приміщень як допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, призначених для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять

2.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №922/1406/21, позов задоволено у повному обсязі. Витребувано із незаконного володіння Фірми "Т.М.М.":

- нежитлові приміщення технічного поверху: №9 площею 334,5 кв.м, №18 площею 14,8 кв.м, №19 площею 9,7 кв.м, №20 площею 13,0 кв.м, загальною площею 372,0 кв.м. в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31114941, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №2 площею 2,5 кв.м. в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми Т.М.М.-ТОВ на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31114430, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №61 площею 18,6 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13388, реєстраційний номер майна 34289875, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №62 площею 26,3 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13389, .реєстраційний номер майна 34290813, дата внесення запису 02.08.2011 року;

- нежитлове приміщення підвалу №63 площею 3,7 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми Т.М.М.-ТОВ на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13390, реєстраційний номер майна 34291264, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення, підвалу №70 площею 135,5 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13391, реєстраційний номер майна 34298979, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №74 площею 32,2 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі №1 №13392, реєстраційний номер майна 34299081, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №75 площею 21,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13393, реєстраційний номер майна 34299141, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №130 площею 5,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13394, реєстраційний номер майна 34299193, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №132 площею 10,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13395, реєстраційний номер майна 34299369, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №139 площею 6,7 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13397, реєстраційний номер майна 34299610, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №141 площею 7,3 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13398, реєстраційний номер майна 34299790, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №142 площею 41,1 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13399, реєстраційний номер майна 34299916, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №143 площею 55,0 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13396, реєстраційний номер майна 34300095, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №19 площею 23,6 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31115105, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №20 площею 32,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13253, реєстраційний номер майна 34069879, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №12 площею 44,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, яке знаходиться у власності Фірми "Т.М.М." на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31117137, дата внесення запису 06.07.2011.

Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" та Фірмою "Т.М.М.", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гамаль І.М., в реєстрі №2735, та припинити право власності Фірми "Т.М.М." на приміщення:

- нежитлові приміщення технічного поверху: №9 площею 334,5 кв.м, №18 площею 14,8 кв.м, №19 площею 9,7 кв.м, №20 площею 13,0 кв.м, загальною площею 372,0 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31114941, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №2 площею 2,5 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31114430, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №61 площею 18,6 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13388, реєстраційний номер майна 34289875, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №62 площею 26,3 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13389, реєстраційний номер майна 34290813, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №63 площею 3,7 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13390, реєстраційний номер майна 34291264, дата внесення запису 02.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №70 площею 135,5 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13391, реєстраційний номер майна 34298979, дата внесення запису 02.08.2011.

- нежитлове приміщення підвалу №74 площею 32,2 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13392, реєстраційний номер майна 34299081, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №75 площею 21,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13393, реєстраційний номер майна 34299141, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №130 площею 5,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13394, реєстраційний номер майна 34299193, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №132 площею 10,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13395, реєстраційний номер майна 34299369, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №139 площею 6,7 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13397, реєстраційний номер майна 34299610, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №141 площею 7,3 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13398, реєстраційний номер майна 34299790, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №142 площею 41,1 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13399, реєстраційний номер майна 34299916, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення підвалу №143 площею 55,0 кв.м. в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13396, реєстраційний номер майна 34300095, дата внесення запису 03.08.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №19 площею 23,6 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31115105, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №20 площею 32,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №13253, реєстраційний номер майна 34069879, дата внесення запису 06.07.2011;

- нежитлове приміщення виходу на дах №12 площею 44,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №2735 від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису в книзі 1 №11369, реєстраційний номер майна 31117137, дата внесення запису 06.07.2011.

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ "Укрімпекс" (серія САЕ №088579) на нежитлові приміщення технічного поверху: №9 площею 334,5 кв.м, №18 площею 14,8 кв.м, №19 площею 9,7 кв.м, №20 площею 13,0 кв.м, загальною площею 372,0 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 02.08.2010 на підставі Розпорядження Харківської міського голови від 27.07.2010 за номером 2056, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 06.08.2010 за реєстраційним номером 31114941, номер запису 11369 в книзі 1 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940224, та припинено право власності ТОВ "Укрімпекс".

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ "Укрімпекс" (серія САЕ №088576), на нежилі приміщення підвалу: №2 площею 2,5 кв.м, №61 площею 18,6 кв.м, №62 площею 26,3 кв.м, №63 площею 3,7 кв.м, №70 площею 135,5 кв.м, №74 площею 32,2 кв.м, №75 площею 21,9 кв.м, №130 площею 5,4 кв.м, №132 площею 10,9 кв.м, №139 площею 6,7 кв.м, №141 площею 7,3 кв.м, №142 площею 41,1 кв.м, №143 площею 55,0 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 02.08.2010 на підставі Розпорядження Харківської міського голови від 28.07.2010 за номером 2074, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 06.08.2010 за реєстраційним номером 31114430, номер запису 11369 в книзі 1 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940562, та припинено право власності ТОВ "Укрімпекс".

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ "Укрімпекс" (серія САЕ №088580), на нежитлові приміщення виходу на дах: №19 площею 23,6 кв.м, №20 площею 32,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 02.08.2010 на підставі Розпорядження Харківської міського голови від 27.07.2010 за номером 2056, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 06.08.2010 за реєстраційним номером 31115105, номер запису 11369 в книзі 1 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940350, та припинено право власності ТОВ "Укрімпекс".

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ "Укрімпекс" (серія САЕ №088582) на нежитлові приміщення виходу на дах: №12 площею 44,9 кв.м в літ. А-23 багатоквартирному будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 02.08.2010 на підставі Розпорядження Харківської міського голови від 27.07.2010 за номером 2055, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 06.08.2010 за реєстраційним номером 31117137, номер запису 11369 в книзі 1 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26939882, та припинено право власності ТОВ "Укрімпекс".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.4. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні приміщення за своїми технічними та юридичними характеристиками входять до переліку допоміжних приміщень будинку та є призначеними для обслуговування будинку, і на праві спільної сумісної власності належать всім співвласникам житлового будинку.

Також за висновком судів у даному випадку, ефективним способом захисту порушеного права, який призведе до державної реєстрації припинення речових прав Відповідачів на спірні приміщення, є визнання недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав на спірні приміщення та припинення права власності Відповідачів.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Фірма "Т.М.М." просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм статей 267, 387, 388 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц та постановах Верховного Суду від 13.02.2019. у справі №520/4114/16-ц, від 16.01.2019 у справі №646/14831/15-ц, від 20.03.2019 у справі №221/4715/17, від 25.03.2019 у справі №488/1558/16-ц, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 07.09.2021 у справі №906/730/18, від 30.11.2021 у справі №910/256/20.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Ультра" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін та стягнути з Відповідачів на свою користь понесені судові витрати.

4. Касаційне провадження

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 31.05.2023.

4.3. Ухвалами Верховного Суду від 15.05.2023 та 29.05.2023 задоволені клопотання ОСББ "Ультра" та Фірми "Т.М.М." про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.4. В судовому засіданні 31.05.2023 представник ОСББ "Ультра" в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Також до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції було запрошено представника Фірми "Т.М.М.", однак останній на відповідне запрошення не відповідав.

4.5. При цьому заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.

4.6. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

4.7. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників Відповідачів, які не забезпечили явку представників. До того ж вимоги та доводи Фірми "Т.М.М." викладені у касаційній скарзі.

5. Обставини встановлені судами

5.1. 11.04.2019 на підставі протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: місто Харків, провулок Отакара Яроша, 20, створено ОСББ "Ультра" (запис від 03.07.2019 № 14801020000081370 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

5.2. Експлуатуючою організацією, яка здійснювала утримання будинку до створення ОСББ "УЛЬТРА" була Фірма "Т.М.М.", що підтверджується Договором про передачу житлового комплексу експлуатуючій організації від 02.06.2010, укладеним з забудовником ТОВ "Укрімпекс" та Актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 12.01.2011.

5.3. ТОВ "Укрімпекс", яке виступало забудовником багатоквартирного будинку №20 у провулку О. Яроша у місті Харкові, після здачі в експлуатацію будинку, здійснило державну реєстрацію права власності на:

- нежитлові приміщення технічного поверху: №9 площею 334,5 кв.м, №18 площею 14,8 кв.м, № 19 площею 9,7 кв.м, № 20 площею 13 кв.м в літ. "А-23" багатоквартирного будинку №20 за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, на підставі свідоцтва від 02.08.2010 серії САЕ №088579 про право власності на нерухоме майно зареєстрованого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") 06.08.2010 за реєстраційним номером 31114941, номер запису 11369 в книзі 1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940224;

- нежитлові приміщення підвалу: №2 площею 2,5 кв.м, №61 площею 18,6 кв.м, №62 площею 26,3 кв.м, №63 площею 3,7 кв.м, № 70 площею 135,5 кв.м, №74 площею 32,2 кв.м, №75 площею 21,9 кв.м, №130 площею 5,4 кв.м, №132 площею 10,9 кв.м, №139 площею 6,7 кв.м, №141 площею 7,3 кв.м, №142 площею 41,1 кв.м, №143 площею 55 кв.м в літ. "А-23" багатоквартирного будинку №20 за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, на підставі свідоцтва від 02.08.2010 серії САЕ №088576 про право власності на нерухоме майно, зареєстрованого КП "Харківське МБТІ" 06.08.2010 за реєстраційним №31114430, номер запису 11369 в книзі 1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940562;

- нежитлові приміщення виходу на дах: №19 площею 23,6 кв.м, №20 площею 32,4 кв.м в літ. А-23 багатоквартирного будинку №20 за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 1, на підставі свідоцтва від 02.08.2010 серії САЕ № 088580 про право власності на нерухоме майно, зареєстрованого КП "Харківське МБТІ" 06.08.2010 за реєстраційним №31115105, номер запису 11369 в книзі 1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26940350;

- нежитлові приміщення виходу на дах: №12 площею 44,9 кв.м, №13 площею 43,3 кв.м в літ. А-23 багатоквартирного будинку №20 за адресою м. Харків, провулок Отакара Яроша, корпус 2, на підставі свідоцтва від 02.08.2010 серії САЕ 088582 про право власності на нерухоме майно, зареєстрованого КП "Харківське МБТІ" 06.08.2010 за реєстраційним №31117137, номер запису 11369 в книзі 1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26939882.

5.4. 28.12.2020 між ТОВ "Укрімпекс" (продавець) та Фірмою "Т.М.М." (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2735, за умовами якого спірні приміщення придбано покупцем та зареєстровано за ним на праві приватної власності як окремі об'єкти нерухомого майна з відкриттям окремих розділів та присвоєнням реєстраційних номерів.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

6.3. До загального та неподільного майна відносяться виключно допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку та його технічне обладнання, і не відносяться окремі нежилі приміщення.

6.4. Згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

6.5. Згідно з пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

6.6. Водночас за приписами статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

6.7. У рішенні від 09.11.2011 №14-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

6.8. У пункті 4 мотивувальної вищезазначеного рішення вказано про те, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

6.9. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

6.10. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 15.05.2019 у справі №906/1169/17.

6.11. Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

6.12. Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, позивач не повинен доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідач, який є їх останнім набувачем, має довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

6.13. При вирішенні даного спору та вирішенні питання наявності у Відповідачів повноважень на розпорядження спірними приміщеннями, ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме, встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

6.14. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з частиною третьою статті 13 цього Кодексу, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6.15. Суди першої та апеляційної інстанції, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам в цілому та кожному доказу окремо дійшли висновку, що спірні приміщення не є ізольованими від житлового фонду, оскільки не мають окремого входу з вулиці. При цьому спірні приміщення розташовані в підвалі, на технічному поверсі та виходу на дах в яких знаходяться комунікації, які необхідні для обслуговування поверхів даного будинку, будинкове інженерне обладнання та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію. Також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

6.16. Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні приміщення за своїми технічними та юридичними характеристиками входять до переліку допоміжних приміщень будинку та є призначеними для його обслуговування, належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності.

6.17. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства не конкретизовано, якими саме доказами має доводитися належність приміщення до допоміжного.

6.18. Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (постанови від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц).

6.19. Разом з цим із встановлених судами попередніх інстанцій обставин не убачається, що спірне нерухоме майно відчужувалось третім особам. На момент розгляду справи судом першої інстанції право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за Фірмою "Т.М.М.".

6.20. Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент подання позову та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності Позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.

6.21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений Цивільним кодексом України) суперечить завданням цивільного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом цивільних спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.22. Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, аби убезпечити особу повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.

6.23. Отже з урахуванням висновків судів попередніх інстанцій про те, що спірні приміщення належать до допоміжних, а тому не можуть бути самостійним об'єктом права власності, як нежитлові приміщення взагалі, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

6.24. Водночас Відповідачем-2 подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

6.25. Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

6.26. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

6.27. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

6.28. Колегія суддів зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

6.29. З огляду на викладене, суд зобов`язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв`язку зі її закінчення за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.

6.30. Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладено обов`язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17.

6.31. У свою чергу, аналіз наведених норм Глави 19 Цивільного кодексу України щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами Господарського процесуального кодексу України(які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин) не дає Верховному Суду підстав та можливостей для самостійного дослідження такої заяви щодо визначення обставин початку перебігу строку позовної давності, однак не обмежує його у перевірці правильності встановлення судами попередніх інстанцій початку відліку такого строку.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/14469/18, від 22.10.2019 у справі №910/2968/18, від 23.01.2020 у справі №916/2128/18.

6.32. Іншими словами, касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм Глави 19 Цивільного кодексу України на предмет правильності такого застосування з урахуванням встановлених фактичних обставин.

6.33. У справі, що розглядається господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2019 на підставі протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша, 20, створено ОСББ "Ультра" (запис від 03.07.2019 №14801020000081370 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Позовна заява ОСББ "Ультра" подана до суду 19.04.2021.

При цьому положеннями Статуту ОСББ "Ультра" визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Судами також зауважено, що виходячи саме із статутних положень, до суду за забезпеченням та захистом прав співвласників щодо належного утримання та використання спільного майна звернулась юридична особа.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій установили та констатували, що строк позовної давності у цій справі не пропущено, а тому дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності, щодо наслідків пропуску якої заявлено Відповідачем-2 у справі.

6.34. Щодо тверджень скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц та постановах Верховного Суду від 13.02.2019. у справі №520/4114/16-ц, від 16.01.2019 у справі №646/14831/15-ц, від 20.03.2019 у справі №221/4715/17, від 25.03.2019 у справі №488/1558/16-ц, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 07.09.2021 у справі №906/730/18, від 30.11.2021 у справі №910/256/20 щодо застосування інституту позовної давності, судова колегія зазначає, що висновки судів у цих справах були зроблені з урахуванням конкретних обставин та наявних у таких справах і оцінених судами, згідно з вимогами процесуального законодавства, доказів, а отже, застосування судами положень статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України у справах, на які посилається скаржник, залежало від встановлення певної сукупності фактів, які мають матеріально-правове значення у питанні застосування або, навпаки, позовної давності.

6.35. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.36. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

6.37. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

7.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

7.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 у справі №922/1406/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Xh7VH0HD4AbglГоловуючий В. Зуєв Судді І. Берднік Н. ВолковицькаXh7VH0HD4AbglXh7VH0HD4AbglXh7VH0HD4Abgl