Постанова

від 31.05.2023 по справі 910/21353/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/21353/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Геращенко В. І. (самопредставництво),

відповідача-3 - Геращенко В. І. (самопредставництво),

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 (судді: Козир Т.П. - головуючий, Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак"

до: 1. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

2. Київської міської державної адміністрації,

3. Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак" (далі - ТОВ "Агрофірма Зодіак", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр, Відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА, Відповідач-2) та Київської міської ради (далі - КМР, Відповідач-3), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Держгеокадастру №556 від 30.11.2021 "Про задоволення скарги та скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки";

- зобов`язати Держгеокадастр поновити в Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, місце розташуванням: м. Київ, Дарницький район, в урочищі Бортничі, площа: 74,4527 га, цільове призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що державним актом від 24.02.1946 сільськогосподарській артілі ім. Ворошилова (с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району) було передано у вічне користування земельну ділянку площею 1217,3 га. Правонаступником вказаної артілі стало Колективне сільськогосподарське підприємство "Шпитьківське" (далі - КСП "Шпитьківське"), яке отримало у колективну власність земельні ділянки радгоспу "Шпитьківський", зокрема, площею 74,46 га у межах міста Києва (урочище Бортничі у Дарницькому районі). У свою чергу, КСП "Шпитьківське" було реорганізоване у ТОВ "Агрофірма Зодіак" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпитьківське" (далі - ТОВ "Шпитьківське"). Отже, Позивач виступив правонаступником вказаного КСП, у тому числі щодо права користування спірною земельною ділянкою. 10.09.2021 до Державного земельного кадастру за заявою ТОВ "Агрофірма Зодіак" внесено запис про земельну ділянку площею 74,4527 га з присвоєнням кадастрового номеру 8000000000:96:001:0040, однак оскаржуваним наказом за скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) було скасоване рішення про державну реєстрацію цієї земельної ділянки. Спірний наказ, на думку Позивача, прийнятий Держгеокадастром з порушенням норм чинного законодавства, оскільки: у Відповідача-1 відсутня компетенція для розгляду скарги і прийняття рішення; було порушено 30-ти денний строк оскарження рішення і скарга мала бути повернута; наявний судовий спір щодо наведеної земельної ділянки; діяли заходи забезпечення позову під час прийняття оскаржуваного наказу.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, у позові відмовлено.

2.2. Зазначені рішення і постанова обґрунтовані тим, що спірний наказ був прийнятий Держгеокадастром відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним. Також відсутні підстави для зобов`язання Відповідача-1 поновити в Державному земельному кадастрі запис про спірну земельну ділянку, оскільки Позивачем не доведено, що він є правонаступником юридичної особи, якій, за його доводами, ця земельна ділянка була надана у постійне користування.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма Зодіак" просить скасувати оскаржувані судові рішення із ухваленням нового про задоволення позову.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, статей 73 - 75, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 29.04.2020 у справі №922/1363/19, від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 12.12.2019 у справі №924/817/16, від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20, від 10.02.2021 у справі №916/1709/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 21.12.2020 у справі № 916/401/17, у аналогічних правовідносинах.

3.3. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання касаційної скарги, Позивач також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 8, частини другої статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п. 1 п. 223., п. 231. Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, частин першої, другої статті 4,статей 73, 74, частини четвертої статті 75, статей 86, 99, частини першої статті 144, статті 269Господарського процесуального кодексу України, у аналогічних правовідносинах.

3.4. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанцій було безпідставно відхилено його клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

3.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2023 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/21353/21 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 17.05.2023 та встановлено

строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Крім того в ухвалі визнано необов`язковою участь у судовому засіданні представників учасників справи.

3.6. Від Держгеокадастру надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Відповідач-1 просить відмовити у скасуванні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення місцевого суду.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу представник Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.8. 15.05.2023 безпосередньо до Верховного Суду ТОВ "Агрофірма Зодіак" було подано клопотання про відкладення судового розгляду. Також 17.05.2023 електронною поштою до Суду від представника Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що представники вищевказаних сторін по справі не мають можливості бути присутніми в судовому засідання з об`єктивних обставин.

За результатами розгляду зазначених клопотань колегією суддів було прийнято рішення про відкладення розгляду касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Зодіак" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/21353/21 та визначено дату та час наступного судового засідання (31 травня 2023 року о 17:30).

3.9. 31.05.2023 Позивачем було подано нове клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю ТОВ "Агрофірма Зодіак" забезпечити явку свого представника у судове засідання у зв`язку з його участю у розгляді іншої справи.

Колегія суддів у судовому засіданні 31.05.2023, порадившись на місці та з`ясувавши позицію іншого учасника справи, з огляду на те, що участь у судовому засіданні представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а також те, що судове засідання у справі вже відкладалось в т.ч. за клопотанням ТОВ "Агрофірма Зодіак", правова позиція якого викладена ним у касаційній скарзі, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, що відображено у протоколі судового засідання 31.05.2023.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.02.1946 Виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих був виданий Державний акт на вічне користування землею колгоспами за № 548357, згідно з яким сільськогосподарській артілі імені Ворошилова с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району, Київської області було передано у вічне користування землю в кількості 1 217,3 га.

У розділі опис меж сільськогосподарської артілі імені Ворошилова зазначено: від А до Б з землями Ірпінського лісництва, Ірпінського лісгоспу; від Б до В з землями с-г артілі Більшовик с. Шпитіьки Києво-Святошинського району; від В до Г з землями Бучанської торфорозробки; від Г до Д з землями Ірпінського лісництва, Ірпинського лісгоспу; від Д до Е з землями І.Т.К.; від Е до Є з землями Ушосдор-У; від Є до Ж з землями Святошинського комунального лісництва; від Ж до З землями с-г артілі "Перемога" с. Гореничи Києво-Святошинського району.

На плані земель, який є додатком до акта, зазначені чотири ділянки - А(Е)-Б-В-Г-Д, Е(І)-Є-Ж-З, К-Л-М-Н-(О)І та О-П-Р-С.

4.2. 09.09.1997 розпорядженням голови Києво-Святошинської державної адміністрації було затверджено Статут Колективного сільськогосподарського підприємства "Шпитівське", з якого вбачається, що підприємство створено відповідно до рішенням зборів трудового колективу шляхом перетворення Радгоспу "Шпитьківський".

4.3. У пункті 1.2. Статуту КСП "Шпитівське" зазначено, що діяльність підприємства базується на викупленому у держави майні і переданій у колективну власність землі з подальшим розподілом цієї власності на майнові та земельні паї з занесенням у пайові книжки земельних сертифікатів.

Згідно з пунктом 7.1. Статуту КСП "Шпитьківське" виключно загальні збори членів підприємства (збори уповноважених) приймають рішення про припинення діяльності товариства.

4.4. У матеріалах справи наявний протокол № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Агрофірма Зодіак" від 31.03.2000, з якого вбачається, що АТВТ "Святошино", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вирішили створити ТОВ "Агрофірма Зодіак" в с. Шпитьки Києво-Святошинського району на базі частини майна КСП "Шпитківське", згідно з розподільчим балансом, складеним останнім.

Статутний фонд між засновниками розподілений наступним чином: АТВТ "Святошино" вносить грошима 7 528,23 та володіє 51,01% статутного фонду; ОСОБА_1 вносить свій майновий пай у загальному пайовому фонді КСП "Шпитківське" в сумі 2 411,00, належний йому на підставі свідоцтва про право на майновий пай № 367 від 22.02.2000, та володіє 16,33% статутного фонду; ОСОБА_2 вносить свій майновий пай у загальному пайовому фонді КСП "Шпитківське" в сумі 2 411,00, належний йому на підставі свідоцтва про право на майновий пай № 333 від 22.02.2000, та володіє 16,33% статутного фонду; ОСОБА_3 вносить свій майновий пай у загальному пайовому фонді КСП "Шпитківське" в сумі 2 411,00, належний йому на підставі свідоцтва про право на майновий пай № 426 від 22.02.2000, та володіє 16,33% статутного фонду.

4.5. 10.09.2021 державним реєстратором відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області внесено до Державного земельного кадастру за заявою ТОВ "Агрофірма Зодіак" інформацію про земельну ділянку площею 74,4527 га, яка розташовану м. Київ, Дарницький район, в урочищі Бортничі, із присвоєнням кадастрового номеру 8000000000:96:001:0040, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.09.2021.

Держана реєстрація зроблена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.06.2021, Фізична особа-підприємець Ткаченко Н. В.

4.6. У розділі "Право постійного користування земельною ділянкою" зазначено, що власником є Виконавчий комітет Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих; документ, що посвідчує право - Державний акт від 24.02.1946 № 548357.

4.7. Також 10.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яною Володимирівною було зареєстровано за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 74,4527 га з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, що підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Підставою для реєстрації вказано Державний акт № 548357, виданий 24.02.1946, видавник - Виконавчий комітет Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих.

4.8. 01.11.2021 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) звернувся до Держгеокадастру зі скаргою на рішення державного реєстратора відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.09.2021 про державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.

Скарга була мотивована тим, що ТОВ "Агрофірма Зодіак" 16.12.2019 було відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки, документація із землеустрої щодо її відведення до Департаменту не надходила, Київська міська рада не приймала рішень про передачу наведеної земельної ділянки у власність чи користування.

4.9. Наказом Держгеокадастру № 556 від 30.11.2021 "Про задоволення скарги та скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки" задоволено скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) від 01.11.2021 №05702-29535 та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040. Також наказано державним кадастровим реєстраторам Департаменту ведення державного земельного кадастру Держгеокадастру внести до програмного забезпечення Державного земельного кадастру інформацію про скасування рішення державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.

4.10. Не погоджуючись із вказаним наказом, Позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати спірний наказ протиправним і скасувати, а також зобов`язати Держгеокадастр відновити в Державному земельному кадастрі запис про спірну земельну ділянку.

4.11. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агрофірма Зодіак" посилалося на те, що внаслідок ряду реорганізацій і перетворень різних сільськогосподарських підприємств до нього, в порядку правонаступництва, перейшло право постійного користування земельною ділянкою за державним актом №548357 від 24.02.1946та державним актом №108 від 18.08.1999, у зв`язку із чим за замовленням Позивача було виготовлено технічну документацію та внесено до Державного земельного кадастру запис про земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру. Однак, рішення про реєстрацію було неправомірно скасовано спірним наказом. При цьому, на думку ТОВ "Агрофірма Зодіак", було порушено процедуру та порядок прийняття вказаного наказу, а саме: його прийнято поза межами компетенції Відповідача-1, всупереч вимогам статей 16, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"; його прийнято за наявності спору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040; скаргу Відповідача-2 безпідставно не було повернуто у зв`язку з пропуском строку для її подання.

4.12. На підтвердження наявності у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою Позивач посилався на наступні обставини:

- 24.02.1946 на підставі державного акта на вічне користування землею колгоспами № 548357 сільськогосподарській артілі імені Ворошилова с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області було передано у вічне користування землю в кількості 1 217,3 га;

- у 1959 році на базі сільськогосподарських артілей сіл Шпитьки, Горбовичі, Личанка було створене Державне сільськогосподарське підприємство радгосп "Шпитьківський", до складу земель якого увійшла частина заплавних черезсмужних земель колишніх сільськогосподарських артілей ім. Ворошилова "Жовтень";

- у серпні 1997 року на підставі рішення Виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів від 04.09.1997 № 1922, код 00849445, Радгосп "Шпитьківський" був перетворений в Колективне сільськогосподарське підприємство "Шпитьківське";

- цього ж року Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук складено технічний звіт з коригування планових матеріалів зйомок минулих років Державного сільськогосподарського підприємства радгоспу "Шпитьківський" Києво-Святошинського району Київської області, згідно з яким на земельній ділянці знаходиться землекористування Радгоспу "Шпитьківський";

- КСП "Шпитьківське" отримало у колективну власність земельні ділянки, належні Радгоспу "Шпитьківський", зокрема, земельну ділянку площею 74,46 га в межах міста Києва (урочище Бортничі у Дарницькому районі) на підставі Державного акта на право колективної власності на землю за № 108 від 18.08.1999;

- у подальшому КСП "Шпитьківське" було реорганізовано в ТОВ "Агрофірма Зодіак" та ТОВ "Шпитьківське";

- рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Агрофірма Зодіак" від 30.03.2000, яке оформлено протоколом № 1, створено ТОВ "Агрофірма Зодіак" в с. Шпитьки, Києво-Святошинського району Київської області на базі частини майна КСП "Шпитьківське";

- Позивач стверджує, що ТОВ "Агрофірма Зодіак" є правонаступником КСП "Шпитьківське" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків, зокрема, права користування земельною ділянкою площею 74,46 га в межах м. Києва (урочище Бортничі у Дарницькому районі), що підтверджується листом Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 07-22-11/7 від 21.03.2006 та п. 1.2. Статуту ТОВ "Агрофірма Зодіак";

- 28.10.2004 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА було затверджено технічний звіт земельно-кадастрової інвентаризації ТОВ "Агрофірма Зодіак";

- відповідно до технічного звіту із встановлення зовнішніх меж кварталу № 96:001, земельна ділянка площею 748014,95 кв. м за адресою: в межах Дарницького району м. Києва, в міському земельному кадастрі обліковується за ТОВ "Агрофірма Зодіак";

- 10.09.2021 приватним нотаріусом Бутько М. В. зареєстровано за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 74,4527 га за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. У якості підстави для подання касаційної скарги, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Позивач, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 8, частини другої статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пп. 1 п. 223., п. 231. Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, частин першої, другої статті 4, статей 73, 74, частини четвертої статті 75, статей 86, 99, частини першої статті 144, статті 269Господарського процесуального кодексу України, у аналогічних правовідносинах.

5.4. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.5. У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

5.6. Так, обґрунтовуючи вищевказану підставу для касаційного оскарження судових рішень, заявник, у тому числі, посилається на відсутність у Держгеокадастру повноважень щодо скасування рішень державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки, а відтак спірний Наказ, на думку заявника, суперечить положенням чинного законодавства у зв`язку з чим виникає необхідність формування Верховним Судом правових висновків щодо застосування статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пп. 1 п. 223., п. 231. Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок).

5.7. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (тут і далі - у редакція, яка була чинною на момент прийняття спірного Наказу) внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

5.8. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

5.9. За змістом частин п`ятої, шостої статті 24 наведеного Закону державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

5.10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки (частина десята статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

5.11. Водночас, відповідно до частини другої статті 39 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені, у тому числі, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5.12. Так, згідно з п. п. 222., 223. Порядку (тут і далі - у редакція, яка була чинною на момент прийняття спірного Наказу) рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду.

Держгеокадастр розглядає скарги: 1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір); 2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об`єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії; 3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення; 4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.

5.13. За змістом п. 225. Порядку рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить 30 календарних днів з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці другому цього пункту.

5.14. Відповідно до п. 228. Порядку за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства, та проведення державної реєстрації земельної ділянки; внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором; скасування рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства; надання відомостей Державного земельного кадастру; тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру; анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру;

3) залишення скарги без розгляду.

5.15. Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 2) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 3) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 4) під час розгляду та вирішення скарги буде встановлено факт дотримання вимог законодавства в рішеннях, діях або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру (п. 231. Порядку).

5.16. Як обґрунтовано зазначив місцевий суд, частина десята статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", на яку посилається скаржник, стосується випадків скасування державної реєстрації земельних ділянок саме державним кадастровим реєстратором, правовий статус якого передбачений статтею 9 вказаного Закону.

Водночас, Відповідач-1 не є державним кадастровим реєстратором, а є держателем Державного земельного кадастру, повноваження якого передбачені статтею 7 зазначеного Закону.

При цьому частина друга статті 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр" чітко передбачає, що рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, що свідчить про наявність у Відповідача-1 встановленої законом компетенції розглядати відповідні скарги та за наслідками їх розгляду приймати відповідні рішення.

5.17. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, цілком правомірно зазначив, що Держгеокадастру в силу закону надано дискреційні повноваження в межах поданої скарги на рішення дії або бездіяльність державних кадастрових реєстраторів скасовувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в її державній реєстрації, прийнятих з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак під час прийняття спірного Наказу Відповідач-1 діяв в межах та у спосіб, визначених як нормами Закону України "Про Державний земельний кадастр", так і Порядку.

5.18. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що вищевказані положення чинного законодавства у сфері державної реєстрації земельних ділянок, на які посилається заявник, обґрунтовуючи необхідність формування судом касаційної інстанції правого висновку, є чіткими та однозначними, їх застосування є передбачуваним і не потребує висловлення Верховним Судом відповідної правової позиції, оскільки повністю залежить від фактичних обставин конкретної справи.

5.19. Що стосується посилання Позивача в якості підстави для подання його касаційної скарги на відсутність висновків суду касаційної інстанції про застосування норм частини першої статті 8, частини другої статті 19 Конституції України, частин першої, другої статті 4, статей 73, 74, частини четвертої статті 75, статей 86, 99, частини першої статті 144, статті 269 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів звертає увагу, що наведені положення чинного законодавства стосуються, у тому числі, загальних засад судочинства, порядку дослідження та оцінки доказів, тобто мають загальний характер та підлягають застосуванню господарськими судами у будь-якій справі під час вирішення спору по суті незалежно від предмета і підстав позову, а відтак вказані доводи скаржника є такими, що фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи.

5.20. Доводи заявника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, статей 73 - 75, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах, на які посилається Позивач, колегія суддів також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

5.21. Підставою для касаційного оскарження судових рішень є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.22. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

5.23. Отже, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування вищенаведених правових норм, викладених у постановах, на які він посилається.

5.24. Так само колегія суддів критично оцінює посилання заявника на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій преюдиційних, на його думку, обставин, встановлених в межах адміністративної справи № 640/36503/21 (щодо переходу до нього прав на спірну земельну ділянку), виходячи з наступного.

5.25. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

5.26. Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (подібний правовий висновок Верховного Суду, викладено у постанові від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16).

5.27. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, яка є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 910/10892/21).

5.28. Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування).

Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19.

5.29. Так, як вбачається з інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, предметом позову у справі № 640/36503/21 були вимоги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько М. В. до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", треті особи -Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак", Київська міська державна адміністрація, Київська міська рада про:

- визнання протиправним та скасування пункту 3. результативної частини наказу Міністерства юстиції України від 04.11.2021 № 3964/5 "Про задоволення скарги", яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бутько М. В., виконання якого покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи";

- зобов`язання технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно -Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бутько М. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5.30. При цьому колегія суддів звертає увагу, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені, зокрема, публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення та/або спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень тощо.

Аналогічну правову позицію сформовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 18.09.2018 у справі № 823/218/17, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі №826/2323/17, від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 19.02.2020 у справі №520/5442/18, від 26.02.2020 у справі № 1240/1981/18, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17.

Водночас, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (подібний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

5.31. Отже, зважаючи на викладене (зокрема на предмет і підстави адміністративного спору у справі, на яку посилається скаржник) та на зазначені положення чинного законодавства, а також враховуючи, що з огляду на специфіку адміністративних правовідносин в межах адміністративних спорів, на відміну від господарських, не вирішується спір про право, обставини стосовно переходу до Позивача прав на спірну земельну ділянку відповідно до наведених правових висновків Верховного Суду підлягають достеменному дослідженню та встановленню на загальних підставах, що і було зроблено господарськими судами попередніх інстанцій.

5.32. Також підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що переглядається, заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, оскільки суд апеляційної інстанції було безпідставно відхилено його клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

5.29. Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

5.33. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

5.34. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, ураховуючи обставини справи, предмет позову, характер спірних правовідносин, дійшов висновку про відсутність необхідності у спеціальних знаннях для вирішення спору.

5.35. Колегія суддів визнає такі висновки апеляційного суду обґрунтованими з огляду на те, що в силу норм статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. При цьому суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи клопотання та врахувавши характер спірних правовідносин, дійшов висновку про можливість встановити відповідні обставини, що мають значення для справи, без проведення судової експертизи.

5.36. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками місцевого та апеляційного судів стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

5.37. Таким чином, доводи та аргументи касаційної скарги жодним чином не доводять неправильне застосування чи порушення місцевим і апеляційним судами норм матеріального та процесуального права і не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/21353/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий