Постанова

від 31.05.2023 по справі 916/2064/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2064/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Волковицької Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Аббасалієв Р.Р. (адвокат),

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (у складі колегії суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Богацька Н.С., Поліщук Л.В.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2022 (суддя Рога Н.В.)

за позовом Приватного підприємства Агрофірми "Промінь"

до: 1. Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Біляївська районна державна адміністрації Одеської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" (далі - Позивач, ПП Агрофірма "Промінь") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (далі - Відповідач-1, Міськрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - Відповідач-2, ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ") про:

- визнання протиправним та скасування рішення Міськради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 №1077-51/VII;

- визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019, укладеного між Міськрадою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка, яка передана ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" в довгострокову оренду на 35 років на підставі рішення Міськради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 №1077-51/VII та договору оренди землі від 28.11.2019, входить до складу земель, які орендує Позивач за договором оренди землі від 10.07.2006, що належним чином зареєстрований відповідно до вимог діючого на момент його укладення законодавства, і є чинним, що свідчить про те, що наведені вище рішення та договір оренди землі прийняті із порушенням чинного законодавства.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі №916/2064/20, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

2.2. Постановою Верховного Суду від 07.12.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі №916/2064/20 скасовано, а справу направлено до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Судом касаційної інстанції зазначено, що під час нового розгляду цієї справи необхідно установити правові підстави передачі земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди між ПП Агрофірма Промінь і Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, а також слід з`ясувати, чи діяла Біляївська районна державна адміністрація Одеської області у межах визначених законодавством повноважень, укладаючи договір оренди від 10.07.2006.

2.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі №916/2064/20, позов задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення Міськради від 28.11.2019 №1077-51/VII "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду".

Визнано недійсним договір оренди землі від 28.11.2019, укладений між Міськрадою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що оскаржуване рішення Міськради було прийнято з порушенням прав та інтересів ПП Агрофірма "Промінь" та відносно земельної ділянки, яка вже знаходиться у орендному користуванні, що свідчить про наявність підстав для визнання цього рішення незаконним та його скасування. Разом з цим, враховуючи похідний характер позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019, укладеного між Відповідачами щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), суди дійшли висновку про наявність підстав також для задоволення цієї вимоги Позивача.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Міськрада просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування положень статті 228 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц та постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №152/671/19.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПП Агрофірма "Промінь" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 04.05.2006 комісією у складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма "Промінь" було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га, яка розташована на території Міськради і знаходиться у тимчасовому користуванні ПП Агрофірма "Промінь", за результатами якої було складено акт від 04.05.2006, котрим рекомендовано результати обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га розглянути на засіданні районної земельної комісії.

4.2. Відповідно до витягу із протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин №7 від 01.06.2006 ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма "Промінь" укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради, та встановити орендну плату згідно з уточненими розрахунками грошової оцінки земель резервного фонду з урахуванням коефіцієнта індексації на 2006 рік.

4.3. 10.07.2006 між ПП Агрофірма "Промінь" (орендар) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове, платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за адресою: територія Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Одеської області, загальною площею 149,2 га з них: 1-й масив - 4,00 га (при фермерська сівозміна) - сміттєзвалище; 2-й масив - 32,6 га, 4-поле овочевої сівозміни, землі малопродуктивні, знаходяться в межах населеного пункту; 3-й масив - 31,00 га 1-2 поле овочевої сівозміни; 4-й масив - 38,5 га, 5 - поле польової сівозміни; 5-й масив - 43,00 га, 7- поле польової сівозміни.

4.4. Пунктом 7 договору оренди визначено, що він укладений на 25 років.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Також договір містить відомості про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі в ДП "ЦДЗК" ОРФ Біляївський реєстраційний офіс 17.07.2006 №6.

4.5. Відповідно до листа відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.2019 №568/105-19 в Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою відсутній такий запис.

4.6. У той же час матеріали справи містять підписаний головою Біляївської районної державної адміністрації, головою Біляївської міської ради, начальником Біляївського райвідділу земресурсів, землевпорядником Біляївської міської ради, директором ПП Агрофірма "Промінь" та скріплений печатками сторін договору акт приймання-передачі об`єкта оренди в користування ПП Агрофірма "Промінь".

4.7. Судами зазначено, що листи відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 27.01.2012 №6-6-03/22407, від 29.01.2013 №6-6-10/180, від 06.02.2014 №01-05-14/651, від 13.02.2015 №27-1502-05-870/215, від 02.02.2016 №250/86-16, від 14.02.2017 №493/86-17 свідчать, що ПП Агрофірма "Промінь" використовує земельні ділянки на підставі договорів оренди, у тому числі, на підставі Договору оренди землі №6 від 10.07.2006.

4.8. Господарськими судами також встановлено, що 27.09.2018 за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру в Одеській області передало із державної власності, а Міськрада прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком.

4.9. Рішенням Міськради від 04.04.2019 № 867-43/VI "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" надано ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.

4.10. 30.07.2019 Управлінням контролю за використанням та охороною земельною Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за результатом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено акт від 30.07.2019 №458/ДК/495/АП/08/01/-19, відповідно до якого земельну ділянку сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 99,5 га, що розташована на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, ПП Агрофірма "Промінь" використовує без належних чином оформлених правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

4.11. 15.08.2019 Управлінням контролю за використанням та охороною земельною Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ПП Агрофірма "Промінь" було видано припис №458/ДК/0173Пр/03/01/-19 на усунення порушень земельного законодавства щодо земельної ділянки, яка розташована на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, орієнтовною площею 99,5 га.

4.12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №420/6054/19 вищевказаний припис було скасовано. Рішення суду в цій частині було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.10.2020.

4.13. 18.11.2019 в Державний земельний кадастр України було внесено відомості щодо земельної ділянки площею 40 га, цільове призначення: для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розміщена за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, б/н (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

4.14. Рішенням Міськради від 28.11.2019 №1077-51/VІI "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" затверджено ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого; передано ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" земельну ділянку орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.

4.15. На підставі зазначеного рішення 28.11.2019 між ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (орендар) та Міськрадою (орендодавець) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 40 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

4.16. У той же день, 28.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права щодо вказаної земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

4.17. Спір виник у зв`язку з тим, що, на думку Позивача, рішення Біляївської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 №1077-51/VII та договір оренди землі від 28.11.2019, укладений між Відповідачами щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), порушують права ПП Агрофірма "Промінь".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

5.3. За змістом частини першої статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

5.4. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.5. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (частини друга, четверта статті 4 Закону України "Про оренду землі").

5.6. Частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" установлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

5.7. Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

5.8. Положеннями статті 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

5.9. Виконуючи вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій надавши правову оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності встановили, що договір оренди від 10.07.2006 підписано та скріплено печатками сторін; також договір містить відомості про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі в ДП "ЦДЗК" ОРФ Біляївський реєстраційний офіс 17.07.2006 за №6, містить на собі гербову печатку Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та підпис її голови Тарлева І.М.; на договорі наявний підпис начальника Біляївського районного відділу земельних ресурсів Валюха В.О. та печатка цієї установи.

За наведених обставин, суди дійшли висновку, що договір оренди землі від 10.07.2006 на час його укладення було зареєстровано належним чином, що у свою чергу, виключає можливість стверджувати, що такий договір є неукладеним. Також суди вказали, що зазначений договір не містить ознак нікчемності.

При цьому суди послались на те, що у постанові Верховного Суду від 07.12.2021, якою дана справа направлялась на новий розгляд, було підтверджено факт засвідчення державної реєстрації договору оренди землі від 10.07.2006.

Крім того, як зауважили суди, у вищезазначеній постанові Верховним Судом не зазначено про порушення норм матеріального права щодо правових аспектів неукладеності вказаного договору оренди.

5.10. Вирішуючи спір у даній справі, місцевим господарським судом надавалась оцінка листу архівного відділу Біляївської РДА від 26.06.2019 №67, як доказу відсутності прийнятого рішення з боку Біляївської РДА.

Поряд з цим, апеляційною інстанцією зауважено, що вказаний лист архіву Біляївської РДА не є беззаперечним доказом, а є тільки інформацією з обліку документів архіву. Обставину як ухвалення розпорядження, може підтвердити голова районної адміністрації або його заступник, а не архіваріус.

При цьому листом від 02.05.2019 №22/пі-2019/22 Виконуючий обов`язки голови Біляївської РДА - Іванов Ю.А. на запит Позивача надав копію договору оренди землі від 10.07.2006, який перебуває на обліку Біляївської районної державної адміністрації, як укладений.

5.11. Серед істотних умов договору оренди землі, стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначала, зокрема, об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

Отже, апеляційною інстанцією враховано, що Верховний Суд, переглядаючи справу №916/2064/20 у касаційному порядку, не зафіксував порушень чинного законодавства з боку ПП Агрофірми "Промінь", у тому числі щодо відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, обов`язок присвоювання якого, покладається виключно на уповноважених осіб з питань земельних ресурсів.

5.12. У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).

5.13. Застосовуючи стандарт більшої переконливості, суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням Акту обстеження від 04.05.2006, складеного комісією у складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма "Промінь"; протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин №7 від 01.06.2006, якою ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма "Промінь" укласти договір оренди землі з Біляївською РДА на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради; договору оренди землі від 10.07.2006, що був підписаний від імені орендодавця головою Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Тарлєвим І.М. та посвідчений печаткою райадміністрації; Акта приймання-передачі об`єкта оренди в користування ПП Агрофірма "Промінь", що був підписаний головою Біляївської РДА, головою Біляївської міської ради, начальником Біляївського райвідділу земресурсів, землевпорядником Біляївської міської ради, підписи яких засвідчено відповідними печатками; вчинення на договорі оренди начальником Біляївського районного відділу земельних ресурсів напису щодо реєстрації його у книзі записів реєстрації договорів оренди землі із посвідченням підпису печаткою установи, найбільш вірогідним є те, що ПП Агрофірма "Промінь" мало повне право вважати та розраховувати на те, що зазначеними посадовими особами вчинено всі встановлені законодавством дії щодо передачі земельної ділянки в орендне користування ПП Агрофірма "Промінь".

5.14. З огляду на викладене колегія суддів визнає доречними посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Європейського суду з прав людини, яка полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попереднього стану, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

5.15. Також апеляційна інстанція звернула увагу на те, що ПП Агрофірма "Промінь", укладаючи договір оренди від 10.07.2006 та отримуючи земельну ділянку на підставі відповідного акту приймання-передачі, здійснило зі свого боку всі необхідні дії для вчинення правочину, які перевірялись на відповідність законодавству, у тому числі Відповідачем-1, яка, у свою чергу, підписуючи акт приймання-передачі виразила волевиявлення на передачу відповідної земельної ділянки.

Натомість доводи Біляївської міської ради про нікчемність договору оренди від 10.07.2006 суперечать вищенаведеним діям Позивача щодо укладення цього договору та є поведінкою, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, з огляду на те, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За таких обставин апеляційний господарський суд констатував, що Міськрада порушує принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Додатково апеляційною інстанцією зауважено, що Відповідач-1 отримував від Позивача орендну плату за користування земельною ділянкою, незважаючи на свої твердження щодо нікчемності договору оренди та до моменту укладення правочину з ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" у Міськради не виникало будь-яких питань стосовно укладення договору оренди від 10.07.2006.

5.16. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

5.17. Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

5.18. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі №906/1388/20, від 26.08.2021 у справі №924/949/20, від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 13.10.2020 у справі №911/1413/19.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів особи.

5.19. Установлені судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що рішення від 28.11.2019 №1077-51/VІI "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" було прийнято Міськрадою з порушенням прав та інтересів ПП Агрофірма "Промінь" та відносно земельної ділянки, яка вже знаходиться у орендному користуванні, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для визнання цього рішення незаконним та його скасування.

5.20. Пунктом 2 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

5.21. Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Виходячи з наведених норм, у розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

5.22. Таким чином, зважаючи на встановлені судами обставини справи щодо наявності порушених прав та інтересів ПП Агрофірма "Промінь", як орендаря земельної ділянки площею 149,2 га внаслідок прийняття Міськрадою рішення від 28.11.2019 №1077-51/VІI "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" та укладення на підставі цього рішення 28.11.2019 між Відповідачами договору оренди землі щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання зазначеного договору недійсним.

5.23. Посилання скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, які вказані у пункті 3.2. цієї постанови є необґрунтованими, оскільки аналогічні доводи наводились заявником при попередньому зверненні із касаційною скаргою і їм Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 (якою справа направлялась на новий розгляд, у тому числі, у зв`язку із необхідністю дослідження судами наведеної скаржником судової практики) вже надавалась відповідна оцінка.

Разом з тим заявник не наводить доводів щодо невиконання судами попередніх інстанцій зазначених вказівок суду касаційної інстанції при новому розгляді справи.

5.24. Згідно з положеннями частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження.

5.25. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.26. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

5.27. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2022 у справі №916/2064/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік Н. Волковицька