Постанова

від 31.05.2023 по справі 924/875/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/875/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фермерського господарства «Агроздобуток» і ОСОБА_1

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 (колегія суддів у складі: Петухов М. Г. - головуючий, Маціщук А. В., Мельник О. В.)

за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області

до 1. Фермерського господарства «Агроздобуток», 2. ОСОБА_1

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю: позивача Білоконь В.А. (самопредставництво); відповідачів 1, 2 Лукіянчук О.М. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Красилівська міська рада Хмельницької області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Агроздобуток» (далі - відповідач-1, орендар), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), у якому, просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.12.2012, який укладений між Красилівською районною державною адміністрацією та орендарем.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: відповідач - 2 на умовах спрощеного порядку одержав у користування земельні ділянки державної (в подальшому комунальної) власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство, та передав їх в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначав, що з 2014 року фактично користувачами земельних ділянок були та є суб`єкти господарювання, які не є фермерським господарством та не могли використовувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. У зв`язку з тим, що суборендарі земельних ділянок не є фермерським господарством, вказані суб`єкти могли отримати такі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва лише за результатами земельних торгів (аукціону).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Суди розглядали справу неодноразово.

2.2 Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2022 (суддя Гладюк Ю.В.), у позові відмовлено.

2.3 Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів нецільове використання відповідачем - 2 земельних ділянок, оскільки зміна їх використання не є порушенням умов спірного договору, так як діяльність фермерського господарства передбачає здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Суд першої інстанції вказав на те, що використання земельних ділянок, які отримані відповідачем - 2 за спірним договором, після їх передачі в суборенду здійснювалося у спосіб, який не суперечить меті їх використання згідно умов договору. що виключає правові підстави для його розірвання.

2.4 Оскарженою постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023, вищевказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

2.5 Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що відповідач-2 укладаючи договори суборенди земельних ділянок від 01.01.2019, передав земельні ділянки іншій особі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не за встановленим видом використання земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, яка б мала отримати їх на конкурсній основі, що є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати вищевказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідачі посилаються на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявники касаційної скарги вказують, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

3.3 Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 31.10.2012 між Красилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем - 2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендар прийняв у довгострокове платне користування земельні ділянки (землі резерву та запасу) для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами с. Кульчини Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, строком на 49-ть років, який зареєстровано у встановленому законом порядку.

4.2 Згідно з пунктами 2, 2.1 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 147,4561 га, у тому числі рілля: 7,6321 га; 51,1711 га; 11,7593 га; 31,4664 га; 10,6196 га; 8,3003 га; 9,9242 га; 16,5861 га. Земельні ділянки виділені в натурі на місцевості та їм встановлені кадастрові номери та загальні площі земельних ділянок (№ 1 площею 7,6312 га, кадастровий номер 6822785800:03:001:0050; № 2 площею 51,1711 га кадастровий номер 6822785800:03:001:0051; № 3 площею 11,7593 га, кадастровий номер 6822785800:03:002:0022; № 4 площею 31,4664 га, кадастровий номер 6822785800:03:003:0014; № 5 площею 10,6198 га кадастровий номер 6822785800:03:005:0049; № 6 площею 8,3003 га, кадастровий номер 6822785800:03:006:0033; № 7 площею 9,9242 га, кадастровий номер 6822785800:03:005:0050; № 8 площею 16,5861 га, кадастровий номер 6822785800:03:004:0036) (далі - земельні ділянки).

4.3 Згідно з пунктами 15, 16 договору, земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення.

4.4 Відповідно до пункту 28 договору орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором оренди; розірвати договір за рішенням суду достроково, у випадках: порушення орендарем умов договору; нецільового використання чи невикористання за призначенням об`єкту оренди протягом року з дати набуття права користування.

4.5 Пунктом 30 договору передбачено, що орендар має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; передавати земельні ділянки в суборенду.

4.6 Згідно з пунктом 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

4.7 12.12.2012 здійснено державну реєстрацію відповідача - 1, керівником якого є відповідач-2, основним видом діяльності якого є вирощування зернових і бобових культур, насіння олійних культур.

4.8 06.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-3355-01 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», згідно з яким та на підставі акта приймання-передачі, Красилівській міській раді Красилівської міської об`єднаної територіальної громади Красилівського району Хмельницької області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з додатком, до переліку якого увійшли земельні ділянки, які є об`єктом оренди договору.

4.9 01.01.2019 між орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золоте колосся 2017» (суборендар) укладено вісім договорів суборенди земельних ділянок, ідентичних за змістом, за умовами яких орендар передав, а суборендар прийняв в довгострокове платне користування земельні ділянки (землі резерву і запасу), розташовані за межами населеного пункту Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, а саме земельні ділянки строком на три роки.

4.10 Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договорів суборенди, земельні ділянки передаються в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення; умови збереження стану об`єкта суборенди: проводити свою діяльність методами, що не призводять до погіршення якості земельної ділянки відповідно до вимог природоохоронного та земельного законодавства.

4.11 Пунктом 15.1 договорів суборенди встановлено, що договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

4.12 Договори суборенди підписані сторонами, скріплені печаткою суборендаря, а згідно з наданих позивачем інформаційних довідок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, зареєстроване право суборенди за суборендарем на земельні ділянки на підставі договорів суборенди.

4.13 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

4.15 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, зазначено таке.

4.16 « 24. За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

26. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

27. Згідно із частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

28. Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33- 37 цього Кодексу.

29. З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу».

4.17 Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина 1).

4.18 Частиною 2 статті 22 наведеного Кодексу визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (пункт «а»).

4.19 Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт "б" зазначеної норми).

4.20 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 вказала, що нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33 - 37 Земельного кодексу України для такого виду використання.

4.21 Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі № 925/929/19).

4.22 Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

4.23 Разом з тим у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зазначено, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

4.24 Апеляційний суд встановив, що умовами договору оренди визначено, що цільове призначення переданих орендарю земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення, які передаються в оренду для ведення фермерського господарства, в той час, як договорами суборенди визначено цільове призначення землі - сільськогосподарського призначення, а вид використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.25 Згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 у редакції, чинній на час укладення договорів суборенди земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вид використання визначено за кодом 01.01, а для ведення фермерського господарства - за кодом 01.02.

4.26 Встановивши, що орендар на порушення умов договору оренди, передав в суборенду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з чим суборендар отримав земельні ділянки, надані для створення фермерського господарства, які він мав би отримати лише на конкурсній основі (за результатами аукціону), апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

4.27 Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

4.28 Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.29 Із урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, а також з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 стосовно того, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

4.30 При цьому суд вважає помилковим посилання представника відповідачів у касаційній скарзі на незастосування судами правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, оскільки цей висновок був врахований апеляційним судом.

4.31 Згідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2).

4.32 Таким чином підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції немає. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

4.33 Наведеним у сукупності спростовується позиція представника відповідачів щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваної постанови суду.

4.34 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Фермерського господарства «Агроздобуток» і ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 924/875/21, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач