Ухвала

від 09.06.2023 по справі 205/6867/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 червня 2023 року

м. Київ

справа № 205/6867/20

провадження № 61-7785ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія на березі», ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Державний нотаріальний архів у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про визнання недійсним правочинів, припинення права власності, повернення земельної ділянки та скасування записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія на березі» (далі - ТОВ «Мрія на березі»), ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Державний нотаріальний архів у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О., про визнання недійсним правочинів, припинення права власності, повернення земельної ділянки та скасування записів про державну реєстрацію права власності відмовлено.

У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 27 травня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У клопотанні, включеному до касаційної скарги, Дніпровська міська ради просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції заявник отримав 21 квітня 2023 року в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд», на підтвердження чого надає протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису кожного з членів судової колегії Дніпровського апеляційного суду. При цьому вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки Дніпровською міською радою не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.

Дніпровською міською радою не долучено до касаційної скарги належних доказів, які підтверджують дату отримання копії судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що надані заявником протоколи створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису кожного з членів судової колегії Дніпровського апеляційного суду не є належним доказом на підтвердження дати отримання копії судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, Дніпровській міській раді необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, подана касаційна скарга Дніпровської міської ради не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2023 року № 703, касаційна скарга надійшла до суду без документу щодо сплати судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування п`яти вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.

При поданні позову за вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 10 510 грн (2 102 грн * 5 = 10 510 грн).

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру (щодо припинення права власності на майновий комплекс, загальною площею 1 952 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та припинення права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4044 га, кадастровий номер 1210100000:08:835:0039), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.

Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням усіх вимог майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені Дніпровською міською радою підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець