Рішення

від 09.06.2023 по справі 160/6977/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Справа № 160/6977/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 70274,79 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків, за позивачем на час звернення до суду рахувався податковий борг у сумі 70274,74 грн. , а саме: по орендній платі з фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у сумі 70274,74 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) №27454705450-0410 від 01.10.2019, термін сплати 16.10.2021. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету суми податкового боргу ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №0119275-1306-0425 від 21.10.2021. У зв`язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 направлена позивачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та була вручена члену сім`ї відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «Укрпошта».

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахувався податковий борг у загальному розмірі 70274,79 грн.

Заборгованість по орендній плані з фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у сумі 70274,74 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) №27454705450-0410 від 01.10.2019 у 70274, 79 грн., термін сплати 16.10.2021.

21.10.2021 ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0119275-1306-0425 на загальну суму 70274,74 грн., яку було направлено на податкову адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручено особисто 28.10.2021, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «Укрпошта».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу та доказів оскарження податкового повідомлення-рішення надано не було.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове зобов`язання визначено ГУ ДПС у Дніпропетровській області в податковому повідомленні-рішенні та відповідачем не сплачено у встановлений строк. Визначена сума податкового зобов`язання є узгодженою, та набула статусу податкового боргу. Будь-які відомості щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №27454705450-0410 від 01.10.2019 в адміністративному або судовому порядку, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачу 21.10.2021 виставлено податкову вимогу №0119275-1306-0425.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 70274,74 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з відсутністю таких витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 70274 (сімдесят тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 74 копійки.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар