Постанова

від 15.04.2024 по справі 160/6977/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6977/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року (суддя Бондар М.В.)

у справі № 160/6977/23

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до ОСОБА_1 ,

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути податковий борг з платника податків до бюджету у сумі 70 274,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з інтегрованою карткою платника податків, за відповідачем на час звернення до суду рахувався податковий борг у сумі 70274,74 грн. по орендній платі з фізичних осіб, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) №27454705450-0410 від 01.10.2019, термін сплати 16.10.2021. Відповідно до статті 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету суми податкового боргу, сформована податкова вимога №0119275-1306-0425 від 21.10.2021. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано, тому податковий борг позивача у сумі 70 274,74 грн. підлягає стягненню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 70274,74 грн.

Суд виходив з того, що визначена сума податкового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу. Будь-які відомості щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №27454705450-0410 від 01.10.2019 в адміністративному або судовому порядку до матеріалів справи не надані.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. 04.02.2023 при виконанні обов`язків військової служби при захисті Батьківщині, отримав поранення, після чого проходив лікування. Таким чином, відповідач не міг бути повідомлений про відкриття провадження у справі і отримувати повістки до суду. Копія військового квитка (Військова частина НОМЕР_1 ) та довідки про обставини поранення 04.02.2023 є додатками до апеляційної скарги.

Щодо незгоди з прийнятим рішенням і описом судом першої інстанції обставин, які не були враховані при винесенні рішення відповідач зазначає наступне.

28.12.2018 відповідач уклав з Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договір оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності площею 26,0000 га за № 124/ДО-18. Відповідачем були своєчасно внесені кошти в розмірі, встановленому в договорі оренди. Проте, при прийнятті земельної ділянки встановлено, що дана земельна ділянка не є рілля і не може бути використана для сільськогосподарської обробки, оскільки має вади (лісові насадження, пеньки та ін.). З урахуванням зазначеного, відповідачем до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області була подана заява про розірвання договору оренди з підстав невідповідності землі умовам договору. Разом з цим, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1223884000:01:001:7492) не здійснювалася. Так, за весь вказаний у податковому повідомленні-рішенні (форма Ф) №27454705450-0410 від 01.10.2019, тобто в період виникнення податкового боргу, вищезазначена земельна ділянка відповідачем не використовувалась і ніякої сільськогосподарської діяльності відповідачем не здійснювалося. На підтвердження відсутності державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 1223884000:01:001:7492, згідно до договору оренди № 124/ДО-18 від 28.12.2018 відповідачем надано копію інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 31.08.2023. Таким чином, стягнення з відповідача податкового боргу до бюджету у сумі 70 274,79 грн. є безпідставним.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач - ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

За даними позивача станом на час звернення його до суду за відповідачем рахувався податковий борг у загальному розмірі 70274,79 грн. з орендної плати за землю з фізичних осіб, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 70 274,74 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 27454705450-0410 від 01.10.2019, термін сплати - 16.10.2021.

21.10.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0119275-1306-0425 на загальну суму 70 274,74 грн., яку направлено на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку та вручено особисто 28.10.2021, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «Укрпошта» (а.с. 9).

Несплата означеної суми податкового боргу зумовило звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.288 ПК України в редакції на час визначення відповідачу грошового зобов`язання з орендної плати за землю підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (абз.1, 2 п.288.1 ст.288 ПК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пп. 288.2 ст.288 ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пп.288.3 ст. 288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пп.288.4 ст. 288 ПК України).

За правилами п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Також відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

В спірному випадку встановлені у справі обставини свідчать, що 28.12.2018 відповідач уклав з Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договір оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності площею 26,0000 га за № 124/ДО-18.

При прийнятті земельної ділянки відповідачем встановлено, що дана земельна ділянка не є рілля і не може бути використана для сільськогосподарської обробки, оскільки має вади (лісові насадження, пеньки та ін.).

Відповідачем до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подана заява про розірвання договору оренди № 124/ДО-18 від 28.12.2018 з підстав невідповідності землі умовам договору.

При цьому, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1223884000:01:001:7492) не здійснювалася.

На підтвердження відсутності державної реєстрації права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1223884000:01:001:7492) згідно договору оренди № 124/ДО-18 від 28.12.2018 відповідачем надано копію інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 31.08.2023.

Таким чином, оскільки за наведеного правового регулювання право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, за весь вказаний у податковому повідомленні-рішенні (форма Ф) №27454705450-0410 від 01.10.2019 період у відповідача не виникло право оренди означеної вище земельної ділянки (кадастровий номер 1223884000:01:001:7492), відповідно, він не набув статусу орендаря у встановленому законом порядку з відповідними правовими наслідками, в тому числі, обов`язком сплачувати орендну плату, навіть у випадку не оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин до відповідача, який у спірних правовідносинах не є платником орендної плати за землю, не можуть бути застосовані заходи погашення податкового боргу.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у справі № 160/6977/23 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко