Постанова

від 08.06.2023 по справі 160/12435/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/12435/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (суддя Турова О.М.) у справі №160/12435/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Естейт» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Євро-Естейт» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області №317389 від 23.12.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 17000,00грн. Неправомірність застосування штрафних санкцій позивач пов`язував з тим, що він не є автомобільним перевізником, в розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», до якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Позивач зазначав, що через відсутність належного повідомлення з боку відповідача про розгляд справи, позивач був позбавлений можливості повідомити відповідача про вказані обставини та надати відповідні докази.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 позов задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , причіп MERCERON, номерний знак НОМЕР_2 , стосовно якого здійснювалася перевірка посадовими особами відповідача у спірному випадку. В той же час, на час проведення перевірки вказаний транспортний засіб не перебував в користування позивача, оскільки на умовах оренди був переданий іншій юридичній особі, яка і здійснювала перевезення у спірному випадку. З цих підстав суд дійшов висновку про те, що позивач не був автомобільним перевізником у спірному випадку, у зв`язку з чим до нього безпідставно застосовано штрафні санкції.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано строк звернення з позовом до суду, чому судом першої

інстанції не було надано належної правової оцінки. З цього приводу відповдіач вказує на те, що оскаржувану постанову винесено 23.12.2021, а з позовом до суду позивач звернувся 16.08.2022, тобто з порушенням строку, встановленого ст.122 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду. З цими обставинами відповідач пов`язує порушення судом першої інстанції норм процессуального права. З приводу порушень судом першої інстанції норм матеріального права, відповіадч посилається на те, що під час перевірки булла встановлена відсутність у водія транспортного засобу документів, необхідність яких передбачена Законом України «Про автомобільниій транспорт», що є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарських санкцій. З приводу посилань суду першої інстацнії на укладений договір оренди транспортного засобу відповідач вказує на те, що такий договір, на його думку, є удаваним та укладеним з метою уникнення адміністративно-господарських санкцій. При цьому, як зазначає відповідач, позивачем не було надано доказів сплати орендної плати, що б могло свідчити фактичне здійснення господарських операції з приводу оренди транспортного засобу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстацнії залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що 26.10.2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 21.10.2021 року №0144388 проведено рейдову перевірку на трасі а/д М-30, 916 км.+ 897 м, в ході якої здійснено зупинку транспортного засобу марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп MERCERON, державний номер НОМЕР_2 , який обладнано тахографом, під керуванням водія ОСОБА_1 , та проведено перевірку цього транспортного засобу на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №308591 від 26.10.2021р., яким зафіксовано виявлене в ході перевірки порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки та адаптації тахогрофа до транспортного засобу.

У вказаному акті перевірки зроблено відмітки, що водій транспортного засобу з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп MERCERON, державний номер НОМЕР_2 , належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Естейт» відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 03.12.2019 року.

Про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта №308591 позивача було повідомлено шляхом направлення листа Придніпровського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки від 16.11.2021р. за вих.№96768/3.1/24-21, згідно з яким ТОВ «Євро Естейт» повідомлялося, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта №308591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відбудеться 23.12.2021р. з 10:00год.

Вказаний лист Придніпровського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки від 16.11.2021р. за вих.№96768/3.1/24-21 надіслано на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджено наданим відповідачем списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 22.11.2021р. №7652.

При цьому, доказів безпосереднього вручення позивачу цього листа матеріали справи не містять.

Представник позивача участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта №308591 не брав.

За результатами розгляду справи щодо акта №308591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.10.2021р., начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317389 від 23.12.2021 року, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на ТОВ «Євро Естейт» накладено стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Стосовно строків звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення з позовом до суду, у спірному випадку, становить шість місяців з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність постанови №317389 від 23.12.2021 року.

Встановлені обставини справи, які не спростовані відповідачем, свідчать про те, що постанову №317389 від 23.12.2021 року було направлена на адресу позивача рекомендованим листом зі штрих-кодовим ідентифікатором №4900302927296, однак, інформація про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті Укрпошта щодо вручення вказаного рекомендованого листа відсутня.

Матеріал справи також містять докази щодо отримання позивачем копії оскаржуваної постанови лише 02.06.2022р. на запит представника позивача - адвоката Шваба О.В. Про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався від державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального міністерства юстиції (м. Дніпро), в провадженні якого перебуває виконавче провадження від 30.05.2022 року за №69112703, відрите на підставі цієї постанови, лише 01.06.2022 року, при цьому 01.06.2022 року адвокатом ТОВ «Євро Естейт» було подано адвокатський запит до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу держаного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про надання копії постанови та можливості ознайомлення з нею, на який 02.06.2022р. отримано копію оскаржуваної постанови.

Доказів того, що позивач був обізнаний про наявність оскаржуваної постанови до вказаної дати, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 01.06.2022, а з позовом до суду звернувся 16.08.2022, то відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем не було дотримано строків звернення з позовом до суду.

Щодо підстав застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, штрафні санкції можуть бути застосовані до автомобільних перевізників.

За приписами ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Таким чином, з огляду на суть спірних відносин, визначальним є встановлення того, чи був позивач, до якого застосовано штрафні санкції, автомобільним перевізником в розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт».

З цього приводу судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем те, що 22.09.2021р. між ТОВ «Євро Естейт», в особі директора Капельки Е.М. (Орендодавцем), та ТОВ «АТП929» в особі директора Аркаєва Станіслава Валерійовича (Орендарем), було укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування майно: транспортний засіб марки DAF, моделі XF 105/410, тип ТЗ - СЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, 2007 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований ТСЦ 1242 03.12.2019 року, дата першої реєстрації 22.12.2014 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , що належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 1242, від 03.12.2019 року.

Вищевказаний Договір найму (оренди) транспортного засобу від 22.09.2021р. посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чалою В.О. та зареєстровано в реєстрі за №479.

Згідно з п.4.1 Договору найму (оренди) транспортного засобу від 22.09.2021р. цей Договір укладається на 3 (три) роки з моменту прийняття транспортного засобу і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

22.09.2021 року між сторонами Договору найму (оренди) транспортного засобу від 22.09.2021р. складено та підписано акти приймання-передачі, згідно з якими відповідно до умов Договору найму (оренди) транспортного засобу №479 від 22 вересня 2021 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування нижченаведене майно: транспортний засіб марки DAF, моделі XF 105/410, тип ТЗ - СЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, 2007 року випуску, колір - білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , та транспортний засіб марки MERCERON, моделі М-343 НЕRРО, тип ТЗ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ Р/ПР-ЦИСТЕРНА-Е, 1997 року випуску, колір - ОРАНЖЕВИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 .

Крім того, судом встановлено, що 26.10.2021р. перевезення вантажу (авіаційного палива JET А-1) на транспортному засобі - автомобілі марки DAF з державним номером НОМЕР_7 , напівпричіп марки MERCERON державний номер НОМЕР_2 , здійснювалося автопідприємством: ТОВ «АТП 929» на замовлення ТОВ «БРОМ-КОР», водій: ОСОБА_1 , пункт навантаження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-н; пункт розвантаження: Вигода; що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №9845 від 26.10.2021р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на дату (26.10.2021р.) вчинення порушення, зафіксованого актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №308591 від 26.10.2021р., вищевказані транспортні засоби перебували у тимчасовому користуванні ТОВ «АТП 929» на підставі Договору найму (оренди) транспортного засобу від 22.09.2021р. і перевезення вантажу 26.10.2021р. цим транспортним засобом здійснювало саме ТОВ «АТП 929», яке у розумінні приписів ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» і є автомобільним перевізником у даному випадку.

Оскільки позивач у спірних відносинах не був автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", то, як правильно зазначив суд першої інстанції, останній не може нести відповідальність на підставі статті 60 цього Закону, оскільки за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.

Аргументи відповідача про те, що позивачем не було надано доказів оплати орендної плати за користування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки такі аргументи не спростовують того, що позивач не був автомобільним перевізником під час виявленого в ході рейдової перевірки порушення. У свою чергу, сам факт сплати чи не сплати орендної плати на такий висновок вплинути не можуть, оскільки оплата за користування транспортним засобом стосується господарської діяльності двох суб`єктів підприємницької діяльності, відносини яких врегульовані укладеним та нотаріально посвідченим договором оренди транспортного засобу.

Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і аргументи відповідача про те, що, на його думку, наданий договір оренди транспортного засобу від 22.09.2021 року є удаваним, укладеним з метою уникнення адміністративно-господарських штрафів, оскільки таке твердження є лише припущенням відповідача та жодним чином не доведено.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що за умови належного дослідження товаросупроводжувальних документів, під час здійснення рейдової перевірки, посадова особа відповідача повинна була встановити те, хто є автомобільним перевізником. А згідно товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №9845 від 26.10.2021р. перевезення здійснювалося автопідприємством ТОВ «АТП 929» і жодної інформації щодо відношення позивача до вказаного перевезення, товаросупроводжувальні документи не містили.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі №160/12435/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 08.06.2023

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк