Рішення
від 10.05.2023 по справі 916/1517/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1517/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, буд. 18) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 22, код ЄДРПОУ 00022579)

до відповідачів:

1.Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 39825404)

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" (26333, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Могильне, пров. Садовий, буд. 2, код ЄДРПОУ 30418454)

3.Кривоозерської селищної ради (55104, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, Майдан Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04375458)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Врадіївське лісове господарство" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А)

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації, -

за участю учасників справи:

прокурор Дичко В.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Ігнатенко О.О., адвокат, діє на підставі ордеру, Шеремет М.П., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" та Кривоозерської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди строком на 7 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району, на земельних торгах (п.2 Додатку №1);

- визнати недійсними результати земельних торгів із продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 47,7066 га, оформлені протоколом товарної біржі "Універсальна біржа "Номінал" про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності №0007/20 від 12.03.2020;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.03.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ", з одночасним припиненням відповідного права оренди, державна реєстрація якого вчинена 20.03.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис №36059573);

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради земельної ділянки площею 48,7066 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0576) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з одночасним припиненням права комунальної власності на неї, державна реєстрація якого вчинена 05.03.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №40968174);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 №79 включено до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на земельних торгах земельну ділянку площею 50 га, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району (в подальшому таку сільську раду приєднано до Кривоозерської селищної ради за рішенням №02 від 14.12.2020), та надано в тому числі відділу у Кривоозерському районі ГУ Держгеокадастру в області дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на земельних торгах; виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га затверджено наказом ГУ Держгеокадастру в області №72 від 14.02.2019, яким внесено зміни до п.30 додатку 1 наказу Головного управління від 21.04.2017 в частині зміни площі земельної ділянки та зобов`язано керівника відділу у Кривоозерському районі ГУ Держгеокадастру в області забезпечити передачу документів і матеріалів для формування лотів виконавцю земельних торгів. На переконання прокурора ГУ Держгеокадастру в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника - держави в особі Кабінету Міністрів України (на час прийняття спірних наказів), - та постійного землекористувача - ДП "Врадіївське лісове господарство" - спірну земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення та прийнято рішення про включення її до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на земельних торгах і проведення продажу права її оренди приватним особам. Окрім того, прокурор вказує, що відведення за рахунок державного лісового фонду земельної ділянки для продажу прав на неї супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч ч.1 ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України без необхідних погоджень органів контролю. Прокурор акцентує увагу, що накази ГУ Держгеокадастру №72 від 14.02.2019 і №8602/0/14-19-СГ від 28.10.2019 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та продажу права оренди такої землі на земельному аукціоні стосуються земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою не уповноважений вказаний орган державної влади та яка не могла бути передана в оренду поза волею на той час власника - Кабінету Міністрів України, - такі накази суперечать ст. ст. 116, 141, 149 ЗК України та порушують інтереси держави, що, згідно зі ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. ст. 152, 155 ЗК України, є підставою для визнання відповідних наказів незаконними та їх скасування; Оскільки земельні торги були організовані та проведені на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в області, які підлягають визнанню незаконними та скасуванню, щодо об`єкта - земельної ділянки, - який не підлягав відчуженню з користування ДП "Врадіївське лісове господарство", то рішення про результати проведення земельних торгів, оформлене протоколом земельних торгів №0007/20 від 12.03.2020 та договір оренди землі підлягають визнанню недійсними, а державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.08.2022 о 14:30.

08.08.2022 за вх.№15507/22 до суду від прокурора надійшли оригінали поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів для огляду.

09.08.2022 за вх.№15739/22 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, яка судом у протокольній формі задоволена.

10.08.2022 за вх.№15906/22 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-1 просить суд справу розглядати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач-1 із посиланням на відповідні нормативно-правові акти зазначає, що згідно затвердженого переліку Державний фонд документації із землеустрою не містить в собі матеріали лісовпорядкування, а тому надання вихідної документації, необхідної для виконання робіт із землеустрою, щодо місця розташування земель, які належать до лісового фонду є неможливим, а тому відповідно Головне управління не може володіти інформацією щодо місць розташування земельних ділянок, які належать до земель лісового фонду;

- відповідач-1 вказує, шо проект землеустрою був розроблений ТОВ "Гранд Кадастр", який повинен був звернутись до Держлісагенства, яке здійснює ведення Державного лісового кадастру та облік лісів відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 №848, за вихідною документацією щодо розташування земель лісового фонду в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, а також у відповідності до вимог Закону України "Про Землеустрій" та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376; саме розробник проектної документації виїздом на місце повинен був встановити, до якої категорії земель відноситься земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та за наявності накладення цієї земельної ділянки на землі, які відносяться до лісового фонду, визначити її площу з врахуванням матеріалів лісовпорядкування у відповідності до вимог Земельного та Лісового кодексів України;

- відповідач-1 зауважує, що в матеріалах справи наявний висновок про розгляд проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки від 27.06.2018 №6844, який складено Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області В.Г. Нагребельною; правомірність дій Головного управління що прийняття наказу від 14.02.2019 №72, підтверджується судовою практикою, оскільки перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту;

- щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га у Державному земельному кадастрі, відповідач-1 повідомляє, що законодавство виписано так, що реєструючи земельну ділянку кадастровий реєстратор позбавлений законних підстав та повноважень здійснювати перевірку документації щодо інших обставин, окрім тих, що передбачені нормативними актами та керуватись лише ними; до того ж на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі інформація щодо місця розташування земель лісового фонду була відсутня; таким чином, станом на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га розташованої у межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у їх державній реєстрації;

- відповідач-1 звертає увагу, що внаслідок помилки, допущеної розробником Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу прав на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району, саме розробник згідно статті 28 Закону України "Про землеустрій" несе відповідальність за достовірність розробленої документації, до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про спірну земельну ділянку та Головним управлінням прийнято наказ від 14.02.2019 №72, тобто, Головне управління не є тією особою, яка порушила, оспорила або не визнає права позивача на земельну ділянку, а спір виник внаслідок розроблення недостовірної та не якісної документації із землеустрою, суб`єктом не залученим до розгляду справи;

- щодо неналежного способу захисту, відповідач-1 посилається на судову практику, яка вказує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, до того як воно потрапило у володіння до останнього набувача; для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника, у тих випадках коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України є неефективними. Таким чином, на думку відповідача-1 прокурор пред`являючи вимоги про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління, а також скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі намагається уникнути застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, що є неефективним способом захисту інтересів Миколаївської обласної державної адміністрації та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- на переконання відповідача-1 оскаржуваний наказ Головного управління від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 не суперечить приписам, законодавства, а тому не може бути визнаний незаконним та скасований; в свою чергу частинами 1,2 статті 135 Земельного кодексу України у відповідній редакції встановлено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів; за змістом частини 3 статті 138 ЗК України земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування;

- відповідач-1 зазначає, що у Головного управління як організатора земельних торгів у даному випадку не було підстав для скасування, оскільки такі документи не надходили, також були відсутні підстави передбачені, іншими частинами статті 138 Земельного кодексу України, для визнання земельних торгів такими, що не відбулися, або ж анулювання їх результатів. Таким чином, на думку відповідача-1, визнання недійсними земельних торгів є неефективним способом захисту, адже торги та протокол, укладений за їх наслідками, не є правочином, оскільки відповідно до вимог пункту 24 статті 137 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів.

12.08.2022 за вх.№16075/22 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та вказує:

- позивач зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №72 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 48,7066 га з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та внесено зміни до вищезазначеного наказу в частині площі земельної ділянки; згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19СГ вирішено продати на земельних торгах право оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років, зокрема, на земельну ділянку площею 48,7066 га з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району; за результатами проведення 12.03.2020 земельних торгів переможцем обрано відповідача-2, з яким укладеного договір оренди землі, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 36059573, окрім того, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ у комунальну власність територіальної громади Кривоозерської селищної ради Миколаївської області передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4014,8214 га, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та на підставі цього наказу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за №40968174;

- позивач акцентує увагу, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдерліспроект" від 13.01.2021 №25 станом на 01.01.2014 земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково накладалась на землі державного лісового фонду квартал 44 Берізківського лісництва Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство"; відповідно до листів Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство" від 20.01.2021 №41 та від 15.04.2021 №143 станом на 2017-2019 роки земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково входила в межі земель державного лісового фонду, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 15.03.2010 №193236, матеріалами проекту організації та розвитку лісового господарства Берізківського лісництва Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство", планшетом №12 лісовпорядкування 2013 року; площа накладення цієї земельної ділянки на землі державного лісового фонду становить 9,63 га, також вищезазначене підтверджується інформацією Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 №260, окрім того, вказаним управлінням зазначено, що спірна земельна ділянка з постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" не вилучалась;

- позивач зауважує, що окрім того, на час прийняття оспорюваних наказів статтею 149 Земельного кодексу України було визначено, що вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають в постійному користування, зокрема, лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб належало до повноважень Кабінету Міністрів України та за інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №27576/0/2-21 рішення про вилучення або припинення права постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" спірною земельною ділянкою, зміну її цільового призначення не приймались.

У підготовчому засіданні 17.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 13.09.2022 о 12:00.

18.08.2022 за вх.№16748/22 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- на думку відповідача-2, прокурор не надав суду жодною доказу, який би доводив факт перетинання земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, що була надана в оренду Товариству, з земельною ділянкою з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, що була надана ДП "Врадіївське лісове господарство" згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236;

- відповідач-2 зазначає, що з листа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021 №10-14-0.2-7377/2-21 вбачається, що земельна ділянка, передана в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" на підставі вказаного вище Державного акту, була сформована за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДП ДП "Врадіївське лісове господарство" у 2009 році, а в ДЗК ця земельна ділянка була зареєстрована лише у 2021 році під іншим кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, при цьому, згідно даних земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, на яку ДП "Врадіївське лісове господарство" виданий Державний акт, взагалі зареєстрована в ДЗК за іншою особою, має іншу площу, місцезнаходження та конфігурацію; також зазначено, що земельні ділянки лісового фонду Березківського лісництва ДП "Врадіївське лісове господарство" в межах території Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області на цей час (лист датований 22.03.2021) в автоматизованій програмі ведення ДЗК, як об`єкти ДП "Врадіївське лісове господарство", а також як об`єкти ДЗК не зареєстровані (державна реєстрація в ДЗК земельної ділянки під кадастровим номером 4823980400:01:000:0624 відбулася 14.09.2021);

- відповідач-2 вказує, що з відомостей з ДЗК, що додані до листа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021 №10-14-0.2-7377/2-21, вбачається по земельній ділянці з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624 у розділі інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки зазначено: Інші документи, 19.06.2021: Приватне підприємство "МЕРЕДІАН", ОСОБА_1 , що у свою чергу суперечить діючому на момент реєстрації цієї земельної ділянки законодавству;

- відповідач-2 зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в своєму позові посилається на лист ДП "Врадіївське лісове господарство" від 15.04.2021 №143 та лист Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 №260, в яких містяться висновки про те, що згідно з аналізом даних Публічної кадастрової карти України (базові шари "Ортофотоплани" і "Ліси") та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування орендована земельна ділянка розміщено частково в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", проте на думку відповідача-2 дані шари ДЗК є суто інформаційними та не можуть бути підставою для визначення факту перетину земельних ділянок, вказані шари не містять офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носить інформативний характер; ГУ Держгеокадастр у Миколаївській області в своєму листі від 22.03.2021 №10-14-0.3-1921/2-21 також підтвердив, що шар "Ліси" Публічної кадастрової карти не містить офіційних відомостей ДЗК та носять інформативний характер, а матеріали лісопорядкування не є підставою для реєстрації земельних ділянок;

- відповідач-2 акцентує увагу, що посилання прокурора на лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ" від 13.01.2021 №25 також є необґрунтованим, оскільки інформація надана в цьому листі станом на 2014 рік, про що зазначено в самому листі, а тому вказана інформація не є актуальною. Окрім того, лист ДП "Врадіївське лісове господарство" від 20.01.2021 №41, на який також посилається прокурор при обґрунтуванні позовних вимог, також жодним чином не підтверджує факт накладення орендованої земельної ділянки з земельною ділянкою з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, що була надана ДП "Врадіївське лісове господарство" згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236, оскільки взагалі не містить посилання на орендовану земельну ділянку, а рукописне виправлення, щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що міститься в листі, робить неможливим зробити достовірний висновок, про які саме земельні ділянки йдеться в листі; постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц (провадження №14-552цс18) зазначено, що "у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право позивача порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем, такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста";

- відповідач-2 вказує, що у спорах про визнання договорів оренди недійсними позивач (незалежно від того, чи є він стороною правочину або ж іншою заінтересованою особою) повинен довести, а суд - встановити наявність факту порушення суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов; враховуючи що орендодавець та орендар врегулювали у договорі свої відносини відповідно до вимог законодавства з питань оренди землі, досягли згоди з усіх істотних умов договору, виконували умови договору узгодженим способом, відповідач-2 зауважує про те, що прокурором не доведено обставин, що свідчали б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення прав позивача при укладанні оспорюваного правочину.

18.08.2022 за вх.№16750/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач-2 з метою всебічного, обґрунтованого та повного розгляду справи просив суд: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати суду наступні документи: копію документів із землеустрою, що стали підставою для реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452; лист-відповідь від 12.03.2020 №8-14-032-1868/2-20, яким надана відповідь на звернення ДП "Врадіївське лісове господарство" за фактом встановлення земельних накладок; витребувати у Приватного підприємства "Мередіан" (55104, Миколаївська область, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря, 3, код ЄДРПОУ 33108595) документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624.

05.09.2022 за вх.№18364/22 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор вказує:

- прокурор зазначає, що ГУ Держгеокадастру у своїй заяві по суті справи стверджує про неможливість надбання ним статусу відповідача через відсутність об`єктивної можливості отримати інформацію про належність спірних земель до лісового фонду при прийнятті наказу №79 від 21.04.2017, а також існування у іншої особи - розробника проекту землеустрою (ТОВ "Гранд Кадастр") обов`язку встановити приналежність цих земель шляхом звернення за вихідною документацією до Держлісагенства, проте з вказаними твердженнями Головного управління неможливо погодитись з огляду на наступне: підставою для подання прокурором позовної заяви стало порушення вимог ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст. 3, ч.1 ст. 20, ч.ч. 7, 8 ст. 118, ч.4 ст. 122, ст. 141, ч. ч. 1, 2, 9 ст.ст. 149, 152, ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 57 Лісового кодексу України при прийнятті відповідачем-1 наказів №79 від 21.04.2017, від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ і від 10.12.2020 №31-ОТГ, за якими незаконно сформовано за рахунок земель лісового фонду земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, здійснено продаж права її оренди та в подальшому передано цю землю у комунальну власність Кривоозерської селищної ради; прокурором у змісті позовної заяви та шляхом долучення доказів підтверджено факт належності частини спірної земельної ділянки площею 9,63 га до земель лісового фонду, розпорядження якими ГУ Держгеокадастру проведено незаконно, що Головним управлінням не заперечується; Держгеокадастр і його територіальні органи являються органами контролю у земельній сфері, які проводять моніторинг земель та здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, в тому числі в частині додержання вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, а також здійснюють землеустрій шляхом забезпечення проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності, здійснення державного нагляду в сфері землеустрою та наявність такого роду повноважень у Держгеокадастру та його територіальних підрозділів свідчить про законодавче визначення обов`язку цих органів володіти всією актуальною інформацію стосовно піднаглядних об`єктів - земель всіх категорії та форм власності, - в тому числі і земель лісового фонду, що повністю відповідає змісту і повноваженням Головного управління; поданий прокурором у змісті позовної заяви Державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ №193236 від 15.03.2010, яким засвідчено право постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" на частину спірної землі, містить план меж такої землі, її кадастровий номер та відмітку про обставину передачі примірника цього правовстановлюючого документа до відділу Держкомзему у Кривоозерському району (наразі входить до складу структурних підрозділів ГУ Держгеокадастру в області) та підпис відповідальної особи органу про його отримання та за такого є всі підстави стверджувати про неправдивість тверджень відповідача-1 про відсутність у нього даних щодо розташування в межах спірної земельної ділянки лісових земель чи принаймні можливість одержати такі дані, втілюючи європейський принцип розумної обачності при реалізації прав власника (розпорядника) земель;

- прокурор стверджує, що помилковими є і посилання відповідача-1 на відсутність у державного кадастрового реєстратора встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації спірної земельної ділянки, як на підставу вважати невірним визначення ГУ Держгеокадастру відповідачем у даній справі; позовні вимоги щодо скасування вчиненої у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 узгоджуються з вимогами ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та спрямовані на досягнення ефективного захисту порушених інтересів держави, оскільки спірна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду та, відповідно, не може існувати у її сформованих межах та встановленому цільовому призначенню (землі сільськогосподарського призначення), більш того, п.73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, закріплено повноваження державного кадастрового реєстратора перед внесенням відомостей до Державного земельного кадастру перевіряти відповідність поданих документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, при цьому, ст. 24 Закону підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, в тому числі визначено знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, стає очевидним, що у випадку перевірки Головним управлінням та його фахівцями документації із землеустрою у відповідності з вимогами закону, було б виявлено факт знаходження спірної ділянки частково у межах земель державного лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", та, як наслідок, встановлено неможливість формування спірної землі як об`єкту цивільних прав для продажу на земельних торгах;

- щодо способу захисту прокурор зауважує, що спірна земельна ділянка лише частково входить до земель державного лісового фонду, що позбавляє можливості вимагати її витребування (чи повернення) у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки окремо ділянка лісогосподарського призначення не сформована, прим цьому, враховуючи обставини існування не скасованих права власності Кривоозерської селищної ради та права оренди TOB "ТАС Агро Південь" на таку земельну ділянку, вжиття облдержадміністрацією заходів із визначення шляхом проведення землевпорядних робіт частини земельної ділянки лісового фонду у складі земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 є неможливим в силу положень ЦК України, ЗК України, ЗУ "Про землеустрій", ЗУ "Про оренду землі"; витребування ж невизначеної частини земельної ділянки зі складу іншої сформованої в порядку ст. 79 і ЗК України землі є неможливим, а тому на переконання прокурора задоволення судом саме таких позовних вимог призведе до відновлення права постійного користування державного лісогосподарського підприємства на спірні ділянки Держлісфонду України, оскільки останні дотепер на підставі матеріалів лісовпорядкування та державного акту рахуються як землі лісогосподарського призначення державної власності;

- на думку прокурора, оскільки земельні торги були організовані та проведені на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в області, які підлягають визнанню незаконними та скасуванню, щодо об`єкта - земельної ділянки, - який не підлягав відчуженню з користування ДП "Врадіївське лісове господарство", то рішення про результати проведення земельних торгів, оформлене протоколом земельних торгів №0007/20 від 12.03.2020, підлягає визнанню недійсним; на підставі спірних наказів та за результатами проведення земельного аукціону між ГУ Держгеокадастру в області та TOB "ТАС Агро Південь" 12.03.2020 укладено договір оренди землі, втім, спірна земельна ділянка частково належить до земель державного лісового фонду та її надання в користування відбулось з порушеннями законодавства, а тому договір оренди землі від 12.03.2020 також підлягає визнанню недійсними у відповідності до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України і ст. 152 ЗК України.

05.09.2022 за вх.№18369/22 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор вказує:

- прокурор зазначає, що відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.07.2022 до 01.01.2013 Миколаївською РФ ЦДЗК в Державному реєстрі земель було зареєстровано земельну ділянку приватної власності з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452 площею 0,1142 га, відомості про зазначену земельну ділянку після 01.01.2013 перенесено до Державного земельного кадастру в автоматичному порядку; відомості про земельну ділянку з аналогічним номером, який зазначено у правовстановлюючому документі, землекористувачем якої є ДП "Врадіївське лісове господарство", до Державного земельного кадастру не було внесено, тобто має місце дублювання кадастрових номерів; земельну ділянку, що перебуває у користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", зареєстровано в Державному земельному кадастрі 14.09.2021 і при державній реєстрації програмним забезпеченням Державного земельного кадастру даній земельній ділянці автоматично присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0624. Таким чином, зміна кадастрового номеру земельної ділянки, належної на праві постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство", є технічним нюансом, що виник внаслідок автоматичного присвоєння кадастрових номерів після набуття чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр", при цьому, зміна кадастрового номеру не відобразилась на інших характеристиках земельної ділянки, таких як площа, місце розташування, цільове призначення та інші, вказане підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, які додані до інформації ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021, що повністю співпадають з державним актом на право постійного користування від 15.02.2010 серії ЯЯ №193236;

- прокурор зауважує, що співставленням державного акту на право постійного користування від 15.02.2010 серії ЯЯ №193236 та додатку до інформації ВО "Укрдержліспроект" від 13.01.2021, на якому зображено фрагмент з публічної кадастрової карти із нанесеними межами кварталів та межами таксаційних виділів Березківського лісництва ДП "Врадіївське лісове господарство" та межами земельних ділянок, можливо встановити, що земельна ділянка в межах кварталу 44 (виділено чорним) по конфігурації повністю відповідає земельній ділянці, зображеній на державному акті серії ЯЯ №193236 від 15.02.2010, що повністю підтверджує обставину накладення на спірну землю саме земель державного лісового фонду;

- прокурор акцентує увагу, що відповідач-2 у відзиві також зазначає, що прокурор не надав докази входження частини спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, які належать ДП "Врадіївське лісове господарство" на праві постійного користування, однак на переконня прокурора вказане твердження є необгрунтованим, оскільки доказом цього факту, окрім іншого, є інформація Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (далі - ВО "Укрдержліспроект") від 13.01.2021 №25, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково накладається на землі державного лісового фонду ДП "Врадіївське лісове господарство". Так, прокурор звертає уввагу, що ВО "Укрдержліспроект" є єдиною державною лісовпорядною організацією, яка відповідно до витягу зі статуту, що міститься на її офіційному сайті, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду виконання виробничими підрозділами лісовпорядних та інших робіт, зокрема визначення меж та внутрішньогосподарської організації території лісового фонду, що перебуває у користуванні постійних лісокористувачів, проведення топографо-геодезичних робіт, спеціального картографування лісів. Таким чином, на думку прокурора, вищевказана інформація ВО "Укрдержліспроект" може бути прийнята судом в якості доказу, що підтверджує факт належності частини спірної земельної ділянки до земель лісового фонду;

- прокурор зазначає, що належність частини земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 9,63 га до земель лісового фонду, що наданий у користування ДП "Врадіївське лісове господарство", підтверджується також: листами ДП "Врадіївське лісове господарство" від 20.01.2021 №41 і від 15.04.2021 №143; державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ №193236 від 15.03.2010; матеріалами Проекту організації та розвитку лісового господарства Берізківського лісництва ДП "Врадіївське лісове господарство"; планшетом №12 лісовпорядкування 2013 року; інформацією Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 за №260;

- прокурор вказує, що затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів; відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування; планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу; перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Отже, на переконання прокурора за системним аналізом указаних норм земельного та лісового законодавства при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, а саме наявність планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування лісових ділянок;

- щодо посилань відповідача-2 на неактуальність інформації ВО "Укрдержліспроект" від 13.01.2021 №25(наведені дані вказані станом на 2014 рік), прокурор вказує, що земельна ділянка площею 20,25 га надана у постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" 15.02.2010 (державний акт серії ЯЯ №193236); відповідно до інформацій Секретаріату Кабінету Міністрів України №27576/0/2-21 від 26.08.2021, Миколаївської обласної державної адміністрації №05-67/1195/5-21 від 24.03.2021 і №05-67/3597/5021 від 01.09.2021 рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою, що перебуває у користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", зміну її цільового призначення не приймались; згідно листів ДП "Врадіївське лісове господарство" від 20.01.2021 №41 та від 15.04.2021 №143 відмови, згоди на вилучення або відведення вказаної ділянки у користування чи комунальну власність державне підприємство не надавало; з інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 №260 також вбачається, що проекти землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення цієї ділянки, зміни її цільового використання, а також вилучення її зі складу земель ДП "Врадіївське лісове господарство" на розгляд та погодження не надходили, висновки про погодження будь-якої документації управлінням не надавались, не розглядалась та не погоджувалась і відмова від користування цією ділянкою. Вказане на думку прокурора свідчить про те, що спірна земельна ділянка на час її формування, передачі в оренду та, в подальшому, у комунальну власність, і на теперішній час частково належить до земель державного лісового фонду та не вилучалась з постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство";

- щодо посилань відповідача-2 на виправлення кадастрового номеру земельної ділянки 4823980400:01:000:0576 у тексті листа ДП "Врадіївське лісове господарство" від 20.01.2021, прокурор просить суд врахувати те, що мала місце описка; наявність описки є очевидною з огляду на те, що у листі ДП "Врадіївське лісове господарство" від 15.04.2021 міститься аналогічна інформація щодо зазначеної земельної ділянки та її кадастровий номер вказано без описки, окрім того, інформація, що міститься у листі від 20.01.2021 щодо земельної ділянки саме з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та накладення її на землі лісового фонду на площі 9,63 га, підтверджується і листом ВО "Укрдержліспроект" від 13.01.2021 №25.

- щодо посилань відповідача-2 на необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, прокурор вказує, що на підтвердження своїх доводів відповідач-2 лише цитує норми закону, що стосуються укладення договору оренди та визнання його недійсним, не наводячи жодних доводів своєї правоти та доказів, на яких ґрунтується його твердження. На переконання прокурора, оскільки земельні торги були організовані та проведені на підставі наказів ГУ Держгеокадастру, які підлягають визнанню незаконними та скасуванню, щодо об`єкта - земельної ділянки, - який не підлягав відчуженню з користування ДП "Врадіївське лісове господарство", то рішення про результати проведення земельних торгів, оформлене протоколом земельних торгів №0007/20 від 12.03.2020, підлягає визнанню недійсним та на підставі спірних наказів та за результатами проведення земельного аукціону між ГУ Держгеокадастру в області та ТОВ "ТАС Агро Південь" 12.03.2020 укладено договір оренди землі, втім, спірна земельна ділянка частково належить до земель державного лісового фонду та її надання в користування відбулось з порушеннями законодавства, а тому договір оренди землі від 12.03.2020 також підлягає визнанню недійсним у відповідності до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України і ст. 152 ЗК України.

13.09.2022 за вх.№19269/22 до суду від відповідача-2 надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 13.09.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 27.09.2022 о 13:45.

23.09.2022 за вх.№20627/22 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про витребування доказів. В поданих запереченнях прокурор просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання та зазначав, що всупереч вимогам ст. 81 ГПК України відповідачем у клопотанні лише вказано перелік доказів, які він вважає за необхідне витребувати, проте не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

27.09.2022 за вх.№20854/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів та додаткові документи, а саме: відповідь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на адвокатський запит відповідача-2 про надання документів, в якій вказано, що до Державного фонду документація із землеустрою та оцінки земель по Миколаївській області землевпорядна документація, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, розроблена Приватним підприємством "МЕРЕДІАН" від 19.06.2021 ( ОСОБА_1 ) та документація, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, розроблена ТОВ "ГРАНД КАДАСТР" від 04.05.2017 ( ОСОБА_2 ) у встановленому законом порядку не надходила, тому надання її копії не вбачається за можливе; лист-відповідь від 12.03.2020 №8-14-032-1868/2-20, яким надана відповідь на звернення ДП "Врадіївське лісове господарство"; адвокатський запит на адресу ПП "МЕРЕДІАН" про надання копії технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624. В поданому клопотанні відповідач-2 просив суд витребувати копію технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624 у Приватного підприємства "МЕРЕДІАН" (код ЄДРПОУ 33108595, адреса: 55104, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, селище міського типу Криве Озеро, вулиця Кобзаря, будинок 3, адреса електронної пошти: merediankroz@ukr.net). Подане клопотання обґрунтоване необхідністю з`ясування обставин щодо самої реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, оскільки відповідач-2 має намір подати клопотання про проведення експертизи, а також у разі виявлення будь-яких порушень при реєстрації земельної ділянки скористатись своїм правом та оскаржити таку реєстрацію.

У підготовчому засіданні 27.09.2022 з метою повного та всебічного з`ясування та встановлення фактичних обставин справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача-2 за вх.№20854/22 про витребування доказів та витребування у Приватного підприємства "МЕРЕДІАН" (код ЄДРПОУ 33108595, адреса: 55104, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, селище міського типу Криве Озеро, вулиця Кобзаря, будинок 3, адреса електронної пошти: merediankroz@ukr.net) належним чином засвідченої копії технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624.

У підготовчому засіданні 27.09.2022 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 11.10.2022 об 11:10.

11.10.2022 за вх.№22174/22 до суду від відповідача-3 надійшла заява про розгляд справи без участі представника, яка судом у протокольній формі задоволена.

Підготовче засідання 11.10.2022 об 11:10 не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, оголошеною системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області. Ухвалою суду від 11.10.2022 підготовче засідання призначено на 25.10.2022 об 11:10.

13.10.2022 за вх.№22641/22 до суду від Приватного підприємства "МЕРЕДІАН" засобами електронного зв`язку надійшло повідомлення стосовно витребуваних судом документів. У вказаному повідомленні зазначено, що "на земельну ділянку кад.номер 4823980400:01:000:0642 (колишній кад.ном.4823980400:01:000:0452) виготовлявся проект землеустрою в 2007 році. Документація виготовлялась у трьох екземплярах: перший зберігався у відділі Держкомзему, другий у виконавця, третій у замовника. Вся документація, яку виготовляв ПП "МЕРЕДІАН" до 2010 року в зв`язку з переїздом в інше приміщення, була передана в архів районного відділу Держгеокадастру (Кривоозерського районного відділу земельних ресурсів). В архіві ПП "МЕРЕДІАН" дана документація відсутня. Є лише інформація в електронному форматі графічних матеріалів (Acad)."

25.10.2022 за вх.№23633/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні відповідач-2 із посиланням на норми законодавства та судову практику вказує, що прокурором не вірно визначення позивача та не дотримано вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У підготовчому засіданні 25.10.2022, з метою забезпечення учасникам справи реалізації належних їм процесуальних прав на вчинення дій під час підготовчого провадження, судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 09.11.2022 об 11:10.

08.11.2022 за вх.№25355/22 до суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих пояснення відповідач-2 вказує:

- відповідач-2 зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, приймаючи оскаржувані накази, виставляючи право оренди на аукціон, укладаючи договір оренди за результатами аукціону діяло виключно в межах повноважень; законодавчо визначені підстави для прийняття іншого за змістом рішення, ніж ті, які були прийняті ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області - відсутні; ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не могло прийняти іншого змісту рішення, аніж ті які були прийняті;

- відповідач-2 акцентує увагу на тому, що наслідком прийняття ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області оскаржуваних прокурором наказів, виставлення права оренди на аукціон, укладення договору тощо, стала реалізація наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 №79 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", проте прокурором наказ №79 не оскаржується; вказаним наказом, зокрема включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу згідно додатку №1, надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення та технічних документацій з нормативної грошової оцінки. На думку відповідача-2, вказане свідчить про те, що початком формування земельної ділянки був саме наказ №79 та в подальшому ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області діяло виключно на виконання приписів вказаного наказу; також проект землеустрою розроблявся саме на підставі наказу №79, тобто формування оспорюваної прокурором земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, визначення її меж відбувалось в результаті реалізації наказу №79;

- відповідач-2 зауважує, що зі змісту наказу №72 вбачається, що останній прийнятий на виконання норм законодавства та наказу №79; зі змісту наказу №72 вбачається затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, тобто, на підставі наказу №79 розроблено проект землеустрою, а па підставі наказу №72 затверджено; ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, під час розгляду вже розробленого проекту землеустрою та з огляду на наказ №79 не міг прийняти іншого рішення, ніж рішення щодо його затвердження, що і оформлено наказом №72; вказаний наказ є правомірним, прийнятим відповідно до чинного законодавства, більш того, наказ №72 є таким, що вичерпав свою дію, а це виключає його скасування з огляду на підстави позову;

- окремо відповідач-2 звертає увагу на тому, що під час прийняття наказу №72 жодних прав як то за ДП "Врадіївське лісове господарство", так і за Миколаївською обласною державною адміністрацію в тому числі на сусідні земельні ділянки не зареєстровано, земельна ділянка як зазначає прокурор "лісового фонду" не сформована, межі не виділені. На переконання відповідача-2 не може триваюча бездіяльність ДП "Врадіївське лісове господарство", Миколаївської обласної державної адміністрації в частині не розроблення проекту землеустрою, не формування земельної ділянки, не визначення її меж бути підставою для визнання недійсним документів щодо іншої земельної ділянки;

- щодо оскарження прокурором наказу №8602/0/14-19-СГ, відповідач-2 зазначає, що зі змісту вказаного наказу вбачається, що Держгеокадастру діяв відповідно до ст.ст. 122, 135-139 ЗК України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проте матеріали справи не містять жодних доказів порушення ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області положень законодавства під час прийняття вказаного вище наказу, а підставою прийняття окресленого вище наказу був лист Товарної біржі "Універсальна біржа "Номінал" від 18.10.2019 за №01-6/10, про що зазначено в наказі; прокурором не надано доказів, що розглядаючи вказаний лист ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області порушило якісь норми законодавства та мало прийняти інше за змістом рішення, ніж те, що було прийнято; ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області діяло в межах, визначених повноважень, докази протилежного - відсутні; прокурор позбавлений права втручатись в дискреційні повноваження органів державної влади, надавати їм правову оцінку, в тому числі зазначаючи "про якесь голослівне перевищення повноважень" та не може лише думка прокурора, яка жодним чином не підтверджена належними і допустимими доказами, свідчити про прийняття суб`єктом владних повноважень рішення з перевищенням прав та обов`язків. Окрім того, відповідач також акцептує увагу, шо наказ №8602/0/14-19-СТ вичерпав свою дію, що унеможливлює його визнання незаконним та скасування;

- щодо вимог прокурора про визнання недійсними результатів аукціону, відповідач-2 вказує, що прокурором не наведено жодних підстав з посиланням на відповідні докази для визнання недійсним прилюдних торгів з продажу права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576; фактично, прокурор без відповідних доказів, лише з уявних, абстрактних причин ставить під сумнів законодавчо визначену діяльність ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області щодо організації та проведення відкритої процедури з продажу права оренди; прокурор вказує на начебто "наявність накладки на частину земельної ділянки", проте просить суд визнати недійсним земельний аукціон щодо всієї земельної ділянки; на думку відповідача-2 вказане свідчить про те, що підстави прокурора для визнання недійсним проведених земельних торгів зводяться до припущень; більш того, навіть якщо припустити, що суд визнає незаконними та скасує накази Держгеокадастру, то такі накази не будуть створювати правових наслідків з моменту набрання рішенням законної сили та не будуть створювати наслідків для вже проведених прилюдних торгів, адже визнання незаконним та скасування на відміну від визнання недійсним не передбачає застосування наслідків недійсності;

- щодо оскарження прокурором наказу №31-ОТГ, відповідач-2 зауважує, що останній прийнятий з огляду на реалізацію політики держави в сфері децентралізації земельних відносин та саме на підставі цього наказу земельні ділянки передані територіальним громадам в силу закону з реалізації відповідної реформи; в силу прийнятих змін в законодавстві, встановлені строків на законодавчому рівні тощо, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не могло прийняти інше рішення, ніж наказ №31-ОТГ, більш того, наказ №31-ОТГ вичерпав свою дію моментом реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідною територіальною громадою;

- щодо вимог прокурора про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, відповідач-2 зазначає, що прокурор просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, навіть не зазначаючи реквізити такої "державної реєстрації"; прокурор не зазначає, де саме має "бути скасована" реєстрація; в Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прокурор навіть не наводить реєстраційного номеру, індексного номеру тощо відносно реєстрації прав на земельну ділянку; прокурор, ставлячи перед судом питання "скасування державної реєстрації", не оскаржує відповідне рішення державного реєстратора на підставі якого було проведення державну реєстрацію прав, тобто, за результатом поданого на реєстрацію пакету документів, державний реєстратор приймає відповідне рішення і прокурор з ним погоджується, проте оскаржує "уявне зареєстроване право власності"; також позов не містить будь-якого нормативно-правового обґрунтування, чого саме має бути скасована державна реєстрація та які норми прана були порушені під час її проведення, вказане на думку відповідача-2 свідчить про те, шо вимоги прокурора є абстрактними, не підтвердженні жодними належними і допустимими доказами;

- відповідач-2 зауважує, що з поданих прокурором документів неможливо взагалі встановити наявність факту накладення земельних ділянок, так, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за 15.03.2010 вбачається лише присвоєння земельній ділянці площею 20,25 га кадастрового номеру 4823980400:01:000:0452, проте, прокурором не подано будь-яких документів, що відносно вказаної земельної ділянки розроблено технічну документацію, земельна ділянка зареєстрована у відповідному порядку та земельна ділянка знаходиться поряд з земельною ділянкою за кадастровим номером 4823980400:001:000:0576; разом з тим, прокурор обґрунтовуючи наявність так званого "накладення земельних ділянок" посилається на лист ВО "Укрдержліспроект" від 13.01.2021 №25, яке є структурним підрозділом Державного агентства лісових ресурсів України, в цьому аспекті відповідач-2 вказує, що в силу законодавства як ВО "Укрдержліспроект", так і підписант листа №25 від 13.01.2021 не наділені повноваженнями здійснювати земельно-технічне дослідження, формувати юридично значимі висновки; більш того, ВО "Укрдержліспроект" є структурним підрозділом Державного агентства лісових ресурсів України, до якою входить і ДП "Врадіївське лісове господарство", викладене виключає будь-яку об`єктивність та неупередженість в частині так званого "накладення" земельних ділянок, з огляду на лист ВО "Укрдержліспроект". Також, якщо навіть звернутись до змісту листа ВО "Укрдержліспроект", то останній зазначає про "накладення" станом на 01.01.2014, тобто навіть не на момент прийняття оскаржуваних наказів; на думку відповідача-2 викладене свідчить про те, що прокурор ставить під сумнів законність прийнятих ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області наказів лише з огляду на внутрішній лист структурного підрозділу Державного агентства лісових ресурсів України; всі інші документи, які надані прокурором до позову, є листами Державного агентства лісових ресурсів України, які в силу приписів законодавства позбавлені надавати висновки в сфері земельних відносин, в тому числі щодо накладення;

- відповідач-2 зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що Миколаївська обласна державна адміністрація чи прокурор, вважаючи порушення інтересів держави з огляду на наявність "накладення" земельних ділянок, звертались для усунення таких "накладок" в Державному земельному кадастрі, вказане на думку відповідача-2 свідчить про те, що позов прокурора є передчасним і спрямованим на захист можливих, абстрактних інтересів в майбутньому.

09.11.2022 за вх.№25376/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач-2 просив суд витребувати у відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" у 2009 році, затвердженого розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 09.10.2009 №379-р, на підставі якої сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624.

У підготовчому засіданні 09.11.2022 судом у протокольній формі задоволено клопотання відповідача-2 за вх.№25376/22 та з метою повного та всебічного розгляду даної справи витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області належним чином засвідчену копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" у 2009 році, затвердженого розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 09.10.2009 №379-р, на підставі якої сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624.

У підготовчому засіданні 09.11.2022, з метою забезпечення учасникам справи реалізації належних їм процесуальних прав на вчинення дій під час підготовчого провадження, судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 30.11.2022 о 14:40.

10.11.2022 за вх.№25588/22 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, які залучено судом до матеріалів справи.

30.11.2022 за вх.№27091/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідача-1.

30.11.2022 за вх.№27094/22 до суду від відповідача-1 надійшли копії документів, витребуваних ухвалою від 11.10.2022, які залучено судом до матеріалів справи.

30.11.2022 за вх.№27104/22 до суду від прокурора надійшли заперечення на пояснення відповідача-2, які залучено судом до розгляду. У поданих запереченнях прокурор вказує:

- прокурор зазначає, що у позові детально аргументовано, що саме Кабінет Міністрів України був належним розпорядником земельної ділянки державного лісового фонду на момент винесення ГУ Держгеокадастру у області оскаржуваних наказів та передачі її в оренду, також у позовній заяві із посиланням на докази, які долучені до позову, підтверджується факт часткового входження земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 в межі земель державного лісового фонду, що передані ДП "Врадіївське лісове господарство" у постійне користування та у порядку, передбаченому чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, у вказаного підприємства не вилучалась. Таким чином, ГУ Держгеокадастру в області в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника - держави в особі Кабінету Міністрів України (на час прийняття спірних наказів), - та постійного землекористувача - ДП "Врадіївське лісове господарство" - спірну земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення та прийнято рішення про включення її до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на земельних торгах і проведення продажу права її оренди приватним особам;

- прокурор зауважує, що у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області взагалі не мав права вчиняти будь-які дії із спірною земельною ділянкою, так як територіальні органи Держгеокадастру мають право розпоряджатися лише землями сільськогосподарського призначення державної власності, а земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково входить в межі земель державного лісового фонду, більш того, втручанням у дискреційні повноваження є дії щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень діяти певним чином, а прокурор у позовній заяві не ставить жодної вимоги зобов`язального характеру до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області;

- прокурор вказує, що на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у області наказу №79 від 21.04.2017 спірна земельна ділянка не була сформована та її межі не були визначені; у додатку до вказаного наказу зазначено лише її орієнтовну площу - 50 га та умовне місце розташування - в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області; за такого підстави стверджувати про включення до переліку земель, які права на які підлягають продажу на земельному аукціоні, спірної земельної ділянки саме в тих межах, які неправомірно накладаються на землі лісового фонду, відсутні; хоча наказ №79 від 21.04.2017 і став підставою для виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, проте порушення вимог закону, вказані у позовній заяві, були допущені при прийнятті ГУ Держгеокадастру у області наступних рішень про затвердження вищевказаного проєкту, рішення про продаж права оренди та про передачу земельної ділянки у комунальну власність;

- на переконання прокурора потреба у скасуванні наказу про затвердження вказаного проєкту землеустрою викликана тим, що спірна земельна ділянка лише частково входить до земель державного лісового фонду, що позбавляє можливості вимагати її витребування (чи повернення) у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки окремо ділянка лісогосподарського призначення не сформована, при цьому, формування облдержадміністрацією земель лісового фонду в частині їх накладення на вже сформовану спірну ділянку як землі сільськогосподарського призначення, державна реєстрація якої не скасована, є неможливим, з огляду на викладене, органом прокуратури обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України;

- прокурор зауважує, що відповідач-2 вказує на нібито "бездіяльність" ДП "Врадіївське лісове господарство" та Миколаївської обласної державної адміністрації, яка виявилась у не розробленні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісового фонду, проте на переконання прокурора вказане твердження є надуманим і суперечить п.10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо визнання документів, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, виданих до набрання чинності цим Законом, дійсними; в матеріалах справи наявні дані про те, що земельна ділянка, надана у постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" на підставі державного акту серії ЯЯ №193236 від 15.02.2010 сформована у 2009 році; проєкт землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у постійне користування затверджено розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації №379-р від 09.10.2009; за таких обставин на думку прокурора протилежні твердження відповідача-2 є надуманими, не ґрунтуються на будь-яких доказах, а тому не містять під собою будь-якого підґрунтя і не підлягають прийняттю судом до уваги;

- прокурор вказує, що накази ГУ Держгеокадастру в області №72 від 14.02.2019 і №8602/0/14-19-СГ від 28.10.2019 стосуються земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою не уповноважене ГУ Держгеокадастру у області та яка не могла бути передана в оренду поза волею законного власника, що є підставою для визнання відповідних наказів незаконними та їх скасування; саме на підставі вказаних наказів товарною біржею "Універсальна біржа "Номінал" 12.03.2020 проведено земельні торги у формі аукціону, переможцем яких визнано відповідача-2; результати проведення земельних торгів оформлено протоколом земельних торгів №0007/20 від 12.03.2020; оскільки земельні торги були організовані та проведені на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в області, які підлягають визнанню незаконними та скасуванню, щодо об`єкта - земельної ділянки, - який не підлягав відчуженню з користування ДП "Врадіївське лісове господарство", то рішення про результати проведення земельних торгів, оформлене протоколом земельних торгів №0007/20 від 12.03.2020, підлягає визнанню недійсним; на підставі спірних наказів та за результатами проведення земельного аукціону між ГУ Держгеокадастру в області та ТОВ "ТАС Агро Південь" 12.03.2020 укладено договір оренди землі, проте, на думку прокурора спірна земельна ділянка частково належить до земель державного лісового фонду, її надання в користування відбулось з порушеннями законодавства, а тому договір оренди землі від 12.03.2020 також підлягає визнанню недійсними у відповідності до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України і ст. 152 ЗК України;

- прокурор з приводу посилань представника відповідача-2 на необґрунтованість вимоги про визнання недійсними торгів з продажу права оренди на всю земельну ділянку внаслідок існування лише часткової накладки спірної землі на землі лісового фонду, зазначає, що частина земельної ділянки лісового фонду, яка входить до складу спірної земельної ділянки, не сформована та як об`єкт цивільних прав не існує, натомість, частина земельної ділянки лісового фонду, що накладається на спірну земельну ділянку, входить до складу земель, наданих ДП "Врадіївське лісове господарство" у постійне користування, при цьому, формування земель лісового фонду в частині їх накладення на вже сформовану спірну ділянку як землі сільськогосподарського призначення, державна реєстрація якої не скасована, є неможливим, з огляду на існування цієї ділянки у встановлених межах та набуття на неї права комунальної власності та права оренди на землю;

- прокурор вказує, що зміни у законодавстві пов`язані із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-XI від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021; відповідно до вказаного закону розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, згідно якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, окрім земель певної категорії; до категорії земель, які не переходять у комунальну власність відповідно до п.п. "в" п.24 відносяться землі лісогосподарського призначення, до яких відноситься частина спірної земельної ділянки площею 9,63 га; за такого посилання відповідача-2 на обставину децентралізації земельних правовідносин є недоречною, а позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та покликані забезпечити ефективний захист інтересів держави;

- прокурор зауважує, що спірна земельна ділянка частково відноситься до земель державного лісового фонду та вибула з державної власності поза волею власника, наказ ГУ Держгеокадастру в області від 10.12.2020 №31-ОТГ в частині передачі такої землі у комунальну власність суперечить земельному і лісовому законодавству та підлягає скасуванню, а договір оренди - визнанню недійсним з причин, викладених у позовній заяві, тому право комунальної власності Кривоозерської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та право оренди ТОВ "ТАС Агро Південь" на неї підлягають припиненню.

Підготовче засідання 30.11.2022 о 14:40 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 01.12.2022 підготовче засідання призначено на 14.12.2022 о 12:50.

12.12.2022 за вх.№28145/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про повернення заперечень прокурора без розгляду.

Підготовче засідання 14.12.2022 о 12:50 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче засідання призначено на 24.01.2023 о 12:15.

23.01.2023 за вх.№2219/232 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання про повернення заперечень прокурора без розгляду.

24.01.2023 за вх.№2384/232 до суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач-2 вказує, що у справі, яка розглядається, позов пред`явлено прокурором в інтересах держави у зв`язку з незаконним, на думку позивача, заволодінням земельними ділянками державної власності відповідачами, посилаючись на те, що при виділенні земельних ділянок порушено норми ЗК України та ЛК України, прокурор просить, зокрема, визнати незаконними та скасувати розпорядження ГУ Держгеокадастру. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 (провадження №12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 74) та інших. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 94). Враховуючи викладене, відповідач-2 вважає, що заявлені в цій справі прокурором вимоги про визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

У підготовчому засіданні 24.01.2023, з метою забезпечення учасникам справи реалізації належних їм процесуальних прав на вчинення дій під час підготовчого провадження, судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 17.02.2023 о 12:00.

06.02.2023 за вх.№3576/23 до суду від прокурора надійшли заперечення на пояснення відповідача-2, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях прокурор вказує, що правова конструкція ст.ст. 387, 388 ЦК України унормовує порядок витребування майна із чужого незаконного володіння та від добросовісного набувача; прокурором позовна вимога про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 не заявлялась, що свідчить про відсутність підстав для застосування приписів вказаних вище законодавчих норм. Прокурор зауважує на обставину неодноразового ствердження Великою Палатою Верховного Суду, що застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18. Спірна земельна ділянка лише частково входить до земель державного лісового фонду, що позбавляє можливості вимагати її витребування (чи повернення) у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки окремо ділянка лісогосподарського призначення не сформована. При цьому, враховуючи обставини існування не скасованих права власності Кривоозерської селищної ради та права оренди ТОВ "ТАС Агро Південь" на таку земельну ділянку, вжиття облдержадміністрацією заходів із визначення шляхом проведення землевпорядних робіт частини земельної ділянки лісового фонду у складі земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 є неможливим в силу положень ст.ст. 316, 317, 319, 326, 327, 373, 374, 378 ЦК України, ст.ст. 78-791, 80, 83, 84, 90, 117, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 4, 22, 26, 27 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 6, 13, 17, 25 Закону України "Про оренду землі". Витребування ж невизначеної частини земельної ділянки зі складу іншої сформованої в порядку ст. 791 ЗК України землі на думку прокурора є також неможливим.

У підготовчому засіданні 17.02.2023, з метою забезпечення учасникам справи реалізації належних їм процесуальних прав на вчинення дій під час підготовчого провадження, судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 01.03.2023 об 11:30.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 за вх.№23663/22 від 25.10.2022 про залишення позову без розгляду, оскільки прокурором правильно обрано орган, в інтересах якого з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду, а відповідачем-2 не доведено порушень підстав представництва у даній справі.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 від 12.12.2022 за вх.№28145 про повернення "Заперечень (на відповідь на відзив) Миколаївської обласної прокуратури без розгляду.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі прийняті до розгляду подані учасниками справи під час підготовчого провадження позиції, подані документи залучені до матеріалів.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2023 о 15:10.

01.03.2023 за вх.№6561/23 до суду від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Врадіївське лісове господарство" надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником.

У судовому засіданні 16.03.2023 судом з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 50 ГПК України, якою залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Врадіївське лісове господарство" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язано сторін завчасно надіслати залученій третій особі процесуальні заяви по суті спору; докази надсилання надати до суду; запропоновано залученій третій особі надати до суду пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 16.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.04.2023 о 15:30. У судовому засіданні 03.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.04.2023 о 15:00. У судовому засіданні 19.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 10.05.2023 о 16:00.

У судовому засіданні 10.05.2023 прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 10.05.2023 представники відповідача-2 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/1517/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 10.05.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 10.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників відповідача-2, господарський суд встановив:

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 №79 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", зокрема, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки згідно додатку №1; надано дозвіл складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення та технічних документацій з нормативно грошової оцінки для наступних земельних ділянок згідно додатком №2; затверджено умови продажу права оренди строком на 7 років.

В матеріалах справи наявний проект землеустрою ТОВ "Гранд Кадастр" щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерською району Миколаївської області. Також в матеріалах справи наявний висновок від 27.06.2018 №6844 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому визначено, зокрема:

- підстава розробки проекту: наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 №79;

- адреса (місцерозташування): в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області;

- загальна площа: 48,7066 га;

- категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, форми власності - державна, склад угідь - пасовища;

- цільове призначення запроектованої земельної ділянки, код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: на момент складання проекту землеустрою - 16.00 - землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності; запропоноване проектом землеустрою - 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- належність земельної ділянки до особливо цінних земель: проектом землеустрою не встановлено;

- наявність обмежень на земельній ділянці: проектом землеустрою не встановлено;

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ А.01.01) за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області відповідає земельному законодавству.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №77 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області; кадастровий номер земельної ділянки 4823980400:01:000:0576.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", зокрема, продано право оренди строком на 7 років на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком; встановлено стартову ціну у розмірі 8,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та крок аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної плати згідно з додатком 2.

В матеріалах справи наявний додаток №1 до наказу №8602/0/14-19-СГ, відповідно до якого визначено перелік земельних ділянок, зокрема, вказана земельна ділянка за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га.

В матеріалах справи наявний додаток №2 до наказу №8602/0/14-19-СГ, відповідно до якого визначено умови продажу прав оренди на земельні ділянки, зокрема, земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га.

12.03.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області (орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" (орендар, відповідач-2) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів №0007/20 від "12" березня 2020 року надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, яка розташована за межами населеного пункту в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 48,7066 га, у тому числі: 48,7066 га пасовища. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.3.1-3.2 договору договір укладено на строк 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до п.4.1 договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів №0007/20 від "12" березня 2020 року у розмірі річної орендної плати, що становить 30673,30 грн, підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди.

За п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.8.1 договору на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження у використанні.

Згідно з п.15.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", зокрема, передано територіальній громаді, в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4014,8214 га, які розташовані в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, згідно з актом приймання передачі; визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної власності реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020, відповідно до наказу Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно наказу №31-ОТГ від 10.12.2020 передало із державної власності, а територіальна громада, в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, прийняла у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 4014,8214 га згідно з додатком. Додаток до вказаного акту, який міститься в матеріалах справи, визначає перелік земельних ділянок, зокрема, вказана земельна ділянка за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га.

У листі від 20.01.2021 №41 ДП "Врадіївське лісове господарство" у відповідь на запит прокурора від 15.01.2021 повідомило, що:

- земельна ділянка площею 41,29 га по Багачівській сільській раді Кривоозерського району Миколаївської області та земельна ділянка площею 20,25 га по Багачівській сільській раді Кривоозерського району Миколаївської області намічена до відводу для передачі до складу державного лісового фонду та погоджена рішенням XXIX сесії 23 скликання Миколаївської обласної ради від 20 грудня 2001 року №12; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №193235 виданий на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2009 року №379-р ДП "Врадіївське лісове господарство" та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №031047600002 від 15 березня 2010 року; земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0451; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №193236 виданий на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2009 року №379-р ДП "Врадіївське лісове господарство" та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №031047600003 від 15 березня 2010 року; земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0452;

- причину розміщення даних кадастрових номерів на Публічній кадастровій карті і зареєстрованих на земельних ділянках, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватну власність Петрашковському С.Г., не відомо; ДП "Центр державного земельного кадастру" в грудні 2010 року згідно акту наданих послуг провів перевірку, обробку інформації на магнітних носіях земельних ділянок згідно кадастрових номерів наданих ДП "Врадіївське лісове господарство"; матеріали лісовпорядкування виконані Комплексною лісовпорядною експедицією "Укрліспроект" в 2013 році; картографічною основою для складання лісовпорядних планшетів стали акти на право постійного користування земельними ділянками; для таксації деревостанів використовувалися ортофотоплани масштабу 1:10000 задовільної якості, зальоту 2010 року;

- встановлено, що згідно Публічної кадастрової карти (вкладка "Ортофотоплани" та "Ліси"), в межах даної ділянки сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами: 4823980400:01:000:0575, площею, що накладається 3,9 га та 4823980400:01:000:0576, площею, що накладається 9,63 га, які надані у приватну власність;

- земельні ділянки під кадастровими номерами 4823980400:01:000:0575, 4823980400:01:000:0578 станом на 01.01.2020 та на цей час входять в межі земель ДЛФ, так як були погоджені з сільською та районною радами в 2001 році; вилучення земель державного лісового фонду проведено кадастровим реєстратором Кривоозерського відділу Держгеокадастру у 2019 році при проведенні інвентаризації земель державної власності; земельна ділянка під кадастровим номером 4823981500:01:000:1108 не входить в межі земель ДЛФ; землевпорядна організація межі земель приватної та державної власності з "Врадіївське лісове господарство" не погоджувала (з суміжником); вказане свідчить про те, що землевпорядна організація, яка виконувала Технічну документацію на земельні ділянки, камеральні роботи на місці не проводила; 12.02.2020 за вих.№65 ДП "Врадіївське лісове господарство" звернулося з листом до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області за фактом встановлення земельних накладок та 12.03.2020 за №8-14-032-1868/2-20 отримали відповідь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо вжиття заходів по внесенню земельних ділянок до автоматизованої системи ведення земельного кадастру у порядку встановленому чинним законодавством. До вказаного листа від 20.01.2021 №41 наявні додатки, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- рішення Миколаївської обласної ради від 20.12.2001 №12 "Про погодження вибору земельних ділянок лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств";

- розпорядження Миколаївської обласної ради від 09.10.09 №379-р "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земель в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" для ведення лісового господарства";

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №193236 від 15.03.2010, виданий Державному підприємству "Врадіївське лісове господарство" на підставі розпорядження Миколаївської обласної ради від 09.10.2009 №379-р, в якому вказано, що ДП "Врадіївське лісове господарство" є постійним користувачем земельної ділянки площею 20,25 га, розташованої в межах території Багачівської сільскої ради для ведення лісового господарства;

- план меж земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, площею 20,25 га;

- планшет №12 лісовпорядкування 2013 року.

У листі від 13.01.2021 №25 Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО "Укрдержліспроект" у відповідь на запит прокурора повідомило, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0575, 4823980400:01:000:0576, 4823983300:01:000:2934 станом на 01.01.2014 частково накладаються на землі лісового фонду кв. 43, 44, 25 Березківського лісництва ДП "Врадіївський лісгосп"; земельна ділянка з кадастровим номером 4823981500:01:000:1108 розміщена поза межами лісового фонду ДП "Врадіївський лісгосп".

В матеріалах справи наявний фрагмент публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів та межами таксаційних виділів Березківського лісництва ДП "Врадіївський лісгосп" та межами земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів станом на 01.01.2014.

У листі від 19.03.2021 №260 Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства за результатами розгляду запиту відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0576, 4823980400:01:000:0575, 4823983300:01:000:2934 проінформувало, що згідно з аналізом даних Публічної кадастрової карти України (базові шари "Ортофотоплани" і "Ліси") та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування зазначені ділянки частково розміщені в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство"; інформація про вилучення зазначених у запиті земельних ділянок зі складу земель постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" до Управління не надходила; проекти землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення цих земельних ділянок у комунальну власність, будь-яким фізичним або юридичним особам, зміни цільового призначення ділянок лісогосподарського призначення, а також вилучення їх зі складу земель ДП "Врадіївське лісове господарство" на розгляд та погодження до Управління не надходили і відповідно висновки про погодження будь-якої документації Управлінням не надавалися; не розглядалася та не погоджувалася і відмова від користування цими ділянками.

У листі від 22.03.2021 №10-14-0.3-1921/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо надання інформації та копії документів, зокрема, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 повідомило, що:

- відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, із земель запасу державної форми власності внесено до Державного земельного кадастру відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №79 від 21.04.2017; земельна ділянка перебуває в оренді від 20.03.2020 у ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" терміном на 7 років;

- земельні ділянки лісового фонду Берізківського лісництва Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство" Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства в межах території Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області (по яким виникло питання у листі від 09.03.2021 № 35/4-1191 вих-21) на цей час в автоматизованій програмі ведення Державного земельного кадастру, як об`єкти Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство", а також як об`єкти Державного земельного кадастру не зареєстровані;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.09.2018, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 48,7066 га пасовища, цільове призначення (КВЦПЗ: 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно Миколаївським міським нотаріальним округом від 18.02.2019 №30465490;

- шар "Ліси" Публічної кадастрової карти України - шар меж земель лісового фонду; шар внесено адміністратором Державного земельного кадастру за інформацією отриманою в рамках інформаційної взаємодії з державним лісовим кадастром; шар не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носить інформативний характер, а матеріали лісовпорядкування не є підставою для реєстрації земельних ділянок, але можуть бути враховані при їх формуванні.

У листі від 24.03.2021 №05-67/1195/5-21 Миколаївська обласна державна адміністрація щодо надання копії документів та інформації стосовно видання облдержадміністрацією розпоряджень про вилучення з постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0576, 4823980400:01:000:0575 і 4823983300:01:000:2934 повідомила, що головою Миколаївської облдержадміністрації розпорядження про вилучення з постійного користування Державного підприємства "Врадіївське лісове господарство" вищевказаних земельних ділянок Берізківського лісництва або припинення права постійного користування підприємства цими земельними ділянками, а також про зміну цільового призначення не видавались.

У листі від 15.04.2021 №143 ДП "Врадіївське лісове господарство" у відповідь на запит прокурора від 13.04.2021 повідомило, що:

- на земельні ділянки, які надані в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2009 року №379-р, державні акти на право постійного користування земельними ділянками серія ЯЯ №193235, серія ЯЯ №193236, згідно Публічної кадастрової карти (вкладка "Ортофотоплани" та "Ліси"), в межах даних ділянок сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами: 4823980400:01:000:0575, площею, що накладається 3,9 га та 4823980400:01:000:0576, площею, що накладається 9,63 га, які надані у приватну власність;

- ділянка №1 на площі 3,9 га станом на 15.04.2021 розорена, підготовлена під посів зернових культур, що свідчить про зміну цільового призначення цієї ділянки; ділянка №2 на площі 9,63 га станом на 15.04.2021 розкорчована від порослі дерев; погоджень на зміну цільового призначення, на вилучення або відмову від користування земельними ділянками (кв.43 вид.15, кв.44 вид.2.4 Березківського лісництва) у відведення фізичним особам в приватну та комунальну власність, лісгоспом не надавалося; технічна документація та акти встановлення меж земельних ділянок (що накладаються), лісгоспом не погоджувались.

У листі від 26.08.2021 №27576/0/2-21 Секретаріат Кабінету Міністрів України у відповідь на запит прокурора від 19.08.2021 повідомив, що Кабінетом Міністрів рішень про вилучення, припинення права постійного користування та зміну цільового призначення зазначених у запиті земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", не приймалося; про факт укладання договорів оренди земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами Секретаріатові Кабінету Міністрів стало відомо із запиту Первомайської окружної прокуратури; стосовно інформування чи вживалися Кабінетом Міністрів заходи щодо захисту прав та інтересів держави повідомляємо, що запит надіслано Мін`юсту, Держлісагентству та Держгеокадастру для розгляду в установленому порядку.

У листі від 01.09.2021 №05-67/3597/5-21 Миколаївська обласна державна адміністрація щодо надання інформації стосовно видання облдержадміністрацією розпоряджень про вилучення, припинення права постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" або зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0576, 4823980400:01:000:0575, повідомила, що:

- розпорядження про вилучення, припинення права постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство", зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок головою облдержадміністрації не видавались;

- про можливі порушення чинного законодавства при прийнятті Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області рішень, на підставі яких укладено договори оренди землі від 12.03.2020 з ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ", облдержадміністрація дізналась з листа Первомайської окружної прокуратури від 19.08.2021 №54/3-2769 вих-21, тому заходи щодо визнання вищевказаних договорів недійсними та повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0576, 4823980400:01:000:0575 в судовому порядку не вживались.

У листі від 01.09.2021 №89648-11-21 Держлісагенство повідомило, що про рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, на підставі яких вилучались земельні лісові ділянки і відповідно вносились відомості до Державного земельного кадастру (кадастрові номери земельних ділянок: 4823980400:01:000:0575, 4823980400:01:000:0576), стало відомо з листа Первомайської окружної прокуратури від 19.08.2021 №54/3-2768вих-21; Держлісагенство погоджень щодо вилучення земельних лісових ділянок та зміни їх цільового призначення не надавало.

В матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.09.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576.

У листі від 16.09.2021 №81053/13378-4-21/9.1.1 Міністерство юстиції України повідомило, що:

- відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України від 31.08.2021 №02-33/6950-21 про рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, на підставі яких вилучались земельні лісові ділянки і відповідно вносились відомості до Державного земельного кадастру (кадастрові номери земельних ділянок: 4823980400:01:000:0575, 4823980400:01:000:0576), стало відомо з листа Первомайської окружної прокуратури від 19.08.2021 №54/3-2768вих-21; Державне агентство лісових ресурсів України погоджень щодо вилучення земельних лісових ділянок та зміни їх цільового призначення не надавало; враховуючи вищевикладене, Державне агентство лісових ресурсів України не заперечує щодо вжиття Первомайською окружною прокуратурою заходів представницького характеру із захисту інтересів держави в судовому порядку;

- 27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", відповідно до якого до повноважень Кабінету Міністрів України не належить розпорядження землями лісогосподарського призначення та землями природно-заповідного фонду.

У листі від 23.11.2021 №10-14-0.2-7166/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надано копію протоколу проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 від 12.03.2020.

В матеріалах справи наявний протокол №0007/20 Про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 12.03.2020, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, переможцем яких стало ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ".

У листі від 02.12.2021 №10-14-0.2-7377/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідь на запит прокурора повідомило, зокрема, що земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 сформовано за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу прав на неї на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2017 році та зареєстровано в ДЗК у 2018 році; земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624 сформовано за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" у 2009 році, затвердженим розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 09.10.2009 №379-р (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №193236 від 15.03.2010) та зареєстровано в ДЗК у 2021 році.

В матеріалах справи наявні відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, в яких зазначено, зокрема:

- категорія земель: землі лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства;

- площа: 20,2529 га;

- форма власності: державна власність;

- інформація про документацію із землеустрою: Приватне підприємство "Мередіан";

- дата державної реєстрації: 14.09.2021;

- вид права: право постійного користування земельною ділянкою;

- інформація про власника: ДП "Врадіївське лісове господарство".

Також в матеріалах справи наявний кадастровий план земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624.

В матеріалах справи наявний проект землеустрою Приватного підприємства "Мередіан", щодо відведення земель в постійне користування ДП "Врадіївське лісове господарство" для ведення лісового господарства із земель державної власності не переданих у власність та користування (земель запасу) в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

В матеріалах справи наявні відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, в яких зазначено, зокрема:

- категорія земель: землі сільськогосподарського призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площа: 48,7066 га;

- інформація про документацію із землеустрою: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 04.05.2017, ТОВ "ГРАНД КАДАСТР";

- вид права і форма власності: право власності, комунальна;

- дата державної реєстрації: 05.03.2021

- відомості про оренду: орендар - ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" від 20.03.2020.

Також в матеріалах справи наявний кадастровий план земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576.

В матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.07.2022 №10-14-0.3-1364/2-22 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4823980400:01:000:0452 та 4823980400:01:000:0624 в межах території Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області. У вказаному листі повідомлено, що з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ведення Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням програмного забезпечення Державного земельного кадастру; за інформацією, отриманою відповідно до повноважень, від Відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, до 01.01.2013 Миколаївською РФ ЦДЗК в Державному реєстрі земель було зареєстровано земельну ділянку приватної власності з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452 площею 0,1142 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; відомості про вищезазначену земельну ділянку після 01.01.2013 перенесено до Державного земельного кадастру земельна в автоматичному порядку; відомості про земельну ділянку з аналогічним кадастровим номером, який зазначений у правовстановлюючому документі, землекористувачем якої є ДП "Врадіївське лісове господарство", до Державного земельного кадастру не було внесено, тобто має місце дублювання кадастрових номерів; земельну ділянку, що перебуває в користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", зареєстровано в Державному земельному кадастрі 14.09.2021 та при державній реєстрації програмним забезпеченням Державного земельного кадастру даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0624.

У листі від 19.08.2021 №54/3-2769вих-21 Первомайська окружна прокуратура звернулась до Миколаївської обласної державної адміністрації стосовно випадків накладення земель державної форми власності на землі лісового фонду та укладеного договору оренди землі від 12.03.2020, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ", яким передано у користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, в якому, зокрема, просила надати інформацію щодо вжитих заходів до захисту інтересів держави.

20.06.2022 №54-1833ВИХ-22 Первомайською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Миколаївську обласну державну адміністрацію про підготовлення позову в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ", Кривоозерської селищної ради про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди строком на 7 років на вищевказану земельну ділянку на земельних торгах, визнання недійсними результатів земельних торгів із продажу права оренди на зазначену земельну ділянку, оформлені протоколом товарної біржі "Універсальна біржа "Номінал" про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності №0007/20 від 12.03.2020, визнання недійсним договору оренди землі від 12.03.2020, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" з одночасним припиненням відповідного права оренди, державна реєстрація якого вчинена 20.03.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис №36059573), визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради спірної земельної ділянки з одночасним припиненням права комунальної власності на неї, державна реєстрація якого вчинена 05.03.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №40968174), скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки.

Вважаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково входить до земель державного лісового фонду, не вилучалась з постійного користування ДП "Врадіївське лісове господарство" та незаконно включена до переліку земель сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на земельних торгах та проведено реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, звернення з даним позовом зумовлено потребою у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісового фонду та передачі в користування та у комунальну власність земель державного лісового фонду.

Як вказує прокурор, на час звернення з даним позовом розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення за межами населених пунктів, в тому числі спірної землі, є Миколаївська обласна державна адміністрація.

Прокурор звернувся до позивача з повідомленням №54-1833ВИХ-22 від 20.06.2022 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливості розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У відповідності до ст. 15-1 ЗК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні; в) організація проведення робіт, пов`язаних із реалізацією земельної реформи; г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель; ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; д) участь у державному регулюванні планування територій; е) проведення державної експертизи землевпорядної документації; є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі; є-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Згідно з ч.1 ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

За ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

За ст. 57 ЗК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За ст. 79-1 ЗК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У відповідності до ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у державну власність.

У відповідності до ст. 122 ЗК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч.1 ст. 134 ЗК України (в редакції на момент здійснення торгів) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 135 ЗК України (в редакції на момент здійснення торгів) земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

За ст. 136 ЗК України (в редакції на момент здійснення торгів) організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

Відповідно до ч.24 ст. 137 ЗК України (в редакції на момент здійснення торгів) договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

У відповідності до ч.9 ст. 149 ЗК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (в редакції на момент оскаржуваних наказів) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 5 ЛК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

За ст. 7 ЛК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У відповідності до ст.ст. 8, 9 ЛК України (в редакції на момент оскаржуваних наказів) у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на момент оскаржуваних наказів) інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

За ч.ч. 1-6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції на дату реєстрації земельної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву). Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 зазначила, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказів ГУ Держгеокадастру без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення, за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні висновки також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 зауважила, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому ця вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Окрім того, суди не звернули увагу, що звертаючись з позовом у цій справі, зокрема, до ГУ Держгеокадастру, та визначаючи орган, уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, прокурор фактично створив ситуацію, в якій позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр. Водночас Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі. У випадку встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №917/468/19).

Господарський суд зазначає, що підставами для подання прокурором даного позову із заявленими вимогами стали здійснені відповідачем-1 - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області заходи щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га для продажу права оренди на земельних торгах, заходи подальшої передачі вказаної земельної ділянки у комунальну власність, які оформлені оскаржуваними наказами відповідача-1 з наступною державною реєстрацією, окрім того укладення оскаржуваного договору оренди за результатами торгів між відповідачем-1 та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ". Обґрунтовуючи позов, прокурор вказав на наявність часткового накладення, у розмірі 9,63 га, спірної земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, яка відводилась як землі сільськогосподарського призначення, на землі державного лісового фонду.

Господарський суд вказує, що на думку прокурора інформація стосовно накладення спірної земельної ділянки на землі державного лісового фонду у розмірі 9,63 га міститься в листах ДП "Врадіївське лісове господарство" за №41 від 20.01.2021 та №143 від 15.04.2021. Окрім того, у листі ВО "Укрдержліспроект" за №25 від 13.01.2021 зазначено, зокрема, що земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 станом на 01.01.2014 частково накладається на землі лісового фонду кв. 43, 44, 25 Березківського лісництва ДП "Врадіївський лісгосп". До листа за №41 від 20.01.2021 був доданий державний акт ЯЯ №193236 від 15.03.2010, виданий ДП "Врадіївський лісгосп" на право постійного користування земельною ділянкою площею 20,25 га для ведення лісового господарства та на зворотному аркуші міститься план меж земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452 площею 20,25 га. До листа за №25 від 13.01.2021 доданий фрагмент публічної кадастрової карти.

При здійсненні пошуку у Публічній кадастровій карті земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, на яку є посилання на зворотному аркуші Державного акту ЯЯ №193236 та проекті землеустрою щодо відведення ДП "Врадіївське лісове господарство" земельних ділянок, виготовленого ПП "Мередіан", відображається інформація про земельну ділянку площею 0,1142 га, із зазначенням категорії землі сільськогосподарського призначення (https://kadastr.live/#19/47.9866535/30.5389304). Тобто, господарський суд приймає до уваги певну невідповідність відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі та в наявних в матеріалах справи документах стосовно земельної ділянки площею 20,25 га, яка перебуває в користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство" для ведення лісового господарства.

Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, то виходячи з наявних матеріалів справи, після того як з`ясувалось, що відомості про земельну ділянку з аналогічним кадастровим номером, який зазначений у правовстановлюючому документі, землекористувачем якої є ДП "Врадіївське лісове господарство", до Державного земельного кадастру не було внесено, тобто має місце дублювання кадастрових номерів, земельну ділянку, що перебуває в користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство", зареєстровано в Державному земельному кадастрі 14.09.2021 та при державній реєстрації програмним забезпеченням Державного земельного кадастру даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0624. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин відомості про об`єкт цивільних прав - земельну ділянку ДП "Врадіївське лісове господарство" (нині - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Врадіївське лісове господарство") визначались за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що з матеріалів справи не вбачається можливим встановити факт накладення спірної земельної ділянки (кадастровий 4823980400:01:000:0576) на ділянку, яка перебуває у користуванні ДП "Врадіївське лісове господарство". Господарський суд виходить з того, що при формуванні земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, визначаються її площа, межі та вноситься інформація про неї до Державного земельного кадастру. У спірних правовідносинах з 2017 року відбувався процес формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, були складені відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав оренди на них, в подальшому такі проекти були затверджені, проведені земельні торги, на яких, в тому числі відповідачу-2, продано право оренди на земельну ділянку, яка формувалась у відповідній процедурі. Виходячи з наявних матеріалів справи, ані на момент формування земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, ані на час розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні докази накладення вказаної земельної ділянки на землі лісгоспу, що могло б слугувати підставою для надання господарським судом оцінки спірним правовідносинам в розрізі можливих порушень законодавства при розпорядженні землями. Наявні в матеріалах справи листи самі по собі не створюють для суду підстав вважати незаконними ані дії щодо формування земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, ані дії щодо передачі вказаної земельної ділянки у комунальну власність.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, господарський суд приймає до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 щодо того, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18.

Оцінюючи позовні вимоги прокурора у даній справі, господарський суд дійшов висновку про їх недоведеність та відсутність підстав для їх задоволення з огляду на не надання прокурором належних та достатніх доказів на підтвердження факту того, що в результаті оскаржуваних земельних торгів продажу права оренди та внаслідок укладеного договору оренди землі були порушені вимоги законодавства та наявні підстави для визнання результатів земельних торгів та договору оренди землі недійсними. Так само прокурором не доведено наявності підстав для визнання незаконними і скасування наказів відповідача-1 та скасування державної реєстрації земельної ділянки, не надано належних та достатніх доказів розпорядження відповідачем-1 земельними ділянками лісового фонду, оскільки тривала не сформованість і не визначення меж земельної ділянки лісового фонду та на даний час відсутність належних доказів накладення земельних ділянок, як-то висновку експерта щодо меж можливого накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду тощо, унеможливлює для суду встановлення факту незаконності дій відповідачів. Окрім того, господарський суд вказує на неправильно обраний прокурором спосіб захисту порушеного права, який у спірних правовідносинах в будь-якому випадку не забезпечує відновлення можливо порушених прав. Усе вищенаведене не дає суду підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації в повному обсязі.

Іншого прокурором та позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08 червня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

Дата ухвалення рішення10.05.2023
Оприлюднено13.06.2023
Номер документу111443212
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди

Судовий реєстр по справі —916/1517/22

Ухвала від 20.05.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 03.04.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 01.04.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 06.03.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 08.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 22.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Постанова від 20.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 13.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 13.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні