Рішення

від 08.06.2023 по справі 177/384/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/384/23

Провадження № 2/177/237/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2023 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконфернції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Святішенко О.В., 22.02.2023 звернулася до суду з указаним позовом та просила визначити ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1208 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, з кадастровим номером 1221884000:01:001:0177, транспортних засобів та паїв. Заповіту померлий не складав. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, як і дружина померлого ОСОБА_2 . У жовтні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Соболєвої Л.А. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька та отримав лист про відмову від 17.04.2023. У листі приватний нотаріус повідомила, що 21.01.2022 нею відкрита спадкова справа № 6/2022 за заявою дружини померлого ОСОБА_2 . Також зазначено, що визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, згідно з Постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», зупинений не більше ніж на чотири місяці. Таким чином, строк для прийняття спадщини в умовах воєнного стану становить 10 місяців і закінчився у даній спадковій справі 18.08.2022, а звернувшись до нотаріуса у жовтні 2022 року, позивач пропустив строк для прийняття спадщини. Як на поважність пропуску визначеного законом строку, позивач посилається на вжиття самостійних заходів самоізоляції для уникнення зараження короновірусною інфекцією через запровадження в Україні каркнтинних обмежень, відповідно до Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запрвадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та у зв`язку з загрозою ракетних ударів, неможливістю вільно пересуватися містом та виїжджати за межі населеного пункту через віськову агресію російської федерації проти України і введеня воєнного стану в Україні з 24.02.2022. Оскільки, на переконання позивача, ці обставини є достатньо поважними, просить суд визначити йому додатковий строк у два місяці для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в справі загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Соболєвої Л.А. 27.04.2023 надійшла копія спадкової справи № 6/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 та інформаційна довідка зі Спадкового реєстру, на виконання ухвали суду від 01.03.2023 у частині витребування доказів (а.с.49-80).

Ухвалою суду від 18.05.2023 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_5 правом на участь у судовому засіданні не скористався. Його представник ОСОБА_1 під час судового розгляду справи в режимі відеконференції позов підтримала у повному обсязі тапросили задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважає, що вказані позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними. Відзив на позовну заяву не подавала.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8, 70).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 2, ОСОБА_4 з 14.02.2015 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.54).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9, 55, 71).

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, у вигляді домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221884000:01:001:0177, що також розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також встановлено рішенням суду від 22.03.2023 (а.с.76-78).

Так, відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як визначеност.ст.1222 1223ЦК України,спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зіст.1258,1261ЦК України,спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ввідповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1268ЦК Українипередбачено,що спадкоємецьза заповітомчи зазаконом маєправо прийнятиспадщину абоне прийнятиїї. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цьогоКодексу,він незаявив провідмову віднеї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.1269-1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Із системного аналізу вказаних положень законодавства слідує, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , почав відлік відповідно з дати його смерті та закінчився 18.04.2022.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 68193682 від 21.01.2022, за життя ОСОБА_4 заповітів не складав (а.с.60).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 6/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Соболєвої Л.А. із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася дружина померлого ОСОБА_4 ОСОБА_2 , на підставі чого, нотаріусом 21.01.2022 заведена спадкова справа № 6/2022, номер у Спаковому реєстрі № 69013798 (а.с.51, 59).

Позивач із заявою про прийняття спадщини, датованою 22.10.2022, звернувся до приватного нотаріуса Соболєвої Л.А. засобами поштового зв`язку, яка отримана нотаріусом 27.10.2022 (а.с.66).

На момент відкриття спадщини, відповідно до матеріалів спадкової справи № 6/2022, на день смерті ОСОБА_4 за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , разом із ним позивач та відповідач не проживали та зареєстровані не були. Місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано з 06.08.2018 за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 з 09.03.1999 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.51, 52, 69).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2023, яке набрало законної сили 22.04.2023, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, з 05.11.2007 по 13.02.2015 (а.с.76-78).

Приватним нотаріусом Соболєвою Л.А. надано ОСОБА_3 повідомлення від 17.01.2023 №14/02-14, де роз`яснено, що шестимісячний строк, який починаєтся з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1269, 1270 ЦК України), був зупинений, але не більше ніж на чотири місяці, згідно з Постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції постанови від 24.06.2022 № 719. Таким чином, строк для прийняття спадщини в умовах воєнного стану становить 10 місяців і закінчився за вказаною спадковою справою 18.08.2022. Звернувшись до нотаріуса в жовтні 2022 року, ОСОБА_3 пропустив строк для прийняття спадшини, у зв`язку з чим, йому рекомендовано звернутися до суду (а.с.72).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, станом на 25.04.2023 спадкова справа № 6/2022 чинна, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.79).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, відповідно до п. п. 23-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Строк для прийняття спадщини є преклюзивним і з його спливом право на прийняття спадщини припиняється. Додатковий строк для прийняття спадщини може бути встановлено судом у виняткових випадках у разі доведення позивачем тієї обставини, що у нього були непереборні обставини, за яких він був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини є обов`язком спадкоємця, який має намір прийняти спадщину. Невиконання обов`язку або незнання про нього не звільняє позивача від відповідного обов`язку і не надає йому жодних переваг.

При цьому, до уваги суду повинні братися переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; тощо (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, від 11.03.2021 у справі № 638/17145/17, 25.01.2023 у справі № 676/47/21).

Також, судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц).

Як зазначив у позовній заяві ОСОБА_3 , він не мав можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька через упровадження на території України карантинних обмежень та віськову агресію російської федерації проти України і введеня воєнного стану в Україні з 24.02.2022.

При цьому, на доказ вказаних у позові обставин, зокрема, вжяття заходів самоізоляції для уникнення зараження коронавірусної інфекції, позивачем жодного документу суду не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями), вказано, що на всій території України з 12.03.2020 встановлено карантин та запроваджені протиепідемічні заходи, у зв`язку з чим, на період дії карантину заборонялося здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі; обмежувався прийом громадян у державних установах тощо.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Положень щодо поширення дій цього закону на вчинення нотаріальних дій, зокрема й ті, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків, немає.

Щодо зупинення строків для прийняття спадщини згідно з Постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», на що у повідомленні позивачеві посилається приватний нотаріус, суд зауважує наступне.

Особливості спадкування під час воєнного стану, на сьогодні регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164, де у пункті третьому, відповідно до внесених Постановою КМУ від 24.06.2022 №729 змін, установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), де зазначено, що «правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнято Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України); законодавець як у ст. 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Оскільки пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Одночасно, суд враховує, що Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зокрема пп.2.1 п. 2 гл. 10 доповнено абзацем наступного змісту: «В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини».

Окрім того, згідно з п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, якого якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним способом (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.передбачено надіслання заяви про прийняття спадщини поштою.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність об`єктивних причин, які б унеможливлювали своєчасне подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смернті батька до будь-якого нотаріуса України, незалежно від місця відкриття спадщини, або надіслання такої заяви поштою, без засвідчення справжності його підпису.

Отже, належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що унеможливлювали направлення позивачем ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем її відкриття, суду не надано.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що Одеська область, де проживає позивач ОСОБА_3 , так само, як і Дніпропетровська область (за місцем відкриття спадщини), з часу запровадження на території України воєнного стану, а саме з 24.02.2022, не входили та на теперішній час не входять до перерліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

На підставі ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином, оскільки доводи позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, що додані до позову, тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Враховуючи, що тривалість пропуску строку для прийняття спадщини становить більше як шість місяців, установивши, що ОСОБА_3 не надав безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви в установлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є безпідставними, необґрунтованими, а відтак, до задоволення не підлягають.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 141 ЦПК України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12.06.2023

Суддя: