Справа № 132/718/23
2/132/311/23
У Х В А Л А
іменем України
05 червня 2023 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНОЇ Ю.С., за участі: позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОЛІЙНИКА О.Л., представників відповідачів - ФІЯЛОВА В.А. , адвоката ВАРЧУКА В.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу №132/718/23 за позовом ОСОБА_3 до Спілки (об`єднання) громадян - співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства «Родина» в особі голови Фіялова Віталія Анатолійовича, Приватного підприємства «Агрофірма Постолова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», Фермерського господарства «Імперія Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Калинівська міська рада Вінницької області, ОСОБА_4 про виділення майна в натурі у спільну часткову власність,
ВСТАНОВИВ:
27.02.2023р. до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №132/718/23 за позовом ОСОБА_3 до Спілки (об`єднання) громадян - співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства «Родина» в особі голови Фіялова Віталія Анатолійовича, Приватного підприємства «Агрофірма Постолова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», Фермерського господарства «Імперія Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Калинівська міська рада Вінницької області, ОСОБА_4 про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року була передана на розгляд судді Сєліну Є.В., який своєю ухвалою від 01.03.2023 року за вказаним позовом відкрив провадження, визначивши здійснити розгляд за правилами загального позовного провадження, та призначивши підготовче провадження у справі.
Під час проведення підготовчого судового засідання 05.06.2023 року, сторони даного судового провадження заявили ряд заяв (клопотань), розглянувши які суд прийшов до наступних висновків.
Щодо заяви позивача ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Виходячи зі змісту поданої заяви ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вказана заява не може розцінюватися як заява про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, змінення предмету або підстав позову, оскільки фактично позивач просить лише внести корективи до прохальної частини поданого позову в частині конкретизації інвентаризаційних складових нерухомого майна, а саме його номерних позначень (літерів), що містяться у відповідних технічних документах інвентаризаційної справи, що може бути встановлено судом під час дослідження письмових доказів у справі та зазначено в тексті судового рішення, прийнятого за наслідками її розгляду, виходячи з наявних в справі правовстановлюючих документів.
З урахуванням того, що заявою про уточнення позовних вимог, фактично не збільшується та не зменшується розмір заявлених позовних вимог, а також не змінюється предмет або підстава позову, сама заява подана без додержання вимог процесуального закону, зокрема вимог ч.1 ст.183 ЦПК України, суд вважає, що вона на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Щодо клопотання позивача ОСОБА_3 про залучення співвідповідачів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно зі статтею 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Як зазначено вище, суд першої інстанції має право залучити до участі у справі співвідповідача виключно за клопотанням позивача.
При цьому, таке клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам, встановленим процесуальним законом.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Окрім цього, з урахуванням вимог, викладених у статтях 51, 175, 177 ЦПК України, позивач у заяві про залучення до участі у справі співвідповідача має зазначити не лише найменування (прізвища, ім`я та по батькові) особи, яку він просить суд залучити, а повинен зазначити її повне місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також обґрунтувати необхідність її залучення, та надати копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості співвідповідачів.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, позивачем у поданому клопотанні про залучення до участі у справі співвідповідачів не зазначено місця проживання чи перебування осіб, щодо яких заявлено клопотання, їх поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта громадянина України (за наявності у позивача відомостей), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; не обґрунтовано необхідність їх залучення: не надано копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості співвідповідачів, що перешкоджає суду у разі задоволення відповідного клопотання реалізувати вимоги закону щодо невідкладного повідомлення залучених співвідповідачів про їх залучення до участі у справі та надіслання на їх адресу копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї.
Таким чином, судом встановлено, що письмове клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів подано позивачем без додержання вищезазначених вимог процесуального закону, а тому воно підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Одночасно із цим, необхідно роз`яснити позивачу, що суд відповідно до вимог частини 3 статті 51 ЦПК України, після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, може залучити до участі у справі співвідповідача у разі якщо він доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача.
Виходячи з цього, позивач ОСОБА_3 не позбавлена можливості повторно звернутися до суду із клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів.
Щодо клопотання представника ПП «Агрофірма «Постолова», ОСОБА_4 - адвоката Варчука Вадима Валерійовича про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази.
Згідно частини третьої статті 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За частиною восьмою статті 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (частина 10 статті 83 ЦПК України).
Представник ОСОБА_4 - адвокат Варчук В.В. заявляючи клопотання про долучення до матеріалів справи договору дарування майнового паю № 1 від 18.07.2022 року; договору дарування майнового паю № 2 від 01.08.2022 року; оголошення про втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ВІ №221 від 10.07.2018 року на ім`я ОСОБА_4 , опублікованого в газеті «Вінниччина» за 10.05.2023 року, не порушив порядок подання доказів, що встановлений в статті 83 ЦПК України, оскільки особа, яку він представляє, а саме ОСОБА_4 була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, лише на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 04.05.2023 року.
Щодо підстав для закриття підготовчого провадження.
Строки підготовчого провадження чітко встановлені в частині 3 статті 189 ЦПК України, згідно приписів якої підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.
Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в частині 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Завданням цивільного судочинства згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.
Згідно частини 1 статті 56 цього ж Закону, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.
Враховуючи вищевикладене, з метою вжиття всіх необхідних заходів відносно неухильного дотримання процесуальних строків та не порушення прав учасників провадження щодо справедливого розгляду та вирішення справи в розумні строки, уникнення обставин, які негативно впливають на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади, керуючись вимогами Конституції України, нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ЦПК України, роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», суд вважає, що підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у його проведенні, відповідно до вимог статті 198 ЦПК України, не має.
По справі проведено підготовчі дії відповідно до статті 197 ЦПК України.
За умовами частини 2 статті 200 ЦПК України, суд вважає за можливе, закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.
В цей же час, суд вважає за необхідне, надати учасникам процесу можливість подати докази, які не були подані з поважної причини під час проведення підготовчого провадження у справі, заперечення чи пояснення завчасно до початку визначеної нижче дати судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.189, 197, 258-261, 268, 272, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву позивача ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог та її клопотання про залучення співвідповідачів - повернути заявнику без розгляду.
Клопотання представника ПП «Агрофірма «Постолова», ОСОБА_4 - адвоката Варчука Вадима Валерійовича про долучення до матеріалів справи письмових доказів - задовольнити.
Долучити до матеріалів справи наступні докази: договір дарування майнового паю № 1 від 18.07.2022 року; договір дарування майнового паю № 2 від 01.08.2022 року; оголошення про втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ВІ № 221 від 10.07.2018 року на ім`я ОСОБА_4 , опубліковане в газеті «Вінниччина» за 10.05.2023 року.
Закрити підготовче провадження у даній цивільній справі, призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 27 червня 2023 року на 15год.00хв. в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області за адресою: Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 70.
Встановити наступний порядок з`ясування обставин: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оголошення та дослідження доказів, проведення судових дебатів.
Отримати інформацію щодо справи можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за відповідною сторінкою: http//court.gov.ua/fair/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Калинівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2023 |
Оприлюднено | 13.06.2023 |
Номер документу | 111444957 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Калинівський районний суд Вінницької області
Сєлін Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні