Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1669/23
Провадження № 2/552/2055/23
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м у к р а ї н и
09.06.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Коби І.В.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/1669/23 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 28.03.2023 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем в трудових відносинах з 20.03.2019, звільнений 30.12.2022.
Вказував, що відповідачем при звільненні не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 53 дні. Звертався до відповідача з метою вирішення цього питання, але отримав відповідь про те, що на підприємстві відсутня документація.
В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 16389,33 грн та середній заробіток виходячи з середньоденного розміру заробітної плати 384,14 грн за період з 30.12.2022 по день проведення фактичного розрахунку.
Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.03.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 25.04.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що рішенням Полтавської обласної ради від 24.03.2023 № 588 обласна рада вирішила реорганізувати Полтавське обласне комунальне підприємство прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» шляхом приєднання до Полтавського обласного комунального підприємства прикладних технологій «Освітаінфоком», призначено комісію з реорганізації.
Зазначав, що станом на 01.03.2023 документація стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства, яке є відповідачем, накази з кадрових питань, особові справи, журнали реєстрації наказів, відсутні, комісії з реорганізації не передавалися. З цих підстав не має можливості ані підтвердити, ані спростувати факти, викладені в поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 . Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердженні тієї обставини, що в день звільнення зазначені в позовній заяві суми не були йому виплачені.
В задоволенні позовних вимог відповідач в поданому до суду відзиву на позовну заяву просив відмовити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав вимоги позовної заяви, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиву на позовну заяву.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.03.2019 перебував з відповідачем Полтавським обласним комунальним підприємством прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» в трудових відносинах, перебував на посаді завідувача господарського відділу, звільнений 30.12.2022 згідно наказу від 30.12.2022 № 30/12-22 (а.с. 4).
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що в день звільнення 30.12.2022 позивачу ОСОБА_1 не було виплачено всіх сум, що належали йому від відповідача та були безспірними.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 зазначив, що заборгованість із заробітної плати на день звільнення була відсутня.
За даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, в період з березня 2022 року доходи, зокрема, заробітна плата позивачу ОСОБА_1 юридичною особою ПОКП «Освітаінфоком» не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 34-37).
За таких обставин суд приходить до висновку, що всі нараховані суми на день звільнення були виплачені позивачу відповідачем.
Разом зтим,ст.24Закону України«Про відпустки»передбачено,що у разізвільнення працівникайому виплачуєтьсягрошова компенсаціяза всіне використаніним дніщорічної відпустки,а такождодаткової відпусткипрацівникам,які маютьдітей абоповнолітню дитину-особу зінвалідністю здитинства підгрупиА Iгрупи.
Твердження позивача про те, що йому не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку не спростовано відповідачем та підтверджується даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку в розмірі 16389,33 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 117 КЗпП України для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку, оскільки сума компенсації в розмірі 16389,33 грн в день звільнення позивачу не була нарахована, є спірною сумою, а решта належних сум позивачу були виплачені на день звільнення.
З цих підстави вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає до стягненнясудовий збір у розмірі 1073,60 грн за розгляд судом позовних вимог про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення компенсації не використану відпустку, стягнення середнього заробітку задовольнити частково.
Стягнути з Полтавського обласногокомунального підприємстваприкладних інформаційнихтехнологій «Освітаінфоком»на користь ОСОБА_1 компенсаціюза невикористануосновну щорічнувідпустку врозмірі 16389 грн 33 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Полтавського обласногокомунального підприємстваприкладних інформаційнихтехнологій «Освітаінфоком» на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.
Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 5000 грн, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач Полтавське обласне комунальне підприємство прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком», місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 31441201.
Повне судове рішення складено 12.06.2023.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
Суд | Київський районний суд м. Полтави |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2023 |
Оприлюднено | 13.06.2023 |
Номер документу | 111448972 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Київський районний суд м. Полтави
Яковенко Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні