Рішення

від 31.01.2023 по справі 755/19269/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/19269/20

провадження № 2/753/1694/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Єрош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телемарт» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі - продажу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телемарт» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі - продажу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 грудня 2017 року позивачем в інтернет-магазині «ТЕЛЕМАРТ» було придбано товар на загальну суму 400 000 грн. Серед товару було придбано відеокарти - MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB в кількості 12 штук на загальну суму 384 000 грн.

На придбаний товар, відповідачем був виданий гарантійний талон на три роки.

В липня 2019 року одна з відеокарт, вартість якої складає 32 000 грн., вийшла з ладу, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з проханням усунути виниклі недоліки.

ТОВ «ТЕЛЕМАРТ» було усунуто вказані позивачем недоліки, однак в серпні 2020 року, відеокарта повторно вийшла з ладу, в зв`язку з чим ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з вимогою усунути існуючи недоліки, однак останнім було відмовлено, з в`язку з тим, що недоліки не підпадають під гарантійний випадок.

Позивачем з метою врегулювання спору в досудовому порядку було направлено претензію відповідачу, яка залишилася без задоволення, в зв`язку з чим позивач вважає, що порушено його права як споживача, а відтак просить суд розірвати договір купівлі - продажу товару (відеокарти MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB), повернути 32 000 грн. за сплачений товар та відшкодувати моральну шкоду.

В судове засідання позивач не з`явився, однак його представником надіслано заяву про розгляд справи у його відсутність. Крім того, у заяві представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представника відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи вказаний був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомі. При цьому в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, у якові представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав його необгрунтованості.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи і той факт, що справа перебуває у провадженні більше року, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, яка була належним чином повідомлена про день та час судового засідання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2017 року ОСОБА_1 в інтернет-магазині «ТЕЛЕМАРТ» було придбано товар на загальну суму 400 000 грн. Серед товару було придбано відеокарти - MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB в кількості 12 штук на загальну суму 384 000 грн, прийнявши публічну оферту, згідно п. 1.1 якої ТОВ «ТЕЛЕМАРТ» відповідно до положень ЦК України оголошує публічну пропозицію, яка стосується необмеженого кола фізичних осіб і діє на постійній основі, щодо можливості укладання договору купівлі-продажу товарів за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Відповідно до п. 1.2 Публічної оферти використання особою в будь-якому вигляді сайта Інтернет-магазину (в тому числі, але не виключно, огляд інформації, здійснення ідентифікації за допомогою персонального логіна та пароля, участь у бонусних програмах, акціях, заповнення заявок, форм, оформлення замовлення) є її безумовною згодою з усіма положеннями та умовами даної публічної оферти, а також підтвердження факту надання інформації відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 1.3 Публічної оферти оформлення замовлення свідчить про прийняття особою пропозиції укласти публічний договір і прирівнюється до укладення Договору за умови отримання особою підтвердження такого замовлення від Інтернет-магазину. Договір вважається укладеним без його подальшого підписання.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

На придбаний товар, відповідачем був виданий гарантійний талон на три роки.

В липня 2019 року одна з відеокарт, вартість якої складає 32 000 грн., вийшла з ладу, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з проханням усунути виниклі недоліки.

ТОВ «ТЕЛЕМАРТ» було усунуто вказані позивачем недоліки, однак в серпні 2020 року, відеокарта повторно вийшла з ладу, в зв`язку з чим ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з вимогою усунути існуючи недоліки, однак останнім було відмовлено, з в`язку з тим, що недоліки не підпадають під гарантійний випадок.

Позивач 21 грудня 2020 року замовив проведення експертизи, відповідно до висновків якого, причиною виходу з ладу досліджуваного відеоадаптера MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO є відмова системи охолодження внаслідок виробничого дефекту.

Позивачем з метою врегулювання спору в досудовому порядку було направлено претензію відповідачу, яка залишилася без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, і які стосуються: 1) договорів споживчого кредиту; 2) правочинів з нерухомим майном; 3) правочинів з цінними паперами; 4) договорів страхування.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків.

На підставі ч. 3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відтак, суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕЛЕМАРТ» слід розірвати, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB у розмірі 32 000 грн.

При цьому суд, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат на проведення експертоного дослідження, оскільки стороню позивача відповідно до вимог ст.81 ЦПК України не адано доказів понесення таких витрат.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та тривалість страждань позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає суму 20 000 грн. значно завищеною, а тому відповідно дана позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 3 000 грн.

Позивач відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Разом з тим, в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так, матеріали справи не містять доказів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо). За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, відтак відмовляє позивачу у стягненні судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 633, 651 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 4, 12-13, 77-81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телемарт» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі - продажу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB, укладений 14 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕЛЕМАРТ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕМАРТ» (ЄДРПОУ 41648165) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce GTX 1080 Ti Gaming TRIO 11264 MB від 14 грудня 2017 року в розмірі 32 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а всього стягнути 35 000 грн.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕМАРТ» (ЄДРПОУ 41648165) на користь держави судовий збір у розмірі 1 681,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.