Постанова

від 08.06.2023 по справі 916/2295/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2295/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Отрадов В.А., довіреність №88 від 27.07.2022р.;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий"

на рішення Господарського суду Одеської області від „07" лютого 2023 повний текст якого складено та підписано „20" лютого 2023

у справі № 916/2295/22

за позовом: Одеського виробничого об`єднання "Електрик" Українського товариства глухих

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий"

про: повернення майна та стягнення 141 588,00 грн.,

головуючий суддя - Лічман Л.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 08.06.2023р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Одеське виробниче об`єднання "Електрик" Українського товариства глухих звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" про повернення приміщення по вул. Осіпова, 48, м.Одеси, загальною площею 135 кв. м. та стягнення заборгованості по оренді у сумі 141588 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Зодчий" умов укладеного з Одеського виробничого об`єднання "Електрик" Українського товариства глухих договору оренди нерухомого майна від 07.12.2020р. в частині внесення платежів за користування нерухомим майном та неповернення відповідачем об`єкту оренди після розірвання договору від 07.12.2020р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 року у справі №916/2295/22 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий" повернути Одеському виробничому об`єднанню "Електрик" Українського товариства глухих приміщення під літерою "А" по вул. Осіпова, 48 в м. Одесі загальною площею 135 кв.м, яке складається з кімнат №№ 14-22; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" на користь Одеського виробничого об`єднання "Електрик" Українського товариства глухих 141347 грн 61 коп. заборгованості з орендної плати, 4957грн 79 коп. судового збору.У решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд зазначив про наявність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" порушень умов договору оренди від 07.12.2020р. в частині внесення платежів за користування нерухомим майном в період з 01.10.2021 по 15.07.2022 та неповернення приміщень після розірвання договору.

Здійснивши перерахунок заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку, що позивачем допущена арифметична помилка, а тому частково задовольнив вказані вимоги у сумі 141 347,61 грн. Крім того, судом була задоволена вимога позивача про повернення останньому спірного нежитлового приміщення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 по справі №916/2295/22 та долучити до матеріалів справи докази, що додаються до скарги.

Скаржник вважає оскаржуване рішення необгрутованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Апелянт вказує, що ним позов не визнавався та зазначив, що ним не сплачувалась орендна в силу таких підстав:

-скрутне фінансове становище внаслідок призупинення господарської діяльності відповідача через конфлікт з податковим органом та війною в країні;

-з 20.12.2021 р. по теперішній час відключено орендоване приміщення від електропостачання, що призвело до неможливості його використання під офіс;

-в травні 2022 р. позивач заварив металеві двері до входу в приміщення, чим блокував доступ до нього, доказом чого являються додані до відзиву фотографії (відповідач самостійно 19.11.2022 р. розблокував вхід до об`єкта оренди, адже в приміщенні знаходились особисті речі);

-поведінка позивача, який обмежив доступ до орендованого приміщення, звільняє відповідача від внесення орендної плати за період, в якому останній не міг користуватись приміщенням;

-вимога про повернення орендованого майна є безпідставною, оскільки відповідач не отримував лист позивача про розірвання договору, а, отже, він є діючим.

Скаржник також зазначає, що є хибними твердження суду про належне сповіщення позивачем орендаря щодо розірвання договору оренди, оскільки позивач не надав суду документальне підтвердження доставки повідомлення, а відповідач не ухилявся від його отримання.

Щодо актів, які були складені керівником відповідача ОСОБА_1 та його працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.12.2021 р., 10.01.2022 р., 01.02.2022 р., 01.03.2022 р., 04.04.2022 р., 03.05.2022 р., а також акт від 19.11.2022 р., оформлений ОСОБА_1 і мешканцем сусіднього будинку ОСОБА_4 та які господарським судом визнані неналежними доказами, то скаржник з метою уникнення сумнівів у суду апеляційної інстанції щодо підпису на вказаних актах, які підтверджують вимкнення електропостачання та заварювання металевих дверей в офісі зазначив, що особи, які зазначені в актах, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нададуть особисто через канцелярію суду заяви свідків.

Крім того, апелянт вважає, що суд позбавив право відповідача на надання та дослідження доказів, зокрема доказів, які підтверджували, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які склали акти дійсно були працівниками відповідача та відмовив протокольною ухвалою у поновленні строку на їх подання.

Апелянт вважає, що у даному випадку прийняття та дослідження вказаних доказів як реалізація права відповідача не може будь-яким чином непоправно нашкодити іншій стороні, оскільки суд у будь-який час може визнати не допустимим та не належним будь-який доказ. Натомість, не прийнятт і не дослідження будь-яких доказів на думку відповідача може непоправно нашкодити інтересам правосуддя, оскільки правила допустимості доказів є як гарантію прав уачсникві в господарському процесі так і гарантією правосуддя.

16.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшла заява, відповідно до якої остання підтверджує, те, що акти від 20.12.2021 р., 10.01.2022 р., 01.02.2022 р., 01.03.2022 р., 04.04.2022 р., про те, що в офісі ТОВ "Зодчий", що знаходиться за адресою м.Одеса, вул. Осипова, 48, відсутне електропостачання та акт від 03.05.2020, де описано, що вхідні гратчасті двері були заварені двума смугами металу, підписані нею власноруч.

21.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 надійшла заява, відповідно до якої останній підтверджує, що бува свідком того, як директор ТОВ "Зодчий", ОСОБА_1 , зрізав неварені смуги металу, з вхідних гратчастих дверей входу в офіс, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. осипова, 48. Ця подія відбулась 19.11.2022 бдизько 12:00. Акт про здійснення цих подій підписано ним власноруч.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" на рішення Господарського суду Одеської області від „07" лютого 2023 повний текст якого складено та підписано „20" лютого 2023 у справі № 916/2295/22; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" на 08 червня 2023 року об 11:00 год.

07.06.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія відхиляє клопотання представника ТОВ "Зодчий" про відкладення розгляду справи, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, як і надання пояснень, оскільки це є правом сторони, а не обов`язком, крім того судова колегія доходить висновку про можливість розгляду справи без участі представника скаржника за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 08.06.2023 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час апеляційного перегляду, 07.12.2020 р. між Підприємством об`єднання громадян "Одеське ВО "Електрик" "УТОГ" (на теперішній час - ОВО "Електрик", Орендодавець) та ТОВ "Зодчий" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 409/718-01 (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих (далі - Власник) передає, а Орендар приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у п.2.1 Договору, приміщення площею 135,00 кв.м, яке в подальшому іменується Приміщення і розташоване в будівлі літ.А, що знаходиться за адресою: м.Одеса,вул..Осипова, буд.48 та позначене на схемі (дод. № 1), яка є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.1 Договору).

Цільове призначення, режим використання Орендарем отриманого в оренду Приміщення та базовий розмір орендної плати сторони узгоджують в наведеній у Договорі таблиці, яка містить такі відомості: найменування складових частин Приміщення, яке здається в оренду, - літ.А, кімнати №№ 14-22, 1 поверх; площа, що передається в оренду, - 135,00 кв.м; під який вид діяльності передається Приміщення - офіс; режим використання Приміщення протягом доби - 09:00- 19:00; кількість днів використання Приміщення протягом місяця - робочі дні за графіком Орендодавця; базова плата за 1 кв.м на місяць без ПДВ і земельного податку - 80,00 грн; сума орендної плати за всю площу оренди на місяць - 10800,00 грн; сума орендної плати за всю площу оренди на місяць з ПДВ - 14904,00 грн... (п.2.1 Договору).

Орендна плата за 1 кв.м площі на місяць встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання Договору. Починаючи з другого календарного місяця оренди, розмір орендної плати підлягає щомісячному перегляду з урахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного Державною службою статистики України для попереднього календарного місяця (п.2.2 Договору).

Перший платіж за оренду Приміщення у розрахованому до кінця місяця розмірі Орендар сплачує Орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу Приміщення... В подальшому щомісячні платежі Орендар здійснює не пізніше 5 числа поточного місяця (п.2.4 Договору).

Всі передбачені Договором платежі Орендар здійснює шляхом перерахування ним коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний у реквізитах даного Договору (п.2.8 Договору).

Орендар зобов`язується: своєчасно проводити розрахунки з Орендодавцем по орендній платі та компенсувати йому втрати, пов`язані зі сплатою земельного податку, та всі комунальні витрати по утриманню Приміщення, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за Приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в т.ч. по прибиранню, збору, вивезенню сміття, охороні Приміщення (п.3.2.5 Договору).

Орендар зобов`язується: в день закінчення терміну дії цього Договору оренди (в т.ч. при достроковому його розірванні) передати Орендодавцю орендоване Приміщення по акту приймання-передачі, у т.ч. безоплатно передати усі проведені за рахунок Орендаря у орендованому Приміщенні перебудови, переробки та поліпшення, що становлять складову частину Приміщення та невід`ємні від конструкцій Приміщення без шкоди для нього... (п.3.2.14 Договору).

Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця, а Орендар у 10-денний термін після розірвання Договору підлягає виселенню: ...якщо Орендар прострочить оплату орендних платежів більш, ніж на 10 банківських днів... (п.9.2.3 Договору).

Цей Договір діє з 01 січня 2021 р. і по 31 грудня 2021 р. включно (п.10.1 Договору).

Договір підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

ОВО "Електрик" передано, а ТОВ "Зодчий" прийнято у строкове платне користування (оренду) приміщення під літерою ,,А" по вул. Осіпова, 48 в м. Одесі загальною площею 135 кв.м, яке складається з кімнат №№ 14-22.

Строк дії Договору за правилами ст.764 ЦК України поновлено на 2022 рік, оскільки після закінчення строку, вказаного в п.10.1 Договору, Орендар продовжив користуватися майном, а Орендодавець проти цього не заперечив.

Факти передачі приміщення в оренду та поновлення строку дії Договору на 2022 рік сторонами визнаються.

Вказуючи на невнесення орендної плати більше трьох місяців, ОВО "Електрик" оформило та надіслало ТОВ "Зодчий" лист від 19.07.2022 р. вих. № 86, в якому повідомило про розірвання Договору згідно п.9.2 його умов та необхідність звільнення орендованого приміщення.

Зазначений лист 29.08.2022 р. повернувся неврученим з відміткою поштової установи: "невдала спроба вручення (передача на зберігання)", доказом чого є роздруківка з сайту Укрпошти.

Невнесення ТОВ "Зодчий" орендної плати в період з 01.10.2021 р. по 15.07.2022 р. та неповернення приміщення після розірвання Договору, ОВО ,,Електрик" стали підставою для звернення Одеського виробничого об`єднання "Електрик" Українського товариства глухих до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Частинами 1, 6 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, за користування приміщенням в період з 01.10.2021 р. по 15.07.2022 р. орендар - ТОВ "Зодчий" в порушення умов Договору жодних платежів не здійснило, хоча з урахуванням п.2.4 Договору не пізніше 5 числа поточного місяця мало сплачувати щомісячно орендну плату.

Позивачем була розрахована заборгованість в сумі 141 588,00 грн.

Оскільки відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача щодо наявності заборгованості з орендної плати у розмірі, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати є правомірними та обґрунтованими, але з огляду на арифметичну помилку, підлягає частковому задоволенню у розмірі 141347,61 грн

Щодо вимоги про повернення орендованого майна, колегія суддів зазачє наступне.

Згідно статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені серед іншого приписами частини 4 статті 291 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України. Зокрема, за цими положеннями у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Таким чином, законом встановлений обов`язок орендаря повернути орендоване майно відповідно орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ,,Зодчий" не сплачувало орендну плату за Договором з жовтня 2021 р., що визнається ним у відзиві на позов, у зв`язку з чим ОВО ,,Електрик" цілком правомірно реалізувало надане йому ст.782 ЦК України та п.9.2.3 Договору право на його розірвання в односторонньому порядку, в зв`язку з чим з 29.08.2022 р. Договір є розірваним.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду та вважає, що позивачем вживалися заходи для повідомлення орендаря про розірвання Договору, зокрема, шляхом надсилання листа від 19.07.2022 р. вих. № 86, а факт не отримання даного листа відповідачем не може свідчити про неналежне повідомлення відповідача, адже Орендодавець вчинив усі залежні від нього дії для сповіщення Орендаря щодо розірвання Договору, а невручення листа Орендодавця з відповідним повідомленням є наслідком винних дій Орендаря, який не забезпечив отримання ним поштової кореспонденції.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують позицію позивача, з якою погодився суд першої інстанції, щодо правомірності припинення договору оренди в зв`язку з закінченням строку дії.

З урахуванням викладеного та того, що Договір з наведених вище причини 29.08.2022 р. припинив дію, Орендар з цієї дати позбавлений права користування нерухомим майном, проте приміщення до теперішнього часу не повернув, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимоги позивача про повернення відповідачем приміщення під літерою ,,А" по вул. Осіпова, 48 в м.Одесі загальною площею 135 кв.м, яке складається з кімнат №№ 14-22.

Щодо посилань скаржника на акти, які були складені керівником відповідача ОСОБА_1. та його працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.12.2021 р., 10.01.2022 р., 01.02.2022 р., 01.03.2022 р., 04.04.2022 р., 03.05.2022 р., а також акт від 19.11.2022 р., оформлений ОСОБА_1 і мешканцем сусіднього будинку ОСОБА_4 та які господарським судом визнані неналежними доказами, колегія надання до Південно-західного суду заяв від осіб, які зазначені в актах, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надійшли до суду 16.03.2023 та 21.03.2023 особисто від вказаних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно зі ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

В силу приписів ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Згідно зі ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що право учасника судового процесу на звернення до суду із тим або іншим клопотанням повинно бути реалізоване з дотриманням положень процесуального законодавства, оскільки в іншому випадку суд залишає подане клопотання без розгляду. Варто зауважити, що підготовче провадження у справі було розпочато за ухвалою місцевого суду 19.09.2022р. та закінчено 13.12.2022р.

Проте, у межах підготовчого провадження відповідачем не заявлялось відповідне клопотання про залучення вказаних доказів, а, отже, в силу приписів ст. 207 ГПК України відповідач повинен довести суду існування поважних причин пропуску строку для подання клопотання у межах підготовчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що подання вказаних документів залежали виключно від суб`єктивної поведінки відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії.

Відповідно до частини 3 статті 269 докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів залишає надані позивачем документи без розгляду, оскільки останнім не доведено неможливість їх подання під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скаргзі, не приймаються судом до уваги, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий", оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 07.02.2023р. у справі №916/2295/22 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

12.06.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя А.І. Ярош