Постанова

від 09.03.2023 по справі 910/4138/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. Справа№ 910/4138/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Абраменко М.К.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 (повний текст підписано 05.10.2022)

у справі № 910/4138/22 (суддя Ю.В. Картавцева)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» до Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України»

про зобов`язання вчинити дії

В судовому засіданні 09.03.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світодар» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов`язання здійснити перерахунок орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2019 між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 754, 4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №611 від 15.07.2020, орендна плата має бути зменшена на період дії карантину, з огляду на що позивач просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором з 04.03.2021 до 24.02.2022 та встановити її у розмірі 50% від розміру орендної плати передбаченої п. 3 Договору.

12.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ № 910/4138/22 та № 910/4136/22 в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 суд ухвалив: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» про об`єднання справ в одне провадження задовольнити; об`єднати в одне провадження справи № 910/4136/22 та № 910/4138/22; присвоїти об`єднаній справі №910/4138/22; об`єднану справу №910/4138/22 розглядати за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/4138/22 в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив з недоведеності позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 17.10.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування судом обставин справи, без надання належної правової оцінки наявним в матеріалах справи документам та доказам.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 15.07.2020 постанови №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», якою передбачено що орендарям, які використовують державне майно, за певним цільовим призначенням, орендна плата нараховується в розмірі 50%;

- згідно договорів оренди, нежилі приміщення є об`єктом державної власності та надаються позивачу в оренду з метою здійснення медичної практики, розміщення офісу та іншого використання;

- оскільки позивач використовує орендоване майно для цілей розміщення офісу, то він отримує право на знижку в розмірі 50% орендної плати, а оскільки позивач використовує орендоване майно для іншого використання, нерозривно пов`язаного саме з обслуговуванням офісних приміщень, то і щодо цієї частини повинна бути застосована знижка в розмірі 50% орендної плати;

- оскільки проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна закінчено 29.05.2020, то позивач має право на застосування знижки, передбаченої додатком 2 до постанови КМУ від 15.07.2020 №611;

- вважає помилковими висновки про неможливість застосування постанови КМУ від 15.07.2020 №611 до правовідносин, які виникли до дати набуття нею чинності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4138/22.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 до надходження матеріалів справи №910/4138/22 з Господарського суду міста Києва.

08.11.2022 матеріали справи №910/4138/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 910/4138/22, розгляд справи призначено на 01.12.2022.

01.12.2022 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Києві судове засідання у справі №910/4138/22 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 розгляд справи призначено на 02.02.2023.

В судове засідання апеляційної інстанції 02.02.2023 з`явився представник відповідача.

Представник позивача не з`явився, у суду були відсутні дані про його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 відкладено розгляд справи на 09.03.2023.

До матеріалів справи отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач категорично заперечує доводи апелянта.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.03.2023 представник відповідача заперчував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 09.03.2023 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2019 між Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" (позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України (далі - договір-1), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 кв.м, що складають 23/100 частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 року та знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 1.2. договору-1, майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту 11 договору оренди):

- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 372,5 кв.м.;

- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 70,8 кв.м.;

- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 311,1 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору-1, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору-1 визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2019 року) - 123 983,28 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору-1, експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно.

Цей договір укладений строком на десять років та діє з 24.05.2019 по 23.05.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 10.1. договору-1).

Як вбачається з Акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.05.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, які розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 кв.м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5. Стан вищевказаних приміщень: потребують ремонту.

Також, 04.11.2019 між Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" (позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України (далі - договір-2), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 693,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 416 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 277 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 року та знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 1.2. договору-2, майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту 11 договору оренди):

- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 106,4 кв.м.;

- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 342,7 кв.м.;

- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 244,3 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору-2, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору-2 визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2019 року) - 100 143,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору-2, експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно.

Цей договір укладений строком на десять років та діє з 04.11.2019 по 03.11.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 10.1. договору-2).

Як вбачається з Акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.05.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 693,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 416 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 277 кв.м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5. Стан вищевказаних приміщень: потребують ремонту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що всупереч положенням законодавства, відповідачем за період дії карантину і до 24 лютого 2022 року орендна плата нараховувалася в повному обсязі, а не в обсязі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611, з огляду на що позивач просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором-1 та договором-2 з 04.03.2021 до 24.02.2022 та встановити її у розмірі 50% від розміру орендної плати передбаченої розділом 3 договорів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач орендує державне майно за різним цільовим призначенням, що не передбачено постановою № 611, відтак, позивач не має права на перерахунок орендної плати в цілому; позивач з 11.03.2020 до 27.07.2020 не звертався до відповідача з проханням здійснити будь-які заходи для зменшення розміру орендної плати у зв`язку з встановленням карантину; позивач здійснював поліпшення орендованого майна до початку і не завершив їх на момент встановлення карантину; дата отримання позивачем ліцензії - 11.06.2021, відтак, неможливість здійснення медичної діяльності була зумовлена відсутністю ліцензії, а не введенням карантину.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

У постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Так, положеннями п. 3.2 договору-1 та договору-2 визначено, що орендна плата перераховується орендарем до 18 числа місяця, наступного за звітним таким чином: 100% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі рахунку орендодавця, який орендар зобов`язаний отримати у відділі бухгалтерії орендодавця або орендодавець надсилає рахунок орендарю на вказану останнім електронну адресу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд зобов`язати відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 провести перерахунок розміру орендної плати за договорами з 04.03.2021 до 24.02.2022 та встановити її у розмірі 50% від розміру орендної плати передбаченої п. 3 Договору, при цьому, позивач не надає суду доказів, які б свідчили про нарахування орендодавцем орендної плати у іншому розмірі, ніж той, що визначений постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 та сплату позивачем такої суми коштів (рахунок орендодавця, платіжні доручення, банківські виписки, тощо).

Тобто, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставини порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, тоді-як, приписи Господарського процесуального кодексу України покладають обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме на таку сторону.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2019 між Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 кв.м, що складають 23/100 частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 року та знаходиться на балансі орендодавця.

Як вбачається з Акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.05.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, які розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 кв.м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5. Стан вищевказаних приміщень: потребують ремонту.

Також, 04.11.2019 між Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 693,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 416 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 277 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 року та знаходиться на балансі орендодавця.

Як вбачається з Акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.05.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 693,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 416 кв.м та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 277 кв.м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5. Стан вищевказаних приміщень: потребують ремонту.

Вказане вище майно є державною власністю, відтак, правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року№ 2269-ХІІ, Законом України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" від 7 лютого 2002 року № 3065-ІІІ та іншими нормативно - правовими актами, зокрема наказами Фонду державного майна України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна" від 9 грудня 2011 року № 4107-VI Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, шо реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", у редакції постанови уряду від 14.05.2020 № 377 (далі - постанова № 211), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова № 611; чинна станом на момент існування спірних правовідосин) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Як вбачається зі змісту договору-1 та договору-2, спірні нежитлові приміщення передані позивачу в оренду з метою здійснення та розміщення медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб); офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо); іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо).

Згідно із додатком 2 до постанови № 611 орендарі, які використовують нерухоме державне майно для здійснення та розміщення медичної практики не відносяться до суб`єктів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

При цьому, судом враховано, що встановлення наявності/відсутності підстав для перерахування орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі відповідача від 24.05.2019, який укладено між позивачем та відповідачем, за період з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановлення її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору, було предметом дослідження в межах справи №910/3535/21.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №910/3535/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.02.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20 щодо питання застосування положень Постанови № 611, вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки, Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією постановою не вимагається.

Судом встановлено, що відповідач, враховуючи той факт, що між сторонами вже існує не один спір щодо нарахування орендної плати за оренду приміщень у період карантину, а, як вже зазначалося, майно є державною власністю, звернувся за відповідними роз`ясненнями до Фонду державного майна України.

Фонд у своєму листі від 04.03.2021 р. № 10-16-4698 повідомив, що постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" не регулює питання порядку надання передбачених нею звільнень та знижок, а також нею чітко визначено перелік категорій орендарів, які мають право на отримання повного звільнення від сплати орендної плати або надання знижок. Крім того, Фонд у своєму листі зазначив, що норма постанови до переліку згідно з додатком 2 постанови №611, не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення поліпшень і не завершили такі поліпшення станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Лист Фонду від 04.03.2021 р. № 10-16-4698 має роз`яснювальний характер, тому у відповідача немає обов`язку його доводити до відома позивача.

Фонд листом від 13 серпня 2020 № 10-16-16181 рекомендував орендодавцям надавати звільнення від орендної плати і знижки тим орендарям, які звернулись до регіональних відділень із письмовим зверненням про їх застосування.

Однак, доказів такого звернення позивача до відповідача матеріали даної справи не містять.

Поряд з цим, з наданих відповідачем доказів вбачається, що позивач здійснював поліпшення орендованого приміщення до початку і не завершив їх на момент встановлення карантину.

Так, відповідач на підтвердження викладеного у відзиві, надав суду копію клопотання позивача по справі № 910/13158/20, яке було подане представником позивача адвокатом Т. С. Нестеришиним з додаванням листа підрядника, зі змісту якого вбачається, що 24.05.2019 між ТОВ «Терени БФ» та ТОВ «Світодар» було укладено Договір підряду № 240519 на виконання ремонтно-будівельних робіт в нежитлових приміщеннях, що розташовані в нежитловій будівлі літ. «В» - «Віварій» за адресою: м. Кииїв, вул. Народного ополчення, буд. 5, у зв`язку із введенням карантину роботи на об`єкті тимчасово були припинені.

Доказів на спростування вищенаведеного, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.

У свою чергу, додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 611 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків*» визначено, що нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід`ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/4138/22.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/4138/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/4138/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Світодар».

4. Матеріали справи №910/4138/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 12.06.2023 після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко