Ухвала

від 22.08.2023 по справі 910/4138/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4138/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Комісар Г. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 (судді: Скрипка І. М. - головуючий, Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 (суддя Картавцева Ю. В,)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"

до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світодар" (далі - ТОВ "Світодар") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України" (далі - ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України") про зобов`язання відповідача здійснити з 04.03.2021 до 24.02.2022 перерахунок орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 24.05.2019 та встановити її в розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору.

Позовні вимоги з посиланням на положення статей 11, 509, 626, 628, 760, 762 Цивільного кодексу України, статей 193, 283, 286 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що 24.05.2019 між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 754, 4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. "В"-"Віварій" за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення,5.

Позивач вважає, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611) орендна плата має бути зменшена на період дії карантину.

2. У відзиві на позовну заяву ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України" заперечуючи проти задоволення позову, вказувало на те, що за умовами договору позивач орендує приміщення за різними цільовими призначеннями, а тому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 ТОВ "Світодар" не має підстав для перерахунку орендної плати в цілому.

Відповідач наголошував, що ТОВ "Світодар" з часу встановлення карантину до дати прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 не звертався з проханням про звільнення від сплати орендної плати або її зменшення. З 11.03.2020 до 27.07.2020 (дата листа позивача про припинення господарської діяльності) не звертався до відповідача з проханням здійснити заходи для встановлення факту неможливості користування орендованими приміщеннями для зменшення розміру орендної плати у зв`язку із встановленням карантину.

3. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4138/22, а ухвалою від 13.07.2022 задоволено клопотання ТОВ "Світодар" та об`єднано в одне провадження справи № 910/4138/22 і 910/4138/22.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Судові рішення аргументовано тим, що за умовами укладених між сторонами договорів нежитлові приміщення передані позивачу в оренду з метою здійснення та розміщення медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб); офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо); іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо).

Згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 орендарі, які використовують нерухоме державне майно для здійснення та розміщення медичної практики не відносяться до суб`єктів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 %.

При цьому судами враховано, що встановлення наявності чи відсутності підстав для перерахування орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі відповідача, який 24.05.2019 укладено між позивачем та відповідачем, за період з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановлення її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору, було предметом дослідження в межах справи № 910/3535/21.

Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20 щодо питання застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611, вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки, зазначена постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією постановою не вимагається.

При цьому у листі Фонду державного майна України від 13.08.2020 № 10-16-16181, який має рекомендаційний характер, зазначено про можливість надання орендодавцям звільнення від орендної плати і знижки тим орендарям, які звернулись до регіональних відділень із письмовим зверненням про їх застосування.

Проте доказів такого звернення позивача до відповідача матеріали справи не містять.

5. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022, ТОВ "Світодар" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Так, скаржник зазначає, що суди неправильно застосували частину 4 статті 762 Цивільного кодексу України, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України в поєднанні із пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20 щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 у подібних правовідносинах, а саме правовідносинах у сфері оренди державного майна, зокрема, щодо механізму нарахування орендної плати на період карантину, що призвело до порушення апеляційним господарським судом статей 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

Заявник касаційної скарги вказує на те, що згідно з частиною 4 статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

6. ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, зазначаючи, зокрема, на те, що позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини, проте доказів таких обставин позивач не надав, крім посилання на карантин, який не є таким доказом в розумінні частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Крім того відповідач у відзиві на касаційну скаргу акцентував увагу на тому, що станом на сьогодні цей спір між сторонами щодо зменшення розміру орендної плати не перший та наразі наявні висновки Верховного Суду з цього питання у справах № 910/3536/21, № 910/3535/21, № 910/791/22, № 910/14244/20, рішення в яких ухвалені на користь відповідача.

7. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

8. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначено скаржником підставою оскарження судових рішень, оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

9. Суди попередніх інстанцій установили, що 24.05.2019 між ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України" (орендодавець) та ТОВ "Світодар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір від 24.05.2019), що знаходиться на балансі орендодавця, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. "В" - "Віварій" (а саме: частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 м2 та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 м2, що становлять 23/100 частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою "В", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 (майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України від 17.05.2008 № 3/4 та знаходиться на балансі орендодавця.

За змістом пункту 1.2 договору від 24.05.2019 майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту 11 договору оренди): медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 372,5 м2; офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 70,8 м2; іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 311,1 м2.

Пунктом 3.1 договору від 24.05.2019 визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2019 року) - 123 983,28 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.

Експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно (пункт 3.3. договору від 24.05.2019).

Цей договір укладений строком на десять років та діє з 24.05.2019 по 23.05.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункт 10.1. договору від 24.05.2019).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.05.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення про стан яких зазначено, що вони потребують ремонту.

10. Суди також установили, що 04.11.2019 між ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України" (орендодавець) та ТОВ "Світодар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір від 04.11.2019), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 693,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. "В" - "Віварій" (частина 1-го поверху будівлі, загальною площею 416 м2 та частина 2-го поверху будівлі, загальною площею 277 м2) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України від 17.05.2008 № 3/4 та знаходиться на балансі орендодавця.

За змістом пункту 1.2. договору від 04.11.2019 майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту 11 договору оренди): медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 106,4 м2; офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 342,7 м2; іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 244,3 м2.

Відповідно до пункту 3.1. договору від 04.11.2019 орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2019 року) - 100 143,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.

Експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно (пункт 3.3. договору від 04.11.2019).

Цей договір укладений строком на десять років та діє з 04.11.2019 по 03.11.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункт 10.1. договору від 04.11.2019).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 04.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення про стан яких зазначено, що вони потребують ремонту.

11. В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок судів про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності підстав для зменшення розміру орендної плати за договорами у період дії карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (далі - постанова Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211), оскільки матеріали справи не містять доказів щодо звернення орендаря до орендодавця в період з 11.03.2020 (дата встановлення карантину) до 27.07.2020 (дата листа товариства про припинення господарської діяльності) з проханням здійснити будь-які заходи для встановлення факту неможливості користування орендованими приміщеннями з незалежних від позивача причин з метою зменшення розміру орендної плати, що унеможливлює здійснення сторонами спільного (комісійного) обстеження орендованих приміщень з метою отримання доказів дійсного призупинення орендарем діяльності у вказаний період у займаних приміщеннях та складання задля фіксації таких обставин відповідного акта, який міг би бути підставою для звільнення від внесення орендної плати.

Суди виходили також з того, що товариство орендує державне майно за різним цільовим призначенням, що не передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611, якою чітко визначено перелік категорій орендарів, що мають право на отримання повного звільнення від сплати орендної плати або надання знижок, а отже, позивач не має підстав для перерахунку орендної плати в цілому.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що встановлення наявності/відсутності підстав для перерахування орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі відповідача від 24.05.2019, який укладено між сторонами у цій справі, за період з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановлення її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору, було предметом дослідження в межах справи № 910/3535/21.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 910/3535/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.02.2021, у задоволенні позову ТОВ "Світодар" відмовлено повністю.

Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20 щодо питання застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 зазначив, що вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією постановою не вимагається.

Суд апеляційної інстанції установив, що ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України" враховуючи наявність кількох спорів із ТОВ "Світодар" щодо нарахування орендної плати за оренду приміщень державної власності у період карантину, звернувся за роз`ясненням до Фонду державного майна України, який у листі від 04.03.2021 № 10-16-4698, що має роз`яснювальний характер, повідомив, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 не регулює питання порядку надання передбачених нею звільнень та знижок, а також нею чітко визначено перелік категорій орендарів, які мають право на отримання повного звільнення від сплати орендної плати або надання знижок.

Крім того Фонд державного майна України у своєму листі зазначив, що норма постанови до переліку згідно з додатком 2 постанови № 611 не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення поліпшень і не завершили такі поліпшення станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Листом від 13.08.2020 № 10-16-16181 Фонд державного майна України рекомендував орендодавцям надавати звільнення від орендної плати і знижки тим орендарям, які звернулись до регіональних відділень із письмовим зверненням про їх застосування.

Проте, як установили суди попередніх інстанцій, доказів такого звернення ТОВ "Світодар" до відповідача відсутні.

При цьому суди установили, що ТОВ "Світодар" здійснював поліпшення орендованих приміщень до початку і не завершив роботи на момент встановлення карантину.

12. Згідно з частинами 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України, на неправильне застосування яких посилається скаржник у касаційній скарзі, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції, чинній з 16.07.2020), на неправильне застосування якого також посилається скаржник, з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

13. У пункті 22 постанови Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/791/22 за позовом ТОВ "Світодар" до ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна, якою судові рішення у справі про відмову у задоволенні позову залишені без змін, зазначено, що в пункті 4.4 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/14244/20 (зі спору, що виник з подібних орендних правовідносин), якою касаційну скаргу ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України задоволено частково, судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову скасовано з передачею справи на новий розгляд, спочатку процитовано висновки Верховного Суду щодо застосування норм частин 4, 6 статті 762, пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 611, викладені в постановах від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 22.05.2019 у справі № 914/1248/18, від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17, від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20, від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, а в подальшому зазначено таке: "Отже, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, обставини стосовно неможливості використання орендарем (у наведеному випадку позивачем) з незалежних від нього причин у своїй господарській діяльності спірного орендованого майна відповідно до наведеного висновку Верховного Суду, підлягають достеменному дослідженню та встановленню на загальних підставах, як і підлягають правовій оцінці та дослідженню відповідні заперечення відповідача з цього приводу (у тому числі стосовно того, що у період із 11.03.2020 до 27.07.2020 позивач не звертався з проханням звільнити чи зменшити орендну плату або з метою фіксування припинення своєї господарської діяльності; позивач здійснював поліпшення орендованого приміщення, як до початку, так і під час спірного періоду; у позивача відсутній відповідний персонал, ліцензія на здійснення медичної практики), чого, проте судами зроблено не було.

Звідси висновки судів у цій справі, яка переглядається, щодо підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати не відповідають наведеному висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20, та, з огляду на зазначене, є передчасними….

Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій у справі, в якій подано касаційну скаргу, стосовно того, що період дії Постанови № 611 не розповсюджується на спірні правовідносини (стосовно зменшення орендареві розміру орендної плати саме у зв`язку із запровадженням карантину) не відповідають зазначеному висновку Верховного Суду, при цьому обставини щодо наявності або відсутності підстав для застосування до позивача положень зазначеної постанови з урахуванням мети використання державного майна у наведеному випадку також підлягають дослідженню судами попередніх інстанцій з огляду на визначену процесуальним законом компетенцію".

14. При цьому у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, на неврахування висновку в якій посилається заявник касаційної скарги, зроблено висновок стосовно того, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, то нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

15. Суд апеляційної інстанції, з посиланням, у тому числі, на правову позицію Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, на неврахування висновку в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, установив такі обставини:

- нежитлові приміщення за спірними договорами передавалися позивачу в оренду з метою здійснення та розміщення медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб); офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо); іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо);

- згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 орендарі, які використовують нерухоме державне майно для здійснення та розміщення медичної практики не відносяться до суб`єктів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

При цьому суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову, також врахував, що встановлення наявності/відсутності підстав для перерахування орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі відповідача від 24.05.2019, який укладено між позивачем та відповідачем, за період з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановлення її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору, було предметом дослідження в межах справи № 910/3535/21.

16. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

17. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які скаржник посилався у касаційній скарзі, а доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що зводяться до незгоди із висновками судів.

Зважаючи на те, що наведена скаржниками підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 910/4138/22.

18. Оскільки підстав для скасування судового рішення у справі, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 910/4138/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак