Постанова

від 30.05.2023 по справі 904/3469/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3469/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Вечірка І.О., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 (суддя Ніколенко М.О.)

у справі № 904/3469/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020", м. Дніпро

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер"

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020" та передачу до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код: 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 730,50 кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі № 904/3469/21 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020" та передачу до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код: 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 730,50 кв.м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комнер" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21 скасувати та закрити провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що в даному судовому провадженні відсутній предмет спору, оскільки позивачем не надано суду доказу, необхідного для обґрунтування позовних вимог, а саме рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", при цьому позивачем не визначено позовні вимоги щодо реквізитів оскаржуваного рішення загальних зборів.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21 задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 у справі №904/3469/21 скасовано. Справу №904/3469/21 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/3469/21 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 19.01.2023 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. у відрядженні, судді-члена колегії Білецької Л.М. у відпустці, судове засідання, призначене на 19.01.2023 о 10 год. 00 хв. не відбулося.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з тривалою відпусткою судді-члена колегії Білецької Л.М., справу №904/3469/21 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 16.02.2022 на 11:00 год.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі №904/3469/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023 ухвалено судові засідання у справі №904/3469/21, у тому числі, призначене на 16.02.2023 об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 16.03.2023 на 12:00 год. Витребувано у:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 44; ідентифікаційний код: 33653233), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 44; ідентифікаційний код: 43769168) та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Балтакси Ірини В`ячеславівни (49100, м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 12, оф. 803) належним чином засвідчену копію рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи (ТОВ "Ланліт - 2020") та передачу в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Ланліт - 2020" ідентифікаційний код юридичної особи 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вулиця Жовтневої революції (вулиця Вокзальна), 24, загальною площею 1730.5 кв.м., датоване 27.01.2020, на підставі якого було складено акти приймання-передачі нерухомого майна №№ 733, 734, посвідчені 26.08.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою Іриною В`ячеславівною;

- Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, ідентифікаційний код: 40392181) належним чином засвідчену копію реєстраційної справи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код: 43769168);

- Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, ідентифікаційний код: 43399834) належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53822121 від 31.08.2020.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б., справу № 904/3469/21 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.

Інші учасники справи, окрім відповідача, 16.02.2023 в судове засідання не з`явились. про поважні причини неявки не повідомили.

Позивач не з`явився в судове засідання, вимоги ухвали суду від 16.02.2023 не виконав та не надав витребувані судом документи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 20.04.2023 о 11:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань №415а, шляхом направлення копії цієї ухвали. Повторно витребувано у:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 44; ідентифікаційний код: 33653233), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 44; ідентифікаційний код: 43769168) та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Балтакси Ірини В`ячеславівни (49100, м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 12, оф. 803) належним чином засвідчену копію рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи (ТОВ "Ланліт - 2020") та передачу в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Ланліт - 2020" ідентифікаційний код юридичної особи 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вулиця Жовтневої революції (вулиця Вокзальна), 24, загальною площею 1730.5 кв.м., датоване 27.01.2020, на підставі якого було складено акти приймання-передачі нерухомого майна №№ 733, 734, посвідчені 26.08.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою Іриною В`ячеславівною;

- Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, ідентифікаційний код: 40392181) належним чином засвідчену копію реєстраційної справи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код: 43769168);

- Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, ідентифікаційний код: 43399834) належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53822121 від 31.08.2020.

30.03.2023 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2023 до суду надано копію реєстраційної справи № 100_224_095173_27 юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт - 2020", код ЄДРПОУ 43769168 на 108 арк.

11.04.2023 Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2023 до суду надано копії усіх документів, що стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53822121 від 31.08.2020 на 20 арк.

У зв`язку з незапланованою відпусткою головуючого судді Мороза В.Ф. судове засідання, призначене на 20.04.2023 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 11.05.2023 о 10:30 год.

У зв`язку з перебуванням суддів-членів колегії Верхогляд Т.А. та Вечірка І.О. у відпустці, судове засідання призначене на 11.05.2023 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 30.05.2023 о 14:00 год.

В судове засідання 30.05.2023 з`явився представник відповідача (апелянта). Позивач та третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноваженого представника не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, не повинні допускати зловживання та уникати прийомів, що затягують судовий розгляд, несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача та третьої особи.

Позивач та третя особа не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

В судовому засіданні 30.05.2023 представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд задовольнити її: скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Комнер" із розміром внеску до статутного капіталу у розмірі 25 000,00 грн (25% статутного капіталу).

31.08.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено запис №53822121 про передачу права власності на спірне нерухоме майно на користь ТОВ "Ланліт-2020". Підстава для державної реєстрації - акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер 733,734, виданий 26.08.2020, видавник Балтакса І.В. - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу.

У зв`язку з чим, у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Комнер" про визнання недійсними рішень загальних зборів його учасників щодо створення юридичної особи ТОВ "Ланліт-2020" та передачу до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нова адреса: АДРЕСА_1 ), загальною площею 1 730,50 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів ТОВ "Комнер", на яких були прийняті оскаржувані рішення, внаслідок чого було порушено корпоративні права позивача як учасника ТОВ "Комнер".

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 09.11.2021 позов задовольнив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- відповідач у справі не надав жодних доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ "Комнер", на яких були прийняті рішення про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020" та про передачу до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" спірного нерухомого майна; також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу надавалось повідомлення про скликання таких загальних зборів учасників відповідно до ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ДТВ"); тому мало місце порушення прав позивача у частині повідомлення про скликання загальних зборів (посилався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (п.41), від 28.01.2020 у справі №924/641/17, постанову Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17 (п.43));

- відсутність протоколу загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону (посилається на постанови Верховного Суду 17.04.2019 у справі №912/1247/18, від 16.04.2019 у справі №915/508/18).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020" та передачу до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код: 43769168) нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 730,50 кв.м. Предметом доказування у справі є дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", на яких було прийнято оскаржуване рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", на яких було прийняте оскаржуване рішення загальних зборів, внаслідок чого було порушено корпоративні права позивача як учасника цього товариства.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд, спираючись на положення статуту відповідача, вказав на необхідність прийняття загальними зборами ТОВ "Комнер" відповідного рішення для відчуження спірного майна. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення позивача про скликання цих загальних зборів, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача як учасника ТОВ "Комнер" та обґрунтованість позовних вимог. При цьому врахувавши відсутність в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Комнер", яким було оформлено рішення, що є предметом спору у цій справі, судом першої інстанції зауважено на те, що відсутність протоколу загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону.

Водночас, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21 було задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021р. у справі №904/3469/21 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 у справі №904/3469/21 скасовано. Справу №904/3469/21 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду касаційної інстанції мотивовано (пункт 61 постанови) необхідністю під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції дослідити наявні в матеріалах справи докази, а також, у разі необхідності та за наявності відповідних умов, витребувати докази в порядку ч.4 ст.74 ГПК та встановити:

- чи було ТОВ "Ланліт-2020" створене за рішенням загальних зборів ТОВ "Комнер";

- чи перебувало спірне нерухоме майно у власності ТОВ "Комнер", а також чи воно було передане до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" на підставі відповідного рішення загальних зборів ТОВ "Комнер", чи було відчужене на користь ТОВ "Ланліт-2020" у інший спосіб.

Як передбачено ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, розгляд даної справи повинен відбуватися з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 21.09.2022.

Відповідно до частини 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

За приписами ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 3 ст. 80 Господарського кодексу України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 N 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018 (крім ст. 23 цього Закону) і діяв на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Як передбачено ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

За приписами ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Як визначено ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, участь в управлінні товариством, є один з елементів змісту корпоративного права (ст. 167 ГК України), реалізація якого, відбувається через участі в роботі вищого органу товариства - загальних зборах учасників, а стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. (далі - Постанова № 13) вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 звернула увагу, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється. Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункт 1 частини першої статті 5 Закону N 2275-VIII). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

Так, позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, а саме нездійснення повідомлення про дату, час і місце проведення зборів, а також про їх порядок денний, що призвело до порушення його корпоративних прав.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи наявне повідомлення ТОВ "Комнер" про скликання загальних зборів учасників товариства на 27.01.2020, датованого 18.12.2019 (т. 1 а.с. 69). Вказаним повідомленням до порядку денного було включено питання про створення товариством нової юридичної особи (п.2) та внесення товариством майна до статутного капіталу юридичної особи (п.3). При цьому в такому повідомленні крім п.3 є також декілька питань, що стосуються відчуження майна, зокрема, щодо відчуження нерухомого майна товариства та надання згоди на вчинення значного правочину (п.4), затвердження договорів на суму більше 50 000 грн (п.5).

30.03.2023 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2023 до суду надано копію реєстраційної справи № 100_224_095173_27 юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт - 2020", код ЄДРПОУ 43769168 на 108 арк.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 27.01.2020 було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", про що складено відповідний протокол (т. 3 а.с. 29-36).

Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Комнер", на них був присутній 1 (один) учасник - громадянин України ОСОБА_2 , який володіє часткою номінальною вартістю у розмірі 75 000,00 грн, що відповідає 75% статутного капіталу (голосів). ОСОБА_1 на збори не з`явився.

Відповідно до порядку денного, на зборах розглядалися, серед іншого, питання про створення товариством нової юридичної особи (п.3); внесення товариством майна до статутного капіталу юридичної особи (п.4); відчуження (у тому числі передача в іпотеку) нерухомого майна товариства та надання згоди на вчинення значного правочину (п.5); надання директору товариства повноважень укладати та виконувати договори у 2020 році від імені товариства особисто або шляхом передачі повноважень довіреним особам (п.6); затвердження договорів на суму більш ніж 50 000 грн (п.7); надання повноважень директору товариства або уповноваженій ним особі щодо виконання прийнятих рішень на цих загальних зборах учасників товариства.

За результатами проведених голосувань з питань порядку денного:

- по 3 питанню вирішено - покласти всі повноваження щодо створення нової юридичної особи на директора товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" або уповноважену нею особу, в тому числі визначення найменування Товариства, його місцезнаходження, визначення керівних органів Товариства, визначення предмету і головних цілей створення та діяльності Товариства, розміру та порядку формування статутного капіталу Товариства.

- по 4 питанню - у разі прийняття рішення директором ТОВ «Комнер» або уповноваженою ним особою про формування статутного капіталу новоствореного Товариства за рахунок внесення нерухомого майна ТОВ «Комнер», враховуючи економічну доцільність, передати нерухоме майно, що належить ТОВ «Комнер» (ідентифікаційний код 33653233) відповідно до права власності нерухомого майна, а саме договору купівлі-продажу, номер 1186 від 27.04.2006 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кріпким Ю.В., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

Вбудоване в житловий будинок нежитлове приміщення, загальною площею 1 722,5 кв.м.

Технічний опис майна: склади 72,0 кв.м., 62,4 кв.м., 41,6 кв.м., 11,0 кв.м., 38,2 кв.м., котельня 11,1 кв.м., коридор 19,0 кв.м., торг.зали 69,3 кв.м., 62,7 кв.м., 60,8 кв.м., 48,8 кв.м., 472,4 кв.м., кабінет 11,11 кв.м., підсобне 12,0 кв.м., щитова 4,0 кв.м., коридори 2,1 кв.м., 7.2 кв.м., підсобне 12,6 кв.м., душ 2,3 кв.м., санвузли 1,4 кв.м., 2,0 кв.м., 1,3 кв.м., 2,2 кв.м., кабінети 17,0 кв.м., 22,7 кв.м., тамбур 7,2 кв.м., торг.зал 54,4 кв.м., склад 16,8 кв.м., коридор 24,6 кв.м., склад 15,1 кв.м., коридор 3,1 кв.м., склад 18,1 кв.м., коридор 1,4 кв.м., кабінет 22,6 кв.м., коридор 2,3 кв.м., приміщення 1,6 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., щитова 6,3 кв.м., склад 6,3 кв.м., торг.зали 26,2 кв.м., 236,4 кв.м., 43,6 кв.м., 108,0 кв.м., коридор 3,5 кв.м., кладова 8,6 кв.м., вмивальник 1,5 кв.м., санвузол 0,9 кв.м., кабінет 25,5 кв.м., кладова 7,0 кв.м., тамбур 2,4 кв.м., підсобне 13,2 кв.м., 4,0 кв.м.

Також надати повноваження директору ТОВ «Комнер» або уповноваженій ним особі розпоряджатися часткою в новоствореному Товаристві на власний розсуд, в тому числі продавати, дарувати та проводити інші дії, якщо такі рішення стануть комерційно доцільними.

- по 5 питанню - у разі прийняття рішення директором ТОВ «Комнер» або уповноваженою ним особою, що нерухоме майно, яке належить ТОВ «Комнер» (ідентифікаційний код 33653233), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький (стара назва - Кіровоград), вулиця Вокзальна (стара назва - Жовтневої революції), будинок 24, буде більш доцільним для продажу надати повноваження директору ТОВ «Комнер» або уповноваженій ним особі, встановлювати усі умови договору купівлі-продажу на свій розсуд і в інтересах товариства, у тому числі встановлювати ціну на нерухоме майно, встановлювати покупця та строки виконання умов договору купівлі-продажу.

- по 6 питанню вирішили - надати повноваження директору товариства укладати та виконувати договори у 2020 році від імені товариства особисто або шляхом передачі повноважень довіреним особам.

- по 7 питанню - надати повноваження директору ТОВ «Комнер» або уповноваженій ним особі на укладання та підписання договорів на суму більш ніж 50 000 гривень на умовах діючого законодавства, зокрема, договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 600 000 гривень, а також договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та часток у господарських товариствах на суму до 600 000 гривень включно на весь 2020 рік.

Залишити за директором товариства або уповноваженою ним особою право визначення інших умов таких договорів.

Уповноважити директора ТОВ «Комнер» або уповноважену ним особу на підписання інших документів, які пов`язані з підписанням додаткових угод до договорів на суму більш ніж 50 000 гривень на умовах діючого законодавства, зокрема, договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 600 000 гривень, а також договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та часток у господарських товариствах на суму до 600 000 гривень включно на весь 2020 рік.

- по 8 питанню - доручити директору ТОВ «Комнер» або уповноваженій ним особі особисто або через уповноваженого представника здійснити усі необхідні дії відповідно до прийнятих на цих загальних зборах учасників рішень, згідно чинного законодавства України та діючих правил.

Апеляційним судом також встановлено, що 25.08.2020 ТОВ «Комнер» в особі директора Журавля Сергія Петровича, що діє на підстав Статуту, керуючись протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Комнер» від 27.01.2020 було прийнято рішення засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020", яким, серед іншого, вирішено (т. 3 а.с. 9-10):

1. Заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020"…

3. Створити статутний капітал у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, що становить 100% Статутного капіталу Товариства.

В якості внеску в статутний капітал передати нерухоме майно, що належить ТОВ «Комнер» (ідентифікаційний код 33653233) на підставі договору купівлі-продажу, номер 1186 від 27.04.2006 року, завіреного приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кріпким Ю.В., а саме:

Вбудоване в житловий будинок нежитлове приміщення, що розташовані за адресою: місто Кіровоградська, вулиця Жовтневої революції, 24 (двадцять чотири), загальною площею 1 722,5 кв.м. та складаються з:

Склади 72,0 кв.м., 62,4 кв.м., 41,6 кв.м., 11,0 кв.м., 38,2 кв.м., котельня 11,1 кв.м., коридор 19,0 кв.м., торг.зали 69,3 кв.м., 62,7 кв.м., 60,8 кв.м., 48,8 кв.м., 472,4 кв.м., кабінет 11,11 кв.м., підсобне 12,0 кв.м., щитова 4,0 кв.м., коридори 2,1 кв.м., 7.2 кв.м., підсобне 12,6 кв.м., душ 2,3 кв.м., санвузли 1,4 кв.м., 2,0 кв.м., 1,3 кв.м., 2,2 кв.м., кабінети 17,0 кв.м., 22,7 кв.м., тамбур 7,2 кв.м., торг.зал 54,4 кв.м., склад 16,8 кв.м., коридор 24,6 кв.м., склад 15,1 кв.м., коридор 3,1 кв.м., склад 18,1 кв.м., коридор 1,4 кв.м., кабінет 22,6 кв.м., коридор 2,3 кв.м., приміщення 1,6 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., щитова 6,3 кв.м., склад 6,3 кв.м., торг.зали 26,2 кв.м., 236,4 кв.м., 43,6 кв.м., 108,0 кв.м., коридор 3,5 кв.м., кладова 8,6 кв.м., вмивальник 1,5 кв.м., санвузол 0,9 кв.м., кабінет 25,5 кв.м., кладова 7,0 кв.м., тамбур 2,4 кв.м., підсобне 13,2 кв.м., 4,0 кв.м.

4. Затвердити грошову оцінку майнового внеску до статутного капіталу Товариства в сумі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень…

Факт створення ТОВ «Ланліт-2020» засвідчено наявним у матеріалах справи доказом - витягом з ЄДР від 26.10.2021 (т. 1 а.с. 176-181).

Крім того, як слідує з наданих Департаментом надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2023 копій документів, що стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53822121 від 31.08.2020, 26.08.2020 між Сторонами - ТОВ «Комнер» (Сторона-1) та ТОВ «Ланліт-2020» (Сторона-2) було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла нерухоме майно (т. 3 а.с. 116-117):

Вбудоване в житловий будинок нежитлове приміщення, що розташовані за адресою: місто Кіровоградська, вулиця Жовтневої революції, 24 (двадцять чотири), загальною площею 1 722,5 кв.м. та складаються з:

Склади 72,0 кв.м., 62,4 кв.м., 41,6 кв.м., 11,0 кв.м., 38,2 кв.м., котельня 11,1 кв.м., коридор 19,0 кв.м., торг.зали 69,3 кв.м., 62,7 кв.м., 60,8 кв.м., 48,8 кв.м., 472,4 кв.м., кабінет 11,11 кв.м., підсобне 12,0 кв.м., щитова 4,0 кв.м., коридори 2,1 кв.м., 7.2 кв.м., підсобне 12,6 кв.м., душ 2,3 кв.м., санвузли 1,4 кв.м., 2,0 кв.м., 1,3 кв.м., 2,2 кв.м., кабінети 17,0 кв.м., 22,7 кв.м., тамбур 7,2 кв.м., торг.зал 54,4 кв.м., склад 16,8 кв.м., коридор 24,6 кв.м., склад 15,1 кв.м., коридор 3,1 кв.м., склад 18,1 кв.м., коридор 1,4 кв.м., кабінет 22,6 кв.м., коридор 2,3 кв.м., приміщення 1,6 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., щитова 6,3 кв.м., склад 6,3 кв.м., торг.зали 26,2 кв.м., 236,4 кв.м., 43,6 кв.м., 108,0 кв.м., коридор 3,5 кв.м., кладова 8,6 кв.м., вмивальник 1,5 кв.м., санвузол 0,9 кв.м., кабінет 25,5 кв.м., кладова 7,0 кв.м., тамбур 2,4 кв.м., підсобне 13,2 кв.м., 4,0 кв.м.

Нерухоме майно належить ТОВ «Комнер» (ідентифікаційний код 33653233) на підставі договору купівлі-продажу, номер 1186 від 27.04.2006 року, завіреного приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кріпким Ю.В., (т. 3 а.с. 118-122).

Акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.08.2020 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою І.В..

Таким чином, матеріалами справи засвідчено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Комнер» (ідентифікаційний код 33653233) було проведено 27.01.2020 року.

На вказаних зборах було вирішено, зокрема, створити нову юридичну особу та передати їй нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Комнер» в якості майнового внеску до статутного капіталу.

Виконання даних рішень доручено директору ТОВ «Комнер» або уповноваженій ним особі, для чого останнього наділено відповідним обсягом повноважень.

На виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Комнер», оформленого протоколом від 27.01.2020, директором ТОВ «Комнер» було прийнято одноособове рішення засновника, яким створено ТОВ «Ланліт-2020» (ідентифікаційний код 43769168) та передано йому в якості внеску до статутного капіталу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький (стара назва - Кіровоград), вулиця Вокзальна (стара назва - Жовтневої революції), будинок 24, за відповідним переліком об`єктів та конфігурацією згідно даних технічного паспорту (т. 3 а.с. 123-133).

Отже, судом встановлено, що саме на рішеннях загальних зборів вирішувалося питання про створення нової юридичної особи, якою є саме ТОВ «Ланліт-2020» (ідентифікаційний код 43769168) і саме на цих зборах останньому було вирішено передати належне ТОВ "Комнер" нерухоме майно, що в подальшому й було реалізовано.

Колегією суддів враховується, що прийняттям рішення засновника ТОВ «Ланліт-2020» від 25.08.2020, підписаним директором ТОВ "Комнер", було формалізовано волевиявлення учасників ТОВ "Комнер" на заснування вказаної юридичної особи та реалізовано їх рішення передати такій (новоствореній) юридичній особі в якості внеску в статутний капітал визначені за переліком і конфігурацією об`єкти нерухомості, які відображені в протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Комнер" від 27.01.2020.

Що ж до порушеного права позивача, то слід зауважити, що частинами 1-6 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Статут ТОВ "Комнер" не містить особливостей чи іншого (відмінного від Закону) порядку скликання загальних зборів та повідомлення про них (порядок денний) учасників.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що належне повідомлення про скликання загальних зборів, є обов`язковим елементом забезпечення корпоративних прав учасників товариства, зокрема, права на участь в управлінні товариством.

Колегія суддів зауважує, що згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення ОСОБА_1 повідомлення ТОВ "Комнер" про скликання загальних зборів учасників товариства на 27.01.2020, датованого 18.12.2019 (т. 1 а.с. 69). Відповідачем у справі не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер".

Також в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що ОСОБА_1 надавалось повідомлення про скликання таких загальних зборів учасників у відповідності до вимог 32 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що дає суду підстави вважати більш переконливою позицію позивача, що відповідачем під час скликання та проведення загальних зборів 27.01.2020, було порушено корпоративні права ОСОБА_1 , та доведення обставин його неповідомлення про скликання означених загальних зборів, внаслідок чого він був позбавлений можливості вносити свої пропозиції з питань порядку денного, брати участь в обговоренні і голосуванні з винесених на розгляд питань, тобто його незаконно обмежено у праві на участь в управлінні товариством.

Варто зауважити, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 907/167/17).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому певні процесуальні недоліки, як-то відсутність реквізитів оспорюваного рішення загальних зборів учасників, не завадило господарському суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи скаржника наведеного не спростовують.

Підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України апеляційний суд також не вбачає, оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", оформлене протоколом від 27.01.2020 на момент розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області не скасоване та не визнано недійсним, тобто було чинним, що вказує на наявність предмету спору.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі № 904/3469/21.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі № 904/3469/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/3469/21 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комнер".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 12.06.2023

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Т.А. Верхогляд