Рішення

від 25.05.2023 по справі 910/2707/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2023Справа № 910/2707/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (м. Львів)

до Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" (м. Дніпро)

про розірвання договору та стягнення 867.384,08 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Тополь А.О.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" про розірвання договору від 11.11.2021 №11-11/21СГ на виконання робіт та стягнення 867.384,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем робіт за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

14.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.04.2023, а також встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач копію цієї ухвали отримав 30.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493542768.

У підготовче засідання 20.04.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

20.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 09.05.2023.

08.05.2023 на електронну пошту суду надійшли не підписані клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

09.05.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

Судом встановлено, що неотримання відповідачем копії позовної заяви, на що він посилається в означеному клопотанні, не є поважною причиною для відкладення підготовчого засідання, відповідно до положень ГПК України. У зв`язку з цим протокольною ухвалою від 09.05.2023 суд відмовив у задоволенні даного клопотання відповідача.

09.05.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.05.2023.

23.05.2023 на електронну пошту суду надійшло не підписане клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 клопотання Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" від 08.05.2023 та від 23.05.2023, що надійшли на електронну пошту суду, повернуто заявнику без розгляду.

24.05.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, згідно з місцезнаходженням відповідача.

У судовому засіданні 25.05.2023 представник позивача заперечив проти задоволення означеного клопотання відповідача.

Судом встановлено, що позовна заява подана до Господарського суду міста Києва відповідно до ст. 30 ГПК України за правилами виключної територіальної підсудності, оскільки спір у справі виник з приводу нерухомого майна - будівлі АЗС, розташованої в м. Києві по вул. Стеценка, 1, роботи на якій мали виконуватись відповідачем за спірним договором.

Частиною 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду в цій постанові дійшла висновку про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи до Господарського суду Дніпропетровської області, у зв`язку з чим у судовому засіданні 25.05.2023 постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 24.05.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів ст. 202 ГПК України.

У судовому засіданні 25.05.2023 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено Договір № 11-11/21СГ на виконання робіт (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Підрядник зобов`язався виконати роботи із заміни асфальтобетонного покриття, заміни і переустановки бордюрів і поребриків, заміни і укладки ФЕМ, заміни лотків на АЗС № 12, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Стеценко, 1 (далі - Об`єкт), передати Замовнику виконані роботи, усунути протягом гарантійного строку недоліки, дефекти та недоробки, що зумовлені неналежним виконанням робіт, та/або порушенням вимог, які ставляться до робіт такого виду, а Замовник приймає і оплачує виконані роботи відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 1.5. Договору об`єм робіт визначається Дефектним актом, який складається повноважними представниками Сторін та є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток № 1).

Згідно пункту 1.6. Договору конкретний перелік робіт із зазначенням їх вартості, що надається Замовнику, вартість запасних частин та матеріалів, що використовуються Підрядником при виконанні робіт за Договором, зазначається у Локальному кошторисі, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3).

Відповідно пункту 2.1. Договору загальна вартість робіт на момент підписання даного договору складає 1.045.731,60 грн. Розрахунок вартості робіт наведено у Договірній ціні, що є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток № 2).

Договірна ціна - кошторис на виконання робіт є твердим. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе Підрядник (п. 2.2. Договору).

Відповідно пункту 2.4. Договору Замовник здійснює передоплату (аванс) у розмірі 70 % від загальної вартості робіт, що становить 732.012,12 грн. У разі, якщо Підрядник не почне виконувати роботи протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання авансу, він буде зобов`язаний повернути отримані від Замовника кошти у повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. Договору, строк виконання робіт становить 45 календарних днів.

Договір набирає сили з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов`язань (п. 11.1. Договору).

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-886 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (ч. 1 ст. 877 ЦК України).

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

За ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено передоплату (аванс) на придбання матеріалів та виконання робіт у розмірі 70% вартості робіт, що складає 732.012,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5254 від 03.02.2022 на суму 142.012,12 грн, №5255 від 04.02.2022 на суму 295.000,00 грн, №5257 від 07.02.2022 на суму 295.000,00 грн.

Таким чином, відповідачем було отримано передоплату (аванс) за Договором у повному розмірі, проте свої зобов`язання з виконання ремонтних робіт за вказаним договором із заміни асфальтобетонного покриття, заміни і переустановки бордюрів і поребриків, заміни і укладки ФЕМ, заміни лотків на АЗС № 12 за адресою: м. Київ, вул. Стеценко, 1, відповідач не виконав, що, за доводами позивача, є порушенням істотних умов укладеного договору та норм діючого цивільного та господарського законодавства.

05.09.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №05/09 від 05.09.2022 з вимогою про негайне виконання належним чином ремонтних робіт за Договором в термін до 3 календарних днів, або у разі неможливості виконати роботи у вказаний строк, повернути сплачені кошти на розрахунковий рахунок Замовника в термін до 14 календарних днів.

Відповіді на вказаний лист позивачем отримано не було.

Пунктом 6.9. Договору сторони встановили, що якщо надання Послуг Виконавцем внаслідок їх прострочення/неналежної якості/часткового надання втратило інтерес для Замовника, Замовник має право розірвати цей Договір та вимагати від Виконавця відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. 11.4. Договору замовник має право на односторонню відмову від даного Договору. В такому випадку даний Договір вважається таким, що припинив свою дію по закінченню 10 календарних днів з моменту направлення Замовником Підряднику повідомлення про відмову від Договору.

27.01.2023, на виконання п. 11.4. Договору, Замовником на адресу відповідача було направлено претензію №27/01 з повідомленням про розірвання Договору з 06.02.2023 та вимогою про повернення 732.012,12 грн авансу, яка відповідачем залишена без задоволення.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Судом встановлено, що позивачем було належним чином виконано умова Договору та перераховано відповідачу аванс за Договором у розмірі 732.012,12 грн, проте жодних доказів виконання відповідачем будь-яких робіт на об`єкті Замовника за Договором матеріали справи не містять.

Таким чином судом встановлено порушення відповідачем умов Договору в частині виконання зобов`язань з виконання робіт.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зі змісту вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що договір підряду може бути розірваний у результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в односторонньому порядку відмовився від укладеного з відповідачем договору, про що належним чином повідомив підрядника.

Як передбачено частиною 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Крім суми авансу, позивачем було нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 135.372,08 грн пені за Договором за період прострочення виконання робіт з 19.09.2022 по 31.01.2023.

Пунктом 8.9. Договору передбачено, що в разі порушення Підрядником строків виконання робіт чи неякісне їх виконання Підрядник виплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день такого прострочення від вартості невиконаних, неякісно, несвоєчасно виконаних робіт, та штраф у розмірі 5 % від договірної ціни за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд встановив його правильність та арифметичну вірність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на поданні відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" (03150, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 41, офіс 7; ідентифікаційний код 39926195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фасад" (04053, місто Київ, провулок Бехтерівський, будинок 4, офіс 2; ідентифікаційний код 41307813) 358.931 (триста п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн 45 коп. заборгованості, 157.165 (сто п`ятдесят сім тисяч сто шістдесят п`ять) грн 81 коп. інфляційних втрат, 24.862 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 83 коп. 3 % річних та 8.114 (вісім тисяч сто чотирнадцять) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.06.2023.

Суддя Т.М. Ващенко