Ухвала

від 12.06.2023 по справі 910/14629/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2023Справа № 910/14629/22

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича про винесення додаткового рішення, у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича доТовариства з обмеженою відповідальністю "Антор Компані"простягнення 108 426 грн 38 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор Компані" про стягнення 108 429 грн 38 коп. заборгованості за договором про транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів від 18.01.2022 № 180122, в тому числі: 70 000 грн 00 коп. основної заборгованості, 22 796 грн 61 коп. пені, 1 885 грн 20 коп. 3 % річних та 13 722 грн 57 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/14629/22 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповіда льністю "Антор Компані" на користь Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича стягнуто заборгованість у розмірі 70 000 грн 00 коп., пеню в розмірі 22 796 грн 61 коп., 3 % річних в розмірі 1 885 грн 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 13 722 грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 виправлено допущену в пункті 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/14629/22 описку.

30.03.2023, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023, яке набрало законної сили 30.03.2023, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023, видано наказ

05.06.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича надійшла заява про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що в теперішній час Товариство з обмеженою відповіда льністю "Антор Компані" змінило свою адресу місця знаходження та склад засновників, якого є м. Луцьк, вул. Конякіна, 2, при тому, що частина рухомого майна товариства знаходиться за старою адресою місця знаходження товариства: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92/94, а частина рухомого майна за новою адресою місця знаходження юридичної особи. Також позивач посилається на тривале невиконання грошових зобов`язань за договором, ігнорування вимог та листів позивача, як до подання позову до суду так і в період судового розгляду, та ігнорування позовних вимог і не подання відзиву на позовну заяву, а в теперішній час зміна складу засновників та зміна адреси місця знаходження товариства, здійснюється товариством з метою ухилення від виконання рішення суду та приховання майна і грошових коштів, що є підставою для застосування заходів забезпечення виконання рішення суду.

Згідно з частиною 6 статті 327 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, тоді як спір не вирішується по суті.

Водночас заявником не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем заходів та здійснення дій, які спрямовані на відчуження майна та майнових прав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича надійшла заява про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду та відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, ст. 140, ст. 234, ч. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Чепишка Віктора Васильовича надійшла заява про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька