Рішення

від 12.06.2023 по справі 913/113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Харків Справа № 913/113/23

Провадження № 3/913/113/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", м. Харків Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 48 719 грн 12 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" 11.04.2023 (дата оформлення поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" про стягнення суми боргу в розмірі 48 719 грн 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 15.02.2022 № 925 поставив відповідачу товар на загальну суму 167 988 грн 00 коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 130 000 грн 00 коп., залишок заборгованості складає 37 988 грн 00 коп. Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем поставленого товару позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви.

Також позивач у позовній заяві вказав, що розмір судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи складається із судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" залишено без руху та надано позивачу 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків.

24.04.2023 на адресу суду від представника позивача - адвоката Пустовалової І.С. надійшла заява від 20.04.2023 № б/н про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/113/23, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження у справі в паперовій формі була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 98-А, а також в електронній формі на електронну пошту представника позивача - адвоката Пустовалової І.С.: in_ness_a@ukr.net.

Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" є: 92113, Луганська область, вул. Артемівська, будинок 1В, Інформація для здійснення зв`язку - +38(050) 328 75 05. Інформація про адресу електронної пошти відсутня.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв`язку у м. Лисичанськ Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача є неможливим.

Відповідно до п.п. 21 п. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

За приписами ч. 1 ст. 121 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включене м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади, територія якого є тимчасово окупованою з 03.07.2022 та на якій зареєстрований відповідач.

Оскільки відповідач у справі знаходиться на тимчасово окупованій території, куди Акціонерне товариство "Укрпошта" не здійснює пересилання поштової кореспонденції, відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" повідомлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" про розгляд справи та про його право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, суд здійснив 02.05.2023 через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для сторін, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції") офіційного вебпорталу "Судова влада України" в мережі Інтернет.

Крім того, про відкриття провадження у справі № 913/113/23, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлення, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" строків для подачі заяв по суті справи відповідач був повідомлений шляхом передачі 28.04.2023 телефонограми за номером телефону 050 328 75 05, яку прийняв директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" Чабанний Сергій Геннадійович та повідомив актуальну електронну пошту - sgchabannyi@gmail.com.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі в електронній формі була надіслана відповідачу 28.04.2023 на адреси електронної пошти - v.kylakov1970@gmail.com, інформація про яку зазначена у позовній заяві, та sgchabannyi@gmail.com, яка повідомлена відповідачем під час передачі телефонограми.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі та про його право подати заяви по суті справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" прийнято бензин автомобільний Shebel-А-92-Євро5-Е0 та Shebel-А-95-Євро5-Е0 (код УКТ ЗЕД 2710124194, 2710124512) на загальну суму 167 988 грн 00 коп., що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями видаткових накладних:

- від 18.02.2022 № 2181 на суму 98 898 грн 00 коп.;

- від 18.02.2022 № 2182 на суму 69 090 грн 00 коп. (аркуші справи 22, 27).

Підставою для поставки бензину автомобільного у зазначених видаткових накладних вказаний договір від 15.02.2022 № 925.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про існування між сторонами правовідносин з поставки товару (нафтопродуктів), що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів від 15.02.2022 № 925 та складених на виконання його умов видаткових накладних від 18.02.2022 № 2181, № 2182.

При цьому, за доводами позивача вартість отриманого відповідачем товару в сумі 167 988 грн 00 коп. сплачена частково в сумі 130 000 грн 00 коп., залишок коштів за поставлений товар в сумі 37 988 грн 00 коп. залишився відповідачем не сплаченим, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Під час вирішення судом питання про прийняття до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" було залишено без руху та встановлено строку для усунення недоліків шляхом подання, зокрема, доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а саме: договору купівлі-продажу від 15.02.2022 № 925, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), доказів часткової оплати відповідачем отриманого за договором товару.

24.04.2023 на адресу суду від представника позивача - адвоката Пустовалової І.С. надійшла заява від 20.04.2023 № б/н про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено про відсутність у позивача оригіналів договору купівлі-продажу від 15.02.2022 № 925, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), доказів часткової оплати відповідачем отриманого за договором товару.

Відсутність у позивача оригіналів вказаних документів, обумовлюється повномасштабним вторгненням військ російської федерації на територію України та, зокрема, тим, що в результаті пожежі, яка виникла 28.04.2022 за адресою, де розташовувався офіс Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", а саме: м. Харків, вул. Чкалова, будинок 2-г, оригінали витребуваних судом документів були знищені, що підтверджується Актом про пожежу від 28.04.2022 та додатком до Акту про пожежу від 04.10.2022.

Так, 28.04.2022 комісією у складі фахівця ВЗЗ з ПНС м. Харкова ЦЗД ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Лісіна О.С., головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Київському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області підполковника служби цивільного захисту Шевченка С.Л., начальника 27-ї ДПРЧ 3-го ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області полковника служби цивільного захисту Швеця О.А. було складено Акт про пожежу.

04.10.2022 комісією у складі провідного фахівця ВЗЗ з ПНС м. Харкова ЦЗД ГУ ДСНС України у Харківській області капітана служби цивільного захисту Лісіна О.С., головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Київському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області підполковника служби цивільного захисту Шевченка С.Л., начальника 27-ї ДПРЧ 3-го ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області полковника служби цивільного захисту Швеця О.А. було складено додаток до Акту про пожежу, яким внесені уточнюючі дані до Акту про пожежу від 28.04.2022, а саме: пожежа 28.04.2022 виникла на об`єкті - магазин та офісні приміщення; адреса: м. Харків, вул. Чкалова, 2г; власник (орендар) - ТОВ "Овіс" (власник), ТОВ "Овіс Трейд" (орендар), ПП Тімін" (орендар), ФОП Ракочий О.О. (орендар), ФОП Швецов Д. (орендар); пожежею знищено - обладнання, меблі, оргтехніка, відеоспостереження, службова документація на прощі 3 кв.м.; прямі збитки від пожежі - 1 111 245 грн 85 коп.

З цього приводу були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України, за фактом порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по території автозаправочного комплексу.

Отже, з наданих суду доказів вбачається, що пожежею було знижено оригінали первинних документів, які свідчать про існування між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" правовідносин з поставки товару, що виникли на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2022 № 925, та складених на виконання його умов видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені в паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наданих позивачем копій видаткових накладних від 18.02.2022 № 2181, № 2182 вбачається, що вони підписані шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та зі сторони покупця в господарській операції з поставки товару на загальну суму 167 988 грн 00 коп. брав участь директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" Чабанний С.Г.

Таким чином, суд дійшов висновку, що видаткові накладні від 18.02.2022 № 2181 та № 2182 підтверджують факт отримання відповідачем товару на загальну суму 167 988 грн 00 коп.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини поставки. Про наявність правовідносин між сторонами свідчать надані позивачем видаткові накладні, у яких міститься інформація про постачальника та покупця, найменування, кількість та ціну товару.

Також у наданих видаткових накладних міститься посилання на договір від 15.02.2022 № 925, проте оригінал вказаного договору знищений під час пожежі, яка виникла 28.04.2022 за адресою, де розташовувався офіс Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд".

Таким чином, 18.02.2022 між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі у власність відповідача товару за видатними накладними від 18.02.2022 № 2181 та № 2182 на загальну суму 167 988 грн 00 коп.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом за період з 15.02.2022 - 17.03.2023, підписаним позивачем в односторонньому порядку, відповідач розрахувався за отриманий товар на суму 130 000 грн 00 коп. (18.02.2022 - 70 000 грн 00 коп., 21.02.2022 - 20 000 грн 00 коп., 22.02.2022 - 20 000 грн 00 коп., 23.02.2022 - 20 000 грн 00 коп.). Розмір заборгованості становить 37 988 грн 00 коп.

Позивачем за здійсненими господарськими операціями відповідачу виписувались податкові накладні від 18.02.2022 № 919 та № 920, на яких є відмітка про їх прийняття контрагентом, а також реєстрував податкові накладні в органах ДПС України (аркуші справи 11-13, 32-34).

Отже, здійснення часткової оплати за отриманий товар свідчить про прийняття відповідачем спірного правочину до виконання.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних № 2181 та № 2182, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, тому відповідач повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар після його прийняття, тобто у день поставки товару - 18.02.2022.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, обов`язку зі сплати повної вартості отриманого товару відповідачем у визначений строк виконано не було.

Враховуючи, що видаткові накладні від 18.02.2022 № 2181 та № 2182 оформлені в день передачі товару, скріплені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи - директора Товариства з обмеженою відповідальності "Фортекс-Газ" Чабанного С.Г., а матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 37 988 грн 00 коп. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про поставку йому товару на загальну суму 167 988 грн 00 коп. та наявність заборгованості за одержаний товар в сумі 37 988 грн 00 коп., а тим більше доказів, що спростовують такі обставини.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Позивачем за прострочення оплати відповідачем одержаного товару нараховані 3% річних в сумі 1 286 грн 39 коп. за період з 23.02.2022 до 10.04.2023 та інфляційні втрати в сумі 9 444 грн 73 коп. за період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних, суд зазначає, що під час його проведення позивачем було невірно визначено період прострочення, а саме, не було враховано, що обов`язок оплати за отриманий товар, у випадку відсутності договору, настає, відповідно до положень ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття відповідного товару, прострочення виконання такого обов`язку починається наступного дня з моменту отримання товару, тобто позивачем неправильно визначено момент початку прострочення.

Оскільки граничним строком оплати товару є 18.02.2022 (день поставки товару), тому прострочення за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання виникло з 19.02.2022.

Отже, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що 3% річних підлягають нарахуванню в період з 19.02.2022 по 10.04.2023 на суму заборгованості 37 988 грн 00 коп. та в цей період складають 1 298 грн 88 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позивачем за період з 23.02.2022 по 10.04.2022 розраховано та заявлено до стягнення 3% річних, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1 286 грн 39 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд вважає, що позивачем неправильно визначено (без заокруглення) величини приросту індексу споживчих цін.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 зауважив, що величини приросту індексу споживчих цін мають заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державною службою статистики України.

Здійснивши округлення індексу інфляції до десяткового числа після коми, суд самостійно зробив розрахунок інфляційних втрат та зазначає, що за період з березня 2022 року по лютий 2023 року індекс інфляції становить 124,9% та відповідно розмір інфляційних втрат за вказаний період на суму заборгованості 37 988 грн 00 коп. складає 9 459 грн 01 коп.

Оскільки позивачем за період з березня 2022 року по лютий 2023 року розраховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, а суд при ухваленні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 9 444 грн 73 коп.

Всього підлягає стягненню 48 719 грн 12 коп., у тому числі: борг в сумі 37 988 грн 00 коп., 3% річних в сумі 1 286 грн 39 коп., інфляційні втрати в сумі 9 444 грн 73 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 2 684 грн 00 коп.

Щодо витрат позивача на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що розмір судових витрат на правничу допомогу складає 10 000 грн 00 коп.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 13.03.2023 № 13/03/23-1, укладеного між адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" в особі директора Галинського Олександра Вікторовича, копію акту приймання наданих послуг від 10.04.2023 № б/н, копію звіту про надання правової допомоги від 10.04.2023 № б/н.

Крім того, матеріали справи містять копію ордеру серії АХ № 1125286 від 10.04.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Пустовалової Інни Сергіївни.

Із наданих позивачем документів вбачається, що 13.03.2023 між адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" в особі директора Галинського Олександра Вікторовича (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 13/03/23-1, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони домовились, що вартість послуг адвоката складає 10 000 грн 00 коп.

Згідно з п. 4.5 договору сторони домовились, що вартість отриманих послуг за договором буде сплачена клієнтом в місячний термін після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі про стягнення коштів.

10.04.2023 між адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" в особі директора Галинського Олександра Вікторовича (замовник) складено та підписано акт приймання наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги:

- консультаційні послуги;

- аналіз нормативного матеріалу;

- пошук судової практики;

- написання та подання позовної заяви про стягнення коштів;

- підготовка інших процесуальних документів у разі необхідності;

- представництво інтересів клієнта під час судових засідань в суді першої інстанції у справі про стягнення коштів.

Вартість послуг становить 10 000 грн 00 коп.

Також, 10.04.2023 між адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" в особі директора Галинського Олександра Вікторовича (замовник) складено та підписано звіт про надання правової допомоги, відповідно до якого виконавець надав замовнику наступні послуги:

- консультаційні послуги: витрачено 1 годину (вартість 1 години роботи - 1 500 грн 00 коп.), всього 1 500 грн 00 коп.;

- ознайомлення з матеріалами справи; аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини; формування правової позиції у справі: витрачено 1 годину (вартість 1 години роботи - 1 500 грн 00 коп.), всього 1 500 грн 00 коп.;

- підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується: витрачено 3 години, вартість роботи 4 500 грн 00 коп. за складання та подання відповідного процесуального документа;

- подача позову та представництво інтересів клієнта у Господарському суді Луганської області - всього 2 500 грн 00 коп.

Загальна вартість послуг за договором складає 10 000 грн 00 коп.

У відповідності до підписаного з боку позивача та адвоката акту приймання наданих послуг від 10.04.2023, звіту про надання правової допомоги від 10.04.2023, адвокатом було надано послуги у даній справі на суму 10 000 грн 00 коп.

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Застосовуючи наведене до вирішення питання щодо розподілу витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" на надання професійної правничої допомоги у даній справі, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання наданих послуг від 10.04.2023 та звіту про надання правової допомоги від 10.04.2023 загальний розмір послуг складає 10 000 грн 00 коп., у тому числі: 1) консультаційні послуги - 1 500 грн 00 коп.; ознайомлення з матеріалами справи; аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини; формування правової позиції у справі - 1 500 грн 00 коп.; 2) підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується - 4 500 грн 00 коп. (за складання та подання відповідного процесуального документа); 3) подача позову та представництво інтересів клієнта у Господарському суді Луганської області - 2 500 грн 00 коп.

Суд наголошує, що справа № 913/113/23 розглядалась Господарським судом Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, а тому відсутні підстави вважати, що під час розгляду справи була необхідність у здійсненні представництва інтересів позивача у суді.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне з власної ініціативи, в порядку розподілу судових витрат відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають присудженню на її користь з відповідача, до 7 500 грн 00 коп.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати (у даному випадку - витрати на правничу допомогу) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, наявні підстави, передбачені нормою п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, для покладення на відповідача судових витрат, понесених на правничу допомогу.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ" про стягнення 48 719 грн 12 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Газ", місцезнаходження: вул. Артемівська, будинок 1В, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, ідентифікаційний код 39926986 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", місцезнаходження: вул. Клочківська, будинок 98-А, м. Харків, Харківська область, 61022, ідентифікаційний код 34392042 борг в сумі 37 988 грн 00 коп., 3% річних в сумі 1 286 грн 39 коп., інфляційні втрати в сумі 9 444 грн 73 коп., судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

4.Повне рішення складено - 12.06.2023.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ