Ухвала

від 12.06.2023 по справі 922/2047/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"12" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2047/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська обл., с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кубань Агротех" (61080, м. Харків, вул. Сохора, буд. 11, кв. 5) про стягнення 1415301,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кубань Агротех" про стягнення основного боргу у розмірі 320000,00 грн., пені у розмірі 231109,85 грн., інфляційних втрат у розмірі 185319,82 грн., 48% річних у розмірі 387926,51 грн., процентів за користування товарним кредитом у розмірі 290944,88 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поруки №12/11 від 12.11.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на процесуальні вимоги пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз`яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

09.06.2023 на електронну адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява щодо виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23.05.2023 (вх. №14808), в якій вказує, що станом на 02.06.2023 позивач не отримував ухвалу господарського суду Харківської області від 23.05.2023 та дізнався про неї 02.06.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до імперативних приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ухвала господарського суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху від 23.05.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111052168.

Окрім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 11.08.2020 по справі №404/4551/19, оприлюднення рішення не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.

Положеннями частини 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 11 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державною судової адміністрації України від 20.08.2019 за № 814, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що позивачу/заявнику/скаржнику або представнику позивача/заявника/скаржника після постановлення ухвали про залишення позовної заяви/скарги/клопотання без руху надсилається копія ухвали рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення або видається цій особі під розписку.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. 11, 17 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

У даному разі суд зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 23.05.2023 у справі №922/2047/23, засвідчена копія якої направлялася судом рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення на належну адресу позивача, яка зазначена останнім у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була вручена позивачу 01.06.2023, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

З огляду на наведене, судом дотримано вимоги законодавства в частині своєчасного оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень означеної ухвали суду та направлено рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення на належну адресу позивача копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, що свідчить про вжиття необхідних заходів для повноцінної реалізації позивачем права на ознайомлення зі змістом вказаної ухвали суду та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого процесуального строку.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Отже, норми, які регламентують процесуальні строки передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

З огляду на системний аналіз ГПК України, слід дійти висновку, що під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 3 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як зазначено судом вище, копію ухвали господарського суду Харківської області від 23.05.2023 позивачем було отримано 01.06.2023, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відтак, встановлений в ухвалі господарського суду Харківської області від 23.05.2023 процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви станом на дату звернення до суду із відповідною заявою є таким, що сплив.

Водночас відповідно до частини 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Варто зазначити, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, процесуальною пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення кожного із процесуальних строків.

Втім, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення процесуального строку. Тобто, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього важливо вчинити процесуальну дію та заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, одночасного подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та відповідних доказів в її обґрунтування, а також визнання причин пропуску строку поважними, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 04.04.2022 по справі 911/2257/20.

Натомість звертаючись до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви після закінчення встановленого строку для вчинення відповідної процесуальної дії, позивачем не порушується перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви з поданням відповідних доказів, що у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість та поважність причин пропуску встановленого процесуального строку.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Отже, застосування відповідних процесуальних положень є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.

Окрім того, слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України у статті 129 визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду вказаної заяви, поданої з пропущенням встановленого процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви без реалізації імперативно визначеного обов`язку сторони на подання заяви про його поновлення, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм процесуального права, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, а також враховуючи подання заяви про усунення недоліків позовної заяви після закінчення встановленого процесуального строку без відповідного клопотання про його поновлення, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений процесуальний строк, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" разом із доданими до неї документами.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 12.06.2023 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).