Ухвала

від 10.05.2023 по справі 496/8/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8/19

Провадження № 2/496/56/23

У Х В А Л А

повний текст

10 травня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Стрілець Ж.М.,

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) у справі за позовом Біляївської міської ради до ОСОБА_2 , про стягнення збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Біляївської міської ради Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вищевказана справа.

Від представника позивача за первісним позовом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області надійшла заява про уточнення (предмету позову) позовних вимог. Зазначає, що відповідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно насувалося, згодом відпала. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна з набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Дана позиція щодо виникнення між сторонами по справі кондиційних зобов`язань та, відповідно правомірності застосування до таких правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України відповідає висновкам, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 р. по справі №629/4628/16-4 та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17, від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17.

Представник позивача за первісним позовом - Біляївської міської ради Одеського району Одеської області підтримав подане ним уточнення (зміну предмету) позову, яке підписано секретарем Біляївської міської ради, яка уповноважена Розпорядженням Біляївської міської ради від 18.08.2022 року.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти прийняття уточнення та вважав, що заява підписана неуповноваженою особою, та позивачем змінено підстави та предмет позову.

Суд, вивчивши заяву представника позивача за первісним позовом, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В силу положень ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з п. ч.2 ст.197 ЦПК в підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Отже, зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи : 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачеві в межах спірних відносин.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин, зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як вбачається, підставою спору у цій справі є користування земельною ділянкою, предметом позову вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 180988,50 грн.

У заяві про зміну предмету позову заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно збереженої ОСОБА_2 орендної плати у розмірі 180988,50 грн., отже предмет позову не зминився.

Зміна предмету позову виникла в наслідок посилання позивача за первісним позовом на положення ст. 1212 ЦК України (норму матеріального права), при цьому обставини, на яких ґрунтується первісний позов не змінились.

Щодо не підписання зміни позовних вимог належною особою, суд дослідивши матеріали, вважає, що повноваження особи, яка підписала зміни в порядку самопредставництва підтверджені.

Керуючись ст.ст.49,200,189 260,261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Біляївської міської ради задовольнити.

Прийняти до розгляду уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) представника Біляївської міської ради про стягнення безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 180988,50 грн.

Встановити строк для подання відповідачем за первісним позовом відзиву на заяву про зміну предмету позову від 17.10.2022 протягом 15 днів з дня вручення повного тексту ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на вказану заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу за первісним позовом п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу за первісним позовом п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу за первісним позовом.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 17 травня 2023 року.

Суддя Буран В.М.