Рішення

від 17.10.2024 по справі 496/8/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8/19

Провадження № 2/496/566/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

17 жовтня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Рогачко О.С.,

представника позивача за первісний позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка справу за цивільним позовом Біляївської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про стягнення безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 180 988,50 грн. та судових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Біляївської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Біляївської міської ради звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив шляхом зміни предмету позову та просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Біляївської міської ради Одеської області в порядку ст. 1212 ЦК України безпідставно збережену орендну плату у розмірі 180 988,50 грн. та судові витрати у розмірі 2715 грн. (т. 2 а.с. 170-173).

Так, за змістом первинних позовних вимог Біляївська міська рада Одеської області 27.05.2004 року уклала з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди землі. Договір зареєстровано в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 28 травня 2004 року №375. Відповідно до договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 0,1125 га. по АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці знаходиться об?єкт нерухомості, який належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування: будівля існуючого кафе-бару. Договір оренди укладено строком на 15 років. Договором встановлено розмір та умови перегляду розміру сплати орендної плати.

Біляївська міська рада Одеської області рішенням від 20.12.2013 року затвердила технічну документацію з нормативно-грошової оцінки землі міста Біляївки. Відповідно до вимог Податкового кодексу України дана нормативно-грошова оцінка введена в дію з 01 січня 2015 року. Відповідно до законодавства нормативно-грошова оцінка індексувалась на відповідний коефіцієнт індексації. В зв?язку з цим Біляївська міська рада Одеської області неодноразово направляла листи з пропозицію, щодо укладення додаткового договору оренди земельної ділянки (листи: від 12.01.2015 р. №15/02-10, від 19.01.2016р. №28/02-10, від 16.01.2017 №13). Крім того за 2015 - 2017 роки ОСОБА_3 взагалі не сплачував орендну плату.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено перелік підстав для припинення договору оренди землі. ОСОБА_3 28.08.2014 року припинив підприємницьку діяльність. До Біляївської міської ради Одеської області щодо розірвання договору не звертався.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2016 року №944 місто Біляївка Біляївського району Одеської області віднесено до категорії міст обласного значення.

Віднесення міста Біляївка до категорії міст обласного значення дає право Виконавчому комітету створити комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, рішенням якого від 31.03.2016 №43 було створено дану комісію (із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Біляївської міської ради від 23.05.2017 року №81).

На розгляд комісії було винесено матеріали щодо визначення збитків завданих міському бюджету в результаті недотримання умов договору земельної ділянки ОСОБА_3 . На адресу реєстрації ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлялось запрошення №07-16/399 від 04.05.2018 року на засідання комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. З огляду на дану норму Управлінням містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради подано запит до податкової інспекції.

Згідно листа Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції №5309/9/15.24-10.05 від 04.12.2017 року платежі по орендній платі за землю від ОСОБА_3 за останні три роки не надходили.

Відповідно до листа Управління держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області від 13.02.2017 року № 416/86-17 нормативно грошова оцінка земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1125 га, становить 883,36 грн. за 1 кв.м

22 травня 2018 року відбулося засідання комісії, на якому було розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків, заподіяних ОСОБА_3 в результаті несплати коштів за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно відповідача. На засіданні комісії було визначено, що відповідно до розрахунку ОСОБА_3 нанесено Біляївській об?єднаній територіальній громаді збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 180988,50 грн., про що було складено протокол №5 засідання комісії від 22 травня 2018 року та акт №4 від 22 травня 2018 року про визначення розміру збитків у вигляді неодержаних доходів. Наведена сума збитків підтверджується розрахунком розміру збитків, наданим Управлінням містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради, з урахуванням площі земельної ділянки та її нормативно-грошової оцінки.

З урахуванням викладеного, листом від 30 травня 2018 року №07-16/497 ОСОБА_3 повідомлено про необхідність сплати вищенаведеної суми нарахованих збитків в місячний термін. Вказаний лист направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На теперішній час ОСОБА_3 заборгованість, визначену актом комісії, не погасив.

04.06.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Біляївської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому ОСОБА_3 просить визнати недійсним договір оренди землі від 27.05.2004 року, відмовити в задоволенні первісного позову та стягнути на його користь судові витрати. Ззазначає у своєму позові, що в договорі оренди землі та акті приймання-передачі об`єкта оренди напроти прізвища ОСОБА_3 не його підпис, тобто не мав волевиявлення на укладання договору (т. 1 а.с. 48-61)

Представник позивача за первісним позовом - Біляївської міської ради уточнений позов в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити. Також, у своїх письмових поясненнях щодо зустрічної позовної заяви, представник позивача за первісним позовом зазначає, що ОСОБА_3 було укладено договір дарування від 11.07.2018 року нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовувалось на земельній ділянці кадастровий номер 5121010100:02:006:0005, площею 0,1125 га. та відповідно до п.13 зазначеного договору земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, що відчужується, не є власністю ОСОБА_3 , знаходиться в його користуванні, кадастровий номер сформований, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №HB-5106511642018 від 05 липня 2018 року, виданого Відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, відповідно до якого орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:02:006:0005 є ОСОБА_3 . Таким чином, до укладання договору дарування, ОСОБА_3 , був обізнаний, що є орендарем земельної ділянки, крім того, 12.06.2009 року він сплатив орендну плату в розмірі 5000 грн., а отже факт користування земельною ділянкою підтверджується (т. 1 а.с. 85-99).

Не погоджуючисьіз позовом представниквідповідача зазустрічним позовомподав відзив,в якомуостанній проситьвідмовити взадоволенні уточненогопозову,оскільки,позивачем недодано належнихта допустимихдоказів реєстраціїправа власностіна земельнуділянку заадресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер5121010100:02:006:0005.Також вважає,що належнимта допустимимдоказом реєстраціїправа власностіна земельнуділянку начас виникненняспірних правовідносинможе бутиРеєстраційна картказемельної ділянки-це документ,який єскладовою частиноюПоземельної книгиі міститьвідомості,що вносятьсядо базиданих АСДЗК,що булапередбачена діючимна тойчас Тимчасовимпорядком веденнядержавного реєструземель затвердженийНаказом.Представник вважає,що належнимта допустимимдоказом,що підтверджуєдані пронормативну грошовуоцінку євитяг зтехнічної документаціїпро нормативнугрошову оцінкуземельної ділянки. Документи на підставі яких складено розрахунок втрат позивача, складені на підставі листа відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 13.02.2017 року № 416/86-17 про надання інформації щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а не на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як того вимагає законодавство. Також, представник вважає, що Біляївською міською радою попущено строк позовної давності, щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за 2015 рік, оскільки позовна заява надійшла до суду 02.01.2019 року. У зв`язку з чим просить відмовити в первісному уточненому позові та стягнути з позивача судові витрати у розмірі 14126,40 грн., за сплату судового збору та проведення експертизи (т. 2 а.с. 214-218, 220).

Представник третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору-Головне управлінняДержгеокадастру вОдеській області до суду не прибув, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні письмові пояснення, відповідно яких зазначено, що в місцевому фонді документації зберігається Проект відведення земельної ділянки загальною площею 0, 1125 га суб?єкту підприємницької діяльності - фізичній особі гр. ОСОБА_3 під існуюче кафе - бар в довгострокову оренду терміном на 15 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, які не надані у власність та користування (вільні від забудови) по АДРЕСА_1 та технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення земельне ділянки загальною площею 0, 1125 га суб?єкту підприємницької діяльності фізичній особі гр. ОСОБА_3 під існуюче кафе - бар в довгострокову оренду терміном на 15 років за рахунок земель запасу житлової громадської забудови, які не надані у власність та користування (вільні від забудови) по АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 7-8)

Ухвалою суду від 15.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі (т. 1 а.с. 37).

Ухвалою суду від 12.09.2019 року зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до розгляду з первісним позовом (т. 1 а.с. 102-104)

Ухвалою суду від 31.10.2019 року, від 10.12.2019 року, від 03.03.2020 року було витребувано інформацію у справі (т. 1 а.с. 118-119, 198).

Ухвалою суду від 03.03.2020 року залучено у справі треттю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (т.1 а.с. 240-241).

Ухвалою суду від 25.06.2021 року призначено судову-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (т. 2 а.с. 48-51).

Ухвалою суду від 10.02.2022 року відновлено провадження у справі (т. 2 а.с. 93).

Ухвалами суду від 28.04.2022 року витребувано докази по справі та повторно витребувано інформацію від ГУ ДПС в Одеській області (т. 2 а.с. 105-106, 107-108).

Ухвалою суду від 10.05.2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву первісного позивача Біляївської міської ради (т. 2 а.с. 206-208).

Ухвалою суду від 21.08.2023 року витребувано докази у справі (т. 2 а.с. 229-230).

Ухвалою суду від 02.11.2024 року суд постановив повернутись до підготовчого провадження (т. 2 а.с. 240-241).

Ухвалою суду від 20.02.2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд (т. 2 а.с. 246).

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28.05.2004 року між Біляївською міською радою Одеської області в особі міського голови ОСОБА_4 (Орендодавцем) та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою - ОСОБА_3 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 375, предметом Договору, згідно п. 1 Договору є довгострокове, платне користування земельною ділянкою несільскогосподарського призначення, яка розташована в АДРЕСА_1 , з послідуючим правом викупу земельної ділянки. Згідно п. 2 Договору, передається земельна ділянка площею 0,1125 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, які не наданні у власність та користування (вільні від забудови). Відповідно п. 6 Договору - Строк договору складає 15 років. Відповідно п. 7, 8, 10,11 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 645,00 грн., що становить 7740,00 грн. на рік. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції та один раз на два роки переглядається. За порушення строків внесення орендної плати передбачено пеню. Сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди (т. 1 а.с. 8-12, т. 2 а.с. 30-43).

Відповідно до листа Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 04.12.2017 року № 5309/9/15-24-10-05, була надана відповідь на запит начальника управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради про те, що за наявної інформації ДПІ орендна плата від ОСОБА_3 за останні 3 роки не надходила (т. 1 а.с. 19).

Листом управління Держгеокадастру в Біляївському районі Одеської області ГУ Держегеокадастру в Одеській області від 13.02.2017 року № 416/86-17 надано інформацію щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зокрема земельної ділянки в АДРЕСА_1 , з урахуванням середньої (базової) вартості 1 м2 б/н площею 0,1125 га. населеного пункту - 227,07 грн., за визначеним місцезнаходженням земельної ділянки (VII економіко-планувальна зона) (Км2=0,91), при застосуванні сукупного локального коефіцієнту (Км3=0,9), коефіцієнту функціонального використання КФ-2,5 (землі комерційного використання), вартість забудованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (Ki=1,9) станом на 01.01.2017 року становить - 883,36 грн. за 1 м2 (т. 1 а.с. 20)

Згідно розрахунку суми втрат, розмір збитків, завданих територіальній громаді за розрахунковий період останні три роки (2015, 2016, 2017 роки) склав 180988,50 грн. (т. 1 а.с. 21)

Листом від 04.05.2018 року № 07-16/399 Біляївського міської голови, ОСОБА_3 було запрошено до міської ради для укладання додаткового договору оренди земельної ділянки, з підстав, що з часу укладання договору змінилась нормативно-грошова оцінка земельної ділянки та змінився коефіцієнт індексації, визначених законодавством (т. 1 а.с. 17-18).

Протоколом № 5 від 22.05.2018 року засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам постановлено про визначення збитків, нанесених ОСОБА_3 за несплату орендної плати у розмірі 180988,50 грн. та за рішенням Біляївського міського голови № 112 від 24.05.2018 року вирішено затвердити акт № 4 від 22.05.2018 року визначення розміру збитків, заподіяних Біляївській міській ради (Біляївської об`єднаної територіальної громади) у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) у розмірі 180988, 50 грн., який надіслати до ОСОБА_3 з пропозицією добровільно сплатити борг, та у разі несплати вирішити вказане питання в судовому порядку. Вказане повідомлення Біляївського міського голови від 30.05.2018 року, за вих. № 07-16/497, направлено ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 22-29).

Згідно рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2006 року, було припинено підприємницьку діяльність особи-підприємця ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 61)

Відповідно договору дарування нежитлової будівлі від 11.07.2018 року, ОСОБА_3 передав у власність, а ОСОБА_5 безоплатно прийняв у власність: нежитлову будівлю бару-магазину за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з нежитлової будівлі (Літера «А») будівлі бару-магазину нежитловою площею 140 кв.м., що розташоване на земельній ділянці площею 0,1125 гектарів, що належить Біляївській міській раді Одеської області, кадастровий номер 5121010100:02:006:0005 (т. 1 а.с. 63-64)

У відповідь на ухвалу суду від 10.12.2019 року та на ухвалу суду від 03.03.2020 року, від ГУ ДПС в Одеській області надійшов лист, відповідно до якого, з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як з фізичною особою - підприємцем 26.07.2010 року укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 0,1125 га строком дії договору 15 років, цільове призначення земельної ділянки для експлуатації кафе-бару, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1 (кадастровий номер договору не вказаний). Як фізична особа - підприємець ОСОБА_3 повинен був надавати податкові декларації з плати за землю за період дії договору оренди та сплачувати орендну плату до відповідного бюджету. Податкові декларації з плати за землю не надані та орендна плата не сплачувалась за періоди з початку дії договору (т. 1 а.с. 201-202, т. 2 а.с. 1-2).

Висновком експерта № СЕ-2526-7-1269.21 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у Договорі оренди землі від 27 травня 2004 року, укладеного між Біляївською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_3 (зареєстрованого у Біляївському районному відділі земельних ресурсів 28 травня 2004 року за № 375) виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_3 в Акті приймання-передачі об?єкта оренди, переданого в довгострокову оренду на 15 (п`ятнадцять) років від 2004 року між Біляївською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою (т. 2 а.с. 74-91).

На виконання ухвали суду від 28.04.2022 року від державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області надійшли копії документів, на підставі яких відбувалось укладання договору дарування нежитлової будівлі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.07.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер 5121010100:02:006:0005, площею 0,1125 га., що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , використовується під існуюче кафе-бар та є комунальною власністю (т. 2 а.с. 111-161).

На виконання ухвали суду від 21.08.2023 року від ГУ Дергеокадастру в Одеській області надійшла інформація про те, що в Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель Сектору наявний «Проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1125 га суб?єкту підприємницької діяльності фізичній особі гр. ОСОБА_3 під існуюче кафе-бар в довгострокову оренду терміном 15 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, які не надані у власність та користування (вільні від забудови) по АДРЕСА_1 », розроблений Український державний інститут проектування садів та виноградників «УКРДІПРОСАД» Одеський філіал (код документації із землеустрою - 2004МФ130ДБЛ000088) (т. 2 а.с. 235).

Вирішуючи питаннящодо недійсностідоговору орендиземлі укладеного між Біляївською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_3 (зареєстрованого у Біляївському районному відділі земельних ресурсів 28 травня 2004 року за № 375), суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Істотні умови договору оренди визначені в статті 15 Закону України «Про оренду землі» і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладання) і настання відповідних наслідків.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 394/301/19, де зазначено: «вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги до правочинів. Зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Їх невиконання є підставою для визнання правочинів недійсними.

Обґрунтовуючи підстави для визнання договору оренди землі недійсним представник позивача за зустрічним позовом посилався на те, що договір ОСОБА_3 не підписувався.

Вказані обставини встановленні висновком експерта № СЕ-2526-7-1269.21 відповідно якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у Договорі оренди землі від 27 травня 2004 року, укладеного між Біляївською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_3 (зареєстрованого у Біляївському районному відділі земельних ресурсів 28 травня 2004 року за № 375) та в Акті приймання-передачі об?єкта оренди, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Таким чином,зустрічний позов ОСОБА_3 до Біляївської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним договору оренди землі підлягає задоволенню.

Предметом уточненого первісного позову у даній справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 180 988,50 грн., за фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності розташовану на землях Біляївської міської ради без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Факт користування ОСОБА_3 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на відсутність волевиявлення щодо оренди вказаної земельної ділянки, через відсутність його підпису у договорі оренди, слід вважати встановленим, з підстав, що по-перше, в матеріалах справи наявна копія технічної документації, яка виготовлена станом на червень 2002 р. щодо приміщення бару по АДРЕСА_1 , який розташований на спірній земельній ділянці, та де власником зазначений ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_3 було укладено договір дарування від 11.07.2018 року нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовувалось на земельній ділянці кадастровий номер 5121010100:02:006:0005, площею 0,1125 га. та відповідно до п.13 зазначеного договору, визначено, що земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, що відчужується, не є власністю ОСОБА_3 , знаходиться в його користуванні, кадастровий номер сформований, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №HB-5106511642018 від 05 липня 2018 року, виданого Відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, відповідно якого орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:02:006:0005. Таким чином, до укладання договору дарування 11.07.2018 року та як мінімум з 2002 року, ОСОБА_3 фактично використовувалась спірна земельна ділянка (т. 2 а.с. 120-121)

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, який діє в інтересах територіальної громади м. Біляївка.

Згідно положень статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною першою статті 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Предметом первісного позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

В ході вирішення спору судом встановлено, що відповідач був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, розпорядником якої є позивач.

Відтак суд вважає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

Наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

З урахуванням визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, та відповідно відсутності реєстрації такого договору, користування спірною земельною ділянкою відповідачем відбувалося без достатньої правової підстави. При цьому позивачем за первісним позовом недоотримано доходів у вигляді орендної плати, та такі відносини за своїм змістом є кондиційними, тому наявність або відсутність вини відповідача в даному випадку не підлягає дослідженню.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельними ділянками, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що саме на ОСОБА_3 мав після відчуження вказаного вище майна, здійснити активні дії по повідомлення орендодавця про зміну власника та безпідставність подальшої сплати ним орендної плати.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_3 був фактичним користувачем спірної ділянки, не зважаючи на наявність експертизи щодо його підпису.

Що стосується розміру заявлених у даній справі до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 189 ЗК України (чинної на час звернення позивача за первісним позовом до суду - 02.01.2019 р.), самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, міськими радами.

Позивачем за первісним позовом виконано розрахунок суми втрат бюджету Біляївської міської ради від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період 2015-2017 р. при цьому, розмір орендної плати за землю, згідно рішення сесії Біляївської міської ради складає 7% від нормативної грошової оцінки землі (т. 1 а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблений розрахунок суми безпідставно збережених грошових коштів орендної відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Біляївка, виготовленої у 2013 році ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відповідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки, загальною площею 0,1125 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2017 р. становила 883,36 грн. за 1 м2.

При цьому судом береться до уваги, що згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Копія такого Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:02:006:0005 наявна в матеріалах справи, так само, як і надано копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 5121010100:02:006:0005, яка є комунальною власністю та використовується під існуюче кафе-бар, надано також, копію рішення міської ради про встановлення ставок орендної плати та податків, які підтверджують правильність розрахунку втрат міської ради за фактичне користування ОСОБА_3 земельною ділянкою (т. 2 а.с. 88-97).

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019р. у справі № 916/2948/17).

Поряд із цим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За вказаних обставин первісний позов підлягає задоволенню, а доводи відповідача за первісним позовом, що викладенні ним у відзиві, спростовано.

Що стосується строків позовної давності, які на думку представника відповідача по первісному позову сплили, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частин 1 ст. 261 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволені позову.

Представник відповідача за первісним позовом зазначив у відзиві та у додаткової заяві, що Біляївською міською радою пропущений строк позовної давності, щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за 2015р., оскільки позивачем подано позовну заяву 2 січня 2019р.

Суд не вважає пропущеним строк позовної давності, оскільки договір оренди землі 27.05.2004 року укладався з ОСОБА_3 як з фізичною особою - підприємцем строком дії договору 15 років, отже кінцевий строк договору, у разі не продовження його - 27.05.2019р. За своїм характером, користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, можна вважати триваючим порушенням прав, а отже строк позовної давності слід відраховувати з дати виявлення такої події.

Біляївська міська рада Одеської області, офіційно встановила та відповідно дізналася про недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів, після отримання Акту № 4 про визначення розміру збитків від 22.05.2018 року, який було затверджено рішенням Біляївської міської ради № 112 від 24.05.2018 р. крім того, саме вказаним рішенням було вирішено повідомити ОСОБА_3 про такі втрати, для позасудового врегулювання спору, та відповідно надіслати лист за адресою його проживання, а у разі відсутності вирішення вказаного питання, звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Тобто твердження відповідача за первісним позовом про пропущення міською радою строків позовної давності не відповідає дійсності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності ст. 141 ЦПК України, судові витрати за задоволення первісного уточненого позову, які склали 2715,00 грн. платіжне доручення № 1112 від 19.12.2018 р. (т. 1 а.с. 31), слід стягнути з ОСОБА_3

Сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір у розмірі 768,40 грн. (т. 1 а.с. 51) підлягає стягненню з Біляївської міської ради Одеської області.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі витрати поніс ОСОБА_3 за проведення судової-почеркознавчої експертизи, та відповідно рахунку № СЕ-2526-7-1269.21 оплата за проведення експертизи склала 13385,00 грн. (т. 2 а.с. 64,89), які підлягають стягненню з Біляївської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись 263 - 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Біляївської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про стягнення безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 180 988,50 грн. та судових витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Біляївської міської ради (проспект Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область, код ЄДРПОУ 33579244, код отримувача (ЄДРПОУ) 37913781, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Отримувач: УК у Біляївському районі/ОТГ м. Біляївка/24060300 - інші надходження, номер рахунку: 31412544015578) безпідставно збережену орендну плату у розмірі 180 988,50 грн. та судові витрати у розмірі 2715 грн.

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Біляївської міської ради Одеської області (проспект Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область, код ЄДРПОУ 33579244), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, вул. канатна, 83, м. Одеса) про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат у розмірі 768,40 грн. та 13385 грн. задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 27 травня 2004 року між Біляївською міською радою Одеської області та ОСОБА_3 , на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути зБіляївської міськоїради накористь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 768,40 грн. та 13 385 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2024 року.

Суддя В.М. Буран