Ухвала

від 12.06.2023 по справі 480/6127/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2023 р. м. ХарківСправа № 480/6127/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді П`янової Я.В.,

Суддів Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 480/6127/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайловка-АФК»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайловка-АФК» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

22.02.2023 (відповідно до штемпеля на конверті) на зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 480/6127/22 - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 480/6127/22 - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.

Згідно довідок про доставку електронних листів копії вищезазначених ухвал доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Сумській області 24.05.2023 о 18:28.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, строк на усунення недоліків закінчується 05.06.2023 (з урахуванням вихідних днів).

05.06.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із дією воєнного стану на території України та з урахуванням майнового стану відповідача, витрати якого фінансуються з Державного бюджету України. Так, залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) відсутній.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування заявленого клопотання скаржником не надано жодних доказів, що підтверджують відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, зазначає, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо сплати судового збору вказаний указ не містить, зміни в частині справляння судового збору до КАС України та Закону України "Про судовий збір" не вносились.

Інших обставин в даному клопотанні не наведено.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право відповідача на апеляційне оскарження рішення, не надання доказів на підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому розмірі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 24.05.2023 у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 480/6127/22 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 480/6127/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайловка-АФК» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк