Постанова

від 12.06.2023 по справі 420/14331/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14331/22

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту

додаткового рішення суду 1 інстанції:

20.03.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівна» про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 21.01.2022 року №330738 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 21.01.2022 року №330739 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною та скасував постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.01.2022 року №330738.

Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.01.2022 року №330739.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» судовий збір в сумі 2481 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року виправлено допущену описку в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №420/14331/22, а саме: в абзаці 4 резолютивної частини рішення, зазначивши вірну назву суб`єкта владних повноважень «Державної служби України з безпеки на транспорті», замість «Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області».

24.02.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» подано суду першої інстанції заяву, в якій ставиться питання про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області витрат, пов`язаних із правничою допомогою при розгляді справи №420/14331/22, встановлені у фіксованому розмірі 25000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи позивачем одержано правничу допомогу адвоката.

Заявник вказує, що згідно умов відповідного Договору Товариство має сплатити гонорар у розмірі 25000 грн. за представництво його інтересів в суді. Тому, з огляду на положення статті 139 КАС України, відшкодування цих витрат має бути покладено на відповідача.

У письмових поясненнях, поданих суду першої інстанції 08.03.2023 року, заперечуючи щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я», Державна служба України з безпеки на транспорті вказала на відсутність належних підтверджуючих документів понесених позивачем витрат та наданих адвокатом послуг.

Також, Державна служба України з безпеки на транспорті зазначила, що дана справа є справою незначної складності і складання адвокатом матеріалів не потребувало значного часу.

Крім того, з посиланням на приписи Положення від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті, зазначено, що Укртрансбезпеки відповідно до покладених завдань забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів. Тому стягнення з Укртрансбезпеки витрат призведе до економічно необґрунтованих збитків державного бюджету.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» задоволено частково.

Суд прийняв по справі №420/14331/22 додаткове рішення, яким стягнув з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн.

У задоволені решти вимог заяви суд відмовив.

Проаналізувавши положення ст.ст. 134, 139 КАС України, статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд першої інстанції виходив з того, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг з урахуванням доводів іншої сторони щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Вивчивши представлені позивачем докази Договір про надання правової допомоги і додаткову угоду до Договору, акт приймання-передачі послуг з описом робіт, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у складі робіт (наданих послуг) для визначення їх вартості сторони включено ряд однотипних робіт (послуг) адвоката, які за своїм змістом є одним процесом формування правової позиції, тотожними та поєднують в собі процес підготовки та подання відповіді на відзив, а також пов`язаних із усуненням недоліків адвокатських послуг і виконанням робіт (наданням послуг), що не підтверджені дійсними обставинами.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових обставин для покладання на Державну служби України з безпеки на транспорті усіх (всього розміру) зазначених у заяві витрат та визначив обґрунтованим відшкодування за рахунок суб`єкта владних повноважень витрат позивача на правову допомогу на суму 4000 грн.

В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 132, 134, 139 КАС України і помилково залишено поза увагою, що при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат.

При цьому апелянт наполягає на тому, що позивач не підтвердив на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, як і не надав розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрат адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Обсяг робіт (наданих послуг) і витрачений час, наведені у представленому суду описі робіт (наданих послуг), є непідтвердженими та необґрунтованими.

Зокрема, апелянт вказує, що у вартість наданих послуг, одержаних у зв`язку із правовою допомогою, учасниками Договору включено ряд однотипних послуг, а їх незначна складність свідчить про завищення витрат і фактичну недоведеність цих послуг та їх вартість; учасниками Договору враховано вартість послуг фактично пов`язаних із недоліками адвокатських послуг, а зазначене не може впливати на зобов`язання суб`єкта владних повноважень; учасниками Договору враховано вартість послуг, які фактично надані не були.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 03.10.2022 року між Адвокатським бюро «ДІАМАНТ» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» (Клієнт) укладено Договір за №03/10/22, за яким Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

представництва Клієнта з будь-яких питань в якості позивача, відповідача, заявника, скаржника, апелянта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в органах юстиції, в тому числі в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями, органах нотаріату, в органах Національної поліції України, в тому числі в головних управліннях поліції в областях України, їх структурних підрозділах, та підпорядкованих їм установах, а також в усіх органах, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, в якості представника Клієнта.

-надання консультацій і роз`яснень з правових питань.

-складання звернень (заяв, скарг, пропозицій тощо) та інших документів правового характеру.

-складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства тощо).

-обсяг та предмет зобов`язань визначаються додатковими угодами, що укладаються між сторонами, або іншим шляхом, що не суперечить діловим звичаям.

У пункті 3 Договору сторонами обумовлено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначається додатковою угодою до даного договору та підписується сторонами.

Оплата проводиться у готівковій або безготівковій формі на рахунок Бюро.

У Додатковій угоді №1 до Договору про надання правової допомоги від 03.10.2022 року №03/10/22 сторони визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги у спорі по справі №420/14331/22.

Вартість послуг у сумі 25000 грн. за представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» у справі №420/14331/22, яку розглядає Одеський окружний адміністративний суд.

Також, у Додатковій угоді сторони передбачили, що оплата послуг за Договором здійснюється після оголошення рішення суду у справі №420/14331/22 протягом 5 (п`яти) місяців з дати ухвалення рішення суду.

Фактичне виконання послуг за Договором позивачем підтверджено актом приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 03.10.2022 року №03/10/22.

У акті зазначено, що Бюро надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги згідно Договору від 03.10.2022 року №03/10/22 та Додаткової угоди від 21.02.2023 року №1 по справі №420/14331/21 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Вартість послуг Бюро за Актом складає 25000 грн.

Згідно представленого опису, Адвокатським бюро «Діамант» у справі №420/14331/22 надано наступну правову допомогу:

1) вивчення матеріалів та моніторинг судової практики перед складанням позовної заяви 4 год;

2) підготовка нормативно правової бази узагальнення актуальної судової практики для формування підстав та предмету позову 6 год;

3) підготовка/складання позовної заяви формування матеріалів справи для подачі позовної заяви 5 год;

4) усунення недоліків згідно ухвали суду від 12.10.2022 року 3 год;

5) усунення недоліків згідно ухвали суду від 17.10.2022 року 3 год;

6) опрацювання та ознайомлення з відзивом на позовну заяву та матеріалів долучених до нього 5 год;

7) складання відповіді на відзив, відправка сторонам та суду 5 год;

8) підготовка складання та подача інших процесуальних документів 3 год,

9) часові витрати пов`язанні із прибуттям до суду для отримання чи подачі процесуальних документів 4 год., всього витраченого часу 38 год.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід враховувати, що згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вказані положення кореспондуються із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що за визначеннями, наведеними у пунктах 2, 6, 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із статті 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Апеляційний суд враховує, що вид правничих послуг, їх вартість, обсяги, а також строки виконання, сторонами узгоджено у відповідному Договорі та додатковій угоді до цього Договору.

Перевіривши обсяг наданих адвокатом послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд встановив, що ці послуги пов`язані із наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складенням заяв, тобто відповідно до положень статтей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.

При цьому, сторонами Договору обумовлений наступний порядок оплати наданих правничих послуг: оплата послуг за Договором здійснюється після оголошення рішення суду у справі №420/14331/22 протягом 5 (п`яти) місяців з дати ухвалення рішення суду.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначений згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті відповідною стороною.

Не підтвердження учасником документально фактичної оплати послуг на момент звернення із відповідною заявою не впливає на можливість їх відшкодування.

Також, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції при відшкодуванні позивачу вартості послуг на правову допомогу необґрунтоване включення учасником у складі витрат витрати на послуги, а саме ряду однотипних послуг і тих, що фактично пов`язані із недоліками адвокатських послуг і таких, що надані не були.

Саме ці обставини, а також фактичне завищення, не співмірність із предметом спору і складністю справи вартості послуг, стали підставою для висновку суду про необхідність їх зменшення при відшкодуванні за рахунок суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів апелянта про не підтвердження фактичності наданих послуг на підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2023 року колегія суддів зазначає, що дійсно в акті зазначено, що Бюро надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги згідно Договору від 03.10.2022 року №03/10/22 та Додаткової угоди від 21.02.2023 року №1 по справі №420/14331/21 за позовом ПАТ «»Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Разом з цим, у вказаному акті містяться і посилання на Договір від 03.10.2022 року №03/10/22 та Додаткову угоду від 21.02.2023 року №1, укладені між Адвокатським бюро «ДІАМАНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владівське подвір`я» з метою надання правової допомоги в межах адміністративної справи №420/14331/21.

На переконання апеляційного суду, представлений учасником акт наданих послуг містить технічних описки, наявність яких не спростовує надання Бюро та одержання позивачем правової допомоги у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, а відтак не впливають на фактичність одержання цих послуг.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції під час здійснення розподілу судових витрат відповідають нормам процесуального законодавства та обставинам справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв