Постанова

від 07.06.2023 по справі 362/4790/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року м. Київ

Справа №362/4790/14-ц

Провадження № 22-ц/824/6180/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 07 червня 2023 року

Повний текст постанови складено 09 червня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Олешко Л.Ю.

сторони:

позивач заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство»

відповідачі Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Лістрейд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лістрейд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київсьеої області перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бєляєва Д.П. про закриття провадження у справі.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, скаргою 03 лютого 2023 року, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій посилаюся на порушення судом норм процесуального просить скасувати ухвали суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Зазначає, предметом спору є вказані земельні ділянки, які перебувають у приватній власності фізичних осіб, тому позовні вимоги спрямованні до останніх.

Водночас, закриваючи провадження у даній справі судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, оскільки зроблено і висновок, що виходячи із засад правонаступництва, Київська обласна державна адміністрація (відповідач у даній справі) повинна виступати як позивач, що вказує на неможливість розгляду заявленого позову за відсутністю предмета спору як такого.

При цьому, зауважує, що предмет спору в даній справі - спірні землі лісогосподарського призначення, які як до звернення до суду з даним позовом, так і по даний час, у порушення вимог земельного законодавства без належних не те правових підстав перебувають у приватній власності фізичних осіб, на що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки, у зв`язку з чим дійшов до необгрунтованого висновку про відсутність предмету спору та наявності підстав для застосування норм ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Зазанчає, що у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19, від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

При цьому, у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 слід відступити від висновку, формульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19, Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Разом з тим, предмет спору в даній справі - спірні землі лісогосподарського призначення, які як до звернення до суду з даним позовом, так і по даний час, у порушення вимог земельного законодавства без належних не те правових підстав перебувають у приватній власності фізичних осіб, на що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки, у зв`язку з чим дійшов до необгрунтованого висновку про відсутність предмету спору та наявності підстав для застосування норм ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляцій скаргу представник відповідача ОСОБА_11 - адвокат Сабадин А.В., посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, просила апеляцій скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.

Представник відповідача Київської обласної державної адміністрації Уляник Р.Б., відповідач ОСОБА_5 та його представник адвокат Шевченко Т.Ю., представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Бєляєв Д.П., представник відповідача ОСОБА_9 адвокат Сабадин А.В., проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суд залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, у жовтні 2014 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ряду фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4 , ТОВ «Лістрейд», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів-купівлі продажу та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність» вилучено з постійного користування ДП «Київське лісове господарство» земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 6,993 га в межах Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначених розпоряджень Управлінням Держкомзему у Васильківському районі зареєстровано та видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області. В подальшому на підставі договорів купівлі продажу від 14 липня 2008 року №№ 2683, 2686, 2689 було відчужено на користь ТОВ «Лістрейд» передані їм у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 3221493300:02:003:0004, 3221493300:02:003:0009 та 3221493300:02:003:0010 відповідно. На думку прокурора, зазначені розпорядження Київської обласної державної адміністрації прийнято з порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок і ними вилучено ліси загальною площею 6,993 га, які знаходяться в одному кварталі лісництва та використовувалися для ведення лісового господарства.

Оскільки ліси площею понад 1 га має право вилучати лише Кабінет Міністрів України, то Київська обласна державна адміністрація перевищила передбачені законом повноваження.

Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі Кабінету Міністрів України, що дає підстави для витребування її з чужого незаконного володіння на користь ДП «Київське лісове господарство», в користуванні якого вона перебувала. Враховуючи викладене, прокурор просив суд визнати незаконними і скасувати вищевказані розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, визнати недійсними зазначені державні акти на право власності на земельні ділянки, витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» вищевказані земельні ділянки з незаконного володіння ТОВ «Лістрейд» та ряду фізичних осіб , а також визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності та за ДП «Київське лісове господарство» - право користування на земельні ділянки загальною площею 6,993 га (кадастрові номери: 3221493300 :02:003:0005; 3221493300 :02:003:0006; 3221493300:02:003:0007 3221493300:02:003:0004; 3221493300 :02:003:0010; 3221493300 :02:003:0008; 3221493300 :02:003:0009), що знаходяться на території Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною ринковою вартістю 5 894 110 гривень 50 копійок (т.с. 1, а.с. 1 - 10).

В подальшому, прокурор неодноразово змінював предмет позову, останній раз 03 серпня 2022 року (т.с. 4, а.с. 3 - 9).

02 листопада 2022 року судом отримано клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бєляєва Д.П. про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України через відсутність предмета спору (т.с. 4, а.с. 149 - 155).

Ухвалою Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бєляєва Д.П. про закриття провадження у справі.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та закриваючи провадження у справі ї з підстав відсутності предмета спору, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги у даній справі хоча й стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта - конкретної земельної ділянки, проте враховуючи зміни в законодавстві, згідно яких землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем і відповідачем Київською обласною державною адміністрацією.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В Україні впроваджено земельну реформу. Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Держгеокадастром у 2020-2021 роках прийнято низку законів та підзаконних нормативно-правових актів, які змінюють землеустрій у державі.

Одним із них є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 року, яким внесено зміни до значної кількості законодавчих актів України, зокрема Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, Кодексу України про адміністративні правопорушення та ще 24 законів України.

Указаним Законом, більшість норм якого набрали чинності 27.05.2021 року, змінено положення ЗК України щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування на розпорядження земельними ділянками. Зокрема, розширено права органів місцевого самоврядування, районних і обласних державних адміністрацій та навпаки позбавлено значної частини повноважень Кабінет Міністрів України, а також обмежено повноваження органів Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до попередньої редакції ч. 8 ст. 122 ЗК України, Кабінет Міністрів України передавав земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу (землі, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення), то в чинній редакції такі повноваження відсутні.

На даний час, відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як висновок, Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі які є обмеженими в цивільному обороті.

За новою редакцією ст. 149 ЗК України такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 цього Кодексу та виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Згідно із п. 24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) надано повноваження на розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які (згідно підпунктів а) - е) пункту 24) залишаються у державній власності (зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, природно-заповітного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення, землі оборони, тощо).

При цьому, такі земельні ділянки, на які зареєстровано право державної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на них. До цього часу органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими ділянками, не мають права розпоряджатися ними.

Тобто, за приписами ч. 4 ст. 122 ЗК України у територіальних органів Держгеокадастру залишились повноваження лише щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що земельні ділянки відповідачам були виділені у власність за рішенням Київської облдержадміністрації, яке прокурор вважає незаконним через відсутність повноважень на розпорядження цими землями. На думку прокурора, таким рішенням Київської ОДА було порушено інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України, як розпорядника земельними ділянками вказаної категорії.

Отже, прокурор пред`явив позов до Київської ОДА в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що зміни до законодавства у сфері регулювання земельних відносин свідчать про втрату Кабінетом Міністрів України підстав для розпорядженням земельними ділянками, які прокурор вважає спірними, а отже відсутні підстави для представництва, а також з висновком суду про те, що Київська облдержадміністрація повинна виступати як позивач, що вказує на неможливість розгляду заявленого позову за відсутністю предмета спору як такого, оскільки позовні вимоги у цій справі хоча й стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта - земельних ділянок, розпорядником яких вона є, проте беззаперечний факт поєднання як позивача та відповідача в одній особі внаслідок змін до законодавства, об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем і відповідачем.

Що стосується доводів апеляційної скарги то вони відхиляються судом, як безпідставні виходячи з наступного.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють гни державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Вказані закононодавчі зміни стосуються також і повноважень Кабінету Міністрів України щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Згідно з попередньою редакцією ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передавав земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу (землі, які перебувають у постійному користуванні, - рілля, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення). В чинній редакції такі повноваження відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративного-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За чинною редакцією Земельного кодексу Кабінет Міністрів України не наділений правом вилучати земельні ділянки державної власності, у тому числі, які є обмеженими в обороті.

Згідно з редакцією ст. 149 Земельного кодексу України (станом на виникнення спірних відносин) такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 цього Кодексу та лише виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах . територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних господарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б)оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського значення.

Тобто, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.

Чинна редакція ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної ясності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у ясність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, саме Київська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі й щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Предметом позову в даній справі є витребування земельних ділянок від ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Проте, Кабінет Міністрів України не є розпорядником вищевказаних земельних ділянок.

На підставі викладеного, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття повадження у спраоі, оскільки такі відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року - залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна