Постанова

від 18.10.2023 по справі 362/4790/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 362/4790/14-ц

провадження № 61-9626св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариство з обмеженою відповідальністю «Лістрейд», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Марчука О. Л., від 20 січня 2023 року про закриття провадження у справі та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., від 07 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2014 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства

(далі - ДП) «Київське лісове господарство» звернувся до суду із позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Лістрейд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів-купівлі продажу та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність» вилучено з постійного користування

ДП «Київське лісове господарство» земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною, площею 6,993 га, в межах Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначених розпоряджень Управлінням Держкомзему у Васильківському районі зареєстровано та видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, а саме: державний акт серії ЯЕ

№ 099507 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0005; державний акт серії ЯЕ № 099506 на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0006; державний акт серії ЯЕ

№ 099505 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0007; державний акт серії ЯЕ № 099508 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0004; державний акт серії ЯЕ № 099502 на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, загальною площею

0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0010; державний акт серії ЯЕ № 099503 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0009; державний акт серії ЯЕ № 099504 на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, загальною площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0008.

В подальшому на підставі договорів купівлі продажу від 14 липня

2008 року №№ 2683, 2686, 2689 ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відчужили на користь ТОВ «Лістрейд» передані їм у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483300:02:003:0004, 3221483300:02:003:0009 та 3221483300:02:003:0010 відповідно.

Прокурор вважав, що зазначені розпорядження Київської обласної державної адміністрації прийнято з перевищенням передбачених законом повноважень та порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок і вилучено ліси, загальною площею 6,993 га, які знаходяться в одному кварталі лісництва та використовувалися для ведення лісового господарства, натомість ліси площею понад 1 га має право вилучати лише Кабінет Міністрів України.

Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі Кабінету Міністрів України, що дає підстави для витребування її з чужого незаконного володіння на користь ДП «Київське лісове господарство», в користуванні якого вона перебувала.

Враховуючи викладене, прокурор просив суд:

- визнати незаконними і скасувати розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність»;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЕ № 099507 - на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0005; серії ЯЕ № 099506 - на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0006; серії ЯЕ

№ 099505 - на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0007; серії ЯЕ № 099504 - на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0008; серії ЯЖ № 675167 - на право власності ТОВ «Лістрейд» на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0004; серії ЯЖ № 675168 - на право власності ТОВ «Лістрейд» на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0009; серії ЯЖ № 675169 - на право власності ТОВ «Лістрейд» на земельну ділянку, площею 0,9999 га, кадастровий номер 3221483300:02:003:0010;

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та

ДП «Київське лісове господарство» вищевказані земельні ділянки з незаконного володіння ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ;

- визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності та за ДП «Київське лісове господарство» - права користування на земельні ділянки.

Інформація про рух справи в судах

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 09 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року, в задоволенні позову прокурора відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що земельні ділянки належать до земель лісового фонду, проте вони передавалися у власність різним громадянам окремими розпорядженнями і їх видача в один день не свідчить про перевищення Київською обласною державною адміністрацією своїх повноважень, а крім того відсутні докази того, що спірні земельні ділянки складають єдиний масив.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня

2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 травня

2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саму справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_3 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , не повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи.

При цьому Верховний Суд звернув увагу, що в суді першої інстанції, до заперечень на позов, ОСОБА_4 долучив ортофотоплан із зазначенням місця розташування спірних земельних ділянок, з якого вбачається, що частина вилучених земель мають спільні межі, складають собою єдиний масив і знаходилися в одному кварталі лісництва. Зазначене свідчить про те, що Київська обласна державна адміністрація розпорядилася землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка перевищує 1 га, тобто з перевищенням наданих законом повноважень.

Колегія суддів також наголосила, що ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не заявляли про сплив позовної давності, а тому відсутні підстав вирішувати питання стосовно застосування приписів про позовну давність до вимог, заявлених до них, за заявами Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_4 .

Після повернення справи на новий розгляду, прокурор, у суді першої інстанції, подав заяву про зміну предмета позову та залучення належних відповідачів, в якій, серед іншого, просив змінити процесуальний статут ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 із третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на співвідповідачів та залучити до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , які під час розгляду справи по суті набули право власності на частину спірних земельних ділянок.

У подальшому прокурор з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушеного права, а також те, що під час розгляду справи частково змінились власники спірних земельних ділянок, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння:

- ОСОБА_10 земельну ділянку, площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0004;

- ОСОБА_6 земельні ділянки, площею 0,999 га, з кадастровими номерами: 3221483300:02:003:0009, 3221483300:02:003:0010;

- ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0005;

- ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0006;

- ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0007;

- ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,999 га, з кадастровим номером 3221483300:02:003:0008.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 12 серпня 2022 року прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 20 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, закрито провадження у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ТОВ «Лістрейд», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зміни до законодавства у сфері регулювання земельних відносин, відповідно до яких землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, свідчать про втрату Кабінетом Міністрів України підстав для розпорядженням земельними ділянками, які прокурор вважає спірними, а отже відсутні підстави для представництва Кабінету Міністрів України прокурором.

До того ж, виходячи із засад правонаступництва, Київська обласна державна адміністрація повинна виступати як позивач, що вказує на неможливість розгляду заявленого позову за відсутністю предмета спору як такого, оскільки позовні вимоги у цій справі хоча й стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта - земельних ділянок, розпорядником яких є облдержадміністрація, проте беззаперечний факт поєднання як позивача та відповідача в одній особі внаслідок змін до законодавства, об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем і відповідачем.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновками міськрайонного суду, вказав, що предметом позову є витребування земельних ділянок від ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, проте Кабінет Міністрів України не є розпорядником вказаних земельних ділянок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 червня 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження прокурор зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права та порушено норми процесуального права при вирішенні питання про закриття провадження у справі.

Вказує, що предметом спору є земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб, до яких спрямовані позовні вимоги про витребування майна.

Звертає увагу, зокрема на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18,

від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, відповідно до яких закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

До подібних висновків також дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, вказавши, що закриття провадження можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

При цьому зауважує, що предмет спору у розглядуваній справі - землі лісогосподарського призначення, які як до звернення до суду з цим позовом, так і по теперішній час, в порушення вимог законодавства без належних на те правових підстав перебувають у приватній власності фізичних осіб, на що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність предмету спору та закриття провадження у справі.

У встановлений строк відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстави для закриття провадження у цивільній справі визначені у

статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи

з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного,

а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова від 20 вересня 2021 року у справі

№ 638/3792/20).

У розглядуваній справі вирішується спір за позовом прокурора в інтересах держави про витребування земельних ділянок.

Предметом спору є земельні ділянки, які вибули з власності держави на підставі розпоряджень Київської обласної державної адміністрації

від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».

Прокурор, вважаючи, що спірні земельні ділянки вибули всупереч волі держави в особі Кабінету Міністрів України, просив їх витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , як останніх власників.

Закриваючи провадження у цивільній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не звернув увагу, що вимоги прокурора, який діє в інтересах держави, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння заявлені не до Київської обласної державної адміністрації, а до фізичних осіб, у приватній власності яких вони (земельні ділянки) перебувають.

При цьому посилання судів на те, що у зв`язку із внесенням змін до

ЗК України повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у спірних правовідносинах перейшли від Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, не свідчить про відсутність (чи добровільне врегулювання між учасниками справи) спору щодо законності вибуття спірних земель лісогосподарського призначення та їх перебування у приватній власності фізичних осіб.

Під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган.

Прокурор у межах розглядуваної справи може доводити незаконність розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, на підставі яких вибули спірні земельні ділянки з власності держави, без заявлення вимог про скасування цих розпоряджень, оскільки такі розпорядження за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані

(див. пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки також сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16,

від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

Законодавчі зміни щодо органу, який має повноваження розпорядження спірними земельними ділянками, не виключають можливості продовження представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем.

У разі задоволення позову про витребування майна, таке витребування відбувається на користь держави, від імені якої Київська обласна державна адміністрація, набувши відповідні повноваження розпоряджатися спірними земельними ділянками, може діяти лише як представник.

До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (див. пункт 8.9), які узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, помилково закрив провадження у цивільній справі з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду передбачені частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України підстави для нового розподілу судових витрат касаційним судом відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року про закриття провадження у справі та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович