Рішення

від 13.06.2023 по справі 509/2643/18

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2643/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ТОВ «Одесоблпостачзбут» до СТ «Еко-Дом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору оренди земельної ділянки та рішень,

учасники цивільного провадження:

Позивач: ТОВ «Одесоблпостачзбут» та його представник адвокат А.А. Возіян.

Відповідачі: Споживче товариство «Еко-Дом», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Авангардівська селищна ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганна Андріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2018 року представник Позивача звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищевказаним позовом до відповідачів, зареєстровано за вхід.№6807 від 27.06.2018 року (Т.1, а.с.1-9), в якому просив суд з урахуванням позовної заяви в новій редакції.

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу серії та номер: 680, виданого 11.05.2018 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А.;

- визнати недійсним Договір позики серія та номер: 2372, виданий 26.05.2018 року посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А.;

- визнати недійсним Договір іпотеки, серія та номер:2373, виданий 26.05.2018 року та посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А.;

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.12.2011 року №325-V «Про надання споживчому товариству «ЕКО-ДОМ» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 »;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 09.11.2012 року № 438 «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ»;

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.11.2012 року №596-V «Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази);

- визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05.04.2013 року №674-V «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради № 596-V від 29.11.2012 року Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.04.2015 року № 1303-V «Про надання СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)»;

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності Споживчого товариства «ЕКО-ДОМ» на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 видане Авангардівською селищною радою Овідіопольського району одеської області від 20.11.2012 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0207, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 укладений 05.05.2015 року між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та Споживчим товариством «ЕКО-ДОМ».

Позиція сторін.

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» починаючи з 1970-х років цілком правомірно користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на рішення Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих № 482 від 15.09.1970 року.

Проте, Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області передано землі відведені ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» у власність СТ «ЕКО-ДОМ», що мало наслідком їх привласнення на відчуження на користь третіх осіб з метою ускладнення процесу повернення останніх Позивачу.

Також, Позивач зазначив, що Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області шляхом винесення протиправних рішень, а СТ «ЕКО-ДОМ» шляхом укладення протиправних правочинів, позбавили ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» значної частини земельної ділянки, на якій розміщуються будівлі та споруди Позивача, що призвело до суттєвого порушення прав, які підлягають поновленню судом.

Від представника відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області надійшов відзив на позов, в якому Відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає їх безпідставними, оскільки вважає, що у ТОВ «Одесоблпостачзбут» відсутнє право користування спірною земельною ділянкою.

Відповідачем СТ «ЕКО-ДОМ» надано відзив на позов (Т.2, а.с. 3-10) з доводами аналогічними викладеними у відзиві відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Рух справи.

27 червня 2018 року ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області із позовною заявою до СТ «ЕКО-ДОМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус ОМНО Чередниченко Г.А., приватний нотаріус ОМНО Іллічова Н.А. про визнання недійсними договорів (Т.1, а.с.1-9).

16 липня 2018 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області прийнято до розгляду та відкрито провадження по вказаній справі. Справі присвоєно єдиний унікальний номер №509/2643/18.

13 листопада 2018 року ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області із позовною заявою до СТ «ЕКО-ДОМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору оренди земельної ділянки та рішень (Т.3, а.с.3-14). 29 листопада 2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області винесено ухвалу про відкриття провадження. Справі присвоєно єдиний унікальний номер № 509/5252/18.

28 січня 2019 року за умови однорідності заявлених позовних вимог, Овідіопольським районним судом Одеської області винесено ухвалу про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 509/2643/18 та № 509/5252/18 із присвоєнням єдиного унікального номеру № 509/2643/18.

Обставини, які встановлені судом.

Згідно до рішення Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих №482 від 15 вересня 1970 року передано земельну ділянку в кількості 8,3 га, розташовану на 7 кілометрі Овідіопольської дороги: - Облпостачзбуту 2,5 га для будівництва бази (Т.1, а.с.64).

14.12.2006 року Овідіопольською районною державною адміністрацією видано розпорядження №1659 Про оформлення права власності на будівлі та споруди Одеського ВАТ «Одесоблпостачзбут» на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (Т.1, а.с.68).

2006 році рішенням №112-IV Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (Т.1, а.с.71) та рішенням № 480-ІV від 30 листопада 2007 року (Т.1, а.с.72), ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки приблизною площею 2,98 га (забудовані землі), за рахунок земель смт. Авангард, що знаходяться у користуванні ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» з категорією земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» для ведення виробничої та комерційної діяльності в АДРЕСА_1 .

06.02.2007 року Виконкомом Авангардівської селищної ради Одеському відкритому акціонерному товариству «Одесоблпостачзбут» видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на наступне нерухоме майно по АДРЕСА_1 , яке складається з адмінбудинку, 1 А, 231,10 кв.м.; котельня, 2Б, 87,0 кв.м.; майстерня зарядна, 3 В, 450,0 кв.м.; навіс - склад, 4 Г, 504,0 кв.м., склад «ДОК», 5Д, 384,0 кв.м., склад «Модуль-2», 6Е, 945,0 кв.м., склад «Модуль-1», 7Ж, 1332,0 кв.м., насосна (пожежна), 8 З, 65,0 кв.м., вагова, 9И, 12,0 кв.м., дизельна (пожежна), 10К, 62,40 кв.м., навіс-склад, 11 Л, 675,0 кв.м., прохідна, 12 М, 32,50 кв.м., пожежний резервуар, 13 № 1, трансформаторна підстанція, 14 № 2, майданчик з краном, 15 № 3, колія залізної дороги, 16 № 4; відмостки 17 I; ворота 18 № 5; огорожа, 19 № 6, (Т.1., а.с.69).

Згідно до земельно-облікової документації Відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі станом на 01.01.2008 року ПП «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» користується земельною ділянкою загальною площею 3,26 га по АДРЕСА_1 на території Авангардівської селищної ради від 25.01.2008 року.

Згідно до листа Авангардівської селищної ради Овідіопольского району Одеської області №899 від 25.11.2013 року вбачається, що Авангардівська селищна рада визнає, що ПАТ «Одесоблпостачзбут» ще з 2006 року було заявлено право на оренду земельної ділянки для ведення комерційної діяльності на земельну ділянку загальною площею 2,9781 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /б.

2007 року ПП «ОДЕСАГЕОПРОЕКТ» розроблено ПРОЕКТ землеустрою щодо відведення ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.73-80).

У вказаному проекті землеустрою містяться детальні відомості про суміжних землекористувачів земельних ділянок та здійснено чітке визначення меж земельної ділянки, що перебуває у користуванні товариства.

11.03.2008 року Відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» та визначено, що суміжними землекористувачами земельної ділянки є: ПП «ТСН», ТОВ «Укрбуткомплект» та Авангардівська селищна рада. Таким чином, інші суміжні землекористувачі у ТОВ «ОДЕСОБЛОСТАЧЗБУТ» - відсутні.

Із наведеного вбачається, що ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» починаючи з 1970-х років цілком правомірно користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та не повідомлялось і не надавало згоди на зменшення та зміну розміру вказаної ділянки та вибуття розташованого на ній нерухомого майна із приватної власності.

Як вбачається з висновку судового експерта №6/19 від 28.02.2019 року судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи виготовленого судовим експертом ОСОБА_5 згідно до проведеного дослідження, аналізуючи надані матеріали, встановлено, що до складу земельної ділянки, відведеної у користування «Облпостачзбут» у 1970 році, а також до складу земельної ділянки на яку за замовленням ТОВ «ВАТ» «Одесоблпостачзбут» виготовлений проект землевпорядної документації входить земельна ділянка з кадастровим №5123755200:02:002:0207. Згідно проведеного дослідження, аналізуючи надані матеріали встановлено, що межі земельної ділянки СТ «ЕКО-ДОМ» площею 0,5 га з кадастровим номером №5123755200:02:002:0207, повністю накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Одесоблпосачзбут» з 1970 року. Крім того в межах земельної ділянки СТ «ЕКО-ДОМ» знаходиться частина колії залізної дороги, належної ТОВ «Одесоблпосачзбут».

В результаті проведеного дослідження встановлено, що згідно наданих документів неможливо встановити проведення будівельних робіт СТ «ЕКО-ДОМ». Однак, будівлі знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , відведеної у користування «Одесоблпостачзбут» у 1970 році.

В результаті проведеного дослідження, встановлено, що неможливо встановити рік побудови об`єкта дослідження. Оформлення документів СТ «ЕКО-ДОМ» на об`єкт дослідження виконано із порушенням ст. ст. 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» щодо відсутності розробленої та погодженої проектної документації.

Також, в матеріалах дійсної справи наявні, копії матеріалів справи господарського суду Одеської області № 15/17-3183-2011, за позовом СТ «ЕКО-ДОМ» про визнання за останнім право власності на складські будівлі загальною площею 6077,27 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З технічного висновку, розробленого Проектно-будівельної компанією «Буд Експерт Груп» про можливість збереження та подальшої надійної експлуатації самочинно побудованих складських блоків (будівель) складського господарства для оптово-роздрібної торгівлі, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул. Базова, 12Б. (Т.3, а.с.93-101) вбачається наступне:

На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 10.10.2017 року у справі № 15/17-3183-2011 КП «ОРБТІ» зобов`язано КП «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» - провести технічну інвентаризацію спірних складських будівель загальною площею 6077,27 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: складського блоку № 1 площею 303,9 кв.м; складського блоку № 2 площею 412,06 кв.м; складського блоку № 3 площею 335,26 кв.м; складського блоку № 4 площею 310,48 кв.м; складського блоку № 5 площею 354,64 кв.м; складського блоку № 1 площею 284,79 кв.м, та надати до суду у строк до 02.11.2011 р. матеріали проведеної технічної інвентаризації (Т.3, а.с.104-105).

11.11.2011 року за вих.3442 КП «ОРБТІ» надало до суду пояснення, що за вказаною адресою зареєстровано право власності ВАТ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ». В результаті технічну інвентаризацію проведене не було, через знаходження об`єкту у приватній власності та неможливості дослідження останнього (Т.1, а.с. 196).

02.11.2011 року господарським судом Одеської області виніс ухвалу, якою позовну заяву СТ «ЕКО-ДОМ» залишив без розгляду при цьому вказавши, що СТ «ЕКО-ДОМ» не надано до матеріалів справи технічний паспорт на об`єкт нерухомості, документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою, дозвільні документи на будівництво спірних об`єктів та докази на підтвердження реальної вартості майна (Т.3, а.с.106-107).

29.12.2011 року Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення №325-V «Про надання споживчому товариству «ЕКО-ДОМ» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 » (Т.3., а.с.109).

Окрім того, на підставі наведеного рішення виділеній земельній ділянці тимчасово (на час дії договору тобто на 1 рік) присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_2 .

На підставі вказаного рішення між СТ «ЕКО-ДОМ» та Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області укладається тимчасовий договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 (Т.3, а.с.110-111).

18.07.2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звертається Прокуратура Одеської області із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (справа № 1570/4394/2012) посилаючись на те, що 29.11.2011 року без розроблення землевпорядної документації та проекту щодо відведення у користування земельної ділянки селищна рада передає у користування СТ «ЕКО-ДОМ» частину земельної ділянки ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» та самостійно, як вони зазначають, лише на один рік присвоює останній нову адресу: АДРЕСА_2 (Т.3, а.с.112-113).

Відповідно дост.123Земельного кодексуУкраїни «наданняземельних ділянокдержавної абокомунальної власностіу користуванняздійснюється ВерховноюРадою АвтономноїРеспубліки Крим,Радою міністрівАвтономної РеспублікиКрим,органами виконавчоївлади абоорганами місцевогосамоврядування. Рішеннязазначених органівприймається напідставі проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок уразі: наданняземельної ділянкиіз зміноюїї цільовогопризначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання)».

Стаття 124 Земельного кодексу України визначає, що «передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цьогоКодексу,чи договорукупівлі-продажуправа орендиземельної ділянки(уразі продажуправа оренди)шляхом укладеннядоговору орендиземельної ділянкичи договорукупівлі-продажуправа орендиземельної ділянки. 2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті134 цьогоКодексу. 3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу».

Надання в оренду земельної ділянки без розроблення проекту щодо відведення такої земельної ділянки є порушенням норм діючого законодавства.

Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області надано до суду копію рішення від 29.11.2012 року №593-V яким вирішено вважати такими, що втратило чинність рішення №325-V від 29.12.2011 року «Про надання споживчому товариству «ЕКО-ДОМ» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 » (Т.3, а.с.116) коли вже фактично шляхом одночасно винесення інших рішень стосовно СТ «ЕКО-ДОМ» надала дозвіл на оформлення права власності останнього на майно та частину земельної ділянки.

Фактично відбувалася реалізація незаконного рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, не дивлячись на звернення Прокуратури Одеської області щодо неправомірності таких дій.

31.10.2012 року Інспекцією ДАБК В Одеській області за № ОД 143122011 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме будівництва складського господарства для оптово-роздрібної торгівлі СТ «ЕКО-ДОМ» за адресою: АДРЕСА_2 на підставі тимчасового договору оренди земельної ділянки від 31.01.2012 року (Т.1, а.с. 178-182).

09.11.2012 року Авангардівською селищною радою за № 438 винесено рішення «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ» (Т.3., а.с.132) відповідно до якого на підставі заяви директора СТ «ЕКО-ДОМ» від 06.11.2012 року та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.10.2012 року №ОД 1431220511, що зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області вирішено:

- видати та зареєструвати свідоцтво про право власності на нерухоме майно СТ «ЕКО-ДОМ», а саме на виробничі на невиробничі будівлі загальною площею 6493,4 кв.м., в т.ч. літ. Б склад 2353,8 кв.м.; літ.В склад 4066,8 кв.м.; літ.Е склад 72,8 кв.м.; споруди І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- доручити КП «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати у встановленому порядку вищенаведений окремий об`єкт нерухомого майна.

На підставі якого Авангардівською селищною радою виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , яке видано свідоцтво на нерухоме майно СТ «ЕКО-ДОМ» ( Т.3, а.с.117).

29.11.2012 року Авангардівською селищною радою прийнято рішення №596-V «Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази) (Т.3, а.с.134) відомості про яке не повідомляє ані суду ані прокуратурі, розуміючи наслідки надання права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вже після проведення будівельних робіт, отримання права власності на об`єкти СТ «ЕКО-ДОМ» та звернення із цього приводу прокуратурою до суду.

Строк виконання рішення 3 місяці.

05.04.2013 року Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 674-V «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради № 596-V від 29.11.2012 року «Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складська база)» (Т.3., а.с.138).

Відповідно до вказаних змін площу земельної ділянки, яка передається СТ «ЕКО-ДОМ» змінено на 0,5885 га.

Строк виконання рішення 12 місяців.

Через два роки після винесення рішення, тобто, із порушенням встановленого строку на подання проекту з метою його затвердження, СТ «ЕКО-ДОМ» 28.04.2015 року звертається до Авангардівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою.

У свою чергу Авангардівська селищна рада на вживає передбачених дій щодо скасування вищевказаного рішення та в порушення вимог законодавства затверджує вказаний проект.

30.04.2015 року Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 1303-V «Про надання СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)» (Т.3., а.с.140).

Відповідно до вказаного рішення, тобто лише у 2015 році Авангардівська селищна рада затверджує Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду терміном на 5 років та передає в оренду вказану земельну ділянку з вже присвоєним кадастровим окремим номером 5123755200:02:002:0207, коли здійснено будівництво, отримано право власності на побудовані об`єкти нерухомості та позбавлено ТОВ (ПАТ) «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» частини земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні та майна.

20.11.2012 року СТ «ЕКО-ДОМ» видається Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (Т.3, а.с.117) на підставі: рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 438 від 09.11.2012 року «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ»; технічного паспорту на виробничі та невиробничі будівлі по АДРЕСА_2 від 26.09.2012 року; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.10.2012 року за № ОД 1431220511.

Враховуючи, що рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 438 від 09.11.2012 року є неправомірним з підстав викладених вище та відомості, внесені до Декларації про готовність об`єкту до експлуатаціє є недостовірними то, СВІДОЦТВО про право власності видане СТ «ЕКО-ДОМ» має бути скасоване у судовому порядку.

Адже, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Оскільки, рішення про оформлення права власності є винесеним із порушенням норм діючого законодавства та має бути судом визнаним недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право мають бути визнані недійсними також.

Стосовно законності реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.10.2012 року за № ОД 1431220511 на підставі якої Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області виносить рішення про видачу Свідоцтва СТ «ЕКО-ДОМ».

23 квітня 2018 року Одеським окружним адміністративним судом винесено судове рішення по справі № 815/268/18 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД08312119303 від 16.07.2012 року; скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14312205114 від 31.10.2012 року. Під час скасування декларації суд виходив з наступного: у графі 7 Декларації про готовність об`єкту до експлуатації СТ «ЕКО-ДОМ» зазначає у якості генерального проектувальника Проектно-будівельну компанію «СтройЄкспертГрупп», що знаходиться за адресою: м Одеса, вул. В.Терешкової, 15, ЄДРПОУ 35404521; в результаті здійсненого пошуку Позивачу стало відомо, що за вказаний кодом ЄДРПОУ у реєстрі зареєстровано Приватне підприємство «Проектно-будівельна компанія «БУДЕКСПЕРТГРУП», місце розташування якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; наведене свідчить про внесення СТ «ЕКО-ДОМ» недостовірних відомостей до Декларації стосовно генерального проектувальника, який займався розробленням проектної документації на об`єкт будівництва; юридичної особи, із такою назвою, що зазначається СТ «ЕКО-ДОМ» відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і взагалі не існує; у графі 11.1. Декларації про готовність об`єкту до експлуатації Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію СТ «ЕКО-ДОМ» зазначено: тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 31.01.2012 року; за своєю природою тимчасовий договір оренди земельної ділянки укладений у простій письмові формі який не пройшов процедуру державної реєстрації у відділі, на той час, Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області та ДП ОРФ «Центр державного земельного кадастру» як такий, що не підлягає такій реєстрації, не є правовстановлюючим документом на землю СТ «ЕКО-ДОМ» та не дає право на виконання будівельних робіт на землях комунальної власності. Окрім того, вказаний договір є строковим, та укладений між сторонами лише на один рік. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Наведене свідчить про внесення недостовірних відомостей СТ «ЕКО-ДОМ» до Декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об`єкту до експлуатації №ОД14312205114 від 31.10.2012 року в частині зазначення інформації про документ, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та суттєве порушення вимог законодавства, що трактує наведене як відсутність дозвільної документації на проведення будівельних робіт та характеризує об`єкт як самочинний. У Декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ОД14312205114 від 31.10.2012 року відсутні відомості про проведення експертизи проектної документації, що свідчить про порушення норм діючого законодавства (Т.3, а.с.141-144).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» погодження проекту процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування. Відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво»: п.4.1. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва і проводиться в установленому законодавством порядку та відповідно до вимог цього стандарту перед затвердженням (схваленням) проектної документації. Детально вивчивши Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації СТ «ЕКО-ДОМ» вбачається, що в порушенням вимог законодавства експертиза проекту не проводилась та вважається, що проектна документація розроблена та затверджена не належним чином без врахуванням діючих норм законодавства. У Декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ОД14312205114 від 31.10.2012 року відсутні відомості про отримання СТ «ЕКО-ДОМ» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Отже, як вбачається зі змісту декларації №ОД08312119303 від 16.07.2012 року про початок виконання будівельних робіт з будівництва складського господарства для оптово-роздрібної торгівлі адреса зазначена як: АДРЕСА_1 .

Проте, з рішення №325-V «Про надання споживчому товариству «Еко-Дом» в короткострокову оренду земельної ділянки вбачається, що виділеній земельній ділянці тимчасово (на час дії договору на 1 рік) присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_2 .

Тобто, в декларації №ОД08312119303 від 16.07.2012 року про початок виконання будівельних робіт зазначена інша адреса, ніж та, яка була присвоєна зазначеним рішенням.

Разом з цим в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована за №ОД14312205114 від 31.10.2012 року з будівництва складського господарства для оптово-роздрібної торгівлі зазначена адреса: АДРЕСА_2 .

З наведених підстав встановлено розбіжності у фактичній адресі, зазначеній в оскаржуваних деклараціях, а саме, адреса, зазначена у декларації про початок виконання будівельних робіт, не співпадає з адресою, зазначеною у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, як вбачається зі змісту рішення №325-V «Про надання споживчому товариству «Еко-Дом» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га, зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази.

Тобто будівництво складського господарства для оптово-роздрібної торгівлі не відповідає цільовому призначенню переданої в оренду земельної ділянки - обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази, яке зазначено в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, та про готовність об`єкта до експлуатації.

На підставі викладеного адміністративний суд дійшов висновку, що СТ «Еко-Дом» було внесено недостовірні дані до декларації №ОД08312119303 від 16.07.2012 року про початок виконання будівельних робіт та до декларації №ОД14312205114 від 31.10.2012 року про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд приймає до уваги той факт, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року вирішено закрити провадження по справі через необхідність звернення до суду ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» в порядку іншого, а ніж адміністративне судочинство.

Однак, висновки суду першої інстанції апеляційний суд не скасовує та вважає їх встановленими, тому, суд вважає за можливе прийняття до увагу під час розгляду справи висновків, що викладені в постанові Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року.

Щодо вирішення позовної вимоги щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

15.05.2015 року між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та СТ «ЕКО-ДОМ» укладено договір оренди земельної ділянки на підставі: рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 1303-V від 30.04.2015 року «Про надання СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази); проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 2013 року розробленого МПП «Лідер»; свідоцтва про право власності від 20.11.2012 року (Т.2, а.с. 151-152).

Свідоцтво про право власності СТ «ЕКО-ДОМ» на рішення, на підставі якого видане останнє, має численні порушення норм діючого законодавства, чим суттєво порушує права та інтереси ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» та є скасованим судом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Беручи до уваги ту обставину, що винесене рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання в оренду земельної ділянки визнано незаконним та скасовано судом як наслідок, укладений на підставі вказаного рішення договір аналогічно має бути визнаний судом недійсним.

Законодавець зазначає, що укладення договору оренди не може та не повинно порушувати прав та інтереси третіх осіб, що у вказаному випадку є дійсним користувачем земельної ділянки та власником майна, що розташоване на останній.

Наявність укладеного Договору оренди земельної ділянки порушує права та інтереси дійсного її користувача ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ».

Статтею 141ЗК Українивизначено підставита умовиприпинення правакористування земельноїділянкою.Передбачено,що підставамиприпинення правакористування земельноюділянкою є: а)добровільна відмовавід правакористування земельноюділянкою; б)вилучення земельноїділянки увипадках,передбачених цимКодексом; в)припинення діяльностірелігійних організацій,державних чикомунальних підприємств,установ таорганізацій; г)використання земельноїділянки способами,які суперечатьекологічним вимогам; ґ)використання земельноїділянки неза цільовимпризначенням; д)систематична несплатаземельного податкуабо орендноїплати; е)набуття іншоюособою прававласності нажилий будинок,будівлю абоспоруду,які розташованіна земельнійділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Окрім того, законодавець передбачає, що у разі отримання права на користування земельною ділянкою на підставі рішення органу місцевого самоврядування, припинення прав користування останньою здійснюється аналогічно на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідачами до суду не надано доказів, які б підвереджували факт припинення права користування ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та позбавлення права власності на частину об`єктів, що на ній розташовані, у зв`язку з чим, порушене право Позивача має бути захищене та поновлене судом.

Суд приходить до висновку, про доведення позивачем обставини свідчать про неправомірний характер заволодіння майном ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ», підтвердження перебування майна у власності та користуванні Позивача, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про:

- визнання незаконним та скасування рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.12.2011 року №325-V «Про надання споживчому товариству «ЕКО-ДОМ» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 »;

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 09.11.2012 року № 438 «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ»;

- визнання незаконним та скасування рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.11.2012 року №596-V «Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази);

- визнання незаконним та скасування рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05.04.2013 року №674-V «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради № 596-V від 29.11.2012 року Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)»;

- визнання незаконним та скасування рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.04.2015 року № 1303-V «Про надання СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)»;

- визнання недійсним Свідоцтва про право власності Споживчого товариства «ЕКО-ДОМ» на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 виданого Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області від 20.11.2012 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо підстав визнання недійсним Договору купівлі-продажу серії та номер: 680 від 11.05.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А.

На виконання ухвали суду від 17.07.2018 року про витребування доказів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. надано до суду належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу, посвідченого 11.05.2018 року, реєстровий №680, та документів що стали підставою для його укладення.

11.05.2018 року між СП «ЕКО-ДОМ» з однієї сторони та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого, на користь останніх відчужено виробничі та невиробничі будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 6197,6 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., та зареєстровано за №680 (Т.2, а.с.139-140).

Відповідно до умов укладеного договору продаж здійснено за 1623150 грн. 00 коп., які Продавець одержав від Покупців повністю до підписання цього договору.

Надані до суду приватним нотаріусом ОМНО Чередниченко Г.А. документи на підставі яких вчинено правочин не містять доказів щодо проведення реальних розрахунків із покупцями.

Окрім того, при детальному дослідженні документів, на підставі яких укладено Договір купівлі-продажу, суд звертає увагу на наступні невідповідності:

- всупереч вимогам законодавства у наданих нотаріусом документах відсутні копія паспорту та коду директора СТ «ЕКО-ДОМ» від імені якого здійснювалось підписання документів правочину, що свідчить про не встановлення нотаріусом особи, яка з`явилась для укладання правочину та суперечить порядку вчинення нотаріальних дій;

- у якості правовстановлюючого документу на відчуження об`єкту нерухомості міститься Витяг № 123535886 від 11.05.2018 року сформований на підставі заяви ОСОБА_6 (колишнього директора СТ «ЕКО-ДОМ») в якому зазначається, що дата та час державної реєстрації об`єкту 29.06.2016 року. У той самий час, у тому ж Витягу в якості підстави виникнення права власності зазначено документи від 10.05.2018 року;

- висновок про вартість об`єкта оцінки залучений до матеріалів справи датований 11.06.2018 року, за умови укладання правочину 11.05.2018 року;

- згідно до протоколу № 07/05/18 від 07.05.2018 року загальних зборів СТ «ЕКО-ДОМ» у якому в якості п.1 Порядку денного зазначено: «1.Про погодження продажу нерухомого майна товариства: виробничих та невиробничих будівель, загальною площею 6493,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за ціною не нижче ринкової вартості».

Відповідно до Договору купівлі-продажу здійснено відчуження об`єкту нерухомості загальною площею 6197,6 кв.м., у той час, Загальні збори надають дозвіл на відчуження 6493,4 кв.м., на що не звернено уваги ПНОМНО ОСОБА_7 та вчинено правочин на підставі документів, що не надають відповідних повноважень на вчинення останнього.

Відповідно до Рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №438 від 09.11.2012 року СТ «ЕКО-ДОМ» видано та зареєстровано свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальною площею 6493,4 кв.м. Наведена невідповідність площі відчужуваного майна та відсутність відповідного оформленого належним чином протоколу загальних зборів СТ «ЕКО-ДОМ» свідчить про допущення порушень під час укладання договору купівлі-продажу.

Згідно до ч.1 ст.227 ЦК України, визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Також, ухвалою суду від 17.07.2018 року у справі №509/2643/18 витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Н.А. Іллічової копію договору позики від 26.05.2018 року, реєстровий №2372 та копії документів на підставі яких було посвідчено такий договір, та копію договору іпотеки посвідченого 26.05.2018 року, реєстровий №2373 та копії документів, на підставі який такий договір було вчинено. Вказану ухвалу суду виконано та надано до суду належним чином засвідчені фотокопії запитуваних документів.

26.05.2018 року ОСОБА_8 , діючий в інтересах ОСОБА_3 (Позикодавець) та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено ДОГОВІР ПОЗИКИ відповідно п.1 якого ОСОБА_3 позичив, а ОСОБА_4 взяла у борг грошову суму у розмірі 2049376 грн., що в еквіваленті складає 78400 доларів США та зобов`язалась повернути до 26.11.2018 року (Т.2, а.с.23-24).

26.05.2018 року, в один день із укладанням Договору позики, між ОСОБА_3 з однієї сторони, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з іншої сторони укладається договір Іпотеки, реєстровий №2374, (Т.2 , а.с.41-45).

Відповідно до умов укладеного Договору на забезпечення виконання зобов`язань

ОСОБА_4 за договором позики, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передають ОСОБА_3 в іпотеку майно: виробничі і невиробничі будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому загальною площею 6197,6 кв.м.

З листа ГТУЮ в Одеській області від 06.06.2019 року за №03.1 2769, вбачається, що ПОЗИЧАЛЬНИК ОСОБА_4 , в інтересах якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали спірне майно в іпотеку, є дочкою ОСОБА_9 , що є фактичним власником спірного об`єкта по АДРЕСА_2 . Дружиною ОСОБА_9 є ОСОБА_10 , яка є матір`ю ОСОБА_11 другого власника СТ «ЕКО-ДОМ».

Наведені дії щодо відчуження майна шляхом укладення недійсних правочинів свідчать про наміри приховання неправомірно набутого майна від ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ».

Суд також приймає до уваги той факт, що 19.10.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 12017160000000847 за заявою ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» про вчинення злочину за попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.190 КК України та ст. 365 КК України, в рамках якого на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2018 року у справі №522/980/18 накладено арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0, 5 га. (Т.1, а.с.137-139). Станом на дату ухвалення рішення у справі, відомості про стан кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Із наведеного вбачається, що дії СТ «ЕКО-ДОМ» стосовно продажу майна та подальшого його передання в іпотеку мають ознаки приховування такого майна.

Загальні вимоги, додержання яких, є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору купівлі-продажу та позики, а також з`ясування питання про те, чи не укладено правочини фіктивно.

Відповідно до п.1. ст. 216 ЦК України, недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути іншій стороні в натурі, все що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ст. 236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.3 ст.215ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину становить собою сукупність умов, які направлені на досягнення відповідного та очікуваного для всіх сторін правочину правового ефекту у спосіб, який би не суперечив законодавству.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Враховуючи наведені обставини Позивач зазначає, що СТ «ЕКО-ДОМ» та іншими Відповідачами умисно укладаються правочини, що не мають на меті настання реальних наслідків, а лише порушують право власності Позивача, що суперечить ч.5 ст.203 ЦК України.

Враховуючи визнання недійсними рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 09.11.2012 року № 438 «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ» та свідоцтва про право власності Споживчого товариства «ЕКО-ДОМ» на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 видане Авангардівською селищною радою Овідіопольського району одеської області від 20.11.2012 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у СП «ЕКО-ДОМ» для відчуження спірного нерухомого майна на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та передавати його в іпотеку.

З наведених підстав підлягає визнанню недійсним та розірванню Договір позики серія та номер: 2372, виданий 26.05.2018 року посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. укладений між ОСОБА_8 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 .

З огляду на вказані обставини право власності ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» є порушеним та має бути захищеним і поновленим у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчитьпрактика Європейськогосуду зправ людини(даліЄСПЛ),найчастіше втручанняв правовласності фізичнихта юридичнихосіб відбуваєтьсяз бокудержавних органів,зокрема,органів виконавчоївлади,іноді органівзаконодавчої йсудової влади,шляхом прийняттязаконодавчих актівчи привинесенні незаконногорішення суду,тоді якст.1Першого Протоколудо Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, Європейський Суд неодноразово нагадував, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Суд зауважує, що під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.13ЦПК України в межах позовних вимог, позивач під час судового розгляду відповідно до ст.263ЦПК України зміг належним чином обґрунтувати свої позовні вимоги, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії).

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Роуз Торія проти Іспанії, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії, параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії).

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Роуз Торія проти Іспанії, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії, параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Суд, також нагадує, що концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і майном.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Додатково суд зазначає, що у відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області змінилася назва на Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Постанови від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів».

Судові витрати.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, позивач не ставить питання про розподіл судових витрат, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» до Споживчого товариства «Еко-Дом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору оренди земельної ділянки та рішень, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.12.2011 року №325-V «Про надання споживчому товариству «ЕКО-ДОМ» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 09.11.2012 року № 438 «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ «ЕКО-ДОМ».

Визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.11.2012 року №596-V «Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази).

Визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05.04.2013 року №674-V «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради № 596-V від 29.11.2012 року Про надання дозволу СТ «ЕКО-ДОМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п`ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)».

Визнати незаконним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.04.2015 року № 1303-V «Про надання СТ «ЕКО-ДОМ» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)».

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності Споживчого товариства «ЕКО-ДОМ» на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 видане Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області від 20.11.2012 року на підставі рішення Виконкому Авангардівської селищної ради №438 від 09.11.2012 року.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу укладений 11.05.2018 року між Споживчим товариством «ЕКО-ДОМ» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. зареєстрований в реєстрі за №680.

Визнати недійсним договір позики укладений 26.05.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та посвідчений 26 травня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №2372.

Визнати недійсним Договір іпотеки укладений 26.05.2018 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №2373.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0207, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 укладений 05.05.2015 року між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та Споживчим товариством «ЕКО-ДОМ».

В решті позовні вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ», код ЄДРПОУ 20945458, адреса місцезнаходження: 65029,

м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6;

Відповідачі:

1.СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «ЕКО-ДОМ», код ЄДРПОУ 34573162, адреса місцезнаходження: 65496, Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Сьома, 5;

2.Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, код ЄДРПОУ 23211248, адреса місцезнаходження: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26.

3. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

4. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні Відповідача:

1. ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 .

2. ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_7 .

3.Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганна Анатоліївна, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Польська, 18.

4.Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 7/9.

Суддя: Кириченко П.Л.