Рішення

від 29.07.2010 по справі 5020-9/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

29 липня 2010 року справа № 5020-9/125

За позовом Прива тного акціонерного товарист ва «Санаторій «Сонячна долин а» (96440, Автономна Республік а Крим, Чорноморський район, с . Оленівка, вул. Єлісєєва, буд. 25 )

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕ СА_1)

про стягнення 67295,38 грн. та р озірвання договору,

суддя Рибіна С.А.

За участю представникі в:

позивача - Михайлицька А лла Юріївна, довіреність б/ н від 01.06.2010;

відповідача - не з' явився.

Суть спору: Приват не акціонерне товариство «Са наторій «Сонячна долина»(дал і - ПАТ «Санаторій «Сонячна долина») звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Ф ОП ОСОБА_1.) про стягнення 67 295,38 грн., з яких: основний борг - 600 50,00 грн., пеня - 7245,38 грн., та розірва ння договору.

Позивач обґрунтовує позо вні вимоги тим, що відповідач ем належним чином не виконан і зобов' язання за договором на виготовлення рекламно-ін формаційного продукту від 24.03 .2008. Доводи та обґрунтування ви кладені у позові (а.с.2-5).

Ухвалою суду від 05.07.2010 позов ну заяву прийнято до розгляд у та порушено провадження у с праві № 5020-9/125.

Відповідач не скориставс я правом, наданим статтею 59 Го сподарського кодексу Україн и: не надав суду відзив на позо вну заяву та документи, що під тверджують заперечення прот и позову, про дату, час і місце судового засідання повідомл явся за адресами, зазначеним и у позові та у довідці з Єдино го державного реєстру підпри ємств та організацій України (а.с.52).

Оскільки до повноважень го сподарських судів не віднесе но встановлення фактичного м ісцезнаходження юридичних о сіб або місця проживання фіз ичних осіб - учасників судов ого процесу на час вчинення т их чи інших процесуальних ді й, суд вважає, що примірники по відомлень про вручення реком ендованої кореспонденції, як і повернуті органами поштово го зв' язку з юридичної адре си особи з позначкою «за закі нченням терміну зберігання» можуть вважатися належними д оказами виконання господарс ьким судом обов' язку щодо п овідомлення учасників судов ого процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (а.с.20-23).

Справа розглядається за в ідсутністю відзиву на позовн у заяву та витребуваних судо м документів, за наявними в ні й матеріалами у порядку стат ті 75 Господарського процесуа льного кодексу України.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши надані доказ и, заслухавши пояснення пред ставника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 між ПАТ «Санаторій «Сон ячна долина»(Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) був ук ладений Договір на виготовле ння рекламно-інформаційного продукту (далі - Договір) (а.с.10-13 ).

Даний договір набирає чинн ості з моменту підписання йо го сторонами та діє до повног о виконання зобов' язань, пе редбачених договором (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 До говору Замовник поручає, а Ви конавець приймає на себе зоб ов' язання по виготовленню р екламно-інформаційного прод укту відповідно макетам. Вик онавець починає виготовленн я рекламно-інформаційного пр одукту з моменту здійснення Замовником передплати в розм ірі 90% вартості. Виконавець зо бов' язується здійснити роб оти по виготовленню та монта жу даної продукції в строк, в изначений даним договором.

Згідно пункту 2.3 Договору вс і роботи Виконавець починає тільки з моменту здійснення передплати Замовником.

Відповідно до пункту 2.4 Дого вору Виконавець зобов'язаний виконати замовлення у строк 60 календарних днів з моменту здійснення передплати.

Згідно пункту 3.2 Договору по закінченню робіт Виконавець передає, а Замовник приймає р екламно-інформаційного прод укт, здійснивши перевірку на якість, відповідність макет у-ескізу, наявність пошкодже нь та дефектів та складає акт виконаних робіт з вказівкою вартості.

Відповідно до пункту 6.2 Дого вору дострокове розірвання д оговору може мати місто за зг одою сторін або підставами, п ередбаченим на території Укр аїни, законодавством.

Позивач зобов' язання, які передбачені Договором, вико нав повністю, здійснив перед плату в розмірі 100% вартості за Договором, що підтверджуєть ся платіжним дорученням №1111 в ід 04.04.2008 (а.с.14).

Таким чином, строк виконанн я замовлення закінчився 03.06.2008.

Відповідач, в свою чергу, не виконав роботи, передбачені Договором, незважаючи на пов ну оплату за договором.

21.06.2010 позивачем було направле но повідомлення на адресу ві дповідача, яким позивач на пі дставі суттєвого порушення в ідповідачем умов договору та втратою інтересу вимагав по вернення перерахованої суми у розмірі 60050,00 грн. (а.с.15, 60).

Відповідач на даний лист не відповів, кошти позивачеві н е повернув.

Дані обставини стали підст авою для звернення позивача із позовом про розірвання до говору на виготовлення рекла мно-інформаційного продукту від 24.03.2008, стягнення 67295,38 грн. та на рахованих штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задово ленню в повному обсязі, виход ячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Г осподарського кодексу Украї ни та статей 525, 526 Цивільного ко дексу України зобов' язання повинні виконуватись належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться. Односторонн я відмова від зобов' язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін ше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином (стаття 599 Цивільн ого кодексу України).

Відповідно до статті 610 Циві льного кодексу України поруш енням зобов'язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених змі стом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'яза ння настають правові наслідк и, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами дог овір від 24.03.2008 є договором підря ду.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договоро м підряду одна сторона (підря дник) зобов'язується на свій р изик виконати певну роботу з а завданням другої сторони (з амовника), а замовник зобов'яз ується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір під ряду може укладатися на виго товлення, обробку, переробку , ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин першо ї та другої статті 849 Цивільно го кодексу України замовник має право у будь-який час пере вірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність пі дрядника. Якщо підрядник сво єчасно не розпочав роботу аб о виконує її настільки повіл ьно, що закінчення її у строк с тає явно неможливим, замовни к має право відмовитися від д оговору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За наявності у роботі істот них відступів від умов догов ору підряду або інших істотн их недоліків замовник має пр аво вимагати розірвання дого вору та відшкодування збиткі в (частина третя статті 852 Циві льного кодексу України).

Позивач у зв' язку із невик онанням відповідачем умов до говору, втратив інтерес до йо го виконання, тому заявив вим огу про розірвання договору та стягнення прямих збитків у вигляді передплати за дого вором.

Частиною другою статті 651 Ци вільного кодексу України вст ановлено, що договір може бут и змінено або розірвано за рі шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного по рушення договору другою стор оною. Істотним є таке порушен ня стороною договору, коли вн аслідок завданої цим шкоди д руга сторона значною мірою п озбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 188 Гос подарського кодексу України , розірвання господарських д оговорів допускається лише з а згодою сторін, якщо інше не в становлено договором або зак оном. Сторона договору, яка вв ажає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати п ропозиції про це другій стор оні за договором. Сторона дог овору, яка одержала пропозиц ію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідо мляє другу сторону про резул ьтати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щод о розірвання договору або у р азі неодержання відповіді у встановлений строк з урахува нням часу поштового обігу, за інтересована сторона має пра во передати спір на вирішенн я суду.

Із цією нормою узгоджуєтьс я стаття 11 Господарського про цесуального кодексу України , згідно з якою підприємство ч и організація, які вважають з а необхідне змінити чи розір вати договір, надсилають про позиції про це другій сторон і за договором. Підприємство , організація, які одержали пр опозицію про зміну чи розірв ання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо п ідприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи р озірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з ураху ванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на виріш ення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотрима но встановленого порядку роз ірвання договору, оскільки д окази, які б підтверджували н адсилання відповідачеві про позиції про розірвання догов ору, в матеріалах справи відс утні.

З цього приводу суд вважає з а необхідне зауважити на так е.

Наведені та інші норми мате ріального і процесуального п рава не передбачають будь-як их санкцій за недодержання п ідприємством (організацією) відповідного порядку розірв ання господарського договор у. Тому саме по собі таке недод ержання не тягне за собою нас лідків у вигляді припинення провадження у справі.

Конституційний Суд Україн и в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-р п/2002 (справа про досудове врегу лювання спорів № 1-2/2002) виклав та ку правову позицію.

Із змісту частини другої ст атті 124 Конституції України, щ одо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виник ають у державі, випливає, що ко жен із суб' єктів правовідно син у разі виникнення спору м оже звернутися до суду за йог о вирішенням. Зазначена норм а, як і інші положення Констит уції України, не містить заст ереження щодо допустимості с удового захисту тільки після досудового врегулювання спо ру та неприпустимості здійсн ення правосуддя без його зас тосування.

Право на судовий захист пер едбачено й іншими статтями К онституції України. Зокрема, частина четверта статті 13 Кон ституції України, встановлює обов' язок держави забезпеч ити захист прав усіх суб' єк тів права власності і господ арювання, в тому числі у судов ому порядку. До таких суб' єк тів належать, зокрема, юридич ні особи та інші суб' єкти го сподарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена зако ном, іншими нормативно-право вими актами у залежність від використання суб' єктом пра вовідносин інших засобів пра вового захисту, у тому числі д осудового врегулювання спор у.

Обов' язкове досудове вре гулювання спорів, яке виключ ає можливість прийняття позо вної заяви до розгляду і здій снення за нею правосуддя, пор ушує право особи на судовий з ахист. Можливість використан ня суб' єктами правовідноси н досудового врегулювання сп орів може бути додатковим за собом правового захисту, яки й держава надає учасникам пе вних правовідносин, що не суп еречить принципу здійснення правосуддя виключно судом.

Таким чином, обрання певног о засобу правового захисту, у тому числі і досудового врег улювання спору, є правом, а не обов' язком особи, яка добро вільно, виходячи з власних ін тересів, його використовує. В становлення законом обов' я зкового досудового врегулюв ання спору обмежує можливіст ь реалізації права на судови й захист (пункт 3 мотивувально ї частини рішення Конституці йного Суду України).

Вищим господарським судом України, з посиланням на вказ ане рішення Конституційного Суду України, також зазначал ося, що недотримання позивач ем вимог частини другої стат ті 188 Господарського кодексу У країни, щодо обов' язку надс илання іншій стороні пропози цій про розірвання договору в разі виникнення такої необ хідності не позбавляє позива ча права звернутися за захис том порушеного права шляхом вчинення прямого позову до в ідповідача про розірвання до говору (інформаційний лист В ищого господарського суду Ук раїни від 15.01.2010 №01-08/12 „Про деякі п итання практики застосуванн я у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”) .

Отже, відсутність пропози ції позивача про розірвання договору не є перешкодою для вирішення цього питання в су довому порядку та не можуть б ути підставою для відмови у п озові.

На підставі вищевикладено го, суд дійшов висновку, що вим ога позивача про розірвання договору на виготовлення рек ламно-інформаційного продук ту від 24.03.2008 є обґрунтованою і п ідлягає задоволенню.

На момент вирішення спору п ередплата за договором склад ає 60050,00 грн.

На підставі вищевикладено го, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення даної су ми такими, що підлягають задо воленню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7248,38 грн.

Згідно статті 230 Господарсь кого кодексу України виконан ня зобов' язання може забезп ечуватися неустойкою (штрафо м, пенею), яка сплачується у ра зі порушення учасником госпо дарських відносин правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання або ненал ежного виконання господарсь кого зобов' язання.

Пунктом 4.7 Договору передба чено, що у разі невиконання зо бов'язання у строк встановле ний договором з вини відпові дача відповідач сплачує пози вачу пеню у розмірі 0,5% від варт ості робіт за кожен день прос трочення.

Відповідно до статей 3-4 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов'язань” плат ники грошових коштів сплачую ть на користь одержувачів ци х коштів за прострочення пла тежу пеню в розмірі, встановл еному за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється ві д суми простроченого платежу і не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла в період, за який сплачуєть ся пеня.

Згідно статті 343 Господарсь кого кодексу України та стат ті 3 Закону України "Про відпов ідальність за несвоєчасне ви конання грошових зобов'язань " розмір пені обчислюється ві д суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Нац іонального банку України, що діяла у період, за який сплачу ється пеня.

Згідно частини шостої стат ті 232 Господарського кодексу У країни нарахування штрафних санкцій за прострочення вик онання зобов'язання, якщо інш е не встановлено законом або договором, припиняється чер ез шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути викон ано.

Відповідно до статті 258 Цив ільного кодексу України до о кремих видів вимог встановлю ється спеціальна позовна дав ність. Зокрема, до вимог про ст ягнення пені встановлена поз овна давність в один рік.

Відповідно до частин перш ої та п' ятої статті 261 Цивіль ного кодексу України перебіг позовної давності починаєть ся від дня, коли особа довідал ася або могла довідатися про порушення свого права або пр о особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг по зовної давності починається зі спливом строку виконання .

Згідно частин третьої та че твертої статті 267 Цивільного к одексу України позовна давні сть застосовується судом ли ше за заявою сторони у спорі, з робленою до винесення ним рі шення.

Позивач нарахував пеню за п еріод з 04.06.2008 по 04.12.2008.

Суд перевіривши розрахуно к встановив, що він відповіда є вимогам чинного законодавс тва

Оскільки заява про застосу вання позовної давності до в инесення судом рішення по сп раві відповідачем не подана, суд вважає позовні вимоги пр о стягнення з відповідача пе ні в розмірі 7248,38 грн., таки ми, що підлягають задоволенн ю у повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд покладає на відпо відача витрати по сплаті дер жавного мита, витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82- 85, 1 16, 117 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольни ти повністю.

2. Вважати розірваним договір на виготовлення р екламно-інформаційного прод укту від 24.03.2008, укладений між Приватним акціонерним товар иством «Санаторій «Сонячна д олина» (96440, Автономна Респу бліка Крим, Чорноморський ра йон, с. Оленівка, вул. Єлісєєва , буд. 25, ідентифікаційний код 31 833727) та Фізичною особою - пі дприємцем ОСОБА_1 (99055, А ДРЕСА_1, ідентифікаційний к од НОМЕР_1), з моменту набра ння рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичн ої особи - підприємця ОСОБ А_1 (99055, АДРЕСА_1, ідентиф ікаційний код НОМЕР_1, від омості про наявність поточни х рахунків відсутні) на корис ть Приватного акціонерног о товариства «Санаторій «Сон ячна долина» (96440, Автономна Республіка Крим, Чорноморсь кий район, с. Оленівка, вул. Єлі сєєва, буд. 25, ідентифікаційни й код 31833727, р/р 26005202823 у ПАО «Райффа йзен Банк Аваль», МФО 380805) 682 89,33 грн., з яких: основний борг - 60050,00 грн., пеня - 7245,38 грн., витрати по сплаті державног о мита - 757,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

4. Стягнути з Прив атного акціонерного товарис тва «Санаторій «Сонячна доли на» (96440, Автономна Республі ка Крим, Чорноморський район , с. Оленівка, вул. Єлісєєва, буд . 25, ідентифікаційний код 31833727, р/р 26005202823 у ПАО «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) в доход Дер жавного бюджету України (р /р № 31113095700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя , МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200, одержувач - Ленінський район) державне мито в сумі 0,95 грн.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відпо відно до вимог ст. 84 Господарс ького

процесуального кодексу Ук раїни і підписано 03.08.2010