Постанова

від 13.06.2023 по справі 428/4148/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/779/23 Справа № 428/4148/21 Суддя у 1-й інстанції - Посохова І.С. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 428/4148/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Шумило І.В.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2021 року, яка постановлена суддею Посоховою І.С. у м. Сєвєродонецьку Луганської області та повний текст ухвали складено 02 травня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визначення права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визначення права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити певні дії закрито на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки в даному випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність рішення про вирішення спору за тим же позовом до тих же самих сторін, про той самий предмет.

Апелянт зауважує на тому, що при ухваленні судового рішення у справі 428/13913/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити її виплату підставою для відмови в задоволенні позовних вимог слугувала відсутність постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії.

При цьому, отримавши таку відмову позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визначення права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити певні дії.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду цієї справи по суті вже ухвалено та набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предметі з тих самих підстав.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 квітня 2020 року у цивільній справі № 428/13913/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання здійснити її виплату було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 16 травня 2020 року.

Однак такого висновку суд першої інстанції дійшов помилково.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Європейський суд з справ людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як убачається із матеріалів справи, як на підставу для закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції посилався на копію рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 квітня 2020 року у цивільній справі № 428/13913/19, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання здійснити її виплату було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 16 травня 2020 року.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в задоволенні вказаних позовних вимог позивачу було відмовлено у зв`язку з передчасністю пред`явлення таких позовних вимог, оскільки позивач не зверталась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на вищевказану недоотриману пенсію, а нотаріус не надав позивачу вмотивованої постанови про відмову у здійсненні відповідної нотаріальної дії.

ОСОБА_1 , пред`являючи в квітні 2021 року позов до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визначення права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити певні дії, надала суду постанову приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Фесенко О.М. від 14 квітня 2021 року про відмову здійснення нотаріальної дії, що свідчить про те, що даній спір хоч і виник між тими самими сторонами стосовно того самого предмету, однак позовні вимоги заявлені з різних підстав.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини 1статті 255 ЦПК України, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги апелянта заслуговують на увагу.

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, крім іншого - порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до положеньстатті 379 ЦПК Українивона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини сьомої статті 147Закону України«Про судоустрійі статуссуддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженнямвід 06.03.2022 № 1/0/9-22змінив територіальну підсудність судових справ наНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, тому матеріали відновленого втраченого судового провадження у даній справі підлягає направленню до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст.367,374, п. 4 ч. 1 ст.379, ст.ст.381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , - задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2021 року - скасувати.

Направити матеріали відновленого втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визначення права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання вчинити певні дії до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: