Постанова

від 13.06.2023 по справі 910/12744/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 910/12744/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023, повний текст якої складений 17.03.2023, про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» та доданих до неї документів без розгляду

у справі № 910/12744/22 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про визнання договорів продовженими (пролонгованими)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023, повний текст якої складений 17.03.2023, у справі № 910/12744/22 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.04.2021 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» продовженим до 31.12.2023 повернуто заявнику з посиланням на положення ст. 49 та ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Повертаючи позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг», суд першої інстанції виходив з того, що:

- третя особа з самостійними вимогами може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, тобто самостійність вимоги третьої особи полягає у тому, що вона вважає, що у відповідних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона, тому заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір (виключно в межах заявленого первісним позивачем предмету позову) на свою користь. Відтак, вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи в розумінні ст. 49 ГПК України, а має бути здійснена через подання самостійного позову;

- вимоги ТОВ «Газенергохолдинг» не спрямовані виключно на предмет спору між позивачем і відповідачем (визнання продовженими договорів про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014, № Л/П-1-14227п/НЮ від 06.01.2014, № Л/Т-1-14230п/НЮ від 06.01.2014, № 47ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018, № 48ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018 укладених між ТОВ «Українські перспективи» та АТ «Українська залізниця» до 31.12.2023, які стосуються позивача), тобто, вимоги ТОВ «Газенергохолдинг» (визнання продовженим договору договір про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 укладеного між ТОВ "Українські перспективи" та АТ «Українська залізниця» до 31.12.2023) не спрямовані на вирішення спору у справі № 910/12744/22 на свою користь (не є тотожними вимогам за первісним позовом), що в розумінні заявлених позивачем (ТОВ «Українські перспективи») вимог фактично мало б означати визнання продовженими договорів про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014, № Л/П-1-14227п/НЮ від 06.01.2014, № Л/Т-1-14230п/НЮ від 06.01.2014, № 47ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018, № 48ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018 укладених між ТОВ «Українські перспективи» та АТ «Українська залізниця» до 31.12.2023саме щодо ТОВ «Українські перспективи»;

- ТОВ «Газенергохолдинг» не є стороною спірних правочинів, а є замовником рекламних послуг по розміщенню зовнішньої реклами за договором № 28/12/2018-03 від 28.12.2018 укладеним з ТОВ «Українські перспективи»;

- за наведених обставин, заявлені у позові ТОВ «Газенергохолдинг» вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/12744/22, у розумінні ст. 49 ГПК України

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 910/12744/22.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на оскарження вищевказаної ухвали.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- предметом заявленого ним позову є вимоги про визнання продовженим договору про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 укладеного між ТОВ «Українські перспективи» та АТ «Українська залізниця» до 31.12.2023, тобто одного з договорів позовні вимоги про визнання продовженого якого є предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» у справі № 910/12744/22, а відтак заявлена апелянтом вимога спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем і на цій підставі повинна бути розглянута у справі № 910/12744/22;

- апелянт є замовником рекламних послуг по розміщенню зовнішньої реклами за договором № 28/12/2018-03 від 28.12.2018 укладеним з ТОВ «Українські перспективи», а прийняття рішення у справі № 910/12744/22 щодо продовження дії договору за яким мала розміщатися реклама апелянта зачіпатиме його законні інтереси, оскільки продовження вказаного договору надасть можливість позивачу відновити становище та розмістити рекламний матеріал апелянта, як контрагента позивача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023, справу № 910/12744/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/12744/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/12744/22.

01.05.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

У період із 01.05.2023 по 09.05.2023 судді Яковлєв М.Л. та Шаптала Є.Ю. перебували у відпустці.

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №910/12744/22 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №910/12744/22, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Станом на 13.06.2023 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в якому просило визнати продовженими до 31.12.2023укладені між позивачем та відповідачем договори про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014, № Л/П-1-14227п/НЮ від 06.01.2014, № Л/Т-1-14230п/НЮ від 06.01.2014, № 47ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018, № 48ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12744/22, підготовче засідання призначено на 21.12.2022, відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 підготовче засідання відкладено на 25.01.2023, в підготовчому судовому засіданні 25.01.2023 оголошено перерву до 08.02.2023, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 підготовче засідання відкладено на 01.03.2023, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2023.

13.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнати продовженим до 31.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» договору про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014, (тобто одного з договорів щодо якого заявлений первісний позов - примітка суду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023, повний текст якої складений 17.03.2023 у справі № 910/12744/22 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору про надання рекламних послуг № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.04.2021 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» продовженим до 31.12.2023 повернуто заявнику з посиланням на положення ст. 49 та ч. 6 ст. 180 ГПК України, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Отже, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідною умовою для подання третьої особою позову є її самостійні вимоги на предмет спору. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Так, третя особа з самостійними вимогами може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, тобто самостійність вимоги третьої особи полягає у тому, що вона вважає, що у відповідних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона, тому заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір (виключно в межах заявленого первісним позивачем предмету позову) на свою користь. Відтак, вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи в розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

З матеріалів справи слідує, що предмет заявленого третьою особою позову хоча частково збігається з первісним позовом, проте заявляючи позов третя особа фактично не вимагає вирішення первісного позову на свою користь, а задоволення такого позову рівнозначно задоволенню первісного позову.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені у позові Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/12744/22, у розумінні ст. 49 ГПК України.

Отже, суд першої інстанції цілком вірно, встановивши, що заявлені у Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/12744/22, у розумінні ст. 49 ГПК України, повернувся позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг».

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 910/12744/22, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергохолдинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 910/12744/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 910/12744/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12744/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала