Постанова

від 12.06.2023 по справі 906/1028/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 червня 2023 року Справа № 906/1028/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023

(ухвалене о 12:35 год. у м. Житомирі, повний текст складено 09.03.2023)

у справі № 906/1028/22 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10"

про стягнення 53 982 грн 89 коп., розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

прокурор - Ковальчук І.Л.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради Бердичівського району звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" 53 982 грн 89 коп. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі №21/19 від 11.12.2019, зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, розташовану на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що між Семенівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" укладено договір оренди №21/19 від 11.12.2019 земельної ділянки загальною площею 0,3458, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, яка знаходиться на території Бердичівського району за межами населених пунктів Семенівської сільської ради, строком на 25 років.

В порушення умов укладеного договору відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності не сплачує, станом на 01.09.2022 заборгованість по орендній платі становить 53 982 грн 89 коп.

Посилаючись на приписи п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України та факт систематичної несплати орендної плати відповідачем, прокурор вказує, що це є підставою для розірвання договору оренди №21/19 від 11.12.2019 та повернення земельної ділянки Семенівській сільській раді.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" на користь Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області - 50 318 грн 86 коп. заборгованості з орендної плати. Розірвано договір оренди землі №21/19 від 11.12.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" та Семенівською сільською радою, земельної ділянки площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, що розташована на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" повернути Семенівській сільській раді Бердичівського району Житомирської області за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, розташованої на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" на користь Житомирської обласної прокуратури 7 274 грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично у період з 2020 по вересень 2022 порушував, взяті на себе за договором оренди землі від 11.12.2019 зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за землю.

В той же час, суд дійшов висновку, що є невірним одностороннє визначення позивачем розміру орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації на 2021-2022 роки, оскільки інший розмір орендної плати, відмінний від розміру, визначеному у п.4.1 договору, сторонами не погоджувався.

Оскільки відповідачем допущено істотне порушення умов договору оренди землі від 11.12.2019 про сплату орендної плати за землю, що є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку, суд задовольнив позов в цій частині.

З огляду на те, що судом задоволено вимогу про розірвання договору оренди землі №21/19 від 11.12.2019, суд вказав, що наявні правові підстави для зобов`язання відповідача повернути Семенівській сільській раді земельну ділянку площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, розташованої на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 526, 530, 610, 651, 654 ЦК України, ст. ст. 2, 96, 116, 124, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 21, 24, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

При ухваленні рішення суд залишив поза увагою той факт, що керівництву Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на момент укладення із скаржником договору оренди №21/19 від 11.12.2019 земельної ділянки площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, що розташована на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради було добре відомо про те, що така земельна ділянка, як і цілий ряд інших земельних ділянок, перебуває в оренді ТОВ "Делікатес", а з 2017 року йдуть судові спори з приводу незаконного позбавлення ТОВ "Делікатес" права оренди землі рішеннями Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Під час розгляду справи № 906/857/20 Господарським судом Житомирської області було встановлено, що ТОВ "Делікатес" є орендарем земельної ділянки площею 216,5 га на території Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області кадастровий №1820880900:16:000:0009 на підставі розпорядження голови Бердичівської РДА № 187 від 18.08.2011, договору оренди земельної ділянки № 529 від 04.12.2012.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 у справі №806/1222/17, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, визнано протиправним і скасовано рішення держреєстратора Житомирської обласної філії КП "Солом`янка-Сервіс" Солом`янської районної в м.Києві держадміністрації від 30.11.2016 № 17737761 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий № 1820880900:16:000:0009.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 вказані судові рішення були скасовані, а провадження у справі закрите з тих підстав, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.09.2019 у справі №806/1222/17 допустив поворот виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 шляхом відновлення запису про державну реєстрацію за ТОВ "Делікатес" права оренди земельної ділянки кадастровий номер1820880900:16:000:0009.

Рішенням Житомирської області Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 у справі №906/857/20, серед іншого, визнано недійсними укладені між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" договори оренди, в тому числі і оренди земельної ділянки площею 0,3458 га. кадастровий номер 1820882100:03:000:0041. Зобов`язано Семенівську сільську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Деликатес" перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 216,5 га. що знаходиться на території Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області та перебуває в оренді ТОВ "Деликатес" на підставі договору оренди земельної ділянки №529 від 04.12.2012, укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області та ТОВ "Деликатес".

Посилання Позивача на договір оренди №21/19 від 11.12.2019 земельної ділянки площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, як на підставу повернення Семенівській сільській раді за актом приймання-передачі такої земельної ділянки є безпідставним, оскільки такий договір визнаний судом у справі № 906/857/20 недійсним, а отже, не створює юридичних наслідків і не може бути підставою для такого повернення.

Позовна вимога про покладення на відповідача обов`язку повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1820882100:03:000:0041 за актом приймання передачі задоволенню не підлягає, оскільки: належним користувачем ділянки є інша особа, яка відмінна від позивача; повернення ділянки позивачу призведе до перешкоди у виконані рішення суду у іншій справі, яким чітко визначено особу (ТОВ "Делікатес"), яка наразі є належним користувачем; передача земельної ділянки позивачу призведе до порушення прав ТОВ "Делікатес", яке не є відповідачем у цій справі; відсутність кадастрового номеру спірної ділянки унеможливлю задоволення позову виходячи зі змісту позовних вимог; права позивача захищені рішенням суду у іншій справі шляхом визнання недійсним договору оренди на спірну земельну ділянку; захисту підлягає порушене або оспорювань право, яке на теперішній час відповідачем не порушується та не оспорюється.

З огляду на викладене, скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та внаслідок їх неправильного застосування, з не в повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Від керівника Бердичівської окружної прокуратури на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому прокурор просить, зокрема, поновити строк на подання вказаного відзиву.

Обґрунтовуючи причини неподання відзиву, в строк встановлений судом, прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження надійшла до Бердичівської окружної прокуратури 12.05.2023 та відповідно до резолюції керівника підготовку відзиву на апеляційну скаргу доручено прокурору окружної прокуратури Дем`янчуку М.С. Однак, враховуючи те, що прокурор Дем`янчук М.С. перебував на лікарняному, в установлені судом строки відзив на апеляційну скаргу відповідача не підготовлено та не подано до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення такої заяви, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Статтею 263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Отже, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу є таким, що встановлюється судом, і може бути лише подовженим за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі №906/1028/22 для прокурора був встановлений строк для подання відзиву - 5 днів з моменту вручення такої ухвали.

Вказана ухвала, як зазначено прокурором, 12.05.2023 надійшла до Бердичівської окружної прокуратури.

Отже, строк для подання відзиву закінчився - 17.05.2023.

В той же час, відзив керівника Бердичівської окружної прокуратури поданий на електронну адресу суду апеляційної інстанції 23.05.2023, тобто з пропуском строку, встановленого судом.

При цьому, прокурором не було подано жодної заяви про продовження, встановленого судом строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Окрім того, з матеріалів доданих до відзиву не вбачається накладання жодної резолюції щодо доручення підготовки відзиву, на котре є посилання, як на підставу поновлення відповідного строку.

Таким чином, підстав для поновлення встановленого судом строку немає, а тому суд відмовляє в поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Також, від скаржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22. Постановити ухвалу суду, якою закрити провадження у справі на підставі п. 2ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Вказане клопотання мотивоване добровільною сплатою боргу за Договором оренди №21/19 від 11.12.2019. На підтвердження вказаного відповідач долучив копію платіжної інструкції №107 від 06.06.2023 на суму 50 318 грн 86 коп.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 12.06.2023 прокурор заперечила проти доводів апеляційної скарги та клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22 є законним та обґрунтованим, а тому просила відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 12.06.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Враховуючи приписи ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач та відповідач були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції, електронне листування, (а. с. 119, 120), а також те, що явка представників учасників в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно з висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що предмет спору у справі №906/1028/22 існував як на момент звернення позивача до суду з цим позовом, так і на момент прийняття місцевим господарським судом рішення у справі, а також те, що окрім вимоги про стягнення 53 982 грн 89 коп. заборгованості з орендної плати, прокурором та позивачем заявлені вимоги про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку, то сама лише сплата орендної плати, в розмірі, присудженому судом до стягнення, не свідчить про припинення існування предмета спору, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі №906/1028/22 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням Семенівської сільської ради №764 від10.12.2019 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності зі зміною їх цільового призначення, надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" на земельні ділянки", зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, площею 0,3458 га, з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (а. с. 56-58).

11.12.2019 між Семенівською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" (орендар) було укладено договір оренди землі №21/19 (далі - Договір; а. с. 15-19), згідно п.1.1 якого орендодавець, на виконання рішення Семенівської сільської ради від 10.12.2019 №764 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, з кадастровим номером 1820882100:03:000:0041, яка знаходиться на території Бердичівського району за межами населених пунктів Семенівської сільської ради.

Відповідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3458 га. Межі земельної ділянки перенесені в натуру в установленому порядку.

Договір укладено на 25 років (п. 3.1. Договору).

Згідно п.п.4.1-4.2 Договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 21 985 грн 41 коп. за 1 рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п.4.4 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законом.

В таких випадках розмір орендної плати за земельну ділянку змінюватиметься шляхом внесення змін та доповнень до цього договору у вигляді додаткової угоди.

Згідно п.6.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Також, сторони підписали додаток до договору - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена (а. с. 21).

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки від 11.12.2019, в оренду відповідачу була передані земельна ділянка площею 0,3458 га з кадастровим номером 1820882100:03:000:0041 (а. с. 20).

12.12.2019 за ТОВ "Вінд Солар Енерджі-10" зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 11.12.2019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 22-23).

20.05.2022 прокурором направлено Семенівській сільській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", в якому вказав про невиконання ТОВ "Вінд Солар Енерджі-10" умов договорів оренди землі щодо сплати орендної плати, і повідомив про необхідність вжиття заходів для усунення порушень (а. с. 30-31).

Семенівська сільська рада у листі №373 від 25.05.2022 повідомила, що 11.12.2019 з ТОВ "Вінд Солар Енерджі-10" були укладені договори оренди землі, однак орендар систематично не сплачує орендну плату, у зв`язку з чим йому було направлено вимогу №345 від 22.03.2021 про сплату боргу в сумі 337 607 грн 20 коп. (а. с.32-33). Вказує, що 26.05.2021 орендарем було сплачено 100 000 грн з призначенням платежу: орендна плата за лютий-травень 2020.

Відповідно до довідки Відділу фінансів Семенівської сільської ради №64 від 26.09.2022р. заборгованість ТОВ "Вінд Солар Енерджі-10" за договором оренди землі №21/19 становить 53 982 грн 89 коп. (а. с.24).

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом в цій справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини виникли на підставі укладання Договору оренди землі № 21/19 від 11.12.2019.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору оренди землі №21/19 від 11.12.2019, позивачем при обрахунку розміру орендної плати використовувалася ставка орендної плати 7% від нормативної оцінки ділянки в сумі 314 077 грн 31 коп., а також коефіцієнт індексації: у 2020р. - 1; у 2021р. - 1,1; у 2022р. - 1,1.

За результатами такого розрахунку розмір орендної плати у 2020 році склав - 21 985 грн 41 коп., у 2021 році - 24 183 грн 95 коп., за 8 місяців 2022 року - 16 122 грн 63 коп. У спірному періоді відповідачем було сплачено 8 309 грн 10 коп. Нарахована позивачем заборгованість з орендної плати склала 53 982 грн 89 коп.

Разом з тим, згідно умов п.4.1 Договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 21 985 грн 41 коп. за 1 рік.

Згідно п.4.2 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

В пункті 4.4 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за земельну ділянку змінюватиметься шляхом внесення змін та доповнень до цього договору у вигляді додаткової угоди.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак, матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткових угод щодо зміни вартості орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі на 2021-2022 роки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що одностороннє визначення позивачем розміру орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації на 2021 рік та на 2022 рік є помилковим, оскільки інший розмір орендної плати, відмінний від розміру, визначеному у п.4.1 Договору, сторонами не погоджувався.

Отже, розмірі орендної плати, яку мав сплатити відповідач за період з 2020 року по серпень 2022 року становить 58 627 грн 76 коп., з яких: 21 985 грн 41 коп. за 2020 рік, 21 985 грн 41 коп. за 2021 рік та 14 656 грн 94 коп., за 8 місяців 2022 року.

Враховуючи проведену відповідачем часткову оплату орендної плати в сумі 8 309 грн 10 коп., розмір заборгованості останнього становить 50 318 грн 66 коп.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 50 318 грн 66 коп.

Щодо позову в частині розірвання договору оренди суд вказує, таке.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Суд зазначає, що аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Разом з тим згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

Вище встановлено, що відповідач систематично у період з 2020 року по вересень 2022 року порушував, взяті на себе за договором оренди землі від 11.12.2019 зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за землю.

Порушення відповідачем умов Договору у вигляді систематичного невнесення орендної плати та внесення орендної плати у розмірі меншому, ніж визначено умовами договору оренди землі від 11.12.2019, є істотним, оскільки позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження коштів з орендної плати до бюджету Семенівської сільської ради.

Отже, істотне порушення такої умови Договору оренди землі від 11.12.2019 як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати за землю, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є обґрунтованим, а доводами апеляційної скарги не спростований.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" повернути за актом приймання-передачі Семенівській сільській раді спірні земельні ділянки, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно п.6.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

З огляду на те, що судом задоволено вимогу про розірвання Договору оренди землі від 11.12.2019, виходячи з предмета та підстав позову, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути Семенівській сільській раді земельну ділянку площею 0,3458 га, кадастровий номер 1820882100:03:000:0041, розташованої на території Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів Семенівської сільської ради.

Посилання скаржника на судові рішення у справі № 906/857/20 не беруться судом до уваги, оскільки рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 р. у справі №906/857/20, серед іншого, було визнано недійсними договори оренди землі № 12/19 від 11.12.2019, № 13/19 від 11.12.2019, № 14/19 від 11.12.2019, № 15/19 від 11.12.2019, № 18/19 від 11.12.2019, № 20/19 від 11.12.2019, № 24/19 від 11.12.2019, які укладені між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1820880900:16:000:0034; 1820880900:16:000:0032; 1820880900:16:000:0029; 1820880900:16:000:0030; 1820880900:16:000:0027; 1820880900:16:000:0026; 1820880900:16:000:0028.

В той же час, предметом спору в цій справі є стягнення 53 982 грн 89 коп., розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820882100:03:000:0041, зобов`язання повернути вказану земельну ділянку.

Тобто, договір оренди № 21/19 від 11.12.2019 земельної ділянки з кадастровим номером 1820882100:03:000:0041 не був визнаним недійсним рішенням у справі № 906/857/20, а тому відповідні доводи скаржника не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі-10" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1028/22 - без змін.

2. Справу № 906/1028/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "13" червня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.