Рішення

від 26.05.2023 по справі 910/3239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2023Справа № 910/3239/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 2 365 200,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН" з позовною заявою до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення 2 365 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3239/23 та призначено підготовче засідання на 24.03.2023.

24.03.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.03.2023 відкладено підготовче засідання на 28.04.2023.

12.04.2023 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.

17.04.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано заперечення.

Ухвалою суду від 28.04.2023 призначено розгляд по суті на 26.05.2023.

17.05.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укргазвидобування про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

В судове засідання 26.05.2023 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 26.05.2023 представник відповідача надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» 14.01.2022р. було оголошено переговорну процедуру (скорочену) закупівлі 22-П_76110000-7 Послуги пов`язані з видобуванням газу (Послуги з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування»). Номер оголошення про проведення процедури закупівлі: UA-2022-01-14-005235-а, розміщене на веб-сайті інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» www.prozorro.gov.ua

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН» (надалі - Позивач, Виконавець, Принципал) прийняло участь у вищевказаній закупівлі та 14.01.2022р. на веб-сайті інформаційно- телекомунікаційної системи «PROZORRO» було опубліковано повідомлення про намір укласти договір за лотами №3 та №4.

26.01.2022р. між ТОВ «РЕГІОН» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» укладено Договір на надання послуг з ремонту нафтових і газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування» №УГВ552/13-22 на суму 47 304 000,00 грн. (надалі Договір №УГВ552/13-22, Договір).

В забезпечення виконання Договору №УГВ552/13-22 Акціонерне товариство «БАНК СІЧ» (надалі - Банк, Гарант) 19.01.2022р. видало банківську гарантію №203018-Г-0133, згідно з якими Гарант безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язується виплатити Бенефіціару на його вимогу будь-яку суму вказану у вимозі Бенефіціара, що не перевищує 2 365 200 грн., не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги Бенефіціара, шо містить вказівку на те, в чому полягає порушення Принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов. Гарантія є безвідкличною та діє до 15.04.2023р.

06.06.2022р. Позивач отримав від Банку лист №779, яким Банк повідомив про надходження від Відповідача вимоги по гарантії №203018-Г-0133 про сплату 2 365 200 грн. у зв`язку з невиконанням ТОВ «РЕГІОН» зобов`язань за Договором №УГВ552/13-22; відповідно до п.12.2.8. Бенефіціаром було зазначено, що граничний строк виконання робіт - 25.02.2022р., однак станом на 19.05.2022р. роботи в обсязі, передбаченому Договором №УГВ552/13-22, не виконані.

У вказаному листі Банк вимагає у Позивача сплатити у той же день 06.06.2022р. кошти з метою відшкодування коштів Банку в порядку регресу, що будуть сплачені на користь Бенефіціару згідно з отриманими вимогами за банківськими гарантіями.

Листом №790/07 від 09.06.2022р. Банк повідомив Позивача про те, що 06.06.2022р. Банк сплатив на користь Бенефіціара кошти за банківською гарантією №203018-Г-0133 у сумі 2 365 200,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідачем безпідставно стягнуто кошти за банківською гарантією №203018-Г-0133 у сумі 2 365 200,00 грн., оскільки Відповідач, зловживаючи безумовністю гарантії, приховав від Гаранта той факт, що жодних викликів на виконання робіт Договором №УГВ552/13- 22 Замовник Виконавцю не надавав та, відповідно, не було та не могло бути несвоєчасного виконання зобов`язань за вказаним Договором, про що Відповідачу було достеменно відомо.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог оскільки позивачем не виконано зобов`язання з проведення мобілізації у строки встановлені Договором.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, догоіору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вено підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Ч. 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Застосовуючи наведену норму, Верховний Суд в постанові від 27.02.2020 р. у справі № 910/3414/19 навів висновок: « гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору - бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі невиконання чи неналежного виконання боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією».

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує пере;-, кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

При цьому, ст. 562 ЦК України встановлено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.122.2004 № 639, відповідно до п. 9 ч. 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.

Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується що виплата грошових коштів відбулася в зв`язку із настанням гарантійного випадку.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №910/1913/14 викладено правову позицію, відповідно якої приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, за умови існування між сторонами договірних правовідносин посилання повернення коштів відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 ,331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.05.2023.

Суддя В.І. Мельник