Рішення

від 08.06.2023 по справі 912/525/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 рокуСправа № 912/525/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/525/23

за позовом Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Держаної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92

до відповідача Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС", 28524, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Молодіжне, пр. Миру, 11

про стягнення 151 880,94 грн

за участю представників:

від прокурора - Мороз В.С., посвідчення № 075368 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС" про стягнення збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) в сумі 151 880,94 грн, з покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та в період з 21.11.2018 по 21.05.2020 здійснював водокористування без спеціального дозволу, внаслідок чого державі було заподіяно істотну шкоду, у зв`язку з чим, прокурор просить суд стягнути з відповідача 151 880,94 грн збитків.

Ухвалою від 29.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви виявлених при її подані, а саме зобов`язано прокурора подати до суду докази надсилання позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу на адресу місцезнаходження; надати копії доданих до позовної заяви документів (п. 3, 4, 7 додатків), які піддаються читанню.

07.04.2023 на адресу суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.04.2023 господарський суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 912/525/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.05.2023, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

28.04.2023 до суду надійшов відзив Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС" на позовну заяву, за змістом якого відповідач визнав факт забору води в період з 21.11.2018 по 21.05.2020 в кількості 41,1 тис.м.куб з свердловини №16, яка розташована поблизу смт. Молодіжне, Кропивницького району, але зазначив про необхідність зменшення суми заявлених збитків. Як одну з підстав для такого зменшення зазначено сплату відповідачем упродовж 2018-2020 років рентної плати за спеціальне використання. Крім того, відповідач посилаючись на положення Податкового кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стверджує про необхідність зменшення загальної суми збитків у зв`язку із наявність у КП "Молодіжненське ВКС" статусу житлово-комунального господарства.

03.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив Кіровоградської обласної прокуратури, в якій вказано, що декларування відповідачем водокористування без дозволу на спеціальне водокористування та сплата відповідних податкових зобов`язань, не є деліктною відповідальністю у розумінні закону та не може бути підставою для звільнення від відшкодування заподіяної державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Крім того, прокурором зазначено, що відповідний понижуючий коефіцієнт було застосовано державним інспектором при здійсненні розрахунку розміру збитків, про що зазначено у самому розрахунку.

Ухвалою від 16.05.2023 закрито підготовче провадження у справі №912/535/23 та призначено до судового розгляду по суті на 08.06.2023 о 11:00 год.

08.06.2023 позивач подав суду додаткові пояснення.

В судовому засіданні 08.06.2023 прокурор підтримав позовні вимоги. Позивач та відповідач в засідання суду з розгляду справи по суті не з`явились, хоча належним чином повідомленні про його проведення. Поряд з цим, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З позовом про стягнення 151 880,94 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в інтересах держави звернувся Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суспільний інтерес у стягненні з відповідача збитків, заподіяних державі, полягає у забезпеченні реалізації одного з основних принципів охорони навколишнього природного середовища - компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. "і" ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст.ст. 41, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" несплата коштів на відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища, призводить до ненадходження коштів до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища, що істотно обмежує можливість фінансування природоохоронних заходів.

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення). Інспекція, також, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Інспекція згідно Положення здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9 розділу 2 Положення).

За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Господарським судом враховано, що листом від 11.08.2022 №15793-22 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) просила Кіровоградську обласну прокуратуру розглянути питання щодо здійснення можливих представницьких повноважень в межах ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

20.03.2023 Кіровоградська обласна прокуратура на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направила повідомлення №12-97ВИХ-23 в порядку п.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 31.01.2022 до 04.02.2022, на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (нова редакція), яке затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254, проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС".

За результатами проведення складено Акт № 80/3.2/22 від 04.02.2022 та зафіксовано виявлені порушення. Перевіркою встановлено, що КП "Молодіжненське ВКС" у період з 21.11.2018 по 21.05.2020 було здійснено самовільний забір води в кількості 41,1 тис.м.куб, а саме без дозволу на спеціальне водокористування із свердловини №16, яка розташована поблизу с. Молодіжне, Кропивницького району.

Примірник вказаного акту отримано директором КП "Молодіжненське ВКС" Овсянкіним І.А. 04.02.2022.

За результатами проведеної планової перевірки Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) винесено припис від 04.02.2022 на усунення виявлених порушень. Даний припис директор КП "Молодіжненське ВКС" Овсянкін І.А. отримав особисто.

31.01.2022 КП "Молодіжненське ВКС" надано інформаційну довідку в якій повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), що у період з 21.11.2018 по 21.05.2020 підприємством було забрано води із свердловини №16 в кількості 41,1 тис.куб.м.

На підставі складених у ході проведеної планової перевірки матеріалів та довідки КП "Молодіжненське ВКС" посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснено розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) КП "Молодіжненське ВКС" у період з 21.11.2018 по 21.05.2020 заподіяна шкода становить 151 880,94 грн.

04.04.2022 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) направила на адресу КП "Молодіжненське ВКС" претензію в якій повідомило про необхідність здійснення оплати заподіяних збитків в розмірі 151 880,94 грн. До даної претензії додано розрахунок завданих збитків.

Зважаючи на те, що визначений розмір збитків відповідачем в добровільному порядку і у встановлені строки не сплачений, а Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не здійснено заходів щодо стягнення нарахованих відповідачу збитків, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

У поясненнях відповідач визнав факт забору води в період з 21.11.2018 по 21.05.2020 в кількості 41,1 тис.м.куб з свердловини №16, яка розташована поблизу смт. Молодіжне, Кропивницького району, але зазначив про необхідність зменшення суми заявлених збитків. Як одну з підстав для такого зменшення зазначено сплату відповідачем упродовж 2018-2020 років рентної плати за спеціальне використання. Крім того, відповідач посилаючись на положення Податкового кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стверджує про необхідність зменшення загальної суми збитків у зв`язку із наявність у КП "Молодіжненське ВКС" статусу житлово-комунального господарства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно зі ст. 151 Господарського кодексу України, суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Частиною 2 ст. 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Частиною 2 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Згідно з ч. 4 ст. 49 Водного кодексу України, видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Так, чинним законодавством встановлений обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами надає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Як встановлено судом, у період з 21.11.2018 року до 21.05.2020 року відповідачем здійснювався забір води без спеціального дозволу водокористування, що підтверджується актом, складеним за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №80/3.2/22 від 04.02.2022 року.

Вищевказаний акт в судовому порядку оскаржений не був, зауваження до акта відповідачем не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України встановлено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Водного кодексу України, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст. 68 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Водного кодексу України, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина боржника.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на те, що є добросовісним учасником у правовідносинах з державою, відповідачем вживалися дії щодо отримання відповідного дозволу, який було отримано 22.05.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Водного кодексу України, видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Частиною 5 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Предметом спору в цій справі є вимога прокурора про стягнення збитків, заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів, за відсутності дозвільних документів. Як вже зазначалося судом, чинним законодавством встановлений обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

За твердженнями відповідача, останнім здійснювались дії щодо отримання відповідного дозволу, який було отримано 22.05.2020.

Натомість відповідач більше півтора року здійснював діяльність по забору води без отримання відповідного дозволу у вказаний період.

Судом встановлено, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності відповідача є: забір, очищення та постачання води.

Однак, законодавство, яким встановлений порядок здійснення спеціального водокористування на підставі виданого дозволу, не містить виключень для комунальних підприємств, які надають послуги з водопостачання.

Із наданих прокурором документів судом встановлена наявність всіх складових правопорушення, а саме: факт неправомірної поведінки відповідача (самовільне водокористування), наявність шкоди (збитків), наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованою в Мін`юсті України від 14.08.2009 за №767/16783 зі змінами та доповненнями (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.7 Методики, самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно з п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.), (23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до п. 9.2 Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

На підтвердження суми збитків позивачем наданий розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), з якого вбачається, що за період з 21.11.2018 року до 21.05.2020 року, внаслідок самовільного використання водних ресурсів (за відсутності дозвільних документів), відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 151 880,94 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на сплату упродовж 2018-2020 років рентної плати за спеціальне використання. Разом з цим, факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Такого ж висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 03.09.2013 року в справі №13/333-38/463-2012 та в постанові від 25.06.2018 року в справі №910/8682/16.

Крім цього, відповідно до п.п 255.11.13 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України, ставки рентної плати за спеціальне використання води встановлюються у таких розмірах: у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п`ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.5 ст. 255).

З аналізу вищевказаних положень вбачається, що державне регулювання справляння рентної плати не звільняє водокористувача від відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без спеціального дозволу на спеціальне водокористування.

Щодо тверджень відповідача про зменшення суми нарахованих збитків, так як КП "Молодіжненське ВКС" є житлово - комунальним підприємством, суд зазначає, що відповідний понижуючий коефіцієнт було застосовано державним інспектором при здійсненні розрахунку розміру збитків, про що зазначено у самому розрахунку.

Так, позовні вимоги Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про стягнення з Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС" збитків у сумі 151 880,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС" (28524, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Молодіжне, пр. Миру, 11, код ЄДРПОУ 35897496) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитки, заподіяні самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) в сумі 151 880,94 грн, зарахувавши кошти на рахунок: (IBAN) UA838999980333109331000011525, отримувач: ГУК у Кіровоградській обл./тг місто Долинська, код ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 899998.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства "Молодіжненське ВКС" (28524, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Молодіжне, пр. Миру, 11, код ЄДРПОУ 35897496) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДР 02910025, р/рахунок UA848201720343100001000004600, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4 та електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92 та електронною поштою: pdn@dei.gov.ua), Комунальному підприємству "Молодіжненське ВКС" (28524, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Молодіжне, пр. Миру, 11 та електронною поштою: kpvks@ukr.net).

Повне рішення складено 13.06.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук