ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
08.06.2023м. СумиСправа № 920/38/23Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Нива від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/38/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нива (вул. Кошового,
23/1,смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107,
код ЄДРПОУ 30920420)
до відповідачів: 1. Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка,
Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Контакт плюс
(вул. Кошового, 18, смт Вороніж, Шосткинський район,
Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30161290)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Шосткинської районної державної адміністрації
(вул. Свободи, буд. 54, м. Шостка, Сумська область, 41140)
про визнання незаконним рішення ради (в частині), визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,
за участю представників сторін:
від позивача не з`явився,
від відповідача 1 не з`явився,
від відповідача 2 не з`явився,
від третьої особи не з`явився,
при секретарі судового засідання Щербак Н.М.
Стислий виклад прийнятих судових рішень та заяви позивача.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 у справі № 920/38/23 постановлено:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нива до відповідачів: 1. Шосткинської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Контакт плюс, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Шосткинська районна державна адміністрація, про визнання незаконним рішення ради (в частині), визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати пункт 22 рішення Шосткинської міської ради Про регулювання земельних відносин від 22.12.2021 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на неуспадковані земельні частки (паї) на території Воронізького старостинського округу та надати ТОВ Контакт плюс (код ЄДРПОУ 30161290) в оренду терміном на 10 років неуспадковані земельні ділянки (паї) загальною площею 123,8918 га, або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на земельні ділянки на території Воронізького старостинського округу Шосткинської МТГ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки, в частині наступних земельних ділянок:
- Таванець Олександра Григорівна, площею 5,8664 га, № паю 716, умовний кадастровий номер 5925355300:07:004:0042;
- Тарасенко Катерина Терентіївна, площею 6,1799 га, № паю 717, умовний кадастровий номер 5925355300:07:004:0041.
3. Визнати недійсними договори оренди землі, укладені 28 грудня 2021 року між Шосткинською міською радою (ідентифікаційний код 36080075) та Товариством з обмеженою відповідальністю Контакт плюс (ідентифікаційний код 30161290) щодо земельних ділянок із наступними кадастровими номерами: 5925355300:07:004:0042; 5925355300:07:004:0041.
4. Стягнути з Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нива (вул. Кошового, 23/1, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30920420) 5 368 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт плюс» (вул. Кошового, 18, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30161290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (вул. Кошового, 23/1, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30920420) 5 368 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
31.05.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» адвоката Браніцького О.М. від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/38/23 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.
Ухвалою суду від 01.06.2023 призначено заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» адвоката Браніцького О.М. від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/38/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 08.06.2023, 10:45.
Представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, у судове засідання 08.06.2023 не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлені.
Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
У позовній заяві представником позивача - адвокатом Браніцьким Олександром було зазначено про понесені витрати на правову допомогу в розмірі 35 000 грн.
Судом встановлено, що між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олександра Браніцького» в особі керуючого Браніцького Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3604/10 від 20.03.2008) (Бюро) було укладено Договір № 01-1508/2022 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022.
Відповідно до п. 5.1. Договору № 01-1508/2022 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022 за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнт сплачує Бюро гонорар.
Пунктом 5.2. зазначеного договору визначено, що розмір гонорару та порядок його сплати узгоджується між Сторонами за надання конкретної правової допомоги окремих Додаткових угодах до договору, які стають його невід`ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховуватимуться складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з умовами п. 1.1. Додаткової угоди №1 до Договору № 01-1508/2022 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022 сторони погодили, що Бюро надає Клієнту правову допомогу у спорі з Шосткинською міською радою щодо поновлення строку дії Договору оренди землі від 28 серпня 2013 року та у спорі з ТОВ «Контакт плюс» щодо визнання відсутнім права оренди у останнього на спірні земельні ділянки.
Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди №1 до Договору № 01-1508/2022 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022 розмір винагороди Бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.2 цієї Додаткової угоди до Основного договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні) визначену згідно порядку обчислення гонорару у формі фіксованої оплати та складає 35 000 грн 00 коп.
Клієнт сплачує винагороду Бюро, передбачену у п. 3 цієї Додаткової угоди протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку Бюро (п. 1.5. Додаткової угоди №1).
Представником позивача до заяви додано платіжну інструкцію №344 від 08.09.2022 на суму 35 000 грн 00 коп. (а.с. 47).
Крім того, до заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Нива від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/38/23 на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу додано Акт №ДУ-01 від 19.05.2023 про надання професійної правничої допомоги до Договору № 01-1508/2022 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022, з якого вбачається, що Бюро надало, а Клієнт отримав наступну професійну правничу допомогу:
- Аналіз наданих Клієнтом документів (доказів); напрацювання правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання / 8 год.
- Аналіз Ухвали Господарського суду Сумської області від 17.01.2023 про залишення позовної заяви без руху, роз`яснення її клієнту, усунення недоліків та подання відповідних документів суду /1 год.
- Аналіз Ухвали Господарського суду Сумської області від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі та роз`яснення її змісту Клієнту / 0,25 год.
- Аналіз Ухвали Господарського суду Сумської області від 28.02.2023 про перехід у загальне позовне провадження та роз`яснення її змісту Клієнту / 0,25.
- Підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції /1 год.
- Участь у підготовчому засіданні, яке відбулося 28.03.2023.
- Підготовка та подання клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача /0,5 год.
- Аналіз Ухвали Господарського суду Сумської області від 18.04.2023 про закриття підготовчого провадження та роз`яснення її змісту Клієнту.
- Участь у судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2023.
- Роз`яснення Клієнту змісту рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 у справі №920/729/22.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі №922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Так, з огляду на вищезазначене, суд вважає, що витрати на правову допомогу, зазначену в п. 1.2 Акту №ДУ-01 від 19.05.2023 (Аналіз наданих Клієнтом документів (доказів); напрацювання правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання / 8 год.) підлягають частковому відшкодуванню з огляду на те, що дії з напрацювання правової позиції є вираженням рівня кваліфікації фахівця (адвоката), а не наданням правової допомоги в даній конкретній справі.
Крім того, суд вважає, що витрати на правову допомогу, зазначену у п. 1.2 Акту №ДУ-01 від 19.05.2023 (Аналіз Ухвали Господарського суду Сумської області від 17.01.2023 про залишення позовної заяви без руху, роз`яснення її клієнту, усунення недоліків та подання відповідних документів суду /1 год.) не підлягають відшкодуванню, так як ці дії були направлені на виправлення помилок, допущених самим позивачем при підготовці позову, та не повинні компенсуватися за рахунок відповідачів.
Суд критично ставиться та не вважає фактичними, неминучими та обґрунтованими витрати, визначені у п. 1.2 Акту №ДУ-01 від 19.05.2023 (Підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції /1 год.), оскільки дії з підготовки та подання вищезазначеної заяви є шаблонними та не потребують додаткових вмінь (навичок), відповідно витрати часу в розмірі 1 години на створення даної заяви не є співрозмірними до фактично витраченого часу на створення даного документу.
Водночас, суд зауважує, що витрати на правову допомогу, зазначену у п. 1.2 Акту №ДУ-01 від 19.05.2023 (Роз`яснення Клієнту змісту рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2023 у справі №920/729/22) не можуть бути враховані судом при вирішенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/38/23 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки фактично стосуються зовсім іншої справи.
Суд, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп., покладаючи ці витрати на співвідповідачів по 4 000 грн 00 коп. на кожного.
В іншій частині суд відмовляє в задоволенні вимог заявника про стягнення витрат в розмірі 27 000 грн 00 коп. у зв`язку з їх необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Заяву від 23.05.2023, б/н (вх. №1922 від 31.05.2023) представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №920/38/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (вул. Кошового, 23/1, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30920420) 4 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт плюс» (вул. Кошового, 18, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30161290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (вул. Кошового, 23/1, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 30920420) 4 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. В частині заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення 27 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
5. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива» накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 12.06.2023.
СуддяС.В. Заєць
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2023 |
Оприлюднено | 14.06.2023 |
Номер документу | 111484024 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Заєць Світлана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні