Рішення

від 13.06.2023 по справі 920/411/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2023м. СумиСправа № 920/411/23

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми»

про стягнення 170000 грн 00 коп. фінансових санкцій,

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України 18.04.2023 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача фінансові санкції за порушення законодавства про охорону культурної спадщини у сумі 170000 грн 00 коп., накладені згідно з постановою №953/6.11.6 від 31.12.2020 та судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп., сплачений за пред`явлення позовної заяви.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем була прийнята постанова про застосування фінансових санкцій за порушення відповідачем законодавства про охорону культурної спадщини та накладено штраф. Відповідач штраф в добровільному порядку не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 170000 грн 00 коп. штрафу.

Ухвалою суду від 19.04.2023 було відкрито провадження у справі №920/411/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідачу запропоновано в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали, яка направлялась на зазначену позивачем адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом було зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджена адреса відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкладено розгляд справи на 13.06.2023.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Керівник Окружної прокуратури міста Суми, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Міністерство культури та інформаційної політики України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з п.1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Згідно з п.п. 94-17 п.4 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, МКІП відповідно до покладених на нього завдань застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Окружною прокуратурою міста Суми до Міністерства культури та інформаційної політики України спрямовано лист від 27.02.2023 №51-1360вих-23 для отримання інформації про стан виконання постанови №953/6.1 1.6 від 31.12.2020.

У відповідь на вказаний лист МКІП листом від 08.03.2023 №06/36/2209-23 повідомило про те, що вказана постанова оскаржується ТОВ «Адамант-Суми» та відповідна справа знаходиться на розгляді у суді.

Дізнавшись про те, що постанова №953/6.11.6 від 31.12.2020 про застосування до ТОВ «Адамант-Суми» фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини визнана судом правомірною, Окружною прокуратурою міста Суми спрямовано до Міністерства культури та інформаційної політики України лист від 13.03.2023 №51-1713вих-23 з пропозицією самостійно звернутися до суду із позовом до TOВ «Адамант-Суми» про стягнення фінансових санкцій.

Однак листом від 11.04.2023 №06/36/3360-23 МКІП повідомило прокуратуру про те, що справа за позовом ТОВ «Адамант-Суми» судом розглянута, у задоволенні позову відмовлено, рішення суду на користь МКІП набрало законної сили.

Ураховуючи викладене, Міністерство культури та інформаційної політики України не вжило заходів щодо стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку, що свідчить про неналежне виконання вказаним органом своїх повноважень.

Таким чином, Міністерство культури та інформаційної політики України є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Така пасивна позиція зазначеного вище уповноваженого органу не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Як було встановлено вище, відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885 Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі за текстом Закон), до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини належить зокрема застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

За статтею 44 Закону відповідний орган охорони культурної спадщини (Міністерство) накладає фінансові санкції за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт.

Так, відповідно до статті 5 Закону, заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу об`єкту культурної спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону є виключною компетенцією Міністерства як центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

31.12.2020 МКІП на підставі акту візуального обстеження від 26.10.2020, складеного начальником відділу охорони пам`яток архітектури управління планування, забудови територій та охорони пам`яток архітектури Департаменту містобудування та архітектури Сумської ОДА, та акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 01.12.2020, була прийнята постанова №953/6.11.6 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою на ТОВ «Адамант-Суми» накладено штраф у розмірі 170000 гривень.

Відповідно до змісту вказаної постанови МКІП встановлено, що за адресою: вул. Воскресенська, 12/1 у м. Суми в Центральному історичному ареалі, комплексній охоронній зоні вздовж вул. Петропавлівської та вул. Соборної, а також поряд з пам`яткою архітектури національного значення Спасо-Преображенським собором (постанова Ради Міністрів Української PCP від 24.08.1963 №970, охоронний №617) проводяться будівельні роботи на об`єкті «Адміністративно-торговельний розважальний комплекс» по вул. Воскресенська, 12/1 у м. Суми. Замовник - ТОВ «Адамант-Суми». Будівельні роботи здійснюються з порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме: роботи проводяться без дозволу на проведення земляних робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. У вказаній постанові МКІП зазначило, що з моменту початку робіт ТОВ «Адамант-Суми» дозвіл на проведення земляних робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не отримано.

Відповідно до п. п. 2, 3 зазначеної постанови ТОВ «Адамант-Суми» фінансові санкції зобов`язано сплатити протягом 15 днів, відповідача попереджено про те, що у разі їх несплати вони будуть стягнуті у судовому порядку.

Не погодившись з висновками, викладеними в постанові, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №480/4641/21 у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови №953/6.11.6 від 31.12.2020 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 480/4641/21 вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №480/4641/21 залишено без змін.

Під час розгляду справи № 480/4641/21 колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 22.03.2023 погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови Міністерства культури та інформаційної політики України від 31.12.2020 №953/6.11.6 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Таким чином, постанова №953/6.11.6 від 31.12.2020 про застосування до ТОВ «Адамант-Суми» фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини визнана судом правомірною.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, оскільки судове рішення у справі № 480/4641/21 - постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, яка набрала законної сили 22.03.2023 не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення, у тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт порушення ТОВ «Адамант-Суми» законодавства про охорону культурної спадщини при проведені робіт за адресою: вул. Воскресенська, 12/1 у м. Суми в Центральному історичному ареалі, комплексній охоронній зоні вздовж вул. Петропавлівської та вул. Соборної, а також поряд з пам`яткою архітектури національного значення Спасо-Преображенським собором (постанова Ради Міністрів Української PCP від 24.08.1963 №970, охоронний №617), про що Міністерством культури України винесено постанову від 31.12.2020 № 953/6.11.6 та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 44 та ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» накладено штрафні санкції у розмір 170000 грн 00 коп. підтверджується та встановлено судом, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» на користь Міністерства культури та інформаційної політики України 170000,00 грн. штрафних санкцій за порушення чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зафіксованого у постанові № 953/6.11.6 від 31.12.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь прокурора.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» про стягнення 170000 грн 00 коп. фінансових санкцій - задовольнити повністю.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» (вул. Горького, 21/2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37186483) на користь Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, буд. 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275) 170000 грн 00 коп. фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» (вул. Горького, 21/2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37186483) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьева, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 2684 грн 40 коп витрат по сплаті судового збору.

4. Видати Міністерству культури та інформаційної політики України, Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.06.2023.

СуддяО.Ю. Резніченко