Рішення

від 12.06.2023 по справі 922/1184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023м. ХарківСправа № 922/1184/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" (18001, м. Черкаси, вул. Святотроїцька 73, офіс 22, код ЄДРПОУ 44368037) до Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Стадіонна, 3, код ЄДРПОУ 34473807) про стягнення 608 738,56грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 608 738,06грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 588 477,71грн, пені в розмірі 19 114,01грн, 3% річних в розмірі 1146,84грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн, які позивач очікує понести в ході розгляду вказаного спору, він зазначає, що докази понесення таких витрат будуть надані протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення або протягом п`яти днів з дня оприлюднення рішення в ЄСІТС у випадку письмового провадження.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням суду від 30.05.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" - 588 477,71грн основного боргу, 624,80грн 3% річних, 10 413,33грн пені, 7194,18грн судового збору.

Зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати до стягнення з Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" 3% річних на суму основного боргу за Договором про постачання електричної енергії №2612/2022 від 26.12.2022, що становить 588 477,71грн, з 30.03.2023 до моменту повного виконання рішення суду за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8 700,68грн та 522,04грн 3% річних відмовлено.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані ним до суду протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення або протягом п`яти днів з дня оприлюднення рішення в ЄСІТС у випадку письмового провадження.

01.06.2023 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн.

Ухвалою суду від 01.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов наголошує, що заявлений позивачем очікуваний розмір витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00грн є явно завищеним та не відповідає критеріям співмірності, визначеним у ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Як зазначає відповідач справа є малозначною, нескладною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а понесені позивачем витрати на правову допомогу, на думку відповідача, не відповідають критеріям доцільності та неминучості.

Нескладність цієї справи також підтверджується тим, що відповідач ще у досудовому порядку визнав основну суму заборгованості за Договором, яка становить майже 97% від загального розміру вимог, що до того ж свідчить про передчасність цього позову, пред`явленого у порушення договірного порядку досудового врегулювання спору.

Правова допомога представника позивача зводиться до подання позовної заяви, яка складається переважно із посилань на загальні положення чинних нормативно-правових актів, не містить актуальних правових висновків Верховного Суду чи ретельно розробленої правової позиції, а тому має ознаки шаблонності та свідчить про незначні часові витрати на її підготовку.

За таких обставин відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 000,00грн.

Оскільки позивач на час подання відповідачем відзиву на позов, не подав доказів понесених витрат на правову допомогу, відповідач позбавлений можливості надати обґрунтовані заперечення щодо їх неспівмірності, у зв`язку з чим просив суд надати розумний час для подання таких заперечень.

Інших заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Що стосується клопотання відповідача про надання розумного часу для подання заперечень щодо обґрунтованості неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу відповідача, яка, відповідно до трекінгу Укрпошти за № 1800109970220, отримана відповідачем 06.06.2023, а тому на час ухвалення судом додаткового рішення, у відповідача було достатньо часу для надання додаткових заперечень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість продовження розгляду даної заяви у більш тривалий термін, ніж це передбачено ст.221 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні правові підстави для виходу за межі строку, встановленого законом для вирішення питання про судові витрати.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач був обізнаний про можливість звернення позивача до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення з питання покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, про що позивачем було зазначено у позовній заяві, а тому відповідач не був позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням про ознайомлення з даною заявою безпосередньо в приміщенні суду, чого останнім зроблено не було.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про стягнення судових витрат, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18.01.2023 між Адвокатським об`єднанням "Пpaво, бізнес і фінанси" та позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 173-01, відповідно до умов якого позивач доручив, а Адвокатське об`єднання "Пpaво, бізнес і фінанси" взяло на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних або невизнаних прав і законних інтересів позивача в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Так, за умовами п.2.2 договору адвокат взяв на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

- представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян;

- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

- використання засобів захисту, передбачених Законодавством України;

- виконання інших дій, передбачених законодавством.

Відповідно до п.3.1 договору позивач зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені гонорар адвоката (основний та додатковий), та фактичні витрати, пов`язані з виконанням адвокатом угоди.

З метою здійснення захисту та представництва його інтересів, Об`єднання, за умовами п.1.2 договору, доручає здійснення усіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням даного договору, адвокату Драченку Владиславу Вікторовичу.

Порядок оплати послуг адвоката сторони погодили у розділі 4 договору.

Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п.4.1 договору).

У п.4.2 договору сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

Вартість послуг наданих адвокатом складає 1 000,00грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00грн. За результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару, в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи визначеної п.4.3 договору (п.4.3, п.4.4 договору).

За умовами п.5.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим і діє до моменту волевиявлення сторони на його припинення.

31.05.2023 сторони договору підписали акт наданих послуг (детальний опис робіт) № 2 до Договору про надання правової допомоги № 173-01, відповідно до якого Об`єднання надало, а позивач прийняв юридичні послуги (правову допомогу) у формі:

- консультація з терміном виконання - 40 хвилин;

- підготовча робота для складання позовної заяви, збір документів, сканування документів, аналіз законодавства та судової практики, розрахунок штрафних санкцій - 140 хвилин;

- написання та подача позовної заяви про стягнення 608 738,06грн з КП "Вода" Валківської міської ради Харківської області - 160 хвилин;

- аналіз відзиву на позовну заяву та написання відповіді на відзив у справі № 922/1184/23 - 200 хвилин;

- написання клопотання про розподіл судових витрат для ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1184/23 - 60 хвилин.

Відповідно до п.2 акту наданих послуг вартість послуг в п.1 цього Акту становить 10000,00грн.

Позивач взяв на себе зобов`язання сплатити вартість послуг визначених в п. 2 цього Акту протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням у справі № 922/1184/23 законної сили.

Цим актом сторони підтвердили, що відповідно до основного договору про надання правової допомоги № 173-01 від 18.01.2023 роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін немає.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з позовом, в якому зазначено, що докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані позивачем відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з вимогами ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Звертаючись 01.05.2023 до суду з заявою, позивач просить постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 173-01 від 18.01.2023, ордер про надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1050935, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Драченко В.В. серія ЧК 000897 від 02.04.2018, акт наданих послуг (детальний опис робіт) № 2 до Договору про надання правової допомоги № 173-01 від 31.05.2023, рахунок на оплату № 332 від 31.05.2023 та платіжну інструкцію № 831 від 31.05.2023 на суму 5 000,00грн.

Як вже зазначалось вище, позивач зобов`язався здійснити розрахунок за виконані адвокатом роботи (послуги) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням у справі № 922/1184/23 законної сили.

Отже, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі №922/45/19.

За приписами ч.1, ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його позові.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач, зокрема, посилається на те, що заявлений позивачем очікуваний розмір витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00грн є явно завищеним та не відповідає критеріям співмірності, визначеним у ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Як зазначає відповідач, справа є малозначною, нескладною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а понесені позивачем витрати на правову допомогу, на думку відповідача, не відповідають критеріям доцільності та неминучості. Також відповідач посилається на те, що ним визнано суму основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що предметом спору у справі № 922/1184/23 є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а тому справа не є занадто складною. Нарахування, здійснені позивачем за прострочення оплати, виконані з помилками у визначенні періоду прострочення заборгованості, що стало підставою для часткового задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує малозначність справи та її розгляд судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а також те, що відповідачем сума основного боргу визнана в повному обсязі як до звернення позивача до суду з позовом, так і під час розгляду справи.

Вирішуючи питання співмірності, суд також враховує фінансовий стан відповідача, особливий стратегічний характер діяльності підприємства відповідача для країни, особливо в умовах воєнного стану.

Враховуючи викладене, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4ст.126 Господарського процесуального кодексу України,враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00грн, як,і відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Стадіонна, 3, код ЄДРПОУ 34473807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіЕнерджі" (18001, м. Черкаси, вул. Святотроїцька 73, офіс 22, код ЄДРПОУ 44368037) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складено та підписано 12.06.2023.

Суддя Т.А. Лавренюк