Рішення

від 12.06.2023 по справі 922/1747/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1747/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватне підприємство "СТАЛЬ ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/12, код ЄДРПОУ 44067953) до Товариство з обмеженою відповідальністю "БМЗ БУД" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 38774807) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СТАЛЬ ТОРГ" (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМЗ БУД" (Відповідач) 454 444,60 грн заборгованості за товар, поставлений згідно накладної №624 від 03.12.2021.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6 816,68 грн та 14 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А., присвоєно справі №922/1747/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.05.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

08.05.2023 від позивача, через систему "Електронний суд" заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі №922/1747/23 (вх. №11382) в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БМЗ БУД" (код ЄДРПОУ: 38774807, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Бажанова, б. 21/23) у межах ціни позову в сумі 454 444,60 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 60 копійок) грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Судове засідання по розгляду заяви було призначено на 10.05.2023, про, що телефонограмами було повідомлено учасників справи.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 10.05.2023 було відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем згідно накладної №624 від 03.12.2021 було поставлено відповідачу продукцію на суму 718 503,60 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є позадоговірними правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару виник обов`язок оплатити його вартість.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Крім того, суд враховує. що відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як унормовано ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України 24.05.1995, № 88: 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Дослідивши накладну, на які позивач посилається як на доказ отримання товару відповідачем, суд встановив, що вона містить підпис представника відповідача в графі отримання та вказаний підпис скріплено печаткою відповідача.

При цьому суд зазначає, що підписання покупцем накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв товар у власність та зобов`язався здійснити його оплату, про що свідчить підписана без зазначення недоліків представником відповідача та скріплена печаткою підприємства видаткова накладна, надана позивачем.

Отже, обов`язок відповідача оплатити товар, отриманий від позивача за накладною №624 (з огляду на приписи ст.692 ЦК) виникає з моменту прийняття цього товару, тобто 03.12.2021.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивачем до позовної заяви подані платіжні інструкції на суму 350 000,00 грн грошові кошти за якими, як він зазначає в позовній заяві, були сплачені відповідачем в рахунок оплати вартості отриманого за накладною №624 товару.

Таким чином сума непогашеної заборгованості становить 368 503,60 грн (718 503,60 - 350 000,00).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 368 503,60 грн заборгованості по оплаті за отриманий товар обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 85 941,00 грн заборгованості суд відмовляє у зв`язку з тим, що позивачем не було доведено наявність у відповідача такої заборгованості за товар, поставлений згідно накладної №624.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 5 527,55 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення 14 500,00 грн витрат на правничу допомогу, які як зазначає позивач в своїй заяві понесені за надання адвокатом консультації вартістю 1 000,00 грн, складання позовної заяви - 5000,00 грн, 4 000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях, 2 500,00 грн підготування відповіді на відзив та 2 000,00 грн складання заяви про забезпечення позову.

Частиною 8статті 129 ГПК Українипередбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В своїй позовній заяві позивачем не було зроблено заяв про надання йому часу на подання доказів понесення витрат, а було заявлено до стягнення з відповідача визначену суму в розмірі 14 500,00 грн (1 000,00 грн за надання адвокатом консультації + 5 000,00 грн за складання позовної заяви + 4 000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях + 2 500,00 грн за підготування відповіді на відзив + 2 000,00 грн складання клопотання про забезпечення позову)

Оцінюючи подані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що до позовної заяви подано лише договір про надання правничої допомоги від 04.01.2023, укладений позивачем з адвокатом Рак Тетяною Сергіївною та копія свідоцтва адвоката.

Як вбачається, справа розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судові засідання по розгляду справи по суті не проводилися, а тому є безпідставними заявлені до стягнення 4 000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подавався відзив на позовну заяву, відповідно й позивачем не готувалася відповідь на відзив, у зв`язку з чим безпідставними є заявлені до стягнення 2 500,00 грн за підготування відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 10.05.2023 судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, а тому витрати понесені позивачем у зв`язку з його розглядом підлягають віднесенню на позивача, а не на відповідача.

Щодо витрат за складання позовної заяви на суму 5 000,00 грн та надання консультації на суму 1 000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат відноситься розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Одночасно згідно частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат саме учасником справи.

Позивачем не подано будь-яких доказів понесення цих витрат саме в цьому розмірі, в матеріалах позовної заяви відсутній акт приймання-передачі виконаних робіт щодо наданої правової допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт із зазначенням витраченого часу, оскільки в договорі про надання правничої допомоги сторони погодили не фіксований розмір гонорару адвоката а із розрахунку за годину роботи.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи, суд встановив, що надані позивачем в підтвердження витрат на правничу допомогу докази не є достатніми доказами в розумінні статей 79 та 126 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість в розмірі 6 000,00 грн (витрати за складання позовної заяви на суму 5 000,00 грн та надання консультації на суму 1 000,00 грн), у зв`язку з чим дійшов висновку, про відмову в покладенні цих витрат на відповідача.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМЗ БУД" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 38774807) на користь Приватного підприємства "СТАЛЬ ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/12, код ЄДРПОУ 44067953) 368 503,60 грн заборгованості за поставлений товар та 5 527,55 грн судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення 85 941,00 грн заборгованості відмовити.

Відмовити в покладенні на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 14 500,00 грн.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "СТАЛЬ ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/12, код ЄДРПОУ 44067953).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМЗ БУД" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 38774807).

Повне рішення складено "12" червня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров