Ухвала

від 08.06.2023 по справі 916/2979/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2979/17Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Петрова О.О.

розглянувши у судовому засіданні заяву Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби у порядку ст. 328 ГПК України за вх.№ 2-737/23 від 26.05.2023

у справі №916/2979/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до відповідача: Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби

про стягнення 102007,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувач): не з`явився;

від відповідача (заявник, боржник): не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2017 у справі №916/2979/17 позов Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено. Стягнуто з Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" 86339, 55 грн. боргу, 8791 грн. пені, 1466 грн. 32 коп. 3% річних, 5410, 28 грн. індексу інфляції та 1600 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2018р. у справі №916/2979/17, яке набрало чинності 18.05.2018, 18.05.2018, видано відповідний наказ.

26.05.2023 за вх.№2-737/23 господарським судом одержано заяву у порядку ст. 328 ГПК України, в якій Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби просить суд визнати виконавчий лист від 23.04.2018 по справі № 916/2979/17 таким, що не підлягає виконанню та зупинити виконання за виконавчим документом.

В обґрунтування заявленого, відповідач посилається на те, що не має можливості, навіть в рамках виконавчих проваджень виконати рішення суду від 23.04.2018р. у справі №916/2979/17, з наступних причин, а саме: відсутністю запланованих обсягів прибутку за результатами ведення фінансово-господарської діяльності підприємства Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби; неспроможність підприємства відновити свою платоспроможність: відсутність рухомих та нерухомих активів на балансі підприємства Будинкоуправління №1 10-го Відділення морської інженерної служби; нездатність підприємства відновити в майбутньому свою фінансову стабільність і платоспроможність в силу реальних втрат використовуваного капіталу.

30.05.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою заяву Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби у порядку ст. 328 ГПК України за вх.№ 2-737/23 від 26.05.2023 призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2023 о 16:00, із повідомленням стягувача (позивач) та боржника (відповідач) про судове засідання.

Заявник (боржник) та позивач (стягувач) у судове засідання 08.06.2023 не з`явилися, що в силу вимог ч. 2 ст.328 ГПК України не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу вимог ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі №910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17).

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов`язку виконання судового рішення.

В заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник посилається на неможливість виконання рішення суду від 23.04.2017 у справі №916/2979/17 через відсутність коштів та майна у боржника. На підтвердження викладених обставин відповідач надав довідку від 22.05.2023 №20 про відсутність коштів та майна для погашення заборгованостей; наказ Міністерства оборони України №730 від 21.10.2013 «Про ліквідацію державного підприємства Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби» та Наказ Міністерства оборони України №196 від 12.07.2021 про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 21.10.2013 №730.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Між тим, наведені боржником підстави для визнання наказу Господарського суду Одеської області від 18.05.2018 у справі №916/2979/17 таким, що не підлягає виконанню, не відносяться до переліку підстав, які надають суду можливість визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Будинкоуправлінню №1 10 Відділення морської інженерної служби у задоволенні заяви у порядку ст. 328 ГПК України.

Керуючись ст. ст.234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Будинкоуправлінню №1 10 Відділення морської інженерної служби у задоволенні заяви у порядку ст. 328 ГПК України за вх.№ 2-737/23 від 26.05.2023 по справі №916/2979/17.

Ухвала набирає законної сили 08.06.2023 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 13.06.2023.

Суддя Г.Є. Смелянець